- •Навчальні питання і розподіл часу
- •Навчально-матеріальне забезпечення
- •Навчальна література
- •Конституція України (1996 р). Ст. 85, 92, 106, 138.
- •I. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 368)
- •1. За рівнем:
- •3) Розмір заподіяних (очікуваних) збитків.
- •2. Відповідно до причин походження нс поділяються на:
- •Правова основа введення надзвичайного стану
- •Величина і структура втрат населення в осередку надзвичайної ситуації
- •Величина і структура санітарних втрат
- •II. Надзвичайні ситуації техногенного і соціально-політичного характеру та їх медико-санітарні наслідки
- •Медико-санітарні наслідки транспортних катастроф
- •Дорожньо-транспортні катастрофи
- •Катастрофи на залізницях
- •Авіаційні катастрофи
- •Катастрофи на морському і річковому транспорті
- •Характеристика жертв при транспортних катастрофах
- •Аварії на шахтах
- •Медико-санітарні наслідки надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру
- •III. Надзвичайні ситуації природного і екологічного характеру та їх медико-санітарні наслідки
- •Медико-санітарні наслідки надзвичайних ситуацій
- •Природного характеру
- •Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 368 (Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру) до нс природного характеру відносяться:
- •Землетруси
- •Сель, зсуви, снігові лавини
- •Бурі, урагани, циклони, смерчі
- •Пожежі (природні і в населених пунктах)
- •Екологічні катастрофи
- •Висновки
Катастрофи на морському і річковому транспорті
Морський і річковий транспорт має велике значення у вирішенні питань переведення пасажирів і вантажів. Він представлений багатьма великотоннажними і дрібними суднами. Щодоби в океанах і морях перебуває 25 тис. суден, екіпажі яких нараховують близько 1 млн. чоловік. За даними відомої страхової організації судноплавства Ллойда в акваторіях морів і океанів щорічно гине близько 400 суден (кожен день 1 судно). За ствердженням спеціалістів кожен рік внаслідок катастроф гине близько 200 тис. чоловік.
Причинами аварій морського і річкового транспорту найчастіше бувають порушення правил техніки безпеки та правил експлуатації технічних засобів . Велике значення має фізичне старіння суднового складу, берегових інженерних споруд. Катастрофи можуть статися як у порту, так і під час руху суден по річці, акваторії моря, озера в результаті вибуху, пожежі, витоку хімічних речовин, зіткнення судин між собою або іншими перешкодами (наприклад опорами мостів), посадки судна на мілину або його швидкого затоплення. Небезпечна надзвичайна ситуація на судні, особливо у відкритому морі. Будь-яка катастрофа на воді характеризується ізольованістю людей, відносною недостатністю рятувальних засобів та сил медичної допомоги, можливістю виникнення паніки серед людей, що терплять лихо.
При катастрофах на водному транспорті, величина і структура санітарних втрат буде залежати від характеру розвитку події та кількості пасажирів і членів екіпажу на судні. Про це свідчать випадки, що сталися в м. Ульяновську (1983 р.), коли в наслідок катастрофи загинуло 175 чол., в м. Новоросійську (1986 р.) катастрофа з теплоходом “ Нахімов ”, внаслідок якої загинуло 424 чол., в 1999 р. в Балтійському морі затонув паром “Естонія”, в наслідок чого загинуло 870 чол.
Можливі види ураження аварійних ситуацій на воді: механічні травми, термічні опіки, гострі хімічні ураження, гострі стреси, переохолодження у воді та утоплення. У разі НС першочергового значення набуває надання само- та взаємодопомоги.
Практичний інтерес представляють порівняні данні втрат при транспортних катастрофах.
Характеристика жертв при транспортних катастрофах
Катастрофи |
Середнє число постраждалих |
Співвідношення чисельності загиблих і поранених |
Авіаційні |
10-100 |
10:1 |
Автомобільні |
до 10 |
1:5 |
На морському транспорті |
10-100 |
- |
Залізничні |
10-100 |
1:10 |
Приведені середні показники можна використовувати як орієнтовні з обов’язковою поправкою на конкретні умови – масштаб катастрофи, місце, пора року, час доби тощо.
Аварії на шахтах
На даний час багато підприємств вугільної промисловості, в першу чергу шахти, перебувають у критичному технічному стані. Нові шахти не будуються, а у діючих більша частина гірнично-шахтного обладнання застаріла і технічно зношена. Не всі шахти мають апаратуру оповіщення при аварії, пожежі та вибухи. Не достатня забезпеченість засобами індивідуального захисту (ізолюючими протигазами). Крім того, висока вологість, зміни температури довкілля, зниження рівня кисню в атмосфері, обтяжують прояв дії токсичних речовин і пилу. Ці фактори формують високий рівень травматизму у вугледобувній галузі, підвищують імовірність виникнення надзвичайних ситуацій.
Вибухи метану та вугільного пилу, обвали породи – основні причини виникнення аварійних ситуацій у шахтах. Протягом секунди, вибух створює колосальні руйнування, отруює атмосферу та уражає гірників на значній відстані шахтових виробіток. Вибухи виникають, як правило, в результаті накопичення метану, порушення техніки безпеки, поломки машин та обладнання. Вибух супроводжується виникненням потужної ударної хвилі повітря, полум’ям з високою температурою, утворенням високих концентрацій монооксиду вуглецю та інших газів. Таким чином, при аваріях на вугільних шахтах вражаючими факторами можуть бути механічні чинники, полум’я, висока температура повітря, висока концентрація оксидів вуглецю ( СО і СО2 ) і низька концентрація кисню.
При аваріях, пов’язаних з вибухами метану, структура санітарних втрат може бути такою:
41,3% - отруєння оксидом вуглецю;
14% - сполучені ураження (механічні травми, поєднані з отруєнням оксидом вуглецю);
12% - механічні травми , термічні опіки і отруєння оксидом вуглецю;
32,7% - комбіновані ураження в різних сполученнях.
Треба враховувати, що стан постраждалих буде погіршуватись в разі довгого періоду ізоляції і незручності транспортування під землею.
