Проект «Моя фонотека»

Мета: навчитися знаходити фонограми музичних творів і зберігати їх у форматі трЗ.

Очікуваний результат: диск з улюбленими творами різних жанрів.

План створення:

Увага! Цей проект може тривати цілий навчальний рік.

1. Знайдіть з друзями музичні твори та їхні сучасні обробки, які слухали на уроках, збережіть їх у форматі трЗ в окрему папку на комп'ютері.

2. Складіть список записаних фонограм, спробуйте за допо¬могою функції «перейменування» зберегти їх у вільному або алфавітному порядку, задавши кожному файлу номер 001, 002... і т.д.

3. Оформте обкладинку диска з назвою «Моя фонотека» та зробіть кілька копій. Тепер можете зробити подарунок рідним та друзям!

Урок 2

Тема. Історія вокальної музики.

Мета. Ознайомити з особливостями вокального мистецтва та історією розвитку вокальної музики, розглянути поняття «бельканто», «світові вокальні школи», надати знання про специфіку вокального стилю бельканто, вокальні манери співу, типологію голосів людини, ознайомити учнів з творчістю Дж. Верді на прикладі оперної арії, іменами видатних італійських виконавців П. Домінго, X. Каррераса, Л. Паваротті, Е. Карузо.

Розвивати вміння учнів уважно слухати музику, висловлювати оцінні судження щодо музики різних жанрів, виявляти естетичне ставлення до музичної діяльності, розвивати вміння впізнавати на слух тембри голосів та мелодії відомих музичних творів Дж. Верді, Л. Далла.

Виховувати інтерес до вокального мистецтва та оперного співу бельканто та виконання дитячих пісень шкільної тематики.

Тип уроку: комбінований, урок заглиблення в тему. Обладнання: музичний інструмент, програвач, мультимедійна дошка, ілюстрації до музичного твору та пісні або мультимедійна презентація, портрети композитора Дж. Верді, співаків П. Домінго, X. Каррераса, Л. Паваротті, Е. Карузо. Основні поняття для засвоєння: визначення характерних ознак вокальної музики та її різновидів, типологія голосів людини. Світові школи вокальної майстерності. Вокальні манери співу.

Твори, що вивчаються на уроці:

• Дж. Верді. Арія герцога з опери «Ріголетто».

• Л. Далла. «Пам'яті Карузо».

• «Шкільний корабель» (слова К. Ібряєва, музика Г. Струве).

Хід уроку

1. Вхід під марш або музику Дж. Верді. Організаційний момент. Мотивація до навчання.

2. Новий матеріал для засвоєння. Бесіда з учнями про історію вокальної майстерності.

Що потрібно для того, аби гарно співати? Зазирнімо в історію вокальної майстерності.

У країнах Західної Європи школи вокалу сформувалися ше в

XVII столітті, і кожна з них характеризувалася особливим способом звуковидобування та манерою звуковідтворення. Однією з перших з'явилася італійська вокальна школа, в рамках якої було вироблено еталон класичного звучання голосу. Довершеність італійського вокального мистецтва вплинула на формування і розвиток інших національних вокальних шкіл: французької, характерними рисами якої були елементи декламації; німецької, що ґрунтувалася на національних пісенних традиціях; російської, побудованої на манері виконання народних пісень.

Утворення італійської вокальної школи пов'язане з виникненням жанру опери. Новий стиль співу увібрав усі найяскравіші досягнення народного, церковного та світського музичного мистецтва. Основою його стала віртуозна вокалізація, що розвивалася протягом XVIII століття в Південній Італії, а потім поширилася по всій Європі. Представники італійської школи виділялися досконалою технікою бельканто і професійно поставленим голосом. Саме на особливостях цього стилю побудовано сольні партії в операх В.А. Моцарта, Г. Доніцетті, Дж. Россіні та інших відомих оперних композиторів кінця

XVIII — першої половини XIX століття.

Музичний словничок

Бельканто (італ. be! canto — прекрасний спів) — стиль вокального виконання, особливо поширений в італійському оперному мистецтві XVII-XIX ст. Вимагає від співака досконалої техніки, бездоганної наспівності, віртуозного виконання, тривалого дихання, зв'язності, легкості, вишуканості та насиченості співу.

Західноєвропейська вокально-оперна традиція поступово змінювала спрямування від ліричного співу до драматичного. Українська національна оперна культура сприймалася музикантами як частина світової музичної культури, і водночас музичне житія України не мислилося без досягнень зарубіжної музики. Вплив західноєвропейської вокальної традиції на українську школу оперного співу XIX — початку XX століття простежується у творчості відомих оперних співаків О. Мишуги, М. Менцинського, С. Крушельницької.

Переглядання ілюстрацій: П. Домінго, X. Каррерас, Л. Паваротті — видатні тенори, виконавці італійської оперної школи XX століття.