
- •§1 Матриці
- •2. Дії над матрицями.
- •§ 2 Визначники
- •1.Визначники другого порядку та їх властивості.
- •2. Алгебраїчне доповнення.
- •3. Розкладання визначника за елементами рядка.
- •О бчислення визначника способом перетворення рядків (стовпців)
- •§3 Системи лінійних рівнянь
- •1. Основні означення.
- •2. Теорема Крамера.
- •3.Обернена матриця.
- •4.Матричний спосіб розв'язання слар
- •З. Метод Гаусса.
- •Випадок нескінченної множини розв'язків.
- •4. Виконання ідз_1
- •Розв'язання.
- •4)Розв’язати систему матричним методом.
- •§4 Вектори та операції над ними
- •1.1 Основні поняття
- •1.2.Координатний метод
- •2.1.Простір .
- •2.2 Лінійна залежність та незалежність системи векторів.
- •2.3. Базис.
- •3.Скалярний добуток двох векторів.
- •4.Векторний та мішаний добуток векторів
- •4.1 Векторний добуток двох векторів
- •4.2.Мішаний добуток трьох векторів.
- •Завдання 2. Задано координати вершин піраміди
- •§ 5. Пряма на площині
- •1. Різні види рівнянь прямої.
- •2.Відстань від точки до прямої
- •2. Взаємне розташування прямих на площині.
- •3.Розв'язання систем лінійних нерівностей
- •§ 6. Криві другого порядку
- •3. Гіпербола
- •4. Парабола.
- •5. Зведення рівняння кривої другого порядку до канонічного вигляду
4.2.Мішаний добуток трьох векторів.
Означення
2.
Мішаним
добутком
трьох векторів
називається число
.
Я
кщо
вектори мають спільний початок, то їх
мішаний добуток з точністю до знака
дорівнює об'єму паралелепипеда, який
побудований на цих векторах (рис.24).
Рис.24
|
Дійсно,
Відзначимо такі властивості мішаного добутку: 1) вектори компланарні тоді і тільки тоді, коли іх мішаний добуток дорівнює нулю, тобто компланарність
|
2)
циклічна
перестановка векторів в мішаному добутку
не змінює його величини
.
Теорема
І.
Нехай в ортонормованому базисі
три вектори задані своїми
координатами
.
Тоді
їх мішаний добуток шукають за формулою
. (7.2)
Доведення.
.
Права частина останнього співвідношення є розкладанням за елементами третього рядка визначника
.■
Приклад
3.а)
Чи лежать точки
в
одній площині ?
б) Знайти висоту DE
тетраедра з вершинами в точках
.
Розв’язання.
а)
і тому за форму-лою(7.2)
точки не лежать в одній площині.
б)
,
отже, за формулою (7.2) маємо:
.
Тому
об'єм тетраедра (який дорівнює 1/6 об'єму
паралелепіпеда) дорівнює 6
од3.
Найдемо за формулою (7.1) площу основи
(площа трикутника
)
:
од
.
од.
Завдання 2. Задано координати вершин піраміди
№ |
|
|
|
|
30. |
(2;1;2) |
(-2;3;4) |
(-6;-3;3) |
(4;5;-1) |
скалярний добуток
і кут між ребрами AB і AC;
проекцію вектора
на вектор
;
площу грані ABC; 4) напрямні косинуси вектора ; 5) об’єм піраміди .
Розв'язання.1. За формулою (1) =(–2–2; 3–1; 4–2)=(–4; 2; 2),
=(–6–2; –3–1; 3–2)= (–8; –4; 1). За формулою (5) =(–4) (–8)+
+2
(–4)+2
1=32–8+2=26.
За формулою (6) довжина
,
.
Позначимо кут
=
.
За формулою (7)
=
=
=0.59.За
допомогою калькулятора знаходимо
53.6
.
2. За
формулою (9)
=
.
3.
.
Тому
17.8
.
4.
За формулами (8), де
=
=(–4;
2; 2)
,
,
.
5.
=
.
§ 5. Пряма на площині
1. Різні види рівнянь прямої.
Нехай на площині впроваджена прямокутна система координат хОу. Завдання деякої лінії на площині рівнозначно визначенню співвідношення між координатами точок цієї лінії. Використовуючи ці співвідношення, можна установити, належить та чи інша точка розглянутій лінії чи ні.
Означення
1.
Рівняння
називається рівнянням
лінії
,
якщо цьому
рівнянню задовольняють координати
будь-якої точки цієї лінії і не
задовольняють
координати точки, що не належать цій
лінії:
.
О
держимо
рівняння прямої l,
яка
проходить через задану точку
і паралельна
заданому ненульовому вектору
,
який називається базисним
(напрямним)
вектором
цієї прямої (рис.8).
Рис. 8
Рис.8
|
Нехай
|
або система двох координатних рівнянь
(2)
Рівняння (1) навівають канонічним (стандартним) рівнянням прямої, а систему (2) параметричними рівняннями прямої.
Запишемо рівняння (1) в еквівалентній йому формі
і
впровадимо
позначення
,
,
.Тоді
останнє рівняння набуде
вигляду:
(3)
Рівняння
(3) називається загальним
рівнянням прямої на площині.
Ненульовий
вектор
є
перпендикулярним до базис-ного вектора
,оскільки
=
.
Якщо В≠0, то з рівняння (3) одержимо
,
(4)
де
число
дорівнює тангенсу кута
нахилу прямої до осі 0х.
Рівняння (4) називається рівнянням
з кутовим коефіцієнтом.
При В=0
з (8.3) одержимо рівняння прямої, що
паралельна осі Оу
. (5)
Отже,
будь
яку
пряму на площині можна задати рівнянням
першого степеня
відносно координат x
та
y точки
прямої.
Має
місце і обернене твердження: будь-яке
рівняння першого степеня
(хоча б один з коефіцієнтів А,
В
не дорівнює нулю) описує на площині х0у
деяку
пряму.
Рівняння (1) можна записати у вигляді
(
)
яке називається рівнянням прямої, що проходить через задану точку в даному напрямку.
В
тому випадку, коли пряма задана двома
точками
та
,
базисний вектор прямої
.
Отже, рівнянню (1) можна надати форму (6)
(6)
я
ка
називається рівнянням прямої, що
проходить через дві точки. У випадку,
якщо пряма проходить через точки
та
,
то її рівняння приймає вигляд
Рис.9 |
Рівняння
( Відзначимо такі окремі випадки загального рівняння прямої: |
1) С = 0 пряма проходить через початок координат;
2) А = 0 пряма паралельна осі Ох; 3) В = 0 пряма паралельна осі Оу.