
- •Навчальні питання і розподіл часу
- •Навчально-матеріальне забезпечення
- •Навчальна література
- •Конституція України (1996 р). Ст. 85, 92, 106, 138.
- •I. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 368)
- •1. За рівнем:
- •3) Розмір заподіяних (очікуваних) збитків.
- •2. Відповідно до причин походження нс поділяються на:
- •Правова основа введення надзвичайного стану
- •Величина і структура втрат населення в осередку надзвичайної ситуації
- •Величина і структура санітарних втрат
- •II. Надзвичайні ситуації техногенного і соціально-політичного характеру та їх медико-санітарні наслідки
- •Медико-санітарні наслідки транспортних катастроф
- •Дорожньо-транспортні катастрофи
- •Катастрофи на залізницях
- •Авіаційні катастрофи
- •Катастрофи на морському і річковому транспорті
- •Характеристика жертв при транспортних катастрофах
- •Аварії на шахтах
- •Медико-санітарні наслідки надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру
- •III. Надзвичайні ситуації природного і екологічного характеру та їх медико-санітарні наслідки
- •Медико-санітарні наслідки надзвичайних ситуацій
- •Природного характеру
- •Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 368 (Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру) до нс природного характеру відносяться:
- •Землетруси
- •Сель, зсуви, снігові лавини
- •Бурі, урагани, циклони, смерчі
- •Пожежі (природні і в населених пунктах)
- •Екологічні катастрофи
- •Висновки
Величина і структура санітарних втрат
Визначальними показниками санітарних втрат є їх величина та структура. Під величиною розуміють санітарні втрати населення виражені в абсолютних числах (або відносних показниках). Структура санітарних втрат – це співвідношення різних категорій потерпілих у загальному числі санітарних втрат виражене у відсотках.
При аваріях на шахтах, пов’язаних з вибухами метану, структура санітарних втрат може бути такою:
41,3% - отруєння оксидом вуглецю;
14% - сполучені ураження (механічні травми, поєднані з отруєнням оксидом вуглецю);
12% - механічні травми , термічні опіки і отруєння оксидом вуглецю;
32,7% - комбіновані ураження в різних сполученнях.
II. Надзвичайні ситуації техногенного і соціально-політичного характеру та їх медико-санітарні наслідки
Медико-санітарні наслідки аварій на радіаційно (РНО)- і хімічно небезпечних об’єктах (ХНО) будуть розглянуті на наступних заняттях (теми №№3,4).
Медико-санітарні наслідки транспортних катастроф
К транспортним катастрофам відносяться :
дорожньо-транспортні, катастрофи на залізницях, авіаційні катастрофи, катастрофи на річковому і морському транспорті.
Дорожньо-транспортні катастрофи
Дорожньо транспортні пригоди (ДТП) виникають в усіх країнах світу, призводять до матеріальних збитків, але головне до загибелі людей. За даними світової статистики щорічно у світі в результаті ДТП гине близько 300 тис. чол., а загальна кількість травмованих перевищує 15 млн. чоловік.
Летальність, пов’язана з нещасними випадками на шляхах, на 1000 населення залежно від континенту становить: Європа – 80, Америка – 60, Африка – 23, Азія – 21, Океанія – 43.
В останні роки на дорогах України щорічно виникають десятки тисяч автомобільних аварій та катастроф. За рік внаслідок ДТП гине біля 10 тис. чоловік. Кожні 10 хвилин відбувається ДТП. Кожні 55 хвилин гине одна людина. Щоденно на автомобільних дорогах гине дитина. При цьому слід відзначити, що значна частина постраждалих гине від несвоєчасного надання медичної допомоги (до 20%), хоча травми в ряді випадків не є смертельними по тяжкості. До основних причин транспортного травматизму належать: погана організація дорожнього руху, несправність або конструктивні недоліки транспортних засобів, низька дисципліна учасників дорожнього руху. Ці обставини призводять до того, що ризик загинути в ДТП на шляхах України в 5 разі вище, ніж у західних країнах.
Частка дорожньо-транспортних катастроф трапляються в певних місцях автошляхів. Ці місця мають назву “ геопатогенних зон ”, які характеризуються інтенсивним електромагнітним випромінюванням. В геопатогенних зонах, поведінка людей (пішоходів та водіїв) може бути непередбачена, коли людина не помічає, що трапляється навколо. Існує також взаємодія, зв’язок проміж швидкістю руху об’єкта та електромагнітним випромінюванням геопатогенної зони. Негативний резонанс виникає при швидкості руху 70-75 км / год., що позначується на реакції водія. В цих місцях водії і пішоходи маються бути дуже обережні.
Першими на дорожньо-транспортний випадок прибуває бригада швидкої медичної допомоги. Час виїзду бригади ШМД до місця випадку та добре організована робота збільшують шанси на виживання постраждалих.
По прибутті на місце дорожньо-транспортної пригоди лікар бригади ШМД, що прибула першою, визначає місце стоянки машини ШМД, місце тимчасового збору постраждалих, організує надання медичної допомоги постраждалим та їх евакуацію в найближчі медичні заклади.
На первинний огляд постраждалого передбачено витрачати не більше 40-60 секунд, що забезпечується певним алгоритмом огляду і надання медичної допомоги (АВС):
- ревізія порожнини рота і верхніх дихальних шляхів для відновлення функції зовнішнього дихання;
- оцінка частоти і характеру дихальних рухів, при необхідності штучне дихання “ із рота в рот ”, ручні дихальні апарати;
- визначення цілісності кровоносних судин і одночасно зупинка зовнішньої кровотечі;
- оцінка стану серцево-судинної системи (підрахунок пульсу, вимірювання АТ), непрямий масаж серця;
оцінка стану органів чуття, насамперед органу зору.
Всі постраждалі з місця пригоди повинні бути евакуйовані в найближчі лікувальні заклади, де допомога буде надано в потрібному обсязі.