Анотації авторефератів дисертацій, захищених у спеціалізованих вчених радах нуБіП України у травні 2009 року

Кравчук Вачиль Васильович. Науковий керівник – Якубчак О.М. Офіційні опоненти: Ковбасенко В.М., Котелевич В.А. Тема дисертації – “Критерії оцінки якості м’яса” на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.09 – ветеринарно-санітарна експертиза.

Метою дисертаційного дослідження було вдосконалити сучасні підходи й обґрунтувати методи оцінки визначення якості м’яса. Проведено органолептичні, хімічні та мікроскопічні дослідження м’яса і встановлено, що визначення рН і реакція на пероксидазу є неефективними для визначення свіжості м’яса, а тому не можуть бути використаними як самостійні методи. Вдосконалено прилад для відгонки летких жирних кислот, який дозволяє точніше, порівняно з чинним приладом, наведеним в ГОСТ 2392-78, визначити свіжість м’яса. Для більш достовірного дослідження вільних ЛЖК запропоновано використовувати метод газової хроматографії.

Встановлено вплив умов вирощування свиней та великої рогатої худоби на якість свинини та яловичини і доведено, що забійний вихід, органолептичні показники, хімічний та амінокислотний склад були кращими у м’яса тварин, вирощених в особистих підсобних господарствах населення. Розроблено та науково обґрунтовано систему контролю за виробництвом якісного та безпечного м’яса. Визначено головні критерії якості м’яса.

Семенко Лариса Олександрівна. Науковий керівник – Бикін А.В. Офіційні опоненти: Дегодюк Е.Г., Костенко Н.П. Тема дисертації – “Агрохімічна оцінка використання добрив за вирощування капусти білоголової ранньої на темно-сірому опідзоленому ґрунті Лісостепу Правобережного України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія.

У дисертації викладено результати досліджень з розроблення та обґрунтування шляхів підвищення продуктивності та отримання біологічно цінної продукції капусти білоголової ранньої через оптимізацію умов живлення рослин на темно-сірому опідзоленому ґрунті Лісостепу Правобережного України. Вивчено динаміку зміни окремих параметрів поживного режиму ґрунту за використання різних доз мінеральних добрив.

Визначено інтенсивність проходження окремих фізіологічних процесів у рослинах, господарського виносу основних елементів живлення врожаєм та встановлено коефіцієнти їх використання з добрив. Вивчено вплив мінеральних добрив на продуктивність та показники якості головок капусти білоголової (рання). Проведено економічну та енергетичну оцінку використання мінеральних добрив під капусту білоголову (рання).

Бордюжа Надія Петрівна. Науковий керівник – Бикін А.В. Офіційні опоненти: Польовий В.М., Дегодюк С.Е. Тема дисертації – “Оптимізація живлення і удобрення пшениці озимої на лучно-чорноземному карбонатному ґрунті Правобережного Лісостепу України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія.

Результати досліджень показали, що тривале застосування добрив у сівозміні та безпосереднє їх внесення під пшеницю озиму обумовлювало підвищення вмісту рухомих форм макроелементів у орному та підорному шарах лучно-чорноземного карбонатного ґрунту, а також сприяло оптимізації його фізичних параметрів (структурності та щільності складення).

Покращення поживного режиму ґрунту за внесення N₇₅P₁₂₀K₁₂₀ на фоні післядії гною (насиченість сівозміни 12 т/га) сприяло оптимізації процесу загартування перед входженням рослин в зиму та успішній перезимівлі посівів за оптимального розвитку рослин після відновлення весняної вегетації.

Проведення позакореневого підживлення комплексними водорозчинними добривами нового покоління Folicare за схемою, що передбачає внесення добрива зі спеціально підібраним співвідношенням макроелементів у відповідні фази росту та розвитку рослин, підвищувало ефективність основного удобрення та сприяло оптимальному функціонуванню листків першого та другого ярусу, обумовлюючи зростання врожайності і покращення якості зерна.

Найбільшу ефективність позакореневого підживлення комплексними водорозчинними добривами Folicare встановлено у дозі 5 кг/га на початку кущення марки (10-5-40), за виходу в трубу(18-18-18) та на початку колосіння (22-5-22) за внесення N₄₅P₁₂₀K₁₂₀ у основне удобрення та N₃₀ по тало-мерзлому ґрунті.

Встановлено, що економічна ефективність застосування позакореневого підживлення одночасно з кореневим удобренням посівів пшениці озимої на лучно-чорноземному карбонатному ґрунті.

Слюсар Олександр Васильович. Науковий керівник – Бикін А.В. Офіційні опоненти: Гамаюнова В.В., Адаменко С.М. Тема дисертації – “Оптимізація живлення і удобрення рослин суниці першого року вирощування на темно-сірому опідзоленому ґрунті Правобережного Лісостепу України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.04 – агрохімія.

Дисертаційну роботу присвячено вивченню строків, форм і способів внесення мінеральних добрив на показники родючості темно-сірого опідзоленого ґрунту та продуктивність і якість суниці у перший рік плодоношення.

Отримані дані свідчать, що застосування простих добрив і Cropcare сприяло значному підвищенню вмісту елементів живлення в орному і підорному шарах ґрунту у перший рік плодоношення.

Використання мінеральних добрив впливало на величину урожаю та забезпечувало істотне збільшення виносу культурою елементів живлення у перший рік вегетації (як основною, так і побічною продукцією).

Застосування мінеральних добрив за вирощування суниці є економічно ефективним через істотне збільшення умовно чистого доходу.

Визначено ефективність проведення позакореневих підживлень рослин суниці в умовах захищеного ґрунту.

Морозюк Наталія Володимирівна. Науковий керівник – Терещенко В.К. Офіційні опоненти: Прокопа І.В., Осовська Г.В. Тема дисертації – “Регіональні особливості соціально-економічного розвитку села” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка і управління національним господарством.

Дисертаційна робота присвячена обгрунтуванню теоретико-методологічних засад та розробка наукових пропозицій щодо основних напрямів соціально-економічного розвитку сіл з врахуванням особливостей регіону.

На основі аналізу наукових джерел поглиблено таку категорію як «сільська територія». На основі ретроспективного аналізу досліджено державну політику щодо соціально-економічного розвитку села та виокремлено її пріоритетні напрями на сучасному етапі.

Узагальнено існуючі підходи до формування на регіональному рівні стратегії розвитку села та розроблено методику виділення проблемних територій на мікрорівні.

У дисертаційні роботі з врахуванням особливостей регіону розроблені рекомендації щодо розвитку сільського господарства та підприємництва в несільськогосподарських видах діяльності. Запропоновано методичні підходи до формування ефективної структури зайнятості сільського населення регіону в умовах скорочення зайнятих в сільськогосподарському виробництві.

На основі здійсненого аналізу визначено регіональні особливості функціонування соціальної сфери, які дозволили встановити причини міграції населення за межі регіону та запропоновано заходи щодо стабілізації ситуації.

На підставі результатів проведеного дослідження в роботі розроблені пропозиції щодо удосконалення системи управління регіонами з низькою щільністю населення.

Соболев Денис Анатолійович. Науковий керівник – Єрмаков О.Ю. Офіційні опоненти: Шпичак О.М., Горлачук М.А. Тема дисертації – “Економічні засади державного регулювання ринку яловичини” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством.

Дисертація присвячена дослідженню процесу державного регулювання вітчизняного ринку яловичини за допомогою економічних важелів в умовах СОТ. У роботі узагальнено теоретичні, методичні та прикладні аспекти формування економічних засад державного регулювання ринку яловичини в Україні.

У роботі визначено поняття механізму державного регулювання у контексті розвитку аграрного сектора, класифіковані заходи державної підтримки виробників яловичини, проаналізована ефективність існуючих організаційно-економічних механізмів державного регулювання ринку яловичини, визначені фактори впливу на рентабельність виробництва яловичини та оцінений вплив кожного з цих факторів на рівень рентабельності, проаналізована структура грошових потоків підприємств, які вирощують велику рогату худобу, досліджені основні тенденції функціонування внутрішнього і світового ринків яловичини.

За результатами досліджень розроблені пропозиції щодо внесення змін до організаційно-економічних механізмів державного регулювання ринку яловичини, орієнтовані на підвищення рентабельності її виробників, які відповідають нормам СОТ, визначені напрями оптимізації грошових потоків підприємств-виробників яловичини, запропоновані схеми фінансування різних категорій заходів державної політики, визначені найбільш перспективні ринки збуту вітчизняної продукції.

Корма Олександр Михайлович. Науковий керівник – Сігарьова Д.Д. Офіційні опоненти: Корнюшин В.В., Жиліна Т.М. Тема дисертації – “Комплекс нематод деревини сосни звичайної (Pinus sylvestris L.) Полісся України та методи їх моніторингу” на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 06.01.11 – фітопатологія.

Удосконалено існуючі та розроблено нові методи нематологічного моніторингу фітопаразитичних нематод деревини сосни. Досліджено видовий склад та структуру комплексу нематод деревини сосни та жуків-переносників для Полісся України, який включає 32 види, що відносяться до 23 родів, 15 родин, чотирьох рядів. Проведено таксономічний та екотрофічний аналіз виявлених видів. Установлено видовий склад жуків-переносників нематоди Bursaphelenchus mucronatus Mamiya et Endo в умовах Полісся України. Вперше на основі поглибленого вивчення різноманітної інформації проведено аналіз фітосанітарного ризику появи, акліматизації та потенційної шкодочинності нематоди Bursaphelenchus xylophilus (Steiner et Buhrer) Nickle в Україні. Розроблено етапи моніторингу збудників хвороби в’янення сосни – нематод роду Bursaphelenchus.

Зеля Аврелія Георгіївна. Науковий керівник – Мельник П.О. Офіційні опоненти: Цилюрик А.В., Захарчук Н.А. Тема дисертації – “Стійкість картоплі проти збудника раку (Synchyntrium endobioticum (schilb.) Perc. , методи його виявлення і диференціації” на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 06.01.11 — фітопатологія.

Дисертаційна робота присвячена аналізу стійкості проти раку селекційного матеріалу картоплі, отриманого при різних комбінаціях схрещування вихідних батьківських форм, ролі білків та їх амінокитслотного складу в стійкості картоплі, а також у розвитку пухлин у рослин картоплі при зараженні збудником раку, розробки методів виявлення і диференціації збудника хвороби.

Виявлена донорська здатність стійкості проти раку диких видів картоплі Solanum demissum.

На основі модельних дослідів установлено різну якість білкового спектра та його амінокислотного складу при зараженні стійких та сприйнятливих до раку сортів картоплі. Також установлено різницю при враженні рослин картоплі патотипами збудника раку Synchyntrium endobioticum (schilb.) Perc. Розроблено експрес-методи виявлення і диференціації патогену.

Результати досліджень використано для виявлення збудника хвороби, його диференціації та ідентифікації патотипів збудника раку у вогнищах.

Вивчення ступеня стійкості картоплі при її зараженні збудником раку методом інфрачервоної спектроскопії та індукованою преципітацією використовано при діагностиці на ракостійкість. На їх основі розроблені методичні рекомендації для селекційної оцінки та відбору стійкого проти раку селекційного матеріалу картоплі.

Могилюк Наталія Тимофіївна. Науковий керівник – Іващенко О.О. Офіційні опоненти: Манько Ю.П., Устінова А.Ф. Тема дисертації – “Особливості забур’янення та удосконалення системи захисту промислових виноградників у південно-західному Степу України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13 – гербологія.

У дисертаційної роботі досліджено особливості забур’янення та розроблено екологічно і економічно раціональна система захисту промислових виноградників від бур’янів в умовах Придунайського Степу України. Встановлено, що на виноградниках регіону присутні 103 види бур’янів, які належать до 28 ботанічних родин. Найбільш поширеними виявились: осот рожевий Cirsium arvense L., березка польова Convolvulus arvensis L., молочай лозяний Euphorbia virgata W. K., щириця звичайна Amaranthus retroflexus L., злинка канадська Erigeron canadensis L., нетреба звичайна Xantium strumarium L., мишій зелений Setaria viridis L. У південному регіоні Одеській області домінантними видами є гумай Sorghum halepense L., свинорий пальчастий Cynodon dactylon L., у центральному – пирій повзучий Agropyrum repens L.

Визначено в динаміці обсяги поглинання комплексом бур’янів на виноградниках протягом вегетаційного періоду доступної вологи: до 60,5 % від наявної, сполук азоту: 244,9 кг/га, фосфору: 132,5 кг/га, калію: 313,9 кг/га. Розроблено екологічно і економічно раціональна система захисту насаджень від багаторічних та малорічних бур’янів. Запропонована система захисту насаджень від бур’янів забезпечує рентабельність на 50,7 % вищу від традиційної.

Покопцева Любов Анатоліївна. Науковий керівник – Калитка В.В. Офіційні опоненти: Колтунов В.А., Осокіна Н.М. Тема дисертації – “Зберігання посівних і технологічних властивостей насіння соняшнику в умовах півдня України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.15 – первинна обробка продуктів рослинництва.

Дисертація присвячена зберіганню посівних і технологічних властивостей насіння соняшнику в умовах півдня України. Встановлено, що підвищена вологість насіння призводить до інтенсифікації дихання, що сприяє підвищенню температури насіннєвої маси і, відповідно, потребує додаткових енерговитрат на вентилювання. Висока інтенсивність процесів пероксидації ліпідів протягом перших шести місяців зберігання, особливо насіння соняшнику підвищеної вологості, призводить до витрачання тканинних антиоксидантів, наслідком чого є зниження якості насіння і продуктів його переробки.

Обробка насіння соняшнику дистинолом в концентрації 0,25 % перед закладанням на зберігання не впливає на процеси гідролітичного розпаду і перекисного окиснення ліпідів при зберіганні протягом десяти місяців, але має позитивний вплив на посівні якості насіння.

Обробка посівного матеріалу соняшнику дистинолом у концентраціях 0,25 і 0,5 % сприяє одержанню більш високоякісного насіння соняшнику, яке характеризується зниженим вмістом вільних жирних кислот і продуктів їх пероксидації та підвищеним вмістом низькомолекулярних біоантиоксидантів, особливо фосфоліпідів, а також підвищеною активністю ферментів антиоксидантного захисту ліпідів. При зберіганні такого насіння гальмуються процеси гідролітичного і оксидаційного розпаду ліпідів, що дозволяє подовжити термін його зберігання..

Кручиненко Олег Вікторович. Науковий керівник – Дахно І.С. Офіційні опоненти: Довгій Ю.Ю., Пономар С.І. Тема дисертації – “Фасціольоз великої рогатої худоби у зоні Лісостепу і Степу України (діагностика та заходи боротьби)” на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.11 — паразитологія, гельмінтологія.

У дисертації викладені матеріали досліджень щодо: епізоотичної ситуації з фасціольозної, фасціольозно-дикроцеліозної та фасціольозно-стронгілятозної органів травлення інвазії у великої рогатої худоби в умовах Лісостепової та Степової зон України; патолого-анатомічних змін у печінці, гістологічних – лімфатичних вузлах, морфологічних та біохімічних у крові тварин, уражених фасціолами; удосконалення зажиттєвої діагностики фасціольозу та випробування і впровадження у виробництво нових антигельмінтиків комбітрему і рафензолу для лікування великої рогатої худоби при фасціольозі. Отримані дані покладені в основу розроблених рекомендацій щодо боротьби з фасціольозом тварин.

Основним проміжним хазяїном для виду F. hepatica в умовах зони Лісостепу (Полтавська область) є малий ставковик L. truncatula.

Фасціольоз у великої рогатої худоби супроводжується помітними патолого-анатомічними змінами у печінці, особливо в її правій, квадратній і хвостатій частках, а за результатами гістологічних досліджень у печінці - глибокими деструктивними стромально-судинними та некротично-дистрофічними змінами, в лімфатичних вузлах – розвитком лімфаденіту, ангіосклерозу та гемосидерозу.

На території центральної частини України (Полтавська область) яйця фасціол на поверхні ґрунту здатні перезимовувати й залишатися життєздатними із літнього періоду до весняного протягом 8 місяців, а із зимового до літнього – 6 місяців.

Вивчено терапевтичну та економічну ефективність антигельмінтиків за фасціольозної інвазії великої рогатої худоби, встановлено їх позитивну дію на морфологічні й біохімічні показники крові хворих на гельмінтози тварин.

Криворучко Дмитро Іванович. Науковий керівник – Карповський В.І. Офіційні опоненти: Ніщеменко М.П., Федорук Р.С. Тема дисертації – “Участь молочної залози корів різних типів вищої нервової діяльності у білковому обміні під час лактації” на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 03.00.13 – фізіологія людини і тварин.

Дисертація присвячена вивченню впливу типологічних особливостей вищої нервової діяльності на обмін білка та амінокислот у організмі корів в період лактопоезу.

У результаті проведених досліджень установлено роль типу вищої нервової діяльності у синтетичних процесах молочної залози корів. Встановлено, що сила процесів збудження та гальмування впливає на інтенсивність обміну загального білка, його фракцій, сечовини і амінокислот. Активність ферментів дезамінування знаходиться у зв’язку з силою, врівноваженістю та рухливістю коркових процесів. Формування пулу амінокислот (замінних та незамінних) у молоці залежить від типологічних особливостей нервової системи і більш повно реалізується у корів сильного врівноваженого рухливого типу.

Встановлено, що тип вищої нервової діяльності впливає на вміст окремих амінокислот у молоці корів. Установлено достовірну кореляцію між силою нервових процесів та вмістом лізину, фенілаланіну, аланіну, глутамінової і аспарагінової кислоти, треоніну та серину. Достовірний зв’язок відмічено між врівноваженістю коркових процесів і кількістю гістидину, лейцину, фенілаланіну, ізолейцину та проліну в молоці корів. Вміст лізину, аланіну, лейцину, фенілаланіну, глутамінової і аспарагінової кислоти та проліну корелював з рухливістю нервових процесів. Поглинання вільних амінокислот молочною залозою з крові у більшому ступені відбувається у корів сильних типів вищої нервової діяльності.

Яценко Іван Володимирович. Науковий консультант – Гаврилін П.М. Офіційні опоненти: Рудик С.К., Коцюмбас Г.І., Тимошенко О.П. Тема дисертації – “Структурні параметри скелета ссавців як об’єкти судово-ветеринарної експертизи при визначенні видової належності біологічного матеріалу” на здобуття наукового ступеня доктора ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.02 – патологія, онкологія і морфологія тварин.

Дисертація присвячена дослідженню структурних параметрів скелета ссавців (кроля свійського безпорідного, зайця-русака, бабака степового, нутрії, кота свійського безпорідного, песця) при визначенні видової належності біологічного матеріалу.

Вперше розроблено методологію дослідження кісткового матеріалу, як речового доказу, в судово-ветеринарній експертизі. Комплексом методів дослідження (порівняльно-анатомічний, остеометричний, дискримінантний аналіз, спектроскопічний) кісток дрібних тварин (кролів, зайців, нутрій, байбаків, котів, песців) вперше розроблено і науково обґрунтовано технологію остеологічних досліджень залежно від попереднього стану кісткового матеріалу. Розроблено алгоритм дослідження і доведено, що при будь-якому попередньому стані кісткового матеріалу залишається можливість встановлення його видової належності. Показано, що видова диференціація кісток на рівні їх анатомічної цілісності або незначної пошкодженості можлива остеоскопічним чи порівняльно-анатомічним методами; при незначному пошкодженні та відсутності на кістковому матеріалі характерних анатомічних ознак  остеометричним методом і дискримінантним аналізом; на рівні значної пошкодженості (дрібні або обгорілі уламки без розпізнавальних анатомічних структур, порошкоподібний стан)  методом інфрачервоної спектроскопії.

Набуло подальшого розвитку питання щодо методології створення і використання остеологічних комп’ютерних технологій в судово-ветеринарній експертизі та запропоновано оригінальні комп’ютерні програми «Osteo» і «Discriminant» на основі анатомічних і остеометричних параметрів кісток скелета дрібних ссавців.

Яненко Уляна Миколаївна. Науковий керівник – Ушкалов В.О. Офіційні опоненти: Бортнічук В.А., Руденко П.А. Тема дисертації – “Клініко-експериментальне обгрунтування діагностики пастерельозу великої рогатої худоби і свиней” на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.03 – ветеринарна мікробіологія та вірусологія.

Дисертація присвячена вивченню застосування та науково-експери-ментальному обґрунтуванню методу полімеразної ланцюгової реакції для діагностики пастерельозу сільськогосподарських тварин і визначенню діагностичної цінності даного методу. Вивчено етіологічні структури респі-раторних захворювань великої рогатої худоби і свиней, а також домінуючу роль пастерел, як другорядного чинника при інфекційному ринотрахеїті ВРХ та інфекційному атрофічному риніті свиней. Показано вагому роль P. multocida, сероварів А та D у цих захворюваннях.

Розроблено “Настанову з лабораторної діагностики пастерельозу тварин та птиці”, затверджену науково-методичною радою державного Депар-таменту ветеринарної медицини МінАПК України, протокол № 3 від 20.12. 2006 р.

При культивуванні пастерел успішно використали очищену сироватку крові великої рогатої худоби замість дефіцитної сироватки крові коня. Цей компонент звільнений від імуноглобулінів, токсинів, інгібіторів, мікоплазм, та стимулює ріст пастерел ( ТУ 24.4-32489181–713–2004).

Подано заявку на патент “Спосіб визначення антилізоцимної активності бактерій P. multocida з використанням лісобакту (лізоциму хлориду)” від 18.07.2008 р., № u 2008 09429.

Гудзь Наталія Вікторівна. Науковий керівник – Хомич В.Т. Офіційні опоненти: Рудик С.К., Бирка В.С. Тема дисертації – “Ріст і розвиток клоакальної сумки качок у постнатальному періоді онтогенезу” на здобуття наукового ступеня кандидата ветеринарних наук за спеціальністю 16.00.02 – патологія, онкологія і морфологія тварин.

Дисертаційна робота присвячена дослідженню росту і розвитку клоакальної сумки качок у постнатальному періоді онтогенезу.

Встановлено, що клоакальна сумка постійно виявляється у качок віком від однієї до 270 діб. У птиці віком 300 діб вона трапляється у 25% особин, а в 330-добової – відсутня.

Форма клоакальної сумки качок віком від однієї до 150 діб видовжено-овальна, а в старших – спицеподібна.

Ріст клоакальної сумки качок закінчується у їх 60-добовому віці.

У слизовій оболонці клоакальної сумки качок віком від однієї до 180 діб виявлені структурно-функціональні одиниці, які показують, що цей орган поєднує в собі функції центрального і периферичного органів імуногенезу.

Формування клоакальної сумки як центрального органа імуногенезу не завершується з вилупленням качок. Її структурно-функціональні одиниці (лімфоїдні вузлики першої групи) утворюються до 30-добового віку птиці, а свого максимального розвитку досягають у 60–90 діб.

У складі паренхіми клоакальної сумки качок виявлені клітини, які не тільки створюють мікрооточення для розвитку лімфоцитів, а й клітини В-лімфоцитопоезу, гранулоцити, макрофаги та плазмоцити.

Ознаки інволюції клоакальної сумки починають виявлятися у качок старших 60 діб.

Структурно-функціональні одиниці паренхіми клоакальної сумки не виявляються у качок віком 210 діб і старших, що свідчить про те, що цей орган припиняє функціонувати ще до його повної інволюції.