Катастрофи на залізницях

Залізниця є провідним видом як пасажирського, так і вантажного транспорту. На залізницю припадає понад 50% світового вантажообігу і 25% пасажирських перевезень.

Основними причинами залізничних катастроф є:

- порушення вимог технічної експлуатації колійного господарства та правил безпеки при транспортуванні вантажу;

- дії зовнішніх факторів – у зонах стихійних лих, техногенних катастроф на підприємствах газової та нафтової промисловості, вибухів, пожеж тощо;

- неправильні дії (бездіяльність) локомотивних бригад та чергового персоналу станції;

- зіткнення з перешкодами (машини, люди, тварини тощо).

Понад 40% залізничних аварій пов’язані з діями або бездіяльністю шляхових працівників. Особливу небезпеку несуть аварійні ситуації при перевезеннях РР та СДОР. Ці аварії можуть призвести до небезпечного опромінення людей та радіоактивного забруднення довкілля, а при впливі СДОР – до гострого отруєння людей та хімічного забруднення повітря, ґрунту, об’єктів колійного господарства та прилеглих населених пунктів.

Залізничні аварії і катастрофи класифікуються за видом рухомого складу та кількістю постраждалих.

В залежності від чисельності постраждалих визначають 5 категорій катастроф на залізничному транспорті: 1. – до 5 чол.; 2. від 6 до15 чол.; 3. 16-30 чол.; 4. 31-50 чол.; 5. більше 50 чол.

Види уражень при катастрофах на залізничному транспорті:

механічні травми; термічні опіки, гострі отруєння, хімічні опіки, радіаційні ураження, комбіновані і сполучені ураження.

Структура санітарних втрат за ступенем тяжкості ушкоджень може бути такою :

• легко уражені – 35-40%;

• уражені середньої та тяжкої ступеня – 20-25%;

• дуже тяжко уражені – 20%;

• в термінальному стані – 20%.

Залізничні катастрофи часто виникають вночі, в важко доступних місцях, у далечі від населених пунктів. Ліквідація наслідків таких катастроф в значній мірі залежить від оперативності дій мобільних формувань ДСМК та аварійно-рятувальних формувань інших служб.

Авіаційні катастрофи

Незважаючи на зменшення обсягів пасажиропотоку, авіаційний транспорт залишається одним з розвинутих. У середньому у світі за добу літаками перевозиться до 300 тис. пасажирів, за рік – 100 млн. пасажирів. Розпад державного літакового парку на окремі авіакомпанії призвів до погіршення його стану, негативно вплинув на реалізацію заходів у галузі безпеки. На сьогодні тенденція старіння літального парку продовжується, а це означає, що зростає ризик аварійності. У зв’язку з тим , що кількість пасажирів, що подорожують в літаках значно збільшилась, зросло і число жертв при авіакатастрофах. В останні роки у світі трапляється щорічно до 60 авіакатастроф, у 35 з яких гинуть усі пасажири та екіпаж, а кількість жертв сягає до 2000 чол. За 13 років незалежності в Україні виникли 21 авіаційні катастрофи у яких загинуло біля 400 чол.

Авіаційна подія – подія, яка пов’язана з експлуатацією повітряного судна, яка виникла в період находження на його борту пасажирів або членів екіпажу, яка спричинила пошкодження або зруйнування повітряного судна і травми людей (або не спричинила тілесних пошкоджень).

Авіаційні події поділяються на льотні і наземні.

Під льотною подією розуміють подію, яка пов’язана з виконанням екіпажем польотного завдання і яка спричинила наслідки різного ступеня тяжкості для людей на борту повітряного судна (травмування або загибель) або для повітряного судна (пошкодження або зруйнування).

Наземною подією вважається авіаційна подія, яка мала місце до чи після польоту.

В залежності від наслідків для пасажирів, екіпажу і повітряного судна льотні і наземні авіаційні події поділяють на поломки, аварії і катастрофи.

Поломка – авіаційна подія, за якою не послідувала загибель членів екіпажу і пасажирів, яка спричинила пошкодження повітряного судна, ремонт якого можливий і економічно доцільний.

Аварія - авіаційна подія, що не спричинила загибель членів екіпажу і пасажирів, однак спричинила повне зруйнування або тяжке пошкодження повітряного судна, в результаті чого відновлення його технічно не можливо і економічно не доцільно.

Катастрофа – авіаційна подія, що спричинила загибель членів екіпажу і пасажирів при зруйнуванні або пошкодженні повітряного судна, а також смерть людей від отриманих поранень протягом 30 наступних діб з моменту події.

Аналіз причин випадків авіакатастроф дозволив встановити, що у 50-60% вони пов’язані з помилками людей, що відповідають за безпеку польотів, 15-30% з них виникають внаслідок відмови техніки, 10-20% внаслідок впливу оточуючого середовища (метеофактори), а 5-10% – через інші причини, які часто не визначаються. Аварії та катастрофи літальних апаратів можуть виникати, починаючи з моменту запуску двигунів, на взльоті, під час польоту, при посадці аж до вимикання двигунів. Статистика свідчить про те, що майже половина аварії і катастроф відбувається на льотному полі (майже 50%), а половина у повітрі на різних висотах, причому над важкодоступною територією, або водною поверхнею. Падіння летального апарату який зазнав аварії, може бути причиною жертв як на його борту, так і на землі (при падінні на житлові будинки, може призвести до руйнування виробничих будівель і порушення виробничих процесів). Особливо небезпечно падіння літаків на АЕС та об’єкти хімічної промисловості, що може призвести до викиду в довкілля РР або СДОР. Відповідно, авіаційна катастрофа може посилюватись катастрофою на землі.

При авіакатастрофах розмір загальних втрат може досягнути 80-90% загальної кількості людей, які перебувають на повітряному судні. Серед потерпілих особи з механічними пошкодженнями можуть становити 90%, у тому числі в стані шоку – 10%, з черепно-мозковою травмою – 40-60%, у 10-20% можуть бути сполучені травми та опіки.