
- •Методичне забезпечення лекційного курсу з навчальної дисципліни
- •Лекція № 1 Тема: Земля та Всесвіт.
- •1. Поняття про Всесвіт.
- •3. Форма і розміри Землі.
- •4. Рухи Землі.
- •Лекція № 2 Тема: План і карта.
- •1. Поняття про географічну карту і план. Географічною картою називається зменшене і узагальнене зображення земної поверхні на площині, географічні об’єкти якої передані умовними знаками.
- •2. Масштаб. Види масштабу.
- •3. План місцевості і топографічні карти.
- •4. Способи зображення рельєфу на карті.
- •5. Географічні координати.
- •Лекція № 3
- •1. Внутрішня будова Землі.
- •2. Поняття про літосферу
- •Лекція № 4 Тема: Основні рельєфоутворюючі процеси.
- •Поняття про рельєф. Фактори рельєфоутворення.
- •Класифікація форм рельєфу.
- •3. Землетруси та вулкани.
- •4. Вивітрювання.
- •5. Рельєфоутворююча діяльність вітру.
- •Лекція № 5
- •Поняття про гідросферу як про одну із сфер Землі.
- •Фізичні та хімічні властивості води.
- •3. Світовий океан.
- •4. Річки. Режим та живлення.
- •5. Походження та класифікація озер.
- •Лекція № 6
- •Будова атмосфери.
- •2. Сонячна радіація.
- •3. Хмари, їх типи. Опади.
- •4. Тиск атмосфери. Вітер. Типи вітрів.
- •Лекція № 7 Тема: Географічна оболонка.
- •1. Поняття про біосферу.
- •2. Поняття про грунт. Механічний та хімічний склад грунту.
- •3. Фактори ґрунтоутворення.
- •4. Диференціація географічної оболонки Землі.
- •Лекція № 8
- •1. Загальне поняття про типову рослинну клітину.
- •2. Компоненти цитоплазми, їх будова та функції.
- •3. Будова клітинної оболонки, її функції.
- •Вакуолі. Осмотичні властивості клітини.
- •Лекція № 9
- •1. Поняття про тканини. Класифікація тканин.
- •2. Характеристика твірних тканин.
- •3. Характеристика покривних тканин.
- •Характеристика механічних тканин.
- •Лекція № 10 Тема: Вегетативні органи рослин.
- •1. Поняття про вегетативні органи рослин.
- •2. Характерні особливості будови кореня.
- •3. Види коренів. Кореневі системи, їх класифікація.
- •4. Поняття про пагін. Будова та функції пагона.
- •5. Брунька. Будова вегетативної бруньки.
- •6. Класифікація бруньок.
- •7. Листок. Його будова і функції.
- •8. Листкорозміщення. Листкова мозаїка.
- •Лекція № 11
- •Призначення і загальний план будови квітки.
- •Будова тичинки. Типи андроцею.
- •Будова маточки. Типи зав΄язі. Гінецей і його типи.
- •Призначення і будова суцвіття. Типи суцвіть.
- •Подвійне запліднення.
- •Будова насінини.
- •Класифікація насіння.
- •Лекція № 12
- •1.Загальна характеристика водоростей.
- •2.Способи розмноження водоростей.
- •3.Загальна характеристика грибів. Їх будова і живлення.
- •4.Способи розмноження грибів.
- •5.Будова талома лишайників.
- •6.Способи розмноження лишайників.
- •Лекція № 13 Тема: Вищі спорові рослини.
- •Загальна характеристика відділу Мохоподібні.
- •2. Особливості будови та розвитку плауноподібних.
- •3. Відділ Хвощеподібні (Eguisetophyta).
- •4. Загальна характеристика відділу Папоротеподібні.
- •Лекція № 14 Тема: Насіннєві рослини.
- •Загальна характеристика голонасінних.
- •2. Класифікація голонасінних.
- •3. Життєвий цикл сосни звичайної.
- •4. Характерні ознаки покритонасінних.
- •5. Ознаки класів Дводольні та Однодольні.
- •Лекція № 15
- •Екологічні фактори та їх класифікація.
- •Життєві форми рослин, їх класифікація.
- •Поняття про флору та рослинні угруповання.
- •Охорона рослинного світу.
- •З навчальної дисципліни
Подвійне запліднення.
Процесу запліднення у квіткових рослин передує процес запилення, в результаті якого пилок тим чи іншим способом потрапляє на приймочку маточки. Між цими двома процесами, тобто запиленням і заплідненням, проходить досить багато часу. У одних рослин процес запліднення відбувається через 30 хв. Після запилення, наприклад, у каучуконосної рослини кок-сагизу. В інших рослин від запилення до запліднення проходить більш тривалий час. Так, у бавовника запліднення настає через 18-20 год. У деяких рослин воно настає через декілька діб, тижнів і навіть може відбутись через рік, як, наприклад у деяких дубів, цей період триває 12-14 місяці.
Запліднення - процес злиття чоловічих і жіночих статевих клітин, внаслідок чого утворюється зигота, яка дає початок новому організмові. Розпочинається він після того, як сформуються пилинки і зародковий мішок.
Пилинка, потрапивши на приймочку маточки, набрякає і починає проростати. Приймочка маточки виділяє клейку рідину, яка сприяє прилипанню пилку до приймочки, а також проростанню пилку. Процес проростання пилку полягає у наступному: весь вміст пилку, що оточений внутрішньою оболонкою - інтиною, починає вип’ячуватись через пори у зовнішній оболонці - екзині, в результаті чого поступово утворюється пилкова трубка. Пилкова трубка утворюється з вегетативної клітини пилку. Вона росте у напрямі до насінного зачатка, просуваючись по стовпчику і зав’язі маточки. Напрям росту трубки зумовлюється позитивним хемотропізмом, тому вона рухається до подразника, яким у даному випадку є насінний зачаток з яйцеклітиною.
У процесі росту у пилкову трубку опускаються протопласт вегетативної клітини з ядром і генеративна клітина. Ядро знаходиться недалеко від кінчика трубки, вважають, що воно стимулює її ріст. З генеративної клітини утворюються два спермії (сперматозоони). Їх утворення проходить по-різному. В одних випадках генеративна клітина ділиться на два спермії ще в пилку, в інших випадках - у пилковій трубці. Ці два спермії і є чоловічими статевими клітинами. Вони самостійно рухатися не можуть, оскільки в них відсутні джгутики. Тому пилкова трубка в даному випадку відіграє досить важливу роль - за її участю спермії підводяться до зародкового мішка. Пилкова трубка крізь мікропіле, іноді через халазу проникає до насінного зачатка. У місці зіткнення оболонка зародкового мішка ослизнюється і пилкова трубка проникає всередину і росте у напрямку до яйцеклітини. Зіткнувшись з яйцеклітиною, кінець трубки розчиняється, і тоді весь вміст пилкової трубки, в тому числі спермії, виливається в зародковий мішок. Вегетативна клітина, таким чином, дегенерує (відмирає). Один із сперміїв зливається з яйцеклітиною і утворюється зигота (2n), другий зливається з вторинним ядром зародкового мішка, утворюючи триплоїдну клітину. Так відбувається подвійне запліднення, яке характерне лише для покритонасінних рослин. Воно було відкрито російським ботаніком С.Г.Навашиним у 1898 р.
Після запліднення в зародковому мішку зникають синергіди й антиподи, розвивається зигота, з якої утворюється зародок, з триплоїдної клітини - ендосперм (запасаюча тканина), з покривів насінного зачатка (інтегументів) утворюється шкірка насінини (спермодерма). З усього насінного зачатка утворюється насінина. Нуцелус рослина використовує як живильне середовище під час формування зародка, рідше він перетворюється на запасаючу тканину перисперм.
Біологічна роль подвійного запліднення надзвичайно велика. Під час цього процесу внаслідок злиття трьох ядер утворюється вторинний ендосперм. Отже, зародок живиться триплоїдними клітинами ендосперму, які містять багату спадкову інформацію. Це, очевидно, і забезпечує високу пристосованість покритонасінних рослин до умов існування.