Анотації авторефератів дисертацій, захищених у спеціалізованих вчених радах нуБіП України у березні 2009 року

Купріянчик Ірина Петрівна. Науковий керівник – Жолкевський П.Ф. Офіційні опоненти: Бистряков І.К., Лоїк Г.К. Тема дисертацій – “Економіко-ландшафтне зонування сільськогосподарських земель як наукова основа їх екологобезпечного використання на регіональному рівні” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 – економіка природокористування і охорони навколишнього середовища.

У дисертації викладено наукові підходи до екологобезпечного використання та шляхи підвищення ефективності охорони земельних ресурсів в ринкових умовах.

Проведено економіко-ландшафтне зонування сільськогосподарських земель, яке розглядається як наукова основа їх екологобезпечного використання на регіональному рівні. Обґрунтовано теоретико-методологічні підходи до вказаного зонування, визначено його мету, принципи та основні показники економічної ефективності землекористування економіко-ландшафтних зон;

Удосконалено методику визначення економічної ефективності використання сільськогосподарських земель на основі врахування екологічних ризиків.

Розкрито принципи підвищення економічної ефективності екологобезпечного використання земельних ресурсів. А також, з метою екологобезпечного використання сільськогосподарських земель області, запропоновано механізм економічно ефективного їх використання, який передбачає максимальну відповідність системи землеробства (рівня агротехнологій) екологічним, економічним природним і ландшафтним умовам економіко-ландшафтних зон.

Мельничук Володимир Олександрович. Науковий керівник – Кручок С.І. Офіційні опоненти: Ібатуллін Ш.І., Леонець В.О. Тема дисертації – “Економічні засади експертної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.06 – економіка природокористування та охорони навколишнього середовища.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретичних і практичних аспектів експертної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення.

У роботі узагальнено теоретичні аспекти експертної грошової оцінки земельних ділянок сільськогосподарського призначення виявленням її економічної природи та структури. Запропоновано класифікацію принципів проведення експертної грошової оцінки земельних ділянок за критерієм відношення до об’єкта оцінки. Вдосконалено класифікацію факторів, які впливають на вартість земельних ділянок. З метою мінімізації впливу різкої зміни цін реалізації сільськогосподарської продукції на вартість земельних ділянок сільськогосподарського призначення автором запропоновано новий підхід до визначення дохідності таких ділянок. Удосконалено методику розподілу очікуваного доходу від продукції, одержуваної із земельних ділянок, на прибуток і ренту, яка ґрунтується на визначенні середнього для цінових зон необхідного рівня окупності витрат з урахуванням тривалості обороту капіталу, кон’юнктури ринку та інфляції, передбачає врахування мінімальної ренти і дає змогу враховувати підтримку аграрного товаровиробника. В роботі запропоновано підходи до вдосконалення методів розрахунку ставок капіталізації при здійсненні експертної грошової оцінки земельних ділянок, а також новий метод визначення таких ставок.

Марущак Олександр Валентинович. Науковий керівник – Іващенко О.О. Офіційні опоненти: Борона В.П., Сторчоус І.М. Тема дисертації – “Біологічні особливості бур’янів роду Chenopodium і захист від них посівів буряків цукрових у Лісостепу України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.13 – гербологія.

У роботі досліджено біологічні особливості видів бур’янів з роду лобода в посівах буряків цукрових і розроблено більш досконала та екологічно безпечніша система їх контролювання. Визначено рівень негативного впливу рослин лободи білої і лободи гібридної на продуктивність посівів буряків цукрових. Господарські пороги на 30-й день спільної вегетації буряків цукрових з лободою білою становлять 1276, на 140-й – 86 г/м². Біологічні пороги відповідно від 63 до 17 г/м².

Встановлено, що оптимальний для проростання насіння лободи білої інтервал кислотності середовища є рН 7,0–7,5. Концентрація NO₃ до 0,3 % стимулює, а вище 0,3 % пригнічує проростання насіння.

Проведено оцінку реакції ювенільних рослин лободи білої в різних фазах розвитку на механічні пошкодження. Знищення 50 % площі листкової поверхні і верхівкової бруньки у рослин лободи білої у фазі сім’ядоль призводить до їх відмирання. На основі оцінки ефективності систем послідовних обприскувань різними комбінаціями гербіцидів розроблено надійну систему захисту посівів буряків цукрових від комплексу сходів бур’янів, у тому числі і представників ботанічного роду Chenopodium.

Запропонована система захисту посівів цукрових буряків від бур’янів забезпечує рентабельність на 26,6 % вищу від традиційної.

Ременюк Юрій Олександрович. Науковий керівник – Цвей Я.П. Офіційні опоненти: Примак І.Д., Кротінов О.П. Тема дисертації – “Продуктивність ланки сівозміни за різних обробітків ґрунту в умовах північного Лісостепу України” на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.01.01 – загальне землеробство.

У дисертації наведено результати польових, лабораторних досліджень, проведених у стаціонарному польовому досліді, теоретично обгрунтовано вплив систем основного обробітку на показники продуктивності ланки сівозміни та родючості ґрунту. Досліджено вплив заходів основного обробітку ґрунту у ланці зерно-бурякової сівозміни: вико-вівсяна сумішка – пшениця озима – буряки цукрові на родючість чорнозему типового вилугуваного, забур'яненість бур'яновими компонентами агрофітоценозу, ріст, розвиток, урожайність і якість культур, економічні та енергетичні показники.

На основі результатів аналізу встановлено, що із застосуванням систематичного плоскорізного обробітку, мілкої оранки та чизеля у сівозміні зростає щільність ґрунту впродовж вегетації пшениці озимої і буряків цукрових. Стабілізація агрегатного складу грунту відбувається за використання полицевих систем обробітку, а при безполицевих, навпаки, ґрунтові агрегати руйнуються

Використання у сівозміні комбінованого обробітку ґрунту (під буряки цукрові мілка оранка з наступним безполицевим розпушуванням "Параплау" на глибину 30–32 см, інші культури – оранка на 20–22 см забезпечує збільшення вмісту гумусу у шарах ґрунту 0–10 см і 0–30 см, при цьому відзначено найменші втрати гумусу.

Високу продуктивність зерно-бурякової сівозміни забезпечує система обробітку, яка включає поєднання мілкої оранки на глибину 12–14 см з глибоким безполицевим розпушуванням "Параплау" на 30–32 см під буряки цукрові, а інші культури – оранка на 20–22 см.

Плескач Марія Олександрівна. Науковий керівник – Гудзинський О.Д. Офіційні опоненти: Шкільов О.В., Дорофеєв О.В. Тема дисертації – “Формування системи антикризового управління діяльністю сільськогосподарських підприємств” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04- економіка та управління підприємствами ( за видами економічної діяльності).

У дисертації набули розвитку теоретико-методологічні підходи та розроблено методичні рекомендації щодо формування системи антикризового управління діяльністю сільськогосподарських підприємств, підпорядковані збільшенню конкурентних переваг аграрного сектору економіки.

Удосконалено методологічний підхід до визначення кількісних параметрів виділення стадій кризи з урахуванням рівня економічного розвитку підприємств та циклів їх життєдіяльності та формування антикризового управління як системної цілісності, в основу яких покладено цільову спрямованість, завдання і стратегії та розширений комплекс механізмів управління.

Проаналізовано діяльність сільськогосподарських підприємств Рівненської області та зокрема Березнівського району.

З використанням розроблених і доповнених методик проведено оцінку фінансового стану та результативних показників, від яких залежить стабільний безкризовий розвиток. На основі проведених досліджень опрацьовано методологічні засади до формування результативного механізму антикризового управління і сформовано результативну систему антикризового управління сільсько-господарськими підприємствами. Їх обґрунтування дало можливість розробити стратегію антикризового управління сільськогосподарськими підприємствами для забезпечення їх ефективного розвитку.

Самсонова Вікторія Володимирівна. Науковий керівник – Кропивко М.Ф. Офіційні опоненти: Ульянченко О.В., Криворучко І.М. Тема дисертації – “Формування організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.03 – економіка та управління національним господарством.

Дисертаційна робота присвячена поглибленню теоретико-методологічних засад удосконалення організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації і розробці концептуальних підходів до побудови системи поширення сільськогосподарських знань та інформації з використанням потенціалу аграрної освіти, науки і сільськогосподарського дорадництва.

У дисертаційній роботі визначено та обґрунтовано класифікацію інтелектуальних товарів і послуг, як об’єктів купівлі-продажу на інформаційному сегменті ринку інновацій, уточнено сутність економічної категорії «організаційно-економічний механізм поширення знань та інформації», обґрунтовано функції і напрями діяльності установ аграрної науки, освіти та дорадництва у поширенні знань та інформації.

Розроблено та запропоновано комплекс заходів з удосконалення організаційно-економічного механізму поширення сільськогосподарських знань та інформації в Україні й концептуальні підходи до побудови системи поширення сільськогосподарських знань та інформації з використанням потенціалу аграрної освіти, науки і сільськогосподарського дорадництва.

Білозерська Тетяна Олегівна. Науковий керівник – Арістова І.В. Офіційні опоненти: Копан О.В., Гіжевський В.К. Тема дисертації – “Адміністративно-правові засади співробітництва України та Європейського Союзу в сучасних умовах” на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 – адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право.

Дисертацію присвячено дослідженню теоретико-методологічних, адміністративно-правових й організаційних засад та напрямків співробітництва України та ЄС, а також визначенню шляхів виведення зазначеного співробітництва на якісно новий рівень. Досліджено проблематику сучасного розширення ЄС в органічному зв’язку з поглибленням його інтеграційних процесів. Визначено категоріальний апарат європейської інтеграції. Запропоновано та обґрунтовано підхід щодо формування зваженої системи органів державної влади України (до складу якої входить публічна адміністрація), компетенція яких пов’язана з налагодженням співробітництва України та ЄС, та спільних органів Україна-ЄС. Досліджено сучасний стан та перспективи розвитку інституційного механізму адаптації адміністративного законодавства України до Європейського адміністративного простору. Проаналізовано специфіку формування та розвитку правової бази співробітництва України та ЄС в сучасних умовах. Запропоновано адміністративно-правові та організаційні заходи щодо удосконалення співробітництва України та ЄС у пріоритетних сферах.

Алієв Роман Вагіфович. Науковий керівник – Пєтков С.В. Офіційні опоненти: Синявська О.Ю., Гулак О.В. Тема дисертації – “Адміністративна діяльність кримінально-виконавчої інспекції щодо осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням” на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.07 –адміністративне право і процес; фінансове право; інформаційне право.

Дисертацію присвячено розгляду теоретичних, законодавчих та методичних проблем адміністративної діяльності кримінально-виконавчої інспекції щодо осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням.

Під час дослідження визначено історичні аспекти розвитку адміністративної діяльності кримінально-виконавчої інспекції щодо осіб, звільнених від відбування покарання з випробуванням, як головного суб’єкта здійснення індивідуально-профілактичної роботи з особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням. Проведено аналіз стану наукової розробки цієї проблеми. Досліджено адміністративно-правові засади організації діяльності кримінально-виконавчої інспекції у проведенні індивідуально-профілактичної роботи з особами, звільненими від відбування покарання з випробуванням. Визначено, що однією з форм адміністративного впливу на осіб, які звільнені від відбування покарання з випробуванням, є контроль з боку працівників кримінально-виконавчої інспекції, який у свою чергу, є складовою адміністративної діяльності кримінально-виконавчої інспекції.

Джуган Вікторія Олегівна. Науковий керівник – Басай В.Д. Офіційні опоненти: Костицький В.В., Федорович В.І. Тема дисертації – “Правове регулювання використання та охорони вод в Україні” на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.06 – земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню правового регулювання використання та охорони вод в Україні. У дослідженні дається визначення понять водні відносини, водні ресурси, сформульовано правові ознаки водного об’єкта. Подано обширну класифікацію водних об’єктів за різними критеріями та запропоновано основні пріоритети державно-правової політики в галузі використання та охорони вод в Україні. Також запропоновано визначення правової охорони вод та охарактеризовано основні заходи правової охорони вод в Україні. Досліджено інститут права водокористування, особливості права загального та спеціального водокористування в Україні, проведено обширну класифікацію права водокористування за його основними ознаками. Встановлено зміст та особливості функції контролю у галузі використання та охорони вод. Висвітлено основні аспекти застосування видів юридичної відповідальності за порушення водного законодавства України. Розроблені й обґрунтовані пропозиції щодо вдосконалення правового регулювання використання та охорони вод в Україні.

Антонюк Уляна Василівна. Науковий керівник – Басай В.Д. Офіційні опоненти: Костицький В.В., Арнаут А.Г. Тема дисертації – “Правове забезпечення екологічної безпеки у діяльності залізничного транспорту” на здобуття наукового ступеня кандидата юридичних наук за спеціальністю 12.00.06 – земельне право; аграрне право; екологічне право; природоресурсне право.

Дисертація присвячена комплексному дослідженню правового забезпечення екологічної безпеки у діяльності залізничного транспорту. У дослідженні подано визначення поняття “екологічна безпека у процесі діяльності залізничного транспорту”, виділено його ознаки. Проаналізовано основні фактори впливу експлуатаційної діяльності об’єктів залізничного транспорту на стан довкілля та його окремі елементи та здійснено історичний огляд законодавства Української РСР та України щодо охорони довкілля у сфері залізничного транспорту. Визначено види органів, які здійснюють державне управління, контроль та нагляд за додержанням природоохоронного законодавства у процесі діяльності об’єктів залізничного транспорту і подано аналіз ефективності їх діяльності. висвітлено основні аспекти застосування видів юридичної відповідальності за екологічні правопорушення у сфері залізничного транспорту. Обґрунтовані і розроблені пропозиції по вдосконаленні чинного законодавства України щодо правового регулювання екологічної безпеки у процесі експлуатаційної діяльності об’єктів залізничного транспорту.

Гончаренко Яніна Вікторівна. Науковий керівник – Патлай І.М. Офіційні опоненти: Кузнецов С.І., Гревцова Г.Т. Тема дисертації – “Дендрофлора міських парків Харкова (структура, аутекологія, рекреація, формування насаджень)” на здобуття наукового ступеня кандидата біологічних наук за спеціальністю 06.03.01 – лісові культури та фітомеліорація.

Дисертація присвячена вивченню біоекологічних особливостей дерев, кущів та ліан в парках міста Харкова. Проведена дендрологічна, декоративна та фітосанітарна оцінка існуючих та перспективних для озеленення 193 видів деревних рослин. У роботі розглядаються теоретичні принципи створення багаторічних паркових насаджень. Наведений критичний аналіз 16 методів оцінювання рослин, які відомі серед дендрологів на наш час і котрі дозволяють проводити оцінку деревних рослин за 10-50 бальними шкалами. Дендрофлора парків міста Харкова представлена 113 видами, з яких до аборигенів відносяться 42. Інтродуценти включають 71 вид та відносяться до трьох життєвих форм: дерева, кущі і ліани. Група перспективних рослин нараховує 80 видів та форм. Найбільш чисельними родинами за кількістю видів є Rosaceae – 24, Pinaceae – 18, Salicaceae – 11 видів та форм. До головних паркоутворюючих видів належать Acer platanoides L., Tilia cordata Mill., Robinia pseudoacacia L., Aesculus hippocastanum L., Syringa vulgaris L., Populus nigra L., Sorbus aucuparia L., Ulmus minor Mill., Acer saccharinum L., Symphoricarpus albus (L.) Blake, Spiraea x vanhouttei (Briot.) Zabel., Acer negundo L. Визначені зимостійкість та посухостійкість рослин, які рекомендуються для озеленення. Встановлені рекреаційні навантаження та їх вплив в різних за функціональним призначенням парках, встановлена допустима ємність парків, яка не впливає негативно на стан рослин. Середня тривалість перебування одного відвідувача у парку коливається від 1,38 годин до 2,43 годин за день. У вихідні дні рекреаційні показники збільшуються приблизно на 10%. Розрахунки екологічних ємностей показали, що парки міста мають достатній запас (від 1,2 до 19,8 разів). Надані рекомендації по створенню біологічно стійких насаджень з використанням різних підходів: географічних, кліматологічних, еколого-декоративних, таксономічних та міколого-ентомологічних, та реконструкції існуючих насаджень.

Іванюк Ігор Вікторович. Науковий керівник – Бровко Ф.М. Офіційні опоненти: Ониськів М.І., Пушкар В.В. Тема дисертації – “Біолого-екологічні особливості створення ландшафтних культур в лісопаркових господарствах зеленої зони м. Києва” на здобуття науково ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.03.01 – лісові культури та фітомеліорація.

Дисертаційну роботу присвячено дослідженню особливостей створення ландшафтних культур у зеленій зоні м. Києва з обґрунтуванням рекомендацій виробництву щодо їх створення.

Основна мета досліджень зумовлена потребою в удосконаленні наукових підходів до створення стійких проти рекреаційних навантажень деревостанів, а серед основних завдань передбачалось дослідження закономірностей розвитку кореневих систем деревних рослин, зростаючих на ущільнених ґрунтах, а також особливостей водного режиму листя деревних рослин, розміщених під пологом насаджень та на відкритих ділянках.

У роботі розглянуто особливості створення та вирощування ландшафтних культур у суборевих та судібровних умовах. Досліджено фізичні властивості ґрунтів у суборевих умовах до 50-сантиметрової, у судібровах – до 80-сантиметрової глибини. Наведено особливості поширення кореневих систем у ландшафтних культурах. Вивчено водний режим листя в культурах, створених під пологом та на відкритих ділянках лісу. Досліджено закономірності нагромадження сухої речовини в листі. Запропоновано заходи з підвищення рекреаційної ємності й стійкості проти антропогенних навантажень та естетичної привабливості лісопаркових масивів зеленої зони м. Києва. Уточнено біологічні властивості й асортимент деревних рослин, придатних для культивування в ландшафтних культурах суборів і судібров. Поглиблено відомості про поширення кореневих систем деревних рослин за умов рекреаційного навантаження на зональні ґрунти, а також технологічні особливості створення ландшафтних лісових культур і доглядів за ними. Проаналізовано економічний ефект від використання лісопаркових земель під створення та використання ландшафтних культур порівняно з лісовими культурами.

Вовчук Тетяна Іванівна. Науковий керівник – Савчук В.К. Офіційні опоненти: Малюга Н.М., Жук В.М. Тема дисертації – “Обліково-аналітичне забезпечення управління формуванням і використанням лісових біологічних активів” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.09 – бухгалтерський облік, аналіз та аудит (за видами економічної діяльності).

У дисертаційній роботі проаналізовано теоретико-методичні основи обліку та аналізу формування і використання лісових біологічних активів.

Оцінено сучасний стан, тенденції, конкурентні переваги та можливості перспективного розвитку лісового господарства.

Обґрунтовано необхідність визнання лісових ресурсів біологічними активами та запропоновано концептуальні підходи до ведення бухгалтерського обліку лісових біологічних активів з включенням до балансу підприємства лісових насаджень різних вікових категорій. Доповнено порядок документального оформлення і відображення в Примітках до фінансової звітності результатів вартісного оцінювання лісових біологічних активів.

Проаналізовано біологічні активи в контексті їх потрійної суті та уточнено систему показників, що характеризують активи на різних рівнях проведення дослідження.

Удосконалено систему обліково-аналітичного забезпечення інтенсифікації лісокористування, що полягає у формуванні комплексного та розгорнутого інформаційного середовища, застосування якого дозволить підвищити ефективність управління формуванням і використанням лісових біологічних активів.

Борщ Олександр Григорович. Науковий керівник – Лайко П.А. Офіційні опоненти: Ареф’єва О.В., Лювіс Е.Р. Тема дисертації – “Управління акціонерним капіталом підприємств в агропромисловому виробництві” на здобуття наукового ступеня кандидата економічних наук за спеціальністю 08.00.04 – економіка та управління підприємствами (за видами економічної діяльності).

Дисертацію присвячено теоретичним засадам та практичним питанням удосконалення управління капіталом акціонерних підприємств в агропромисловому виробництві з метою підвищення ефективності його використання та збільшення доходів акціонерів. Поглиблено сутність капіталу та систематизовано його класифікаційні ознаки з позицій фінансового менеджменту, визначено особливі ознаки акціонерного капіталу, удосконалено зміст фінансового менеджменту капіталу та запропоновано фінансовий механізм управління капіталом акціонерів.

Проаналізовано ефективність формування та використання капіталу акціонер- ними молокопереробними підприємствами, виявлено вплив зовнішніх та внутрішніх факторів на їх операційну та фінансову діяльність. Запропонований автором методичний підхід до визначення ціни власного капіталу дозволив обґрунтувати показник оцінки ефективності управління капіталом та розробити механізм матеріального стимулювання управлінського персоналу.

Розроблено імітаційну модель, яка дозволяє визначити прогнозну потребу в зовнішньому фінансуванні, оптимізувати цільову структуру капіталу за критеріями максимізації коефіцієнта ринкової вартості підприємства і показника економічної доданої вартості з врахуванням операційно-фінансового ризику та приймати ефективні управлінські рішення у разі зміни будь-якого фактора.

Цибульняк Юлія Олександрівна. Науковий керівник – Якушина Н.А. Офіційні опоненти: Нурмухаммедов А.К., Каленич Ф.С. Тема дисертації – “Обґрунтування заходів захисту винограду від чорної плямистості (Phomopsis viticola Sacc.) на здобуття наукового ступеня кандидата сільськогосподарських наук за спеціальністю 06.00.11 – фітопатологія.

Встановлено, що розвиток чорної плямистості у виноградарських господарствах Миколаївської області залежно від метеорологічних умов може бути слабким, середнім і сильним. На момент збору врожаю розвиток хвороби становив у роки слабкого розвитку хвороби 9,4 %, середнього розвитку хвороби –55,2 – 56,5 %, а за сильного розвитку досягає 100 %.

Виявлено, що істотним чинником, що обмежує розвиток чорної плямистості, є незначна кількість опадів у травні – липні і низька температура повітря в цей період, а також встановлена пряма залежність інтенсивності розвитку чорної плямистості від кількості опадів і середньодобової температури повітря.

Обґрунтована нами система захисту від чорної плямистості передбачає проведення двох – трьох спеціальних обприскувань у фази розвитку виноградної рослини «розпускання бруньок», «3–5 листків» і «дрібна горошина» ягід одним з фунгіцидів: Шавіт Ф, с.п., Фольпан 80, с.п., Стробі, в.г., Ацидан, с.п. або Ефаль, в.р.к. у нормах застосування згідно з «Списком пестицидів і агрохімікатів, дозволених для застосування в Україні». Вона рекомендується для впровадження у виноградарських господарствах України.

Застосування вдосконаленої системи захисту від чорної плямистості сприяє не тільки подовженню терміну експлуатації насаджень, а й збереженню урожаю винограду. Урожайність при застосуванні вдосконаленої системи становить 108,1 – 110,9 % по відношенню до контрольного варіанта (без захисту від даної хвороби).