
- •Методичне забезпечення лекційного курсу з навчальної дисципліни
- •Лекція № 1 Тема: Земля та Всесвіт.
- •1. Поняття про Всесвіт.
- •3. Форма і розміри Землі.
- •4. Рухи Землі.
- •Лекція № 2 Тема: План і карта.
- •1. Поняття про географічну карту і план. Географічною картою називається зменшене і узагальнене зображення земної поверхні на площині, географічні об’єкти якої передані умовними знаками.
- •2. Масштаб. Види масштабу.
- •3. План місцевості і топографічні карти.
- •4. Способи зображення рельєфу на карті.
- •5. Географічні координати.
- •Лекція № 3
- •1. Внутрішня будова Землі.
- •2. Поняття про літосферу
- •Лекція № 4 Тема: Основні рельєфоутворюючі процеси.
- •Поняття про рельєф. Фактори рельєфоутворення.
- •Класифікація форм рельєфу.
- •3. Землетруси та вулкани.
- •4. Вивітрювання.
- •5. Рельєфоутворююча діяльність вітру.
- •Лекція № 5
- •Поняття про гідросферу як про одну із сфер Землі.
- •Фізичні та хімічні властивості води.
- •3. Світовий океан.
- •4. Річки. Режим та живлення.
- •5. Походження та класифікація озер.
- •Лекція № 6
- •Будова атмосфери.
- •2. Сонячна радіація.
- •3. Хмари, їх типи. Опади.
- •4. Тиск атмосфери. Вітер. Типи вітрів.
- •Лекція № 7 Тема: Географічна оболонка.
- •1. Поняття про біосферу.
- •2. Поняття про грунт. Механічний та хімічний склад грунту.
- •3. Фактори ґрунтоутворення.
- •4. Диференціація географічної оболонки Землі.
- •Лекція № 8
- •1. Загальне поняття про типову рослинну клітину.
- •2. Компоненти цитоплазми, їх будова та функції.
- •3. Будова клітинної оболонки, її функції.
- •Вакуолі. Осмотичні властивості клітини.
- •Лекція № 9
- •1. Поняття про тканини. Класифікація тканин.
- •2. Характеристика твірних тканин.
- •3. Характеристика покривних тканин.
- •Характеристика механічних тканин.
- •Лекція № 10 Тема: Вегетативні органи рослин.
- •1. Поняття про вегетативні органи рослин.
- •2. Характерні особливості будови кореня.
- •3. Види коренів. Кореневі системи, їх класифікація.
- •4. Поняття про пагін. Будова та функції пагона.
- •5. Брунька. Будова вегетативної бруньки.
- •6. Класифікація бруньок.
- •7. Листок. Його будова і функції.
- •8. Листкорозміщення. Листкова мозаїка.
- •Лекція № 11
- •Призначення і загальний план будови квітки.
- •Будова тичинки. Типи андроцею.
- •Будова маточки. Типи зав΄язі. Гінецей і його типи.
- •Призначення і будова суцвіття. Типи суцвіть.
- •Подвійне запліднення.
- •Будова насінини.
- •Класифікація насіння.
- •Лекція № 12
- •1.Загальна характеристика водоростей.
- •2.Способи розмноження водоростей.
- •3.Загальна характеристика грибів. Їх будова і живлення.
- •4.Способи розмноження грибів.
- •5.Будова талома лишайників.
- •6.Способи розмноження лишайників.
- •Лекція № 13 Тема: Вищі спорові рослини.
- •Загальна характеристика відділу Мохоподібні.
- •2. Особливості будови та розвитку плауноподібних.
- •3. Відділ Хвощеподібні (Eguisetophyta).
- •4. Загальна характеристика відділу Папоротеподібні.
- •Лекція № 14 Тема: Насіннєві рослини.
- •Загальна характеристика голонасінних.
- •2. Класифікація голонасінних.
- •3. Життєвий цикл сосни звичайної.
- •4. Характерні ознаки покритонасінних.
- •5. Ознаки класів Дводольні та Однодольні.
- •Лекція № 15
- •Екологічні фактори та їх класифікація.
- •Життєві форми рослин, їх класифікація.
- •Поняття про флору та рослинні угруповання.
- •Охорона рослинного світу.
- •З навчальної дисципліни
Поняття про флору та рослинні угруповання.
Історично складена сукупність видів рослин, що населяють певну територію, називають флорою. До складу флори включають лише дикорослі рослини, культурні рослини не враховують. Розрізняють флору планети в цілому, суші, окремого материка, країни, певного лісу, болота і т.д. Флора суші охоплює близько 300 тис. видів рослин; океанічна флора - близько 4 тис. видів.
Флора будь-якої території пов’язана з флорами інших територійземної кулі і разом з тим є частиноюєдиної флори Землі. Вивчення видового складу флори дає уявлення про загальну кількість видів та їх розподіл.
Рослини у природі живуть не розрізнено, а разом, утворюючи рослинні угруповання, або фітоценози (від грец. фітон - рослини, койнос - спільний).
Фітоценозом, або рослинним угрупованням, називають будь-яку сукупність рослинних організмів (як вищих, так і нижчих), які займають однорідну ділянку земної поверхні і перебувають у складних взаємовідношеннях між собою, з тваринами і навколишнім середовищем. Наука, що займається вивченням рослинних угруповань називається фітоценологією.
Фітоценоз є складовою частиною біогеоценозу – сукупності рослинних і тваринних організмів, мікроорганізмів та певної ділянки земної поверхні, які пов’язані між собою обміном речовин та енергії.
Рослинні угруповання – результат довготривалого історичного розвитку рослин у процесі їх простосування до умов існування. Прикладом рослинних угруповань можуть бути степ, болото, ліс, луки, сільськогосподарське угіддя. Сукупність рослинних угруповань певної території називають рослинністю (наприклад, рослинність земної кулі, рослинність України).
Кожне рослинне угруповання має свою структуру. Ознаками морфологічної структури фітоценозів є: флористичний склад, екологічний склад, рясність виду, проекційне покриття, ярусність, аспектність.
Флористичний (видовий) склад рослинного угруповання – одна з головних ознак фітоценозу. Кожен фітоценоз має специфічний видовий склад. Наприклад, в соснових лісах завжди ростуть лишайники кладонія і цетрарія, в дібровах - підсніжник та купина, копитняк і печіночниця, в сфагнових болотах - журавлина та росянка круглолиста.
Екологічний склад - це набір життєвих форм та екологічних типів рослинності в угрупованні. Наприклад, до життєвих форм, що трапляються в лісі або парку, належать дерева, чагарники, чагарнички, трави, гриби, мохи, водорості.
Рясність виду - це кількість особин кожного виду на певній одиниці площі. Різні види трапляються в фітоценозі в неоднакових кількостях (дуб в діброві домінує, а в суборі його менше, оскільки тут домінує сосна).
Рясність визначають різними методами - суб’єктивними та об’єктивними. При суб’єктивній оцінці рясності (визначають на око) застосовують п’тибальну шкалу:
особини створюють суцільний фон - позначають словом фон;
особини трапляються часто - рясно;
трапляються спорадично - часто;
трапляються одинично - поодиноко;
представлені однією особиною .
З об’єктивних методів застосовують арифметичний підрахунок особин і метод вагового аналізу.
Проекційне покриття - це горизонтальна проекція надземних органів на грунт. Покриття залежить від типу рослинності і екологічних умов. На пробних площадках покриття визначають по ярусах. Сума проекційного покриття окремих ярусів лісу, луки, степу може бути більшою за 100%, бо яруси можуть перекривати один одного.
Ярусність - це вертикальна просторова структура фітоценозу, який складається з видів різних за екологією та висотою пагонів, тому рослини займають різні яруси, або поверхи.
У вертикальній структурі лісових біоценозів налічується чотири основних яруси, хоча можна виділити і більш дрібні:
Рослини різних ярусів живуть в неоднакових фітокліматичних і грунтових умовах, тому вони розрізняються не лише за висотою, але й екологією та біологією, вимогами до світла, вологи, температурного режиму, способами поширення насіння, плодів. Однак у межах одного ярусу створюються подібні умови, а тому рослини, які тут ростуть, набувають однакових ознак. Просторове розміщення рослин за ярусами спостерігається як в наземній частині фітоценозу, так і в підземній.
Аспектність – зовнішній вигляд фітоценозу. Він залежить від забарв-лення квіток, суцвіть, вегетативних органів рослин. За загальними зовнішніми ознаками фітоценозу можна визначити, де ліс, де степ, де заплавні луки. Угруповання складаються з рослин, що мають свій час розпускання листя, цвітіння, утворення плодів. Кожна фаза розвитку рослин спричиняє зміну форм, забарвлення.