Анотації авторефератів дисертацій, захищених у спеціалізованих вчених радах нуБіП України у квітні 2009 року

Калачнюк Лілія Григорівна. Науковий консультант – Мельничук Д.О. Офіційні опоненти: Захаренко М.О., Костерін С.О., Войціцький В.М. Тема дисертації – “Молекулярні аспекти екзогенної регуляції метаболізму в клітинах мікроорганізмів-симбіонтів та тварини-господаря” на здобуття наукового ступеня доктора біологічних наук за спеціальністю 03.00.04 – біохімія.

Вивчено особливості контактування нововідкритої ГТФ-ази (білок RsgA) з малою субодиницею рибосоми у клітині Escherichia coli. RsgA з високим ступенем афінності зв’язується з тмРНК, не впливає на швидкість її аміноацилювання аланіл-тРНК–синтетазою та здатний брати участь у трансляційних і/або транс-трансляційних процесах. Все це разом з даними про інгібування активації ГТФ-ази аміноглікозидними антибіотиками, які специфічні до 30S субодиниці в зоні А-сайту, відкриває нові деталі функціонування рибосоми й можливі механізми регуляції трансляційних процесів у клітинах прокаріотів. Показано, що для підтримання стабільності функціонування травної системи жуйних тварин важливу роль відіграє мікробний зовнішньоклітинний редокс-потенціал та ті фактори, які здатні його змінити. Швидкість змін концентрації аміаку в рубці залежать від утворення сполук глутамату та глутаміну, а також піроглутамату й регулюються аліментарними чинниками. Виявлені відсутність активності фосфокетолази та наявність високої активності 2-кето-3-дезокси-6-фосфоглюконатальдолази і фруктозодифосфатальдолази в клітинах окремих пектинолітичних бактерій при повній утилізації пектину, ксилози й інших субстратів свідчать про перетворення їх метаболічними шляхами Ентнера-Дудорова й Ембдена-Мейєргофа-Парнаса, відповідно. Це підтверджується стехіометрією утворених метаболітів, яку можна регулювати факторами живлення. Токсична дія пентахлорфенолу є вірогідно зниженою при введенні в раціон сорбентів, йонофору та джерел легкодоступної енергії. В екзогенній регуляції інтрацелюлярного метаболізму суттєву роль відіграють властивості межувального глутаматдегідрогеназного комплексу про- й еукаріотичного походження, азотфіксуючі, дегідрогеназні й інші біохімічні реакції, які беруть участь у процесах зниження дії токсикантів і відновленні пошкоджених клітин.

Бовсуновський Василь Миколайович. Науковий керівник – Іващенко О.О. Офіційні опоненти: Борона В.П., Сторчоус І.М. Тема дисертації – “Біологічні особливості пасльону чорного – Solanum nigrum L. та удосконалення системи захисту від нього посівів цукрових буряків” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13 – гербологія.

Дисертацію присвячено вивченню біологічних особливостей розвитку пасльону чорного – Solanum nigrum L. і процесів забур’яненості у агрофітоценозах цукрових буряків. Встановлені фенологічні фази розвитку пасльону чорного та їх тривалість, особливості проростання насіння бур’яну та його шкідливість у посівах цукрових буряків.

На підставі нових знань розроблено обґрунтовані заходи ефективного контролювання пасльону чорного та інших бур’янів у посівах цукрових буряків, що поєднують хімічний (три послідовні обприскування баковою композицією гербіцидів: Бетанал Експерт, 27 % к.е. – 0,75 л/га + Голтікс, 70 % к.с. – 1 л/га + Сільвет – 0,06 л/га та одне грамініцидом Пантера, 4 % к.е. – 1 л/га) та фітоценотичний (створення рівномірного посіву рослин цукрових буряків з густотою стояння 110 тис. шт./га на час проведення збирання урожаю коренеплодів) прийоми.

Патик Сергій Михайлович. Науковий керівник – Юркевич Є.О. Офіційні опоненти: Бойко П.І., Друз’як В.Г. Тема дисертації – “Ефективність короткоротаційних польових сівозмін в умовах Степу України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук із спеціальності 06.01.01 – загальне землеробство.

На основі результатів багаторічних експериментальних досліджень виявлено вплив сівозмінного фактору на водний, поживний режим та фітосанітарний стан грунту і посівів. Встановлено значення рослинних решток у формуванні запасів та балансу органічної речовини в ґрунті. Визначено агротехнічну, економічну та енергетичну ефективність короткоротаційних польових сівозмін із різним насиченням, розміщенням і співвідношенням зернових та олійних культур, науково обґрунтовано доцільність впровадження оптимальних варіантів чергування культур для господарств різної спеціалізації залежно від природно-кліматичних умов Степу України.

Для отримання високих та стабільних урожаїв сільськогосподарських культур рекомендовано у короткоротаційних польових сівозмінах розміщувати високоврожайні, високопродуктивні зернові та зернобобові і олійні культури по кращих попередниках: пшеницю озиму після пару чорного і гороху, ячмінь озимий і соняшник – пшениці озимої, а ріпак ярий – гороху та ячменю озимого.

Бойко Ярослав Іванович. Науковий керівник – Мазур Г.А. Офіційні опоненти: Балаєв А.Д., Лапа М.А. Тема дисертації – “Структура вбирного комплексу сірого лісового ґрунту, його агрохімічні властивості та продуктивність ланки сівозміни залежно від комплексної хімічної меліорації” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.03 – агроґрунтознавство і агрофізика.

Дисертація присвячена вивченню впливу форм, доз і композицій хімічних меліорантів на показники родючості сірого лісового легкосуглинкового ґрунту Правобережного Лісостепу України. У дисертації досліджено вплив сапоніто-вого борошна (у поєднанні з оптимальними дозами крейдяного борошна та торфу) на фізико-хімічні, агрохімічні властивості ґрунту, урожайність сільськогосподар-ських культур та продуктивність ланки сівозміни.

Експериментально доведено та обґрунтовано позитивний вплив комплекс-ної хімічної меліорації на зменшення ґрунтової кислотності, зміну структури вбирного комплексу, підвищення і стабілізацію вмісту гумусу, поживний режим ґрунту. За таких умов відмічено підвищення продуктивності ланки сівозміни (гречка – пшениця озима – ячмінь ярий) на 35-77%. Встановлено ефективність застосування природного сапоніту як меліоранта комплексної дії – магнієвмісного добрива. Обґрунтовано теоретично та підтверджено практично дію рекомендова-ної технології застосування одного сапонітового борошна та поєднання його з крейдяним борошном на підвищення родючості сірих лісових легкосуглинкових ґрунтів.

Капустіна Людмила Іванівна. Науковий керівник – Барабаш О.Ю. Офіційні опоненти: Овчарук В.І., Срібна І.М. Тема дисертації – “Обґрунтування окремих елементів технології вирощування часнику в Лісостепу України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.06 – овочівництво.

Представлені результати трирічних досліджень з окремих елементів вирощування часнику озимого та ярого в Лісостепу України. Проведено господарсько-біологічну оцінку сортів часнику озимого: Промінь, Старобільський місцевий, Мармуровий, Козак, Добродій, Хотинівський, Шотинський за врожайністю підземних і повітряних цибулин, масою, кількістю повітряних цибулин з одного суцвіття, біохімічним складом. Встановлено вплив строків висаджування часнику озимого стрілкуючого зубками і однозубками з урахуванням виходу їх із стану спокою на ріст, розвиток та продуктивність рослин. Кращий з них – початок І декади жовтня. Врожайність становила 12,3 і 13,3 т/га.

Досліджено за господарсько-цінними ознаками сорти часнику ярого: Український білий гуляйпільський, Одеський 13, Житомирський, Вінницький за врожайністю, масою та структурою цибулин, біохімічним складом.

В часнику ярого визначено оптимальний строк висаджування садивного матеріалу – рано навесні за першої можливості виходу в поле, який забезпечує врожайність 4,3 т/га.

Мо’авіа Мохаммад Афнан Альматарнех. Науковий керівник – Сахацький М.І. Офіційні опоненти: Маменко О.М., Базиволяк С.М. Тема дисертації – “Удосконалення технологічних прийомів виробництва та підготовки до інкубації яєць курей, качок і страусів” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.04 – технологія виробництва продуктів тваринництва.

У дисертації досліджені два напрями подальшого підвищення ефективності розведення курей яєчних кросів, качок та страусів в племптахопідприємствах України, а саме: застосування енергозберігаючих технологічних прийомів вирощування курей та виробництва інкубаційних яєць, підвищення плодючості качок та страусів; застосування нових дезінфікуючих засобів при підготовці яєць курей, качок та страусів до інкубації. Експериментально обґрунтовано, що курей батьківського стада найбільш ефективно вирощувати за переривчастими режимами щодо тривалості та інтенсивності освітлення пташників при застосуванні ламп розжарювання, а утримувати для виробництва інкубаційних яєць до досягнення 72-85-тижневого віку, в кліткових батареях, за нормативним світловим режимом при застосуванні компактних люмінесцентних ламп. Розроблено пропозиції з підвищення плодючості качок та страусів шляхом створення більш комфортних умов їх утримання під час відтворювального сезону. Встановлено ефективність застосування препарату йодезоль для передінкубаційної дезінфекції яєць курей та качок та можливість заміни ним формаліну, який має канцерогенні властивості. Доведено, що застосування йодезолю для дезінфекції яєць курей та качок забезпечує збільшення до 7 діб термін їх гарантованого зберігання в яйцесховищах.

Томін Євген Фролович. Науковий керівник – Рибалко В.П. Офіційні опоненти: Угнівенко А.М., Костенко О.І. Тема дисертації – “Ефективність використання свиней великої білої породи за різних методів розведення” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.02.01 – розведення та селекція тварин.

У дисертації викладено експериментальний матеріал з вивчення відтворних якостей свиноматок великої білої породи та забійних якостей молодняку свиней за різних методів розведення. Встановлено ефективні варіанти схрещування і породно-лінійної гібридизації великої білої породи та миргородської, полтавської м’ясної і червоно-поясної спеціалізованої лінії м’ясних свиней.

Наведено результати оцінювання чистопородного, помісного та гібридного молодняку за ростом, відгодівельними та м’ясо-сальними якостями, а також інтер’єрними показниками крові.

Рекомендовано для збільшення виробництва свинини в господарствах лісостепової зони України застосовувати міжпородне схрещування та породно-лінійну гібридизацію, де за материнську форму доцільно використовувати велику білу породу, за батьківську – полтавську м’ясну та червоно-поясну спеціалізовану лінію м’ясних свиней.

Морозюк Ольга Валеріївна. Науковий керівник – Лакида П.І. Офіційні опоненти: Юхновський В.Ю., Гриник Г.Г. Тема дисертації – “Біопродуктивність лісів Черкащини та її динаміка” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.02 – лісовпорядкування та лісова таксація.

Дисертаційна робота присвячена вивченню динаміки біопродуктивності за компонентами фітомаси деревостанів головних лісотвірних порід області.

Проведено системний ретроспективний аналіз динаміки таксаційних показників насаджень головних лісотвірних порід у межах державних підприємств Черкаського ОУЛМГ. Експериментально досліджено й агреговано параметри основних компонентів надземної фітомаси дерев та деревостанів ясена звичайного та параметри оцінки якісних показників компонентів фітомаси дерев ясена звичайного. Адаптована та реалізована методика розрахунку біопродуктивності деревостанів головних лісотвірних порід Черкаського ОУЛМГ за компонентами фітомаси та депонованого у ній вуглецю полягала у встановленні їх багатофакторних залежностей від основних таксаційних ознак насаджень, які вказуються в даних Державного лісового кадастру. Як залежну змінну при моделюванні динаміки фітомаси деревостану від таксаційних показників використовували конверсійні коефіцієнти (R_V), тобто відношення маси фракції фітомаси (М_fr) до запасу стовбура в корі (М). За результатами регресійного аналізу встановлено, що на динаміку коефіцієнтів R_V найістотніше поряд з іншими таксаційними показниками впливають вік та клас бонітету насаджень.

Для практичного використання в системі лісового моніторингу для оцінки фітомаси деревостанів основних лісотвірних порід Черкаської області запропоновано: показники середньої базисної та природної щільності деревини, кори й деревини в корі стовбурів і гілок крони, відсоток листя у деревній зелені та вміст абсолютно сухої речовини в свіжому листі дерев ясена звичайного; математичні моделі динаміки та довідкові таблиці обсягів компонентів фітомаси насаджень головних лісотвірних порід Черкащини (абсолютно сухий стан); відношення надземної фітомаси насаджень до їхнього запасу у корі; таблиці вмісту вуглецю в надземній фітомасі деревостанів головних лісотвірних порід Черкаської області.

Сбитна Маргарита Вікторівна. Науковий керівник – Ониськів М.І. Офіційні опоненти: Олексійченко Н.О., Шлапак В.П. Тема дисертації – “Генетичний потенціал популяцій сосни звичайної та його використання для підвищення продуктивності лісових насаджень Київського Полісся” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 – лісові культури та фітомеліорація.

Дисертаційна робота присвячена вивченню генетичного потенціалу популяцій сосни звичайної Київського Полісся та розробці ефективних способів його використання для підвищення продуктивності лісів.

У роботі досліджено вплив географічного походження насіння на ріст і продуктивність насаджень сосни звичайної, проведена оцінка її генетичних резерватів та інших високопродуктивних насаджень регіону досліджень, як об’єктів постійної лісонасінної бази. Вивчено особливості відбору плюсових дерев сосни звичайної та їх біолого-морфологічні характеристики (діаметр, висота стовбурів, їх повнодеревність і ступінь очищення від сучків; форма та розміри крони, розміри і кут відходу від стовбура гілок першого порядку; репродуктивна здатність та характеристика генеративних органів (мікро- і мегастробіли, шишки та насіння); життєздатність дерев (показники їх поляризаційної ємності та імпедансу); морфолого-анатомічна будова хвої; смолопродуктивність тощо).

Досліджено особливості росту та розвитку вегетативного і насінного потомств плюсових дерев сосни звичайної, проведена їх оцінка за комплексом господарсько-цінних ознак і відібрано форми, що успадковують корисні ознаки. Найперспективнішими з них виявилися потомства дерев БЖ-5 і БЖ-6. Перше із них внесене у реєстр сортів рослин України (сосна звичайна “Боярська–1”), як швидкорослий сорт-клон з високою якістю стовбура, а потомство дерева БЖ-6 рекомендується нами для створення соснових насаджень, що вирощуються з метою прискореного отримання як деревної сировини, так і живиці.

Вивчено способи реконструкції лісонасінних та архівно-маточних плантацій сосни звичайної. Удосконалено технологію вирощування селекційно поліпшеного садивного матеріалу та створення лісових культур сосни із застосуванням стимуляторів росту, мікродобрив і суперабсорбентів. Оцінено економічну ефективність застосування селекційно поліпшених сіянців при лісовирощуванні в умовах Київського Полісся.

Чеботар Оксана Сергіївна. Науковий керівник – Галушко В.П. Офіційні опоненти: Юзефович А.Е., Осовська Г.В. Тема дисертації – “Інвестиційне забезпечення виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності).

Дисертаційна робота присвячена дослідженню теоретичних, методичних, і практичних питань щодо аспектів економічного механізму формування інвестиційного забезпечення виробничої діяльності сільськогосподарських підприємств. Досліджено методологічні підходи до оцінки ефективності інвестиційних проектів, обґрунтовано застосування кластерного аналізу при розробці методики визначення пріоритетів вирощування товарних культур.

Відображено критерії пріоритетності виробництва залежно від фінансово-інвестиційного забезпечення та прибутковості, з урахуванням ресурсного забезпечення технологічних процесів.

Удосконалено методологічні підходи до оптимізації виробничих процесів за відповідного технологічного й інвестиційного рівня виробництва сільськогосподарських культур та продукції тваринництва, що дає змогу вибрати ефективну стратегію розвитку галузей, з урахуванням фінансово-інвестиційного забезпечення підприємства.

Визначено систему оцінки впливу інвестиційного забезпечення на ефективність сільськогосподарського виробництва з урахуванням кон’юнктури ринку, що дозволяє оптимізувати стратегію виробництва сільськогосподарської продукції в умовах розвитку ринкових відносин. Викладено пропозиції стосовно напрямів розвитку інвестиційних процесів у великотоварних підприємствах, які враховують пріоритетність та ефективність виробництва сільськогосподарської продукції.

Шишова Олена Борисівна. Науковий керівник – Шкільов О.В. Офіційні опоненти: Гудзинський О.Д., Садовник О.В. Тема дисертації – “Бізнес-планування в умовах адаптації сільськогосподарських підприємств до ринкової економіки” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04. – економіка і управління підприємствами (за видами економічної діяльності).

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних, методологічних і практичних питань з бізнес-планування в умовах адаптації сільськогосподарських підприємств за ринкової економіки. Обґрунтовано теоретико-методологічні основи та соціально-економічні умови становлення бізнес-планування. Проведено оцінку стану бізнес-планування на етапі розвитку ринкових відносин в аграрних підприємствах. Удосконалено шляхи стратегічного планування в умовах порушеного нееквівалентного обміну між сферами АПК. В основу теоретико-методологічного аналізу бізнес-планування було покладено концептуальні засади та світовий досвід сучасного планування.

Досліджено, що в системі впровадження адаптаційних рішень бізнес-планування є її основним функціональним елементом і розкривається шляхом побудови системи бізнес-процесів забезпечення життєздатності підприємства та відображається змістом впливу середовищ його функціонування.

Представлені у дисертаційній роботі наукові та практичні результати сприятимуть удосконаленню бізнес-планування на підприємствах з метою підвищення ефективності їх виробничо-господарської діяльності та соціально-економічному розвитку регіону та держави загалом.

Любар Руслан Павлович. Науковий керівник – Ільчук М.М. Офіційні опоненти: Губені Ю.Е., Кісіль М.І. тема дисертації – “Розвиток фермерських господарств та підвищення ефектив-ності їх функціонування” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності).

В дисертації досліджено теоретичні засади ефективного функціонування фермерських господарств у ринкових умовах, їх місце серед виробників сільськогосподарської продукції та роль у забезпеченні продовольчої безпеки країни, підвищення ефективності їх функціонування в умовах СОТ.

Досліджено проблеми забезпечення виробничими та фінансовими ресурсами, запропоновано шляхи удосконалення цього процесу й ефективного використання. Зокрема, значну увагу приділено забезпеченню фермерських господарств технічними засобами.

З використанням економіко-математичних моделей, обґрунтовано оптимальні параметри виробничої структури фермерських господарств, в основі яких лежить рівень забезпеченості технічними засобами та заданий виробничий напрямок. Науково обґрунтовано ефективність проектних моделей, період окупності інвестицій.

Висвітлено значення кооперації в підвищенні ефективності виробничої діяльності фермерських господарств. Розроблено проекти створення та функціонування обслуговуючого кооперативу. Визначено основні шляхи подальшого розвитку фермерства та державної підтримки на перспективу.

Прохар Наталія Вікторівна. Науковий керівник – Карпенко О.В. Офіційні опоненти: Правдюк Н.Л., Замула І.В. Тема дисертації – “Облік і контроль фінансових результатів у сільськогос-подарських формуваннях” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.09 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності).

Дисертація присвячена дослідженню проблем організації та методики обліку й контролю фінансових результатів у сільськогосподарських формуваннях з метою розробки пропозицій щодо їх удосконалення.

Унаслідок проведеного дослідження в історичному ракурсі було розглянуто сутність категорій „фінансові результати”, „прибуток” і „збиток” з позицій різних наук та запропоновано їх авторське тлумачення. Обґрунтовано необхідність класи-фікації фінансових результатів за продуктивним і правовим аспектами. Визначено сукупність теоретичних, концептуальних і методичних завдань системного підходу, що забезпечують логіку проведеного дослідження. Уточнено субрахунки до рахунків з обліку доходів і витрат. Удосконалено форми бухгалтерських регістрів і фінансової звітності. Запропоновано деталізацію інформації управлінського обліку про фінансові результати за аналітичними рахунками першого – п’ятого порядку. Розроблено форму внутрішньої сегментної звітності про прибутки (збитки) з урахуванням маржинального підходу. Побудовано інформаційно-матричну модель фінансових результатів, що дає змогу обчислювати 16 видів фінансових результатів. Розроблено моделі зовнішнього та внутрішнього контролю фінансових результатів у сільськогосподарських формуваннях.