Лекція №3.

Тема. Методи початкового навчання математики.

Обладнання: навчальні посібники з методики викладання математики, опорні конспекти, презентація.

План

1. Поняття про методи та прийоми навчання. Класифікація традиційних методів початкового навчання математики.

2. Інтерактивні методи навчання математики в початкових класах.

3. Гра як метод навчання математики.

1. Відповідь на запитання дидактики – як навчати? – дає категорія методів навчання. Без них неможливо досягнути поставлених цілей, реалізувати зміст навчального матеріалу, організувати пізнавальну діяльність учнів. Метод навчання – важлива ланка в дидактичній системі “мета – зміст – методи – форми – результат навчання”.

Слово «метод» походить від грецького methodos, що означає шлях або спосіб пізнання. На уроках математи­ки педагог, враховуючи пізнавальні можливості школярів, вибирає тi шляхи пізнання, за допомогою яких він найбільш ефективно зможе озброїти їх математичними знаннями і навичками, створити систему математичних понять i сформувати вміння використовувати набуті знання у практичній діяльності. 

Поняття «метод навчання» досить складне, що зумовлюється надзвичайною багатогранністю процесу, який має відображати ця категорія. Поняття «метод навчання» органічно включає в себе:

1. навчальну роботу педагога (викладання);

2. навчально-пізнавальну діяльність учнів (учіння);

3. специфіку їхньої діяльності щодо досягнення цілей навчання.

Таким чином, метод навчання – це взаємозв'язана діяльність вчителя і учнів, спрямована на засвоєння учнями системи знань, набуття умінь і навичок, їх виховання і загальний розвиток.

В дидактиці поширене також поняття «прийом навчання» – окремий крок для реалізації навчальної мети, складова частина чи деталь методу, тобто часткове поняття відносно поняття «метод».

Методи, які використовувалися протягом багатьох століть і застосовуються в сучасній навчальній практиці, визначаються як традиційні. Вони, безперечно, не втратили своєї методичної цінності й сьогодні.

Класифікація методів:

І. Методи організації та здійснення навчально-пізнавальної діяльності :

1. За джерелом передачі і сприйняття інформації:

• словесні:

• бесіда – метод навчання, під час використання якого вчитель, опираючись на наявні у школярів знання, навички і досвід, з допомогою запитань підводить їх до розуміння i засвоєння нових знань, до по­вторення i перевірки навчального матеріалу. Це питально-відповідний метод навчання. Частіше всього його використовують під час знайомства з новим типом арифметичних задач, способами їхнього розв'язання, підготовки дітей до сприймання матеріалу.

• розповідь – це послідовний, образний виклад матеріалу, спрямова­ний на повідомлення або опис конкретних фактів. На уроках математики найчастіше використовується під час ознайомлення з правилами, властивостями, порядком дій, обчислювальними прийомами тощо. Наприклад, у 3-му класі під час пояснення суті десяткового складу числа вчитель розповідає, з яких розрядів воно складається, докладно пояснює значення цього матеріалу для практичної діяльності, створюючи в уяві учнів яскраві образи.

• пояснення – виклад матеріалу, метою якого є розкриття нових понять, математичних термінів, обчислювальних прийомів тощо. Не можна плутати пояснення i розповідь. Такий метод застосовується до невеликих, логічно завершених частин.

• інструктаж – короткі, лаконічні, чіткі вказівки (рекомендації) щодо виконання самостійної роботи.

• наочні:

• ілюстрація – це процес показу предметів і явищ у вигляді фото, картин (засоби є нерухомі).

• демонстрація – це процес показу предметів i явищ навколишньої дійсності за допомогою технічних засобів.

• самостійне спостереження – метод, який широко використовується  на уроках математики з ­метою підготовки учнів до узагальнень та висновків. Об'єктами спостережень виступають арифметичні задачі, числові вирази, множини, числа, геометричні фігури тощо. Чуттєве сприйм­ання створює умови для розвитку наочно-образного мислення школярів, розширює і збагачує їхнє знання.

• практичні:

• метод вправ – цілеспрямоване, багаторазове повторення учнями певних дій та операцій для формування навичок і вмінь.

• Лабораторно-практичні роботи – використовуються при вивченні геометричного матеріалу, проводяться також з метою встановлення самими учнями (шляхом вимірювань) нових для них математичних фактів Процес вивчення геометричного матеріалу на уроках математики в початкових класах повинен бути від початку до кінця активним, наочним, конкретним. Роботи можуть бути такі: креслення, вирізування, виготовлення геометричних фігур. Під керівництвом вчителя учні навча­ються працювати з лінійкою, косинцем, циркулем, рулеткою, набувають елементарних навичок креслення і вимірювання, користування палеткою.