8. Визначення географічних координат кутів рамок трапеції масштабу 1:500

1. Скласти схему трапеції розміром 9 х 9 см, присвоїти їй номенклатуру раніше обчисленого північно-західного аркушу плану масштабу 1:5000, підписати географічні координати кутів рамок цієї трапеції.

2. На схемі виконати розмічування аркушів плану масштабу 1:2000 і розрахувати географічні координати (аркуш масштабу 1:5000 поділяється

меридіанами і паралелями на 9 аркушів масштабу 1:2000, які визначаються рядковими буквами російського алфавіту а, б, в, г, д..к).

8.3. Скласти схему розміром 16 х 16 см, привласнити їй знайдену номенклатуру плану масштабу 1:2000, підписати географічні координати кутів рамок трапеції і показати на ній розташування аркушів масштабу 1:500 (аркуш плану масштабу 1:2000 поділяється на 16 аркушів масштабу 1:500, позначаються арабськими цифрами 1,2, .,.16).

На отриманій схемі масштабу 1:2000, за погодженням з викладачем, показати межу ділянки зйомки у масштабі 1:500 і всі планові та висотні пункти геодезичної основи, які можуть бути використані у якості вихідних для розвитку зйомочного обґрунтування. Межі зйомки і вихідні пункти повинні бути також показані на учбовій топографічній карті масштабу 1 : 2000, яка видається кожному студенту.

9 Розробка проекту планово -зйомочного обгрунтування

9.1. У текстовій частині курсової роботи, на основі вивчення теми «Крупномасштабні топографічні зйомки» [7] і інструкцій [3,4,5], коротко сформулювати основні нормативні вимоги планово-зйомочного обґрунтування та висоти перерізу наземної зйомки масштабу 1 : 500. При цьому особливу увагу треба звернути на щільність пунктів зйомочного обґрунтування і раціональні способи його створення (мережі мікротріангуляції, теодолітні, тахеометричні або мензульні ходи, прямі, обернені, чи комбіновані засічки), допустимі граничні помилки положення пунктів врівноваженого планового і висотного обґрунтування, допустимі нев'язки у ходах і полігонах,

9.2. На основі ретельного вивчення місцевості за учбовою топографічною картою, з урахуванням взаємного розташування і видимості між вихідними опорними пунктами, розробити детальний проект розвитку планово-зйомочного обґрунтування. При цьому пункти зйомочного обґрунтування повинні мати добру видимість для зйомки ситуації і рельєфу місцевості, бути

20

зручними для встановлення приладу і виробництва вимірювань; відстані між пунктами повинні відповідати нормативним вимогам [4,7].

93. Після затвердження проекту викладачем, визначити за картою основні технічні параметри запроектованого обґрунтування (довжини ходів, кількість точок, мінімальні і максимальні відстані між ними, кути між пунктами, що визначаються засічками тощо).

Зіставити ці дані з нормативними вимогами і зробити висновок про якість розробленого проекту зйомочного обгрунтування,

10. Оцінка точності проекту планового зйомочного обґрунтування

10Л. Виконати інженерно - геодезичну оцінку точності розробленого проекту планового зйомочного обгрунтування. При цьому треба мати на увазі, що за інструкціями граничні помилки положення пунктів зрівняного планового обґрунтування відносно вихідних пунктів державної геодезичної мережі і мереж згущення не повинні перевищувати 0,2 мм у масштабі плану на відкритій місцевості та на забудованих ділянках і 0,3 мм ~ на місцевості, закритою деревиною і чагарниковою рослинністю [4,7].

У залежності від характеру запроектованого планового зйомочного обґрунтування, оцінку точності виконують за наступними формулами:

Вона заснована на визначені очікуваного середньоквадратичного повздовжнього поперечного та загального здвиту кінцевої точки

тріангуляційного ряду до його зрівнювання [7]:

21

10.2, Зрівнявши результати з нормативними вимогами, зробити висновок про якість запроектованого зйомочиого обгрунтування.

103. Виконати оцінку точності просілу висотно-зйомочного обґрунтування. При цьому необхідно врахувати, що по інструкціям середні помилки висот точок зйомочного обґрунтування відносно близько лежачих пунктів опорних геодезичних мереж (вихідних реперів і марок) не повинні перевищувати у рівнинних районах висоти

перерізу рельєфу складеною плану.

Очікувану середню квадратичну помилку зрівняною висоти пункту зйомочиого обґрунтування у найбільш слабкому місці ходу (у середині ходу) розраховують за формулою:

допустима гранична нев'язка ходу для вибраного методу нівелювання.

При технічному нівелюванні •

- при нівелюванні горизонтальним променем теодоліта чи кіпрегелем:

- при тригонометричному нівелюванні:

довжина запроектованого ходу (чи полігону), км. Якщо зйомочне обгрунтування запроектовано у вигляді системи ходів з декількома вузловими точками, тоді застосовують спосіб еквівалентної заміни, треба цю систему звести до «одиночного ходу», Знаючи довжину

такого «одиночного ходу»* необхідно розрахувати нев'язку Вибраний метод нівелювання буде задовільним, якщо

Для складних мереж, звести які до «одиночного ' ходу» способом еквівалентної заміни не вдається, треба заздалегідь визначити вага зрівняних відміток вузлових пунктів за формулами В.П. Козлова [7],

де кількість напрямків на визначений пункт; відстань від вихідного пункту до визначеного (береться за проектом), м

У ходах та полігонах тригонометричного нівелювання помилка визначається за формулою:

де середня довжина сторони ходу; кількість сторін.

Розрахувавши помилку зробити висновок, який тип теодоліту

необхідно застосувати до вимірювання кутів нахилу.

Дати рекомендації по закріпленню пунктів зйомочного обгрунтування і привести креслення знаків довгострокового і тимчасового закріплення

зйомочнйх мереж [7].

На окремій схемі викреслити у туші заключний варіант розробленого зйомочного обгрунтування.