4. Поняття про пагін. Будова та функції пагона.

Пагоном називається стебло з розміщеними на ньому листками та бруньками.

Пагін, який розвивається з бруньки протягом одного вегетаційного періоду називається річним. Багаторічна рослина може розглядатися як система послідовно утворених річних пагонів. В однорічних рослин головне стебло і кожна його бічна гілка також може вважатися окре-мим пагоном. У багаторічних рослин пагоном називається нерозгалу-жене стебло з листками і бруньками, що розвинувся протягом одного вегетаційного періоду.

Функції.

Головна функція пагона пов’язана з фотосинтезом, яку виконують листки.

На пагоні можуть утворюватись репродуктивні органи рослин (спорангії, шишки, квіти), що забезпечують розмноження. Пагін виконує ще провідну, механічну, а інколи фотосинтезуючу і запасаючу функцію або є органом для вегетативного розмноження рослин.

Будова пагона.

Пагін розчленований на циліндричні осьові органи - стебла та плоскі бічні органи з обмеженим ростом - листки. Крім того, обов’язковим структурним елементом пагона є бруньки - зачаткові пагони, які здатні тривалий час зберігати життєздатність меристем і забезпечувати їх захист від несприятливих зовнішніх впливів.

У процесі філогенетичного розвитку пагін як визначена листко-стеблова структура та орган рослинного організму вперше з’являється у мохоподібних.

Пагін, як і корінь, є утворенням верхівкової меристеми. Від кореня він відрізняється наявністю листків (або їх видозмін) і вузлів.

Вузол - це ділянка стебла, від якого відходить один або кілька листків. Ділянку стебла між сусідніми вузлами називають міжвузлям.

Довжина міжвузлів у різних рослин неоднакова, вона може варіювати і на стеблі однієї рослини. Якщо міжвузли на пагоні розвинуті слабо і дуже короткі, то вузли розташовані близько, при цьому міжвузля практично непомітні. Пагони з недорозвиненими міжвузлями називаються вкороченими. Вкорочені пагони зустрічаються у деяких деревних рослин. Наприклад, у яблуні на вкорочених пагонах розви-ваються плоди, від чого ці пагони у плодових дерев отримали назву плодушок. Вкорочені пагони добре виражені у тополі і осики. Багато трав’янистих рослин мають дуже коротке стебло, на якому вузли дуже зближені, від чого листки виявляються близько розташованими один до одного у вигляді прикороченої розетки. Вкорочені пагони зустрі-чаються у кульбаби, подорожника, суниць. На першому році життя вкорочені пагони розвиваються у моркви, буряка, редьки та інших рослин.

Пагін, у якого міжвузля видовжені і вузли віддалені один від одного, називається подовженим. Видовжені пагони утворюються при проростанні бруньок черемхи, ліщини, бузку, горошку та інших рослин. Видовжений пагін може складатись лише з одного сильно видовже-ного міжвузля , яке закінчується квіткою або суцвіттям. Таке безлист-кове стебло називається квітковою стрілкою. Вона зустрічається у цибулі, тюльпану, примули.

Характерною рисою пагона є метамерія - це повторювання відріз-ків пагона, які мають однойменні органи. Кожен метамер типового пагона складається з вузла з листком (або листками) й пазушною брунькою і меживузля, що розташоване нижче.

Пазухою листка називають кут, який утворений листком і ділянкою стебла, яка від нього відходить вгору. Після опадання листків на стеб-лі, в тих місцях, де були прикріплені листки, залишаються листкові рубці.