3.3. Розробка рекомендацій щодо моніторингу гідрохімічного та гідробіологічного стану вод басейну річки Інгулець.

Для визначення сезонної динаміки хімічного складу вод ріки Інгулець біля м. Снігурівка проводився моніторинг стану річкової води з протягом трьох років. Об’єктом експерименту було обрано річку Інгулець, предметом – динаміка гідрохімічних показників стану вод.

Основною метою даної роботи стала розробка системи гідрохімічного моніторингу річки Інгулець.

Для поліпшення якості води в басейні р. Інгулець в першу чергу необхідне чітке виконання постанови Кабінету Міністрів України від 23 вересня 1996 року № 1168 «Про заходи щодо поліпшення водогосподарської ситуації на гірничорудних підприємствах Кривбасу» та проект «Комплексної програми екологічного оздоровлення басейну річок Інгулець і Саксагань» розроблений та поданий ще у 2004 році.

Але однієї промивки русла річки буде мало для відновлення функції самоочищення. Для цього варто: по-перше провести очищення русла річки земснарядом, по-друге змусити фермерів дотримуватись встановленого законом регламенту про захисні смуги в 200 м від берега до поля як того вимагають норми і по-третє заборонити скид високо мінералізованих вод Кривбасу в Інгулець без їх попереднього очищення.

Очищення русла річки могло б збільшити судноплавну частину водойми та ліквідувати або зменшити застій і замулення в меандрах. Регламентування господарської діяльності може зменшити потрапляння до річки змитого з полів грунту, разом з добривами та пестицидами. А додаткове очищення стічних вод дозволить регулювати вміст мінеральних солей у воді.

Виходячи з результатів, отриманих в ході нашого дослідження рекомендується:

1. Реалізувати проведення гідрохімічного моніторингу нижньої течії річки Інгулець з повторюваністю 1-2 рази кожного сезону по мінімум як 10 стаціонарним пунктам з взаємним обміном даними моніторингу між Снігурівською СЕС та Снігурівською ГМП.

2. Розробити картографічну модель ландшафтно-кліматичного зонування усієї території басейну річки Інгулець з обув’язковим виділенням кожної фації, як окремого компонента впливу природних чинників на формування вод річки.

3. Розробити динамічну математичну модель формування хімічного складу вод з можливістю автоматичного прогнозування можливих змін в даному процесі.

Висновки

В даній роботі наведено визначення сезонної динаміки хімічного складу вод ріки Інгулець та впливу деградованості ландшафтів її басейну на гідрохімічні показники.

На основі проведених картографічних досліджень в нижній течії Інгульця була виділено три ландшафтно-кліматичні утворення (фації). Ландшафти фацій в основному представлені плоскими і терасованими алювіальними та альвіально-дельтові низовини.

Для порівняння антропогенного і природного впливу на формування складу вод річки було проведено аналіз інформаційних джерел та картографічний пошук джерел забруднення.

У зв’язку з високою небезпекою аварійних ситуацій Кабінетом Міністрів України (в 2000 р. - згідно розпорядження № 1346-р від 8.12.99) дозволено скид високо мінералізованих вод крив басу, що проходить згідно регламенту, розробленому Інститутом гідробіології НАН України.

Виходячи з загальної ситуації в умовах ландшафтів нижньої течії річки нами було висунуто гіпотезу: основний природний чинник впливу на формування хімічного складу вод в пониззі Інгульця це антропогенно забруднені землі. Як основний показник було виділено засоленість ґрунтів.

Гідрохімічні аналізи проводились за методичними вказівками по аналізу вод суші. Як основний прилад для аналізу проб застосовувався Фотоелектроколориметр компенсаційного типу (ФЕК).

Отримані у ході гідрохімічних аналізів результати, продемонстрували сильно підвищений вміст йонів хлоридів, наявність нітритів у межах допустимих норм та постійно зростаючий вміст силікат-йонів.

Порівнюючи отримані в ході дослідження дані з даними державного моніторингу, можна вказати на те, що результати отримані нами в період промивки русла річки, в 5-6 разів менші за дані моніторингу, що демонструє ефективність даного заходу.

Спираючись на отримані в ході досліджень дані про динаміку хімічних показників складу вод річки Інгулець, а також дані Снігурівської гідромеліоративної партії про засоленість грунтів басейну ми отримаємо ряд математичних моделей динаміки кожного з показників, представлених поліноміальними функціями другого порядку.

В результаті регресійного аналізу ми отримали поліноміальну функцію, що вказує на залежність вмісту хлоридів у водах річки Інгулець від площі засолених земель її басейну.

Відповідно рекомендації що наводяться в даній роботі можна умовно поділити на дві групи:

1. Рекомендації щодо очищення та збалансованого використання вод річки.

2. Рекомендації щодо моніторингу і моделювання складу вод річки.