Анотації авторефератів дисертацій, захищених у спеціалізованих вчених радах нуБіП України у червні 2009 року

Бутенко Євген Володимирович. Науковий керівник – Кривов В.М. Офіційні опоненти: Сохнич А.Я., Кілочко В.М. Тема дисертації – “Еколого-економічна оцінка сільськогосподарських землеко-ристувань у ринкових умовах” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 – економіка природокористування та охорони навколишнього середовища.

Сформульовано методичні підходи до формування екологічно сталих моделей землекористування з екологічно стійкими показниками; коефіцієнт екологічної стійкості після оптимізації – 0,66.

Удосконалено методику визначення найбільш небезпечних природно-сільськогосподарських районів Лісостепової Лівобережної провінції України за показником індексу збереження ґрунтів (ІЗГ).

Розроблено теоретичні підходи до оцінки економічної ефективності формування сталих землекористувань нової формації з використанням екологічного критерію оцінки як більш варіабельної частини економічної оцінки заходів, спрямованих на екологізацію природокористування.

Удосконалено теоретичні засади економічного оцінювання ефективності формування сталого землекористування застосуванням показника ІЗГ, у результаті чого визначено екологічний ефект в розмірі 8,4 млрд грн.

Запропоновано шляхи розв’язання проблеми раціоналізації природо-користування у контексті розвитку сталого землекористування.

Оцінено ступінь ерозійної небезпеки сучасного використання земельного фонду в Лісостеповій Лівобережній природно-сільськогосподарській провінції України.

Смолярчук Мирослава Василівна. Науковий керівник – Сохнич А.Я. Офіційні опоненти: Бамбіндра Д.І., Шворак А.М. Тема дисертації – “Оптимізація використання земельних ресурсів у ринкових умовах (на прикладі Львівської області)” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 – економіка природокористування та охорони навколиш­нього середовища.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних і практичних аспектів оптимізації використання земельних ресурсів у ринкових умовах з використанням методів математичного програмування.

У роботі на основі постановочного завдання оптимізаційної моделі землекористування з гнучкими граничними обмеженнями розроблено базову гіпотезу, змінні, обмеження, поняття і сутність екологічних та економічних показників як компонентів цільової функції. Модель розширена додатковими обмеженнями, параметри яких гнучко відображають конкретні виробничі ситуації.

Удосконалено методологічні та методичні основи нечіткого моделювання в частині оптимізації розміщення об’єктів рекреації. На засадах нечіткої логіки дані пропозиції щодо оптимізації структури землекористування. Запропоновані методичні підходи до оцінки екологічної стійкості ландшафтів під впливом лісових угідь.

Набули подальшого розвитку науково-методичні підходи щодо інформаційного забезпечення землекористування в ринкових умовах.

Запропоновано використання екологічного імперативу при оптимізації використання земельних ресурсів.

Гаркава Оксана Миколаївна. Науковий керівник – Юхновський В.Ю. Офіційні опоненти: Кучерявий В.П., Пушкар В.В. Тема дисертації – “Фітомеліоративні особливості та урбоекологічний потенціал соснових насаджень зеленої зони м. Києва”на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 – лісові культури та фітомеліорація.

Дисертаційна робота присвячена вивченню екологічних і естетичних властивостей соснових насаджень лісопаркових ландшафтів зеленої зони м. Києва та обґрунтуванню показника їх урбоекологічного потенціалу. Висвітлено результати комплексних досліджень (лісівничо-таксаційних, геоботанічних, фітоіндикаційних, фітосозологічних, ґрунтознавчих) пристигаючих, стиглих та перестиглих соснових насаджень у різних лісорослинних умовах. Показано взаємозв’язок між різними екологічними показниками в лісовому біогеоценозі. Зокрема, виявлена лімітуюча роль вмісту в ґрунті азоту і калію для тривалості росту соснових деревостанів. За результатами геоботанічних досліджень та аналізу константності видів виявлена трансформація живого надґрунтового покриву лісопарків та проведена фітоіндикація екологічних режимів. Значну увагу приділено вивченню фізичних, хімічних, фізико-хімічних та мікробіологічних властивостей лісових ґрунтів. На основі найбільш вагомих (за результатами кореляційного аналізу) показників обґрунтовано і здійснено комплексну екологічну оцінку. Проведено сумарну естетичну оцінку соснових насаджень лісопаркових ландшафтів з використанням таксаційно-фітоценотичної шкали та соціологічного дослідження за фотознімками лісопаркових ландшафтів.

Обґрунтовано урбоекологічний потенціал соснових насаджень лісопаркових ландшафтів як похідну від їх еколого-естетичних властивостей. Розроблено математичну модель зміни урбоекологічного потенціалу з віком і на її основі визначено урбоекологічний потенціал соснових насаджень лісопаркових ландшафтів зеленої зони м. Києва, надано рекомендації щодо його підвищення. Базуючись на даних урбоекологічного потенціалу, опрацьовано уніфіковану схему урбоекологічного моніторингу, обґрунтовано динаміку режимних моніторингових спостережень, а також надано рекомендації щодо функціонального зонування лісопарків зеленої зони м. Києва.

Пньовська Оксана Михайлівна. Науковий керівник – Ковалевський С.Б. Офіційні опоненти: Олексійченко Н.О., Шлапак В.П. Тема дисертації - Біоекологічні особливості і динаміка трав’яного покриву фітоценозів зеленої зони м. Києва» на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 – лісові культури та фітомеліорація.

У роботі наведено дані динаміки трав’яного покриву в рекреаційно- порушених лісових фітоценозах зеленої зони м. Києва в умовах свіжих субору, судіброви та діброви. Встановлено, що частка рудеральних та лучних видів зростає відповідно до зменшення зімкнутості деревостану. Відмічено важливу захисну роль підліску при низькій зімкнутості деревостану. З’ясовано, що за однакових умов найбільшою подібністю за видовим складом трав’яного покриву характеризуються насадження Київського і Білодібровного лісництва з Пуща-Водицьким.

Відмічено роль видів родин злакових та осокових у водному режимі ґрунту. Найнижчі показники вологості ґрунту притаманні ділянкам, де частка цих видів в трав’яному покриві складає 10-15% від загального проективного покриття. Виявлено, що потужність підстилки зменшується зі збільшенням рекреаційного навантаження. Подібним чином змінюються й показники вологості підстилки. На ділянках з переважанням ксероморфних видів при нижчих показниках маси фітомаси трав’яного покриву вологість останньої менша.

Проаналізовано фізико-хімічні, агрохімічні властивості ґрунтів та вміст елементів мінерального живлення в рослинному матеріалі на ділянках, що знаходяться на різних стадіях рекреаційної дигресії. В результаті аналізу виявлено незначне збільшення вмісту амонійного та нітратного азоту в ґрунті протягом вегетаційного сезону. Щодо фосфору та калію, то найбільшу їх концентрацію відмічено для початку вегетаційного сезону. Відмічено збільшення вмісту азоту в підстилці та фітомасі трав’яного покриву протягом вегетаційного сезону та з покращенням лісорослинних умов. Концентрація калію збільшується протягом вегетаційного сезону в підземній фітомасі та зменшується в надземній фітомасі трав’яного покриву.

Запропоновано шляхи відновлення ділянок, порушених внаслідок рекреаційного навантаження.

Андросович Тетяна Юріївна. Науковий керівник – Савчук В.К. Офіційні опоненти: Уланчук В.С., Стасишен М.С. Тема дисертації – “Формування і розвиток ринку прісноводної риби” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством.

У дисертації узагальнено теоретичні, методологічні та практичні питання формування і розвитку ринку прісноводної риби в Київському регіоні. В роботі проаналізовано специфіку функціонування суб’єктів ринку прісноводної риби та рівень їх адаптації до його кон’юнктури. Охарактеризовано особливості формування попиту на прісноводну рибу. Оцінено рівень пропозиції в регіоні, з урахуванням різних джерел одержання рибної продукції. Запропоновано основні шляхи підвищення ефективності господарської діяльності підприємств, що є суб’єктами, які займаються вирощуванням, виловом і реалізацією прісноводної риби, показано альтернативні напрями ведення господарської діяльності рибними господарствами.

На основі проведеного аналізу запропоновано концепцію подальшого розвитку ринку прісноводної риби, яка передбачає визначення обсягу можливої пропозиції прісноводної риби за напрямами її виробництва з використанням потужностей різних господарюючих суб’єктів. Обгрунтовано необхідність застосування відповідних державних заходів регулювання економічної ситуації на ринку прісноводної риби.

Ярковий Андрій Олексійович. Науковий керівник – Терещенко В.К. Офіційні опоненти: Пасхавер Б.Й., Коновалов І.В. Тема дисертації – “Організаційно-економічні засади функціонування фермерських та особистих селянських господарств” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності).

Дисертаційне дослідження присвячено аналізу та розробці пропозицій щодо розвитку фермерських та особистих селянських господарств в сучасних економічних умовах України та підвищенню ефективності їх виробництва. У дисертації розглянуто теоретично-методологічні аспекти функціонування фермерських і особистих селянських господарств та удосконалено відповідний понятійний апарат.

Проведено багатоаспектне дослідження сучасного стану фермерських та особистих селянських господарств України, визначено їх роль, значення і функції, досліджено основні проблеми їхнього розвитку та функціонування.

Проаналізовано структуру сукупних ресурсів і динаміку сукупного доходу сільських домогосподарств, визначено основні джерела поповнення сімейного бюджету. Доведено прямий зв’язок між обсягом виробництва продукції особистих селянських господарств та рівнем життя сільського населення. В результаті досліджень встановлено, що особисті селянські господарства виконують сьогодні переважно споживчу функцію.

Обґрунтовано необхідність поступової трансформації частини особистих селянських господарств у фермерські господарства або інші форми підприємницької діяльності.

Вперше розроблено комплексну методику організації системи заготівлі та реалізації сільськогосподарської продукції фермерських і особистих селянських господарств. Визначено основні напрями та перспективи розвитку фермерських і особистих селянських господарств України.

Захарін В’ячеслав Васильович. Науковий керівник – Калиновський Г.М. Офіційні опоненти: Харута Г.Г., Стефаник В.Ю. Тема дисертації – “Перебіг родів та післяродового періоду у корів-первісток” на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 – ветеринарне акушерство.

Дисертація присвячена вивченню впливу тканинного препарату фетоплацентату та згодовування суміші сапоніту і сірки на перебіг родів і післяродового періоду у корів-первісток, обґрунтуванню засобів і методів корекції інтенсифікації інволюції статевого апарату та стану новонароджених телят. З’ясовані окремі сторони взаємозв’язку поживності раціону з гомеостазом у нетелей.

Клініко-гематологічний статус нетелей в останній місяць плодоношення в умовно чистій і четвертій зоні радіаційного забруднення характеризувався коливанням у фізіологічних межах цитологічного і біохімічного складу крові, показників імунного статусу та вмісту прогестерону і естрадіолу. Згодовування нетелям мінеральної добавки суміші сапоніту і сірки та підшкірне введення тканинного препарату фетоплацентату корегувало обмін речовин в організмі, що проявилося зменшенням тривалості третьої стадії родів, скороченням терміну від родів до першого осіменіння, підвищенням кількості Т-лімфоцитів, поліпшенням стану новонароджених телят.

Ткачук Ігор Геннадійович. Науковий керівник – Борисевич В.Б. Офіційні опоненти: Іздепський В.Й., Мисак А.Р. Тема дисертації – “Бабезіозний увеїт собак” на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.05 – ветеринарна хірургія.

Дисертація присвячена вивченню увеїту, зумовленому бабезіозом у собак. Бабезіозний увеїт собак, як правило виникає у східноєвропейських вівчарок (27,8%) і, рідко, у безпородних собак (16,7%); найчастіше – собак після 12-міс. віку (58,8%), вірогідно зумовленому посиленням сенсибілізації з віком.

за слабкого проявлення запалення війкового тіла відмічається міоз світлобоязнь, сльозотеча і незначні зміни райдужки; за середнього ступеня ураження проявляється виражений міоз, деяка циліарна болючість, набряк райдужки і рогівки, преципітати в передній камері ока; за тяжкого ступеня циліарного запалення має місце перикорнеальна ін’єкція судин, гіфема, сильний біль у ділянці війкового тіла, фібрин у передній камері ока, задні синехії, глаукома.

вміст у крові еритроцитів, гемоглобіну, лейкоцитів, показників лейкограми, вміст білка, його фракцій, білірубіну, АСТ і АЛТ, сечовини, креатину за бабезіозу, неускладненого увеїтом, ідентичні таким самим показникам ускладненого увеїтом бабезіозу, що вказує на патогенетичну роль інших чинників у виникненні запалення війкового тіла.

Кількість лейкоцитів, лімфоцитів, Т- і В-лімфоцитів, Т-хелперів, Т-супресорів, показник імунорегуляторного індексу, вміст Ig G, M за бабезіозу, ускладненим увеїтом, більші порівняно з бабезіозу, неускладненого увеїтом, що зумовлює патогенетичну роль імунологічних порушень у виникненні запалення війкового тіла.

Утворення імунних комплексів, особливо дрібномолекулярних (<15 S), на фоні зниження фагоцитарної активності призводить до осідання імунних депозитів у розвинених і постійно сецернуючих судинах uvea з подальшим запаленням війкового тіла і ексудацією в камери ока, що підтверджується гістологічними дослідженнями.

Раціональне лікування бабезіозного увеїту полягає у застосуванні на тлі бабезіозної терапії мідріатиків (1%-й розчин атропіну), НСПЗП, зокремадиклофенаку в дозі 0,5 мг/кг маси тіла, а також тималіну (як імуномодулятора і стимулятора фагоцитозу) в дозі 5-20 мг/кг маси тіла тварин залежно від тяжкості перебігу запалення судинної оболонки очного яблука.

Гончаренко Ігор Володимирович. Науковий консультант – Угнівенко А.М. Офіційні опоненти: Коваленко В.П., Рудик І.А., Сірацький Й.З. Тема дисертації – “Система селекції корів молочних порід за комплексом ознак” на здобуття наукового ступеня доктора сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин.

Дисертацію присвячено вивченню системи селекції молочних корів голштинської, української чорно- і червоно-рябої молочнх порід за комплексом ознак протягом їхнього онтогенезу з врахуванням тривалості періоду ембріогенезу, аналізу родоводів на наявність предків – носіїв дефектних генів з рецесивним типом успадкування типу BLAD, DUMPS, МF та інші, генетичних маркерів (факторів груп крові), плодючості, якості молока (вміст жиру, білка); тривалості господарського використання корів; стійкості проти маститу (кількість соматичних клітин в 1 см³ молока); показників успадковуваності (h²) і кореляційно-регресійних зв’язків. Як інтегральну ознаку відбору запропоновано селекційний індекс системної оцінки молочних корів, який розраховують за спеціальною формулою.

Розширено теоретичні положення добору тварин на основі закономірностей процесів оо- і сперматогенезу. Сформульовано теоретичні положення відносно меншої мінливості спадковості в корів порівняно з чоловічими організмами. Згідно з вимогами Іnterbull удосконалено спосіб оцінки плідників за якістю нащадків (корів-первісток). Встановлено вплив бугаїв на тривалість господарського використання й плодючість їхніх дочок,

Доведено можливість поєднання високої молочності з регулярною плодючістю і тривалістю господарського використання у корів-рекордисток. Запропоновано методику математичної оцінки родин породного значення. Обґрунтовано можливість прогнозування високої молочності у корів на основі генетичних маркерів (факторів груп крові). Висунуто наукову гіпотезу щодо прогностичного значення факторів груп крові з урахуванням генів QTL.

Теоретично обґрунтована і практично реалізована система селекції корів, яка підвищує ефективність добору корів-матерів майбутніх бугаїв-плідників.

Використання запропонованої системи поетапного добору корів у племінних і товарних стадах забезпечує підвищення ефективності селекції на 20-25%, що дає можливість додатково одержати 197,3–260 грн. прибутку в розрахунку на одну корову за рік.

Косяненко Олена Михайлівна. Науковий керівник – Сивик Т.Л. Офіційні опоненти: Засуха Ю.В., Дармограй Л.М. Тема дисертації – “Перетравність корму, обмін речовин та продуктивність кролів за дії селену” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.02 – годівля тварин і технологія кормів.

У дисертації викладено теоретичний та експериментальний матеріал з використання у годівлі молодняку кролів, який вирощується на м’ясо, комбікормів з різними дозами та джерелами селену. Виявлено напрям змін у продуктивності молодняку кролів. Проведено оцінку морфологічного і біохімічного складу їх крові. Вивчено перетравність поживних речовин, баланс азоту, кальцію, фосфору і селену в організмі кролів залежно від дози та джерела селену.

Доведена доцільність балансування раціонів за селеном та визначено оптимальну дозу його згодовування. Встановлено вплив добавок селену у складі різних селеновмісних сполук органічного та неорганічного походження на продуктивність, перетравність поживних речовин корму, морфологічні та біохімічні показники крові, забійні якості та амінокислотний склад найдовшого м’язу спини молодняку кролів породи сріблястий при вирощуванні на м’ясо.

Рекомендовано при вирощуванні молодняку кролів на м’ясо використовувати повнораціонний комбікорм з вмістом селену на рівні 0,2 мг/кг сухої речовини. Запропоновано вводити до складу повнораціонного комбікорму селеновмісну сполуку органічного походження Сел-Плекс для забезпечення оптимального вмісту цього мікроелемента.

Кононенко Руслан Володимирович. Науковий керівник – Захаренко М.О. Офіційні опоненти: Лясота В.П., Савченко І.Г. Тема дисертації – “Гігієнічна оцінка комплексу гліцинатів мікроелементів та його вплив на клінічний стан, метаболічний статус та резистентність організму курей” на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук зі спеціальності 16.00.06 – гігієна тварин та ветеринарна санітарія.

Досліджено фізико-хімічні властивості комплексу гліцинатів мікроелементів. Дано його гігієнічну оцінку та вказано на доцільність застосування як мінеральної добавки в годівлі курчат-бройлерів та курок-несучок. Підтверджено здатність гліцинатів мікроелементів сприяти високій активності пепсину, амілази та ліпази підшлункової залози, лужної фосфатази і γ-глутамілтранспептидази слизової оболонки тонкого кишечнику курчат-бройлерів in vitro. Введення щурам per os суміші гліцинатів мікроелементів стимулює процеси імунопоезу, змінює активність ряду ферментів підшлункової залози і слизової оболонки дванадцятипалої кишки за сталих значень вмісту білка, глюкози та загальних ліпідів у сироватці крові, показників клінічного стану, рівня мікроелементів у тканинах.

Проведеними дослідженнями науково обґрунтована перевага використання комплексу гліцинатів міді, цинку, заліза, кобальту та марганцю над неорганічними сполуками при вирощуванні курчат-бройлерів та утриманні курок-несучок, про що свідчать показники клінічного стану, резистентності, метаболічного статусу, продуктивності птиці та економічної ефективності застосування даної добавки. На основі одержаних результатів розроблено новий мінеральний премікс для курчат-бройлерів і курок-несучок.

Білик Руслан Іванович. Науковий керівник – Якубчак О.М. Офіційні опоненти: Яблонська О.В., Труш А.М. Тема дисертації – “Ветеринарно-санітарна оцінка молока при лейкозі великої рогатої худоби” на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.09 – ветеринарно-санітарна експертиза.

Проведено аналіз безпеки та якості молока, отриманого від РІД- та ПЛР-позитивних корів. Досліджено органолептичні, фізико-хімічні, мікробіологічні, токсикологічні показники, біологічну цінність та технологічні властивості молока, отриманого від РІД- і ПЛР- позитивних корів. Науково обґрунтовано зміни показників якості та безпеки молока, отриманого від РІД- та ПЛР-позитивних корів та розроблено правила ветеринарно-санітарної оцінки такого молока.

Уперше в Україні теоретично та експериментально обґрунтовано ступінь ризику споживання молока, отриманого від РІД- та ПЛР-позитивних на лейкоз корів, який підтверджено дослідами на біологічній моделі лабораторних мишей при (хронічному) тривалому згодовуванні їм такого молока.

Для ветеринарно-санітарної експертизи молока, отриманого від РІД та ПЛР-позитивних корів, запропоновано: «Методичні рекомендації з ветеринарно-санітарної експертизи молока та м’яса, отриманих від великої рогатої худоби, хворої на лейкоз», затверджені науково-методичною радою Державного комітету ветеринарної медицини Міністерства аграрної політики України (протокол №1 від 20 грудня 2007 року); «Спосіб фарбування мазків молока для цитологічного дослідження», деклараційний патент на корисну модель 31575 Україна, G01Т1/00. Бюл.№ 7, від 10.04.2008 р.

Василенко Ольга Володимирівна. Науковий керівник – Улянич О.І. Офіційні опоненти: Болотських О.С., Лещук Н.В. Тема дисертації – “Обґрунтування технологічних заходів вирощування васильків справжніх у Правобережному Лісостепу України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 – овочівництво.

Дисертація присвячена вивченню вітчизняних сортів васильків справжніх та обґрунтуванню технологічних прийомів: встановлено оптимальні строки сівби насіння та висаджування розсади у відкритий ґрунт, спосіб вирощування розсади, оптимальну густоту рослин, схеми розміщення і відповідність їх механізованому догляду за рослинами. Простежено зміни біометричних показників і їхній вплив на підвищення продуктивності фотосинтезу, біохімічний склад урожаю та кількість ефірних олій.

Визначено, що найвищу врожайність васильків справжніх отримано за вирощування сортів Сяйво і Кримські фіолетові, що в середньому забезпечило істотний приріст до контролю 10,3 т/га і 5,6 т/га відповідно.

Доведено, що за сівби насіння васильків справжніх у третій декаді березня доцільно використовувати касети з розміром чарунок 6х6 см та висаджувати розсаду у відкритий ґрунт у другій декаді травня. Це дозволяє одержати додатково 8,3 т/га зеленої або 1,2 т/га сухої маси та рівень рентабельності виробництва 76 %, що підтверджено іншими розрахунками економічної ефективності та біоенергетичної оцінки.

В середньому за 2006–2008 рр. вищу врожайність отримали за застосування стрічкових схем. Встановлено, що густота рослин на одиниці площі 111 тис. шт. за схеми розміщення рослин (40+40+60)х20 см є оптимальною. Вперше обґрунтовано, що із збільшенням кількості рослин на одиниці площі урожайність васильків справжніх підвищується до певної межі, а за розміщення 143 тис. шт./га зростання врожайності припиняється.

Основні результати дослідження пройшли практичне випробування і рекомендовані до застосування у виробництво.

Янчук Анатолій Вікторович. Науковий керівник – Сич З.Д. Офіційні опоненти: Болотських О.С., Дубровін В.В. Тема дисертації – “Ефективні елементи технології вирощування кукурудзи цукрової в Правобережному Лісостепу України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 – овочівництво.

Дисертація присвячена розробці елементів технології вирощування ранньої продукції кукурудзи цукрової в умовах Правобережного Лісостепу України, що передбачає підбір сортів і гібридів, обґрунтування укриття посіву агроволокном за раннього строку сівби, використання розсадного способу, проведення пасинкування та застосування регуляторів росту рослин.

Підібрані високоврожайні ранньостиглі сорти та гібриди кукурудзи цукрової, встановлена ефективність використання агроволокна та пасинкування, визначений оптимальний спосіб застосування регуляторів росту рослин. Ранній строк сівби з укриттям агроволокном за роки досліджень забезпечував надходження качанів у третій декаді липня (24.07-28.07), що на 9-15 діб раніше порівняно із оптимальним строком сівби. За врожайністю качанів без обгортки варіант з раннім строком сівби та укриттям агроволокном на 0,3 т/га переважав контрольний варіант і становив 11,4 т/га.

Білєра Наталія Миколаївна. Науковий керівник – Городній М.М. Офіційні опоненти: Власенко М.Ю., Корсун С.Г. Тема дисертації – “Оптимізація мінерального живлення та удобрення пивоварного ячменю у Правобережному Лісостепу України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія.

Результати дослідження показали, що як безпосереднє застосування мінеральних добрив, так і їхня післядія в сівозміні сприяє покращенню поживного режиму ґрунту і підвищенню його родючості, підвищуючи вміст мінерального азоту, рухомого фосфору та обмінного калію в орному та підорному шарах ґрунту.

Покращення поживного режиму ґрунту сприяє кращому розвитку рослин ячменю ярого у варіантах з внесенням добрив, підвищуючи збір сухої речовини, кущистість, кількість продуктивних стебел та винос рослинами елементів живлення з ґрунту.

Встановлено, що бактеризація насіння ячменю комплексним мікробним препаратом дозволяє підвищити ефективність післядії добрив у сівозміні та сприяє отриманню додаткового врожаю зерна. Оптимальним є використання поліміксобактерину на фоні післядії органічних та мінеральних добрив у сівозміні.

Визначено енергетичну, агрохімічну та економічну ефективність внесення азотних добрив, післядії органічних та мінеральних і застосування поліміксобактерину за вирощування ячменю ярого на лучно-чорноземному карбонатному ґрунті.

Аксиленко Марина Дмитрівна. Науковий керівник – Бикін А.В. Офіційні опоненти: Власенко М.Ю., Буслаєва Н.Г. Тема дисертації – “Особливості фосфорного живлення нових сортів пшениці озимої на темно-сірому опідзоленому ґрунті Лівобережного Лісостепу” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню впливу кореневих ексудатів фосфорефективних генотипів пшениці озимої вітчизняної селекції на рухливість та доступність для живлення рослин мінеральних фосфатів ґрунту та визначенню оптимальних доз фосфору, за їх вирощування, дослідженню елементів продуктивності, урожайності та біохімічних показників якості зерна. Результати досліджень показали, що за вирощування фосфорефективних сортів Сирена одеська та Смуглянка на темно-сірому опідзоленому ґрунті з середнім вмістом рухомих сполук фосфору отримано високі врожаї в зоні Лівобережного Лісостепу України 8,0–10,0 т/га якісного зерна за різних доз фосфорного живлення

Внесення добрив сприяло поліпшенню поживного режиму темно-сірого опідзоленого ґрунту, підвищуючи вміст мінеральних сполук рухомого фосфору.

Визначено агрохімічну, економічну, енергетичну ефективність застосування добрив під фосфорефективні сорти пшениці озимої на темно-сірому опідзоленому ґрунті.

Масик Ігор Миколайович. Науковий керівник – Кравченко М.С. Офіційні опоненти: Манько Ю.П., Шам І.В. Тема дисертації – “Механічні та біологічні заходи зниження потенційної забур’яненості ріллі в умовах Лівобережного Лісостепу України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13 – гербологія.

В дисертації представлені результати трирічних досліджень, які розкривають вплив різних способів основного обробітку ґрунту на потенційну забур’яненість ріллі, актуальну забур’яненість посівів, щільність ґрунту, вміст агрономічно цінних агрегатів та запаси продуктивної вологи в чорноземі типовому, ріст, розвиток і врожайність вівса та картоплі. Визначені рослини, екстракти з яких впливають на проростання бур’янів. Виявлено вплив досліджуваних способів основного обробітку ґрунту на врожайність вівса та картоплі і показники енергетичної та економічної ефективності їх вирощування.

За результатами досліджень виробництвву рекомендована система різноглибинного полицевого основного обробітку ґрунту в короткоротаційній сівозміні.

Неїлик Микола Миколайович. Науковий керівник – Борона В.П. Офіційні опоненти: Жеребко В.М., Іващенко О.О. тема дисертації – “Біологічні особливості амброзії полинолистої та хімічні заходи її знищення в агроценозах сої Правобережного Лісостепу України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13 – гербологія.

Встановлено обсяги поширення амброзії полинолистої (Ambrosia artemisifolia L.), досліджено біологічні її особливості та закономірності формування бур’янових угрупувань у різних агрофітоценозах. Під впливом алелопатичної дії кореневих виділень амброзії схожість насіння озимої пшениці, гороху та ярого ячменю зменшувалась на 75-85 %. Насіннєва продуктивність амброзії була максимальною (12859 шт. сім’янок) при проростанні її без присутності культурних рослин.

Істотне зниження (15-22 %) урожайності насіння сої спостерігається навіть при наявності 2-5 шт./м² рослин амброзії, яка виносить з ґрунту 356,9 кг/га поживних речовин. За умов змішаного типу забур’яненості такі суміші як: півот (0,5 л/га) + фюзілад форте (1,5 л/га), хармоні (6 г/га) + тарга супер (1,5 л/га) або фабіан (0,07 кг/га) + тарга супер (1,5 л/га) зменшували загальний рівень забур’яненості на 83-86 % і забезпечували збереження врожаю насіння сої 0,71-0,75 т/га. Застосування хімічного методу захисту рослин сої від амброзії полинолистої та інших бур’янів є економічно ефективним та енергетично доцільним. Рентабельність була в межах 52-349 %, а коефіцієнт енергетичної ефективності 2,5-12,8.

Білик Інна Анатоліївна. Науковий керівник – Войнаренко М.М. Офіційні опоненти: Сук Л.К., Герасимович І.А. Тема дисертації – “Управлінський облік витрат основної діяльності на плодоовочевих переробних підприємствах” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук зі спеціальності 08.00.09 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності).

Дисертація присвячена висвітленню актуальних проблем управлінського обліку витрат основної діяльності плодоовочевих переробних підприємств. У роботі вдосконалено теоретичні засади організації управлінського обліку. Узагальнено та проаналізовано вплив організаційно-технологічних факторів на організацію управлінського обліку витрат основної діяльності плодоовочевих переробних підприємств. Запропоновано модель формування системи управлінського обліку витрат основної діяльності, реалізація якої на практиці дозволяє врахувати індивідуальні особливості особистості менеджера в процесі управління. Розроблено рекомендації щодо впровадження запропонованої моделі в практику плодоовочевих переробних підприємств. В процесі дослідження отримала подальший розвиток методика організації внутрішнього аудиту витрат основної діяльності плодоовочевих переробних підприємств. Розроблено практичні рекомендації щодо організації та проведення внутрішнього аудиту витрат основної діяльності.

Макарчук Інна Миколаївна. Науковий керівник – Лайко П.А. Офіційні опоненти: Гудзь О.Є., Черненко Л.В. Тема дисертації – “Організаційно-економічні чинники забезпечення платоспроможності сільськогосподарських підприємств” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності).

Дисертація присвячена розробці комплексу заходів і рекомендацій щодо вдосконалення формування й підвищення платоспроможності та ліквідності сільськогосподарських підприємств.

Розглянуто суть і зміст економічних категорій „ліквідність” та „платоспро-можність”. Розкрито економічну сутність, зміст та необхідність оцінки платоспро-можності та ліквідності суб’єктів господарювання; визначено основні методичні підходи до визначення та розрахунку основних показників оцінки платоспро-можності та ліквідності підприємств.

Розкрито сучасний стан платоспроможності сільськогосподарських під-приємств Переяслав-Хмельницького району Київської області та України; прове-дено групування досліджуваних сільськогосподарських підприємств за рейтингом платоспроможності, показником загальної ліквідності, величиною оборотних активів, амортизації, виручки та прибутку. Зроблена оцінка ефективності управління грошовими потоками; проведений аналіз формування грошових доходів сільськогосподарських підприємств та обґрунтовані фактори, що впливають на обсяг виручки від реалізації сільськогосподарської продукції.

Систематизовано фактори платоспроможності за місцем та характером їх виникнення, які впливають на формування платоспроможності підприємства. Обґрунтовано основні шляхи поліпшення платоспроможності досліджуваних підприємств. Доведено необхідність комплексного оперативного управління дебіторською та кредиторською заборгованістю для забезпечення та підтримання платоспроможності сільськогосподарських підприємств.

Азарков Олексій Михайлович. Науковий керівник – Туренко В.П. Офіційні опоненти: Слюсаренко О.М., Захарчук Н.А. Тема дисертації – “Біологічне обґрунтування заходів зниження інфекційного потенціалу збудників в’янення томата роду Fusarium Link ex Fr. в плівкових теплицях” на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 06.01.11 – фітопатологія.

Дисертація присвячена вивченню біологічних особливостей грибів роду Fusarium Link ex Fr., їх ролі в етіології й патогенезі хвороб в’янення томата в умовах плівкових теплиць. Досліджено їх філогенетичну, органотропну та онтогенетичну спеціалізацію. З семи виділених видів збудників в’янення фузаріозного походження широку органотропну спеціалізацію, пов’язану зі здатністю уражувати всі органи рослини (корінь, стебло, листки, китиці та плоди), мав вид F. oxysporum f. sp. lycopersici. Здатність уражувати кореневу систему і стебло мали види F. oxysporum f. sp. radicis-lycopersici, F. avenaceum та F. semitectum, здатність уражувати лише певні органи – F. solani, F. oxysporum f.sp. vasinfectum та F. moniliforme. Встановлено, що тільки видам грибів Fusarium oxysporum f. sp. lycopersici, F. solani та F. oxysporum f. sp. radicis-lycopersici притаманна висока онтогенетична пристосованість масово уражувати рослини, починаючи з посіву насіння і до кінця вегетаційного періоду рослин.

Розроблено систему біологічного захисту томата від в’янення у плівкових теплицях: однократна обробка рослин у фазі 3-4 справжніх листків баковою сумішшю препаратів Мікосан Н та Емістим С із наступною їх трикратною обробкою цими препаратами в період вегетації (норма витрати на одну обробку – 0,0012 л/м² та 0,0005 мл/м² відповідно) Виробниче використання цієї системи дозволило зменшити ступінь ураженості рослин хворобою в’янення на 22%, підвищити урожайність на 5,1 кг/м² та отримати додатковий прибуток 4,67 грн/м².

Сухарева Руслана Дмитрівна. Науковий керівник – Бабич А.Г. Офіційні опоненти: Цилюрик А.В., Термено В.К. Тема дисертації – “Глободероз картоплі та заходи обмеження його шкідливості в Західному Лісостепу України” на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 06.01.11 – фітопатологія.

Проаналізовано результати проведених обстежень стану поширення Globodera rostochiensis у 2001-2005 рр. на території Закарпатської, Львівської, Тернопільської, Волинської, Рівненської областей із даними Укрголовдерж­карантину. На основі власних досліджень складено карти поширення паразита на території цих областей. Удосконалено і відпрацьовано методи відбору, виявлення, виділення й ідентифікації картопляних цистоутворюючих нематод, які рекомендовані для використання при інспектуванні та фітосанітарній експертизі.

Вивчено біологічні особливості розвитку Globodera rostochiensis на рослинах-живителях та її шкідливість, залежно від рівня вихідного інвазійного навантаження ґрунту.

Експериментально встановлено ефективність застосування агротехнічних, хімічних та біологічних заходів захисту від G. rostochiensis. Серед них найбільш екологічно безпечними, економічно вигідними та високоефективними є агротехнічні, а саме: вирощування несприйнятливих сільськогосподарських культур, стійких сортів картоплі, а також введення пару. Використання нематодостійких сортів і гібридів картоплі призводить до значного скорочення чисельності фітогельмінта в ґрунті. При цьому досліджувані сорти і гібриди характеризувалися різним нематодоочищувальним ефектом, який залежав від рівня вихідної інвазії ґрунту, біологічних особливостей рослин та погодних умов упродовж вегетаційного періоду.

Встановлено оптимальні норми та способи застосування органічних (Біовіт, мульча) і мінеральних добрив, хімічних засобів захисту (перкальцит, препарат N2, карбамід, мідний купорос та трисеп) і біологічного препарату (Хетомік) для контролювання чисельності G. rostochiensis у ґрунті при вирощуванні стійких сортів картоплі. Удосконалено рекомендації обґрунтованого і раціонального застосування протинематодних заходів.

Передера Олена Олександрівна. Науковий керівник – Манжос О.Ф. Офіційні опоненти: Стибель В.В., Шендрик Л.І. Тема дисертації – “Печінкова форма еймеріозу кролів (біологія збудника, патогенез, заходи боротьби) на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія.

У дисертації викладені матеріали дослідження біологічних особливостей E. stiedae в процесі її екзогенного та ендогенного розвитку. Визначені клінічні ознаки, патоморфологічні та гістологічні зміни в окремих органах та коливання біохімічного складу сироватки крові при моноінвазії. Отримані дані щодо екстенсивності та інтенсивності еймеріозної інвазії кролів залежно від віку, та сезонних факторів. Надана порівняльна характеристика еймеріостатиків: бровасептолу, ампролінвету і байкоксу. Вивчена дія дезінфектантів – бровадезу-20 та бровадезу-плюс еймерій кролів.

Вперше встановлено, що меронти ІІІ генерації локалізуються в гепатоцитах. Патогенна дія E. stiеdae на ранніх етапах ендогенного розвитку пов’язана з порушенням мікроциркуляції у тканинах печінки. Bстановлено, що клінічний прояв печінкової форми еймеріозу кролів у господарствах реєструється найчастіше в кінці лютого – на початку березня, а змішаної форми – у травні-червні.

Проведено аналіз впливу монокультури E. stiеdae на окремі біохімічнi показники сироватки крові (білірубіну, загального білка, альбуміну, АлАТ, АсАТ, ЛДГ, ЛФ, глюкози, загального кальцію, неорганічного фосфору) за експериментального інвазування кролів.

Експериментально визначено дезінвазійну дію розчинів бровадезу-20 та бровадезу-плюс різних концентрацій на ооцисти еймерій кролів.

Встановлена лікувальна ефективність та економічна доцільність застосування бровасептолу (Бровафарма), байкоксу 2,5 % (Байер), ампролінвету (ТОВ „Ветсинтез”) у порівняльному аспекті.

Соболта Андрій Григорович. Науковий керівник – Секретарюк К.В. Офіційні опоненти: Довгій Ю.Ю., Пономар С.І. Тема дисертації – “Фасціольоз великої рогатої худоби (цитогенетичні дослідження за впливу фасціолоцидних препаратів)” на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія.

Дисертація присвячена вивченню природи механізмів та взаємовідносин у системі хазяїн-паразит на цитогенетичному рівні за виникнення фасціольозу великої рогатої худоби та впливу на неї фасціолоцидних препаратів.

Проведено епізоотичний моніторинг щодо фасціольозу у господарствах Західного регіону України. Досліджено частоту геномної та хромосомної мінливості у соматичних клітинах лімфоїдних органів хазяїна, як прояву цитогенетичної нестабільності в геномі за патогенної дії Fasciola hepatica і встановлено, що спонтанний рівень патологічних мітозів під впливом різноманітних біотичних, абіотичних факторів навколишнього середовища та аутомутагенів, проявлявся їх збільшенням.

Вивчено залежність збільшення кількості рівня мікроядровмісних еритроцитів від ступеня інвазії тварин. Експериментальними дослідженнями підтверджено високу ефективність фасціолоцидних препаратів: комбітрему, бронтелу 10 % і бровальзену, не встановлено їхньої мутагенної дії на організм корів у терапевтичних дозах.

Вивчено біологічну резистентність яєць Fasciola hepatica до антигельмінтиків, в результаті розроблено біологічний тест виходу мірацидіїв. Встановлено вплив фасціолоцидів на статевозрілих Fasciola hepatica in vitro та їх дію на ценогенез, мітоз та мейоз, який може бути джерелом цитогенетичних змін у гаметах і виникнення резистентності до антигельмінтиків.

Лук’янов Руслан Юрійович. Науковий керівник – Приходько Ю.О. Офіційні опоненти: Дахно І.С., Богач М.В. Тема дисертації – “Диктіокаульоз овець (особливості патогенезу та заходи боротьби) на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.11 – паразитологія, гельмінтологія.

У дисертації викладено матеріали щодо ролі диктіокаулюсів як окремо, так і в асоціації з виділеними із легенів хворих овець мікроорганізмами, у виникненні бронхопневмоній в умовах господарств і розробка профілактичних та лікувальних заходів.

Під час проведення досліджень встановлено, що в господарствах АР Крим реєструються асоційовані респіраторні хвороби овець, спричинені диктіокаульозно-мікробною асоціацією, де первинним фактором у виникненні є диктіокаули, а ускладнюючу роль мають різні види бактерій (Staph. aureus, E. coli, P. vulgaris, P. multocida та ін.). При дослідженні легень хворих на бронхопневмонію ягнят, встановлені личинки та статевозрілі диктіокаулюси у 62,3–66,4 % випадків. У більшості досліджених проб разом з диктіокаулюсами виділяли також Str. pyogenes (12,03 %), Str. рneumonie (15,82 %), Staph. aureus (17,09 %), E. coli (18,36 %), P. multocida (32,9 %), P. haemolytica (21,52 %).

Вивчено в порівняльному аспекті різні схеми лікування асоціативних бронхопневмоній овець. Найбільш ефективним (100 %) виявилось комплексне застосування препаратів: антгельмінтика з антибіотиком та імуностимулятором (біомектин з енроксилом та метилурацилом). Використання комплексних схем лікування призводить до одужання тварин і забезпечує нормалізацію в їх організмі кількості еритроцитів, лейкоцитів, загального білка, БАСК, Т-, В-лімфоцитів, ЦІК, еозинофілів.

Розроблений і обґрунтований аерозольний метод лікування і профілактики диктіокаульозно-мікробної бронхопневмонії із застосуванням біомектину в дозі 0,016 мл/кг маси тіла разом з енроксилом та метилурацилом. Доведено ефективність аерозольної преімагінальної дегельмінтизації біомектином (у дозі 0,016 мл/кг одноразово) разом з метилурацилом (в дозі 20 мг/кг) за схемою: перша обробка – на 20-й день після першого випасу; друга – через 4 тижні після першої дегельмінтизації і третя – на 6-й тиждень після останньої обробки.

Жук Юрій Васильович. Науковий керівник – Любецький В.Й. Офіційні опоненти: Харенко М.І., Власенко С.А. Тема дисертації – “Перебіг родів і післяродового періоду у високопродуктивних корів голштинської породи та їх корекція” на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.07 – ветеринарне акушерство.

Дисертаційна робота присвячена вивченню впливу вітамінно-мінерального преміксу “Баланс” на перебіг родів, післяродового періоду та відтворну функцію у високопродуктивних корів голштинської породи.

Встановлено, що введення до раціону високопродуктивних корів вітамінно-мінерального преміксу “Баланс” сприяло вираженому клінічному прояву передвісників родів, скороченню тривалості родів та їх окремих стадій, інволюційних процесів у статевих органах та запобігало виникненню у них післяродової патології, зокрема субінволюції матки й післяродового метриту.

Згодовування коровам преміксу в дозі 200 г на добу у сухостійний та 300 г – у післяродовий період підвищувало їх заплідненість від першого осіменіння на 30 %, скорочувало тривалість неплідності на 35 діб на корову та зменшувало індекс осіменіння на 0,6.

Волошина Олена Іванівна. Науковий керівник – Жук О.Я. Офіційні опоненти: Хареба В.В., Чернишенко Т.В. Тема дисертації – “Обґрунтування окремих елементів технології вирощування капусти червоноголової в Лісостепу України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 – овочівництво.

Представлені результати трирічних досліджень з вивчення окремих елементів технології вирощування капусти червоноголової в Лісостепу України. Проведено господарсько-біологічну оцінку сортів і гібридів різного географічного походження: середньостиглих – Олена, Рубін, Родео F₁, Редма F₁, Топаз, Топарані; середньопізніх – Гако 741, Калібос, Дауеррот, Кабеза негра та пізньостиглих – Роксі F₁, Мілана, Ауторо F₁, Фуєго F₁, Лангендейкер, Лангендейкер ред, Гранат, Поздняя красавица, Максілла за високою продуктивністю і екологічною пластичністю, масою головок, основними біохімічними показниками, вмістом макро- і мікроелементів. Вивчено вплив строків сівби на ріст, розвиток та врожайність середньостиглого сорту Олена та пізньостиглих гібридів Ауторо F₁ і Роксі F₁. Оптимальним для сорту є сівба насіння 20–25 квітня, для гібридів – 20 квітня. Встановлено раціональні схеми розміщення рослин – для сорту Олена – 70 х 30–40 см, для гібрида Ауторо F₁ – 70 х 50 см, які забезпечують найвищий приріст товарної продукції.

Обґрунтовано економічну ефективність вирощування кращих сортів та гібридів, застосування оптимальних строків сівби насіння та схем розміщення рослин. Проведена оцінка виробництва пізньостиглих сортів та гібридів підтверджує високий біоенергетичний коефіцієнт у всіх рослин, оскільки він перевищував одиницю.

Для збільшення виходу товарної продукції капусти червоноголової після шести місяців зберігання рекомендується використовувати пізньостиглі гібриди Ауторо F₁ і Роксі F₁. Встановлено найкращі способи зберігання головок капусти червоноголової, а саме: закладання цілих рослин у буртах на решітчастих дерев’яних настилах та головок, загорнутих у папір в ящику. Доведено переваги зберігання продукції в умовах температурного режиму мінус 1 та 0 °С.