- •Методичне забезпечення лекційного курсу з навчальної дисципліни
- •Лекція № 1 Тема: Земля та Всесвіт.
- •1. Поняття про Всесвіт.
- •3. Форма і розміри Землі.
- •4. Рухи Землі.
- •Лекція № 2 Тема: План і карта.
- •1. Поняття про географічну карту і план. Географічною картою називається зменшене і узагальнене зображення земної поверхні на площині, географічні об’єкти якої передані умовними знаками.
- •2. Масштаб. Види масштабу.
- •3. План місцевості і топографічні карти.
- •4. Способи зображення рельєфу на карті.
- •5. Географічні координати.
- •Лекція № 3
- •1. Внутрішня будова Землі.
- •2. Поняття про літосферу
- •Лекція № 4 Тема: Основні рельєфоутворюючі процеси.
- •Поняття про рельєф. Фактори рельєфоутворення.
- •Класифікація форм рельєфу.
- •3. Землетруси та вулкани.
- •4. Вивітрювання.
- •5. Рельєфоутворююча діяльність вітру.
- •Лекція № 5
- •Поняття про гідросферу як про одну із сфер Землі.
- •Фізичні та хімічні властивості води.
- •3. Світовий океан.
- •4. Річки. Режим та живлення.
- •5. Походження та класифікація озер.
- •Лекція № 6
- •Будова атмосфери.
- •2. Сонячна радіація.
- •3. Хмари, їх типи. Опади.
- •4. Тиск атмосфери. Вітер. Типи вітрів.
- •Лекція № 7 Тема: Географічна оболонка.
- •1. Поняття про біосферу.
- •2. Поняття про грунт. Механічний та хімічний склад грунту.
- •3. Фактори ґрунтоутворення.
- •4. Диференціація географічної оболонки Землі.
- •Лекція № 8
- •1. Загальне поняття про типову рослинну клітину.
- •2. Компоненти цитоплазми, їх будова та функції.
- •3. Будова клітинної оболонки, її функції.
- •Вакуолі. Осмотичні властивості клітини.
- •Лекція № 9
- •1. Поняття про тканини. Класифікація тканин.
- •2. Характеристика твірних тканин.
- •3. Характеристика покривних тканин.
- •Характеристика механічних тканин.
- •Лекція № 10 Тема: Вегетативні органи рослин.
- •1. Поняття про вегетативні органи рослин.
- •2. Характерні особливості будови кореня.
- •3. Види коренів. Кореневі системи, їх класифікація.
- •4. Поняття про пагін. Будова та функції пагона.
- •5. Брунька. Будова вегетативної бруньки.
- •6. Класифікація бруньок.
- •7. Листок. Його будова і функції.
- •8. Листкорозміщення. Листкова мозаїка.
- •Лекція № 11
- •Призначення і загальний план будови квітки.
- •Будова тичинки. Типи андроцею.
- •Будова маточки. Типи зав΄язі. Гінецей і його типи.
- •Призначення і будова суцвіття. Типи суцвіть.
- •Подвійне запліднення.
- •Будова насінини.
- •Класифікація насіння.
- •Лекція № 12
- •1.Загальна характеристика водоростей.
- •2.Способи розмноження водоростей.
- •3.Загальна характеристика грибів. Їх будова і живлення.
- •4.Способи розмноження грибів.
- •5.Будова талома лишайників.
- •6.Способи розмноження лишайників.
- •Лекція № 13 Тема: Вищі спорові рослини.
- •Загальна характеристика відділу Мохоподібні.
- •2. Особливості будови та розвитку плауноподібних.
- •3. Відділ Хвощеподібні (Eguisetophyta).
- •4. Загальна характеристика відділу Папоротеподібні.
- •Лекція № 14 Тема: Насіннєві рослини.
- •Загальна характеристика голонасінних.
- •2. Класифікація голонасінних.
- •3. Життєвий цикл сосни звичайної.
- •4. Характерні ознаки покритонасінних.
- •5. Ознаки класів Дводольні та Однодольні.
- •Лекція № 15
- •Екологічні фактори та їх класифікація.
- •Життєві форми рослин, їх класифікація.
- •Поняття про флору та рослинні угруповання.
- •Охорона рослинного світу.
- •З навчальної дисципліни
Лекція № 2 Тема: План і карта.
Мета: Ознайомити студентів з планом і картою, видами масштабу, градусною сіткою, паралелями і меридіанами, картографічними проекціями, горизонтом, способами орієнтування на місцевості.
Професійна спрямованість: Матеріал даної теми може бути використаний вчителем початкових класів під час пояснення теми “План i карта”, яка розглядається в шкiльному курсi природознавства (4 клас).
План
Поняття про географічну карту і план.
Масштаб. Види масштабу.
План місцевості і топографічні карти.
Способи зображення рельєфу на карті.
Географічні координати.
Обрані методи: лекція.
Питання для самостійного вивчення:
Поняття про географічний та магнітний меридіан.
Суть картографічних проекцій. Класифікація проекцій.
Орієнтування на місцевості.
Основні поняття теми: карта, план, масштаб, горизонталь, паралелі, меридіани, азимут, координати, географічна широта, географічна довгота, географічні карти, топографічні карти.
Запитання для самоаналізу і самоперевірки:
Що називається географічною картою і планом? В чому відмінність між ними?
Що таке масштаб?
Які є види масштабу?
Що називається топографічною картою?
Як визначаються географічні координати?
Що таке меридіани та паралелі?
Що таке географічні проекції?
1. Поняття про географічну карту і план. Географічною картою називається зменшене і узагальнене зображення земної поверхні на площині, географічні об’єкти якої передані умовними знаками.
Географічні карти створюються завдяки географічним пізнанням і мають практичне, пізнавальне та виховне значення; є цінним посібником для вивчення земної поверхні, природних і суспільних об’єктів. Географічні карти класифікують за змістом, за територіальною ознакою, масштабом та призначенням.
За змістом географічні карти поділяють на загальногеографічні та спеціальні.
Найбільш поширеними є загальногеографічні карти, які відображають місцевість (форми рельєфу, природний покрив земної поверхні, гідрографію, населені пункти, шляхи сполучення, кордони).
На спеціальних картах, навпаки, на фоні основних обрисів земної поверхні відображають спеціально один, два або більше будь-яких елементів або явищ (температура, розподіл опадів, щільність населення та ін.).
Спеціальні карти поділяються на дві великі групи: 1) карти природних умов, або фізико-географічні (геологічні, грунтові, кліматичні, зоогеографічні, гідрологічні, ботанічні та ін.); 2) соціально-географічні (економічні, політичні, карти населення, культурного будівництва, політико-адміністративні, історичні); 3) технічні карти (навігаційні, польотні, проекційні).
За територіальною ознакою карти поділяють на світові, карти океанів та морів, материків та їх великих частин, карти держав, областей, районів.
За масштабом географічні карти поділяють на великомасштабні, які побудовані в масштабах більше 1:200 000, дрібномасштабні, побудовані в масштабі менше 1:1 000 000, середньомасштабні, побудовані в масштабі менше 1:200 000 і до 1:1 000 000 включно.
За призначенням виділяють карти навчальні, морські, військові, аеронавігаційні, туристичні, науково-довідникові та ін.
Будь-яка географічна карта складається з двох груп елементів: математичних та географічних. Математичні елементи карти дають геометричну основу для нанесення географічних елементів. Кожна карта має такі математичні елементи: 1) масштаб, які показує ступінь зменшення зображення на карті; 2) рамку, яка визначає межі карти; 3) опорні пункти, які забезпечують правильне положення географічних елементів за широтою, довготою та висотою; 4) картографічну сітку (проекцію), яка визначає розподіл викривлень, що виникають при переході від сферичної поверхні Землі до площини.
Планом називається зображення на горизонтальній площині у великому постійному масштабі невеликої частини земної поверхні, будь-якого предмету, будівлі або споруди з повним збереженням їх подібності та обрисів. На плані не враховується опуклість земної поверхні, немає градусної сітки, немає спотворення. При складанні плану використовується компас. Між предметами зберігається відповідність не тільки їх взаєморозташування, але й розташування сторін горизонту. Зберігається їх азимут, тобто кут між площиною географічного меридіану і вертикальною площиною в якій розташований предмет.
Відмінність плану від карти полягає у величині території, яку вони охоплюють. При зображенні на карті великих ділянок доводиться сильно зменшувати їх у масштабі, враховувати кривизну земної поверхні. При зображенні на плані невеликої ділянки можна знехтувати кривизною поверхні Землі. Предмети наносяться у великому масштабі, тому за планом можна з’ясувати кількісну характеристику нанесених об’єктів (підрахувати кількість будинків у населеному пункті, розрахувати ширину річки або дороги та ін).