1.2. Основні показники гідрохімічного стану вод річки Інгулець і джерела її хімічного забруднення.
Сучасний екологічний стан басейну річки є незадовільним. Інтенсивне землеробство, в тому числі зрошування, гірничорудна промисловість, швидке зростання металургійної та хімічної галузі в її басейні привело до поступового занепаду як самої річки так і підземніх вод її басейну. У зв’язку з високою небезпекою аварійних ситуацій Кабінетом Міністрів України в 2000 р. - згідно розпорядження № 1346-р від 8.12.99 дозволено скид високо мінералізованих вод Кривбасу, що проходить згідно регламенту, розробленому Інститутом гідробіології НАН України.
Даним рішеннями дозволено здійснення скиду мінералізованих зворотних вод в Інгулець із гірничорудних підприємств, за умови не перевищення гранично допустимих концентрацій забруднюючих речовин у місцях водокористування населення.
Сьогоднішні спостереження за якістю води річки Інгулець [1] показують, що практично за всіма показниками, гранично допустимі концентрації забрудників перевищені. За критерієм мінералізації воду р. Інгулець в межах Херсонської та Миколаївської області можна класифікувати як солонувату. За забрудненням компонентами сольового складу воду Інгульця відносить до дуже забрудненої хлоридами та сульфатами. Cнігурівська ГМП [6] (гідро-меліоративна партія) вказує в інгулецькій воді (1999-2011рр.), порівняно з минулими роками, вміст хлоридів і сульфатів значно збільшився.
Дещо змінюється ситуація з якістю води в пониззі Інгульця - від гирла до Снігурівки, що в Миколаївській області, коли влітку та восени працюють потужні насосні станції, що подають воду в Інгулецьку та Явкінську зрошувальні системи. Тоді і в пониззя річки заходить дніпровська вода, яка дещо розбавляє високомінералізовані Кривбаські скиди. По суті, в цей період року річка Інгулець припиняє стік в Дніпро, а її пониззя перетворюється в "антирічку", в якій течуть в зворотному від природного напрямку дніпровські води.
Але і в цей період якість води все одно не відповідає існуючим нормативам щодо поверхневих вод. До того ж вода із значною мінералізацією попадає при зрошенні в ґрунти та викликає їх осолонцювання і засолення.
На підставі Розпорядження Кабінету Міністрів України [5] від 02.11.2011 №№1097-р "Про скидання надлишків зворотних вод у р. Інгулець", згідно з "Регламентом скиду надлишків зворотних вод гірничорудних підприємств Кривбасу у 2011-2012рр." 08.11.2011 розпочато скид надлишків зворотних вод із ставка-накопичувача басейну Свистунова. Станом на 01.01.2012 року скинуто 6,571 млн.м3 . Враховуючи актуальність проблеми оздоровлення річки Інгулець та необхідність комплексного підходу до її вирішення, позитивний досвід оздоровлення річки у 2011 році, на Міжвідомчій нараді, що відбулася у виконкомі Криворізької міської ради, прийнято рішення щодо необхідності запровадження набутого досвіду при плануванні та розробці регламенту промивки на 2012 рік.
Розділ іі. Методична основа дослідження динаміки гідрохімічного стану вод джерел річки Інгулець та пункту спостережень біля міста Снігурівка за період досліджень в 3 роки
2.1. Розробка методики досліджень
2.1.1. Методика гідрохімічних досліджень
Хімічні аналізи проводились за методичними вказівками по аналізу вод суші [9]. Як основний прилад для аналізу проб застосовувався Фотоелектроколориметр компенсаційного типу (ФЕК).
Вміст нітритів у воді визначався через обробку 50 мл проби 2,5 мл реактиву Грисса з дослідженням через 40 хв (дослідження ФЕК під зеленим).
Обладнання та реактиви
Колба на 50 мл
Реактив Грисса
Хід аналізу
В чисту прозору посудину відмірюють 50 мл досліджуваної води. До проби додається 2,5 мл реактиву Грисса. Оброблена проба залишається на 40 хв. Через відведений час колір має змінитись на червонуватий. Дослідження ступеню насиченості кольору під ФЕК у зеленому спектрі дає дані для підрахунку концентрації нітритів у воді.
Вміст силікат-йонів визначався з додаванням 3 мл розведеного молібдату (4,15 на 50 мл дистильованої води) до 2 мл хлоридної кислоти, розчинених в пробі (ФЕК фіолетовий).
Обладнання та реактиви
Розчин молібдату амонію (4,15 на 50 мл дистильованої води)
Хлоридна кислота.
Хід аналізу
В чисту прозору посудину відмірюють 50 мл досліджуваної води. До проби додається 2 мл хлоридної кислоти та 3 мл розведеного молібдату амонію. Колір змінюється на жовтий. Дослідження ступеню насиченості кольору під ФЕК у фіолетовому спектрі дає дані для підрахунку концентрації силікат-йонів у воді.
Результати даних аналізів розраховувались виходячи з таблиць та даних про прозорість чистої проби.
Аналіз на вміст йонів Cl проводився за допомогою нітрату срібла титруванням розведеного до 50 мл дистильованою водою проби з додаванням KCrO2 (відбувається перехід від жовтого до персикового кольору).
Обладнання та реактиви
Розчин 1 - 10%-ний розчин KCrO2 в дистильованій воді. Розчин 2 - 0,1-нормальний розчин AgNO3 в дистильованій воді.
Хід аналізу
В чисту прозору посудину відмірюють 100 мілілітрів води і додають 5 крапель розчину 1. Досліджувана вода забарвлюється в чисто-жовтий колір; за допомогою бюретки у воду додають по краплі розчин 2; титрування припиняють після появи стійкого червонувато-рожевого осаду і визначають витрату розчину 2; визначають вміст хлоридів у воді з розрахунку: 0,1 мілілітрів розчину 2 відповідає 3,55 міліграма хлоридів в 1 літрі води. При великому вмісті хлоридів кількість досліджуваної води зменшують в 10 разів, і витрата 0,1 мілілітрів розчину 2 буде відповідати 35,5 міліграма хлоридів на літр.
Вміст кальцію визначався за методикою: 25 мл пробу розбавляють дистильованою водою. До розчину додається 10-15 мг мурексиду (набуває фіолетово-малинового кольору за відповідної лужності, якщо ні, додати NaOH). Титрується трилоном до синього.
Обладнання та реактиви
1. Колба на 250 мл.
2. Бюретка.
3. Проба води.
4. Буферний розчин.
5. Індикатор мурексид (300 мг мурексиду розчинити в 100 мл дистильованої води).
6. 0,05 н розчин трилону Б.
7. 2. н. розчин NаОН.
Хід аналізу
І. У колбу налити 50 мл досліджуваної води, додати 5 мл 2 н. NаОН та 4-5 крапель індикатора мурексиду. Забарвлення блідо-рожеве.
2. Розчин титрують трилоном Б до появи синього забарвлення.
3. Розрахунки проводять за формулою:
де: а - кількість трилону Б, використаного на титрування;
V - об'єм досліджуваної води, мл;
0,05 - нормальність титру.