7

Лекція № 2:

Тема: Вчення про фізичний розвиток. Методи визначення і оцінки фізичного розвитку.

1. Поняття про фізичний розвиток людини. Акселерація і епохальне зрушення.

2. Соматоскопія як метод визначення фізичного розвитку

3. Антропометрія як метод визначення фізичного розвитку. Антропометричний інструментарій.

4. Методи оцінки фізичного розвитку.

1. Поняття про фізичний розвиток людини.

Фізичний розвиток – це комплекс морфологічних і функціональних показників, які визначають фізичну працездатність і рівень вікового біологічного розвитку індивідууму в момент обстеження. Фізичний розвиток – поняття комплексне, збірне, тому і ознаки, які його характеризують, різноманітні. Найбільше значення серед морфологічних показників мають: тотальні розміри тіла, пропорції тіла, показники складу тіла. Тотальні розміри тіла визначаються його довжиною, масою, окружністю грудної клітини (ОГК). Пропорції тіла визначаються співвідношенням розмірів тулуба, кінцівок і їх сегментів. Склад тіла визначається співвідношенням найважливіших компонентів – кісткової, м’язової і жирової тканини.

Фізичний розвиток людини у значній мірі залежить від спадковості (генотип), а також від якостей і характеристик, набутих у процесі життєдіяльності за певних умов індивідуального розвитку (фенотип). Фізичний розвиток постійно змінюється з моменту народження дитини протягом усього життя. Процес фізичного розвитку дитини протікає нерівномірно. Про це, зокрема, свідчить різна інтенсивність річного приросту тотальних розмірів і маси тіла в окремі періоди дитинства. Максимальний приріст цих показників спостерігається в перший рік життя й під час статевого дозрівання. Статеві розходження у фізичному розвитку виявляються вже при народженні й зберігаються протягом усього життя До 10 років середні показники фізичного розвитку більші у хлопчиків, в 10-13 років - у дівчат, починаючи з 14 років хлопчики-підлітки мають більші середні величини тотальних розмірів і маси тіла, силу окремих груп м'язів у порівнянні з дівчатами-ровесницями.

Показники фізичного розвитку дорослих людей залежать від режиму рухової активності, характеру харчування, віку. Чоловіки, як правило, мають більш високі показники фізичного розвитку, ніж жінки.

При старінні морфофункціональні показники фізичного розвитку істотно змінюються: відбувається атрофія м'язової тканини, збільшується відкладення підшкірного жиру, знижується сила окремих груп м'язів і т.д.

Здоров'я є важливою умовою гармонійного фізичного розвитку і високої працездатності. Відомо, що хронічні захворювання нерідко є причиною різних порушень фізичного розвитку, особливо у дітей і підлітків: відставання у фізичному розвитку , зменшення тотальних розмірів тіла, фізичної працездатності, дефектів опорно-рухового апарата (порушення постави, форми грудної клітини, ніг і стоп). Є переконливі дані про те, що сприятливі соціально-економічні й санітарно-гігієнічні умови життя (зокрема, правильно організовані, систематичні заняття фізичною культурою й спортом) поліпшують фізичний розвиток, знижують захворюваність дітей і дорослих.

Яскравим доказом впливу комплексу генетичних і середовищ них факторів на фізичний розвиток сучасних людей є акселерація й епохальне зрушення. Спостережувані за останні 100-150 років у різних країнах прискорення темпів росту й розвитку, збільшення розмірів тіла, більш ранні терміни настання статевого дозрівання в порівнянні з попереднім поколінням одержало назву акселерації. Акселерація виявляється у всіх соціальних груп населення і відноситься до різноманітних анатомічних і фізіологічних ознак. Найбільше вивчена зміна розмірів тіла. Ріст дітей при народженні в середньому більший на 0,5—1 см, а маса (вага) — на 100—300 г, ніж 100 років тому. У дітей 5—7 років у період з 1880 по 1950 довжина тіла кожні 10 років збільшувалась в середньому на 1,5 см, а маса — на 0,5 кг. У дітей шкільного віку довжина тіла зросла за цей період на 10—15 см. Терміни статевого дозрівання за 75-100 років змістились у бік більш ранніх в середньому на 1-2 роки. Так, середній вік першої менструації зменшився в Європі з 16,5 на початку 19 ст. до 13-13,5 років. Клімакс наступає не в 43-45 років, як на початку 20 ст., а в 48-50 років.

Поняття епохальне зрушення стосовно до фізичного розвитку охоплює весь комплекс морфофункціональних змін сучасної людини: збільшення розмірів тіла, зниження віку початку статевого дозрівання, прискорення темпів розвитку, зменшення ростового періоду, збільшення тривалості життя й періоду працездатності. Акселерацію й епохальне зрушення можна розглядати як позитивні явища, що об'єктивно відбивають вплив сприятливих соціальних і медико-біологічних факторів на організм сучасних людей, тому що поряд з поліпшенням показників фізичного розвитку відзначається підвищення рівня прояву рухових якостей і показників фізичної працездатності, ріст спортивних досягнень.

З приводу причин акселерації існує багато різних, часто суперечливих теорій, що намагаються пояснити настільки складний феномен дією одного якого-небудь певного фактора: харчування, деяких вітамінів, сонячних променів, кліматичних умов, що зростає обсягу інформації, умов життя в більших містах, шлюбів між людьми різних національностей і рас. Критичний аналіз існуючих теорій акселерації й епохального зрушення дозволяє вважати, що ці явища обумовлені комплексом генетичних і середовищ них факторів, серед яких провідне значення мають соціально-економічні умови життя.

Найбільший вплив на фізичний розвиток людини проявляють систематичні заняття фізичними вправами. Саме рухова активність, яка здійснюється відповідно до мож­ливостей організму, призводить до істотних змін стану опорно-рухового аппарату, і є найголовнішим чинником фізичного розвитку. Деякі показники фізичного розвитку фізкультурників і спортсменів значно вищі, ніж в осіб, які не займаються фізичною культурою й спортом.

Ось чому на сучасному етапі розвитку різні види атлетичного спорту, а також певні системи оздоровчої фізкультури можна розглядати як специфічні інструменти, за допомогою яких можна істотно і в різних напря­мах поліпшити фізичний розвиток і стан опорно-рухового апарату. Саме тому в практиці тре­ба приділяти увагу дослідженню фізичного розвитку, оцінюючи змі­ни, що відбуваються протягом занять.

Для цього застосовують методи соматоскопії (зовнішнього огляду тіла) і антропометрії (вимірювання розмірів тіла) за допомогою антропометричного інструментарію.