
- •Методичне забезпечення лекційного курсу з навчальної дисципліни
- •Лекція № 1 Тема: Земля та Всесвіт.
- •1. Поняття про Всесвіт.
- •3. Форма і розміри Землі.
- •4. Рухи Землі.
- •Лекція № 2 Тема: План і карта.
- •1. Поняття про географічну карту і план. Географічною картою називається зменшене і узагальнене зображення земної поверхні на площині, географічні об’єкти якої передані умовними знаками.
- •2. Масштаб. Види масштабу.
- •3. План місцевості і топографічні карти.
- •4. Способи зображення рельєфу на карті.
- •5. Географічні координати.
- •Лекція № 3
- •1. Внутрішня будова Землі.
- •2. Поняття про літосферу
- •Лекція № 4 Тема: Основні рельєфоутворюючі процеси.
- •Поняття про рельєф. Фактори рельєфоутворення.
- •Класифікація форм рельєфу.
- •3. Землетруси та вулкани.
- •4. Вивітрювання.
- •5. Рельєфоутворююча діяльність вітру.
- •Лекція № 5
- •Поняття про гідросферу як про одну із сфер Землі.
- •Фізичні та хімічні властивості води.
- •3. Світовий океан.
- •4. Річки. Режим та живлення.
- •5. Походження та класифікація озер.
- •Лекція № 6
- •Будова атмосфери.
- •2. Сонячна радіація.
- •3. Хмари, їх типи. Опади.
- •4. Тиск атмосфери. Вітер. Типи вітрів.
- •Лекція № 7 Тема: Географічна оболонка.
- •1. Поняття про біосферу.
- •2. Поняття про грунт. Механічний та хімічний склад грунту.
- •3. Фактори ґрунтоутворення.
- •4. Диференціація географічної оболонки Землі.
- •Лекція № 8
- •1. Загальне поняття про типову рослинну клітину.
- •2. Компоненти цитоплазми, їх будова та функції.
- •3. Будова клітинної оболонки, її функції.
- •Вакуолі. Осмотичні властивості клітини.
- •Лекція № 9
- •1. Поняття про тканини. Класифікація тканин.
- •2. Характеристика твірних тканин.
- •3. Характеристика покривних тканин.
- •Характеристика механічних тканин.
- •Лекція № 10 Тема: Вегетативні органи рослин.
- •1. Поняття про вегетативні органи рослин.
- •2. Характерні особливості будови кореня.
- •3. Види коренів. Кореневі системи, їх класифікація.
- •4. Поняття про пагін. Будова та функції пагона.
- •5. Брунька. Будова вегетативної бруньки.
- •6. Класифікація бруньок.
- •7. Листок. Його будова і функції.
- •8. Листкорозміщення. Листкова мозаїка.
- •Лекція № 11
- •Призначення і загальний план будови квітки.
- •Будова тичинки. Типи андроцею.
- •Будова маточки. Типи зав΄язі. Гінецей і його типи.
- •Призначення і будова суцвіття. Типи суцвіть.
- •Подвійне запліднення.
- •Будова насінини.
- •Класифікація насіння.
- •Лекція № 12
- •1.Загальна характеристика водоростей.
- •2.Способи розмноження водоростей.
- •3.Загальна характеристика грибів. Їх будова і живлення.
- •4.Способи розмноження грибів.
- •5.Будова талома лишайників.
- •6.Способи розмноження лишайників.
- •Лекція № 13 Тема: Вищі спорові рослини.
- •Загальна характеристика відділу Мохоподібні.
- •2. Особливості будови та розвитку плауноподібних.
- •3. Відділ Хвощеподібні (Eguisetophyta).
- •4. Загальна характеристика відділу Папоротеподібні.
- •Лекція № 14 Тема: Насіннєві рослини.
- •Загальна характеристика голонасінних.
- •2. Класифікація голонасінних.
- •3. Життєвий цикл сосни звичайної.
- •4. Характерні ознаки покритонасінних.
- •5. Ознаки класів Дводольні та Однодольні.
- •Лекція № 15
- •Екологічні фактори та їх класифікація.
- •Життєві форми рослин, їх класифікація.
- •Поняття про флору та рослинні угруповання.
- •Охорона рослинного світу.
- •З навчальної дисципліни
Життєві форми рослин, їх класифікація.
За зовнішнім виглядом рослини об'єднують у житєві форми. Життєва форма - це зовнішній вигляд рослини, що виник історично під дією умов зовнішнього середовища, як наслідок пристосування до них.
Вперше термін «життєва форма» запропонував датський ботанік И.Є.Варчін у 1884 році. Проте вивчення життєвих форм почалося іде з стародавніх часів, про що свідчать праці давньогрецького природодослідника і філософа Теофраста.
У природі життєві форми виникають історично у ході пристосування до умов навколишнього середовища, що зумовлює утворення біологічно корисних ознак і структур. Отже, вони є наслідком тривалої еволюції і закріплені спадково. Детальне визначення життєвої форми дав І.Г.Серебряков, який вважав, що життєва форма - це своєрідний зовнішній вигляд тих чи інших груп рослин, який виник в їх онтогенезі в результаті росту і розвитку в певних умовах середовища. І.Г.Серебряков розробив детальну класифікацію, в якій виділив такі групи життєвих форм: 1) дерев'янисті рослини (дерева, кущі, кущики), 2) напівдерев'янисті рослини (напівкущі і напівкущики), 3) наземні трав'янисті рослин (поліка рийки і монокарпики), 4) водні трав'янисті рослини.
Дерева - багаторічні рослини, які мають здерев'янілий стовбур і крону. Висота їх різноманітна, але не менше як 2 м (яблуня, береза, секвоя).
Кущі - багаторічні дерев'янисті рослини, в яких не виділяється центральний стовбур, галуження починається біля самої землі і утворюється кілька стовбурів. Висота кущів рідко перевищує 2-4 м (калина, бузина, ліщина, шипшина).
Кущики - зовні подібні до кущів, але дуже низькі (до 0,5 м). До них належать: чорниця, брусниця, верес та ін.
Напівкущі і напівкущики - рослини, в яких нижня частина пагонів дерев'яниста, багаторічна, а верхня - трав'яниста. Іноді надземна частина відмирає. Представниками цієї групи є ожина, полин, чебрець.
Трав'янисті рослини - це рослини з трав'янистими стеблами, що повністю відмирають на зиму. Вони поділяються на полікарпіки - рослини, які протягом життя багаторазово шіодорюсять, і монокарпіки - рослини, які
плодоносять лише один раз, після чого відмирають. За тривалістю життя трав'янисті рослини бувають однорічними, дворічними і багаторічними.
Водяні трав'янисті рослини - рослини, у яких виробилось багато спеціальних пристосувань до життя у водному середовищі.
Найбільшим визнанням серед ботаніків світу користується досить оригінальна система життєвих форм, яку розробив датський вчений К.Раункієр у 1905 р. Він запропонував систему класифікації рослин, засновану на розташуванні їх бруньок відновлення, і виявив, що поширення головних відділених ним категорій добре співпадає з розподілом кліматичних умов. Раункієр виділив 5 основних життєвих форм:
Фанерофіти (від грецьк. Фанерос - видимий) - рослини, бруньки і кінцеві гони яких призначені для перечікування несприятливих пір року, розміщені на кінчиках гілок високо над землею (дерева, кущі, дерев'янисті багаторічні ліани). Домінують у вологому теплому кліматі, де бруньки не вимагають особливого захисту.
Хамефіти (від грецьк. Хаме - приземкуватий, карликовий) - зимуючі бруньки поновлення розміщені невисоко над поверхнею землі і взимку їх вкриває сніг. Це напівкущі і кущики (брусниця, верес). Найчастіше трапляються в місцях з холодним сухим кліматом.
Гемікриптофіти (від грецьк. Кріптос - потаємний) - рослини, у яких бруньки відновлення розташовані на рівні грунту або заглиблені в грунт на досить малу глибину (більшість багаторічних трав'яшістих рослин). Ця форма характерна для для холодних вологах областей.
Криптофіти - рослини, у яких бруньки відновленім розташовані на підземних або підводних пагонах і коренях. Надземні пагони повністю відмирають. Це цибулинні, бульбоносні і кореневищні рослини. Трапляються також у холодномувологому кліматі.
Терофіти (від грецьк. терос - літо) - рослини, у яких після плодоношення відмирають усі вегетативні органи - надземні і підземні. Зимуючих бруньок у них немає. Поновлюються виключно за рахунок насіння, яке легко витримує сильні морози і посуху. До терофітів належать однорічні рослини, які особливо поширені в пустеляї і степах.