
- •Навчальні питання і розподіл часу
- •Навчально-матеріальне забезпечення
- •Навчальна література
- •Конституція України (1996 р). Ст. 85, 92, 106, 138.
- •I. Класифікація надзвичайних ситуацій
- •Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру (відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 368)
- •1. За рівнем:
- •3) Розмір заподіяних (очікуваних) збитків.
- •2. Відповідно до причин походження нс поділяються на:
- •Правова основа введення надзвичайного стану
- •Величина і структура втрат населення в осередку надзвичайної ситуації
- •Величина і структура санітарних втрат
- •II. Надзвичайні ситуації техногенного і соціально-політичного характеру та їх медико-санітарні наслідки
- •Медико-санітарні наслідки транспортних катастроф
- •Дорожньо-транспортні катастрофи
- •Катастрофи на залізницях
- •Авіаційні катастрофи
- •Катастрофи на морському і річковому транспорті
- •Характеристика жертв при транспортних катастрофах
- •Аварії на шахтах
- •Медико-санітарні наслідки надзвичайних ситуацій соціально-політичного характеру
- •III. Надзвичайні ситуації природного і екологічного характеру та їх медико-санітарні наслідки
- •Медико-санітарні наслідки надзвичайних ситуацій
- •Природного характеру
- •Відповідно до Постанови Кабінету Міністрів України від 24.03.2004 р. № 368 (Класифікація надзвичайних ситуацій техногенного і природного характеру) до нс природного характеру відносяться:
- •Землетруси
- •Сель, зсуви, снігові лавини
- •Бурі, урагани, циклони, смерчі
- •Пожежі (природні і в населених пунктах)
- •Екологічні катастрофи
- •Висновки
Сель, зсуви, снігові лавини
Сель – це раптово виникаючий у гирлі гірських річок тимчасовий потік води, піску, глини, уламків каменів і валунів (продуктів руйнування гірських порід). Причиною селевих потоків бувають зливові дощі, інтенсивне танення гірського снігу і льодовиків, а також землетруси.
Характеризуються різким підвищенням рівня води, хвильовим рухом зі швидкістю до 10 м/сек., недовгочасною дією (1–3 год. ) і значним руйнівним ефектом. У постраждалих виникають переохолодження і травми.
До селенебезпечних регіонів відносяться райони Карпат і гірський Крим. Прикладом селю може бути подія, яка трапилась у Києві в 1961 році 13 березня в районі Сирця, коли грязьовий потік висотою до 4 метрів зійшов на Куренівку (район Києва). Куренівську трагедію та її наслідки в радянські часи замовчували, а число загиблих зменшували до несуттєвих. Матеріали Куренівської трагедії знищені. Історики України сьогодні нараховують до полутора тисяч загиблих.
Зсуви – це переміщення поповзом мас гірських порід донизу по схилу під дією сили тяжіння. До 90 % зсувів припадає на території, розташовані на висоті від 100 до 1700 метрів над рівнем моря. Вони виникають на схилах, що мають крутість понад 20градусів, здебільшого по берегах річок в Карпатах та Криму.
Зсуви подібні до землетрусів, проте площі цього стихійного лиха значно менші. Кількість потерпілих може бути від одиниць до 50 чоловік. Особливо активно зсувні процеси проходять у районах активної господарської діяльності (Прикарпаття, Крим, Донбас, області: Одеська, Дніпропетровська, Хмельницька).
Важливе значення для визначення характеру поведінку та дій населення при селевих потоках і зсувах має своєчасне їх виявлення і оповіщення. Про наближення селевого потоку можна дізнатися по характеру звуку, який видають валуни або уламки каміння. Цей звук нагадує гуркіт потягу, який наближується на великій швидкості. Про початок зсуву свідчать такі ознаки: поява шпарин на будинках, розриви на дорогах, берегових укріплень і набережних, вимивання землі, зміщення підвалин різних висотних конструкцій та дерев.
Головними причинами травмування та загибелі людей при селевих потоках і зсувах є:
- завалення людей ґрунтом, камінням, деревами;
- заподіяння травм предметами, що падають (камінням, деревами);
- завалення людей в зруйнованих будинках;
- захват людей бурхливими потоками води або селевої маси.
Правила поведінки населення при селі, зсуві:
погасити вогонь у печі, перекрити газові крани, вимкнути світло, електроприлади, якнайшвидше залишити приміщення;
по можливості узяти з собою особисті документи, речі першої необхідності, невеликий запас харчування та питної води;
попередити про загрозу оточуючих;
перебратися у безпечне місце
не піддаватися паніці і утримувати від неї оточуючих;
підготовка жердин, канатів, мотузок тощо для врятування людей.
Снігові лавини виникають в результаті накопичення снігу на гірських вершинах при рясних снігопадах, сильних завірюхах при різкому зниженні температури повітря. Розрізняють основні лавини (невеликі і не мають особливої загрози) і стрибучі (на своєму шляху зустрічають „трампліни” і після них набувають велику силу, зростаючу швидкість, а в результаті збільшується сила зруйнування, яка небезпечна для людей).
В середині снігової лавини людина піддається обертанню і прискоренню як в пральній машині з наступним жорстким падінням, отриманням різних травм, зверху постраждалий засипається шарами снігу.
Снігова лавина в період руху нагрівається до t від +4 до +7˚ С, створюється снігова каша, яка при затвердінні за ефектом бетону утворює для людини крижану могилу. Критичний період 30 хвилин (під крижаною кіркою кисню вистачає для життя людини максимум на півгодинну), коли іще можна рятувати людину під снігом.