
- •§1 Матриці
- •2. Дії над матрицями.
- •§ 2 Визначники
- •1.Визначники другого порядку та їх властивості.
- •2. Алгебраїчне доповнення.
- •3. Розкладання визначника за елементами рядка.
- •О бчислення визначника способом перетворення рядків (стовпців)
- •§3 Системи лінійних рівнянь
- •1. Основні означення.
- •2. Теорема Крамера.
- •3.Обернена матриця.
- •4.Матричний спосіб розв'язання слар
- •З. Метод Гаусса.
- •Випадок нескінченної множини розв'язків.
- •4. Виконання ідз_1
- •Розв'язання.
- •4)Розв’язати систему матричним методом.
- •§4 Вектори та операції над ними
- •1.1 Основні поняття
- •1.2.Координатний метод
- •2.1.Простір .
- •2.2 Лінійна залежність та незалежність системи векторів.
- •2.3. Базис.
- •3.Скалярний добуток двох векторів.
- •4.Векторний та мішаний добуток векторів
- •4.1 Векторний добуток двох векторів
- •4.2.Мішаний добуток трьох векторів.
- •Завдання 2. Задано координати вершин піраміди
- •§ 5. Пряма на площині
- •1. Різні види рівнянь прямої.
- •2.Відстань від точки до прямої
- •2. Взаємне розташування прямих на площині.
- •3.Розв'язання систем лінійних нерівностей
- •§ 6. Криві другого порядку
- •3. Гіпербола
- •4. Парабола.
- •5. Зведення рівняння кривої другого порядку до канонічного вигляду
1.2.Координатний метод
Рис. 5 |
Перенесемо
вектор
параллельно самому собі так, щоб його
початок збігся з початком координат.
Координатами
|
Ортонормованість означає, що цей базис ортогональний (перпендикулярний) та нормований (складається з одиничних векторів). Інший запис останньої рівності
.
Дії
над векторами
,
з відомими координатами здійснюються
за наступними правилами:
1)
;
2)
=
Теорема
1.
Нехай
в просторі
є заданими дві
точки
та
.
Тоді
вектор
має
координати
.
Тобто = . (1)
Р |
Доведення.
=
- Поділ відрізка у даному відношенні
Розглянемо
наступну задачу. Нехай є
заданими дві точки
|
|
|
Рис.7
|
Оскільки
|
Отже, в координатній формі будемо мати:
.
(2)
Зокрема, координати середини відрізка визначаються формулою
(3)
Трьохвимірний простір, який описує властивості матерії, не дозволяє вирішувати безліч прикладних задач, що виникають на практиці.. Тому виникає необхідність вивчати простори будь-якого числа вимірів.
2.1.Простір .
Означення І. Упорядкований набір з чисел називається -вимірним арифметичним вектором і записується у вигляді рядка довжини , або стовпця висоти :
.
Числа
називаються
координатами
вектора
.
Множення на число і додавання арифметичних векторів здійснюється за такими ж правилами, що й в
Сукупність
всіх
-вимірних
векторів з запровадженими вище операціями
додавання
і множення на число називають
-вимірним
арифметичним простором
і
позначають
.
Простори
по
суті справи, співпадають
з сукупностями геометричних векторів
прямої, площини та простору.
2.2 Лінійна залежність та незалежність системи векторів.
Нехай
вектори з
.
Кажуть,
що вектор
є лінійною
комбінацією векторів
з
коефіцієнтами
,
якщо
.
Означення
2.
Система векторів
називається
лінійно
незалежною,
якщо
жоден з векторів системи не є лінійною
комбінацією решти
векторів. В протилежному випадку вектори
називаються
лінійно
залежними
(хоча
б один з них є лінійною комбінацією
решти).
Лінійна
залежність векторів
та
означає
їх пропорційність, а лінійна
залежність векторів
та
в
-
їх
компланарність.
Еквівалентне
означення 3. Система
векторів
є лінійно залежною, якщо знайдуться
такі
числа
серед
яких хоча б одне не дорівнює нулю, що
має місце
рівність:
Якщо
ж рівність (2.1) можлива лише при
,
то система
векторів
буде
лінійно незалежною. В
існує
система з
лінійно
незалежних векторів, aлe
будь-яка система, що складається з більш
ніж
векторів, лінійно залежна.
Приклад 1. Довести, що система векторів, яка містить у собі нульовий вектор або пару пропорційних векторів, є лінійно залежною.
Розв'язання.
1)
Нехай, наприклад,
Тоді можна знайти лінійну комбінацію
векторів системи, яка дорівнює нульовому
вектору, причому не всі коефіцієнти
цієї лінійної
комбінації дорівнюють нулю:
2)
Нехай, наприклад,
.
Тоді
одержимо:
Приклад 2. Довести, шо система векторів
лінійно незалежна
Розв'язання.
Оскільки
,то
.
Оскільки
всі координати нульового
вектора дорівнюють нулю, то
.
Це і означає лінійну
незалежність системи векторів.
Приклад
3.
Знайти в
лінійну
комбінацію
векторів
Розв'язання. Маємо:
Отже,
система векторів
лінійно
залежна. Будь-який з векторів системи
є лінійною комбінацією інших:
Відзначимо,
що будь-які два вектори цієї системи
лінійно незалежні, бо вони неколінеарні
(дійсно, якщо, наприклад,
,
то повинна мати розв'язок система:
Але
ця система рівнянь розв’
язку не має).
Приклад 4. З'ясувати, чи є вектори лінійно залежними:
а)
Розв'язання.
Складаємо
векторну рівність
.
Відповідні рівності для координат
утворюють систему рівнянь
,
для якої
.
Рівність нулю визначника означає, що у матриці системи два рядки пропорційні. Розв'язуємо систему методом Гаусса.
.
Система має нескінченну кількість
розв'язків.
Візьмемо, наприклад,
=1,
тоді її розв'язок
(-1;2;1). Показано, що існують числа
=
-1,
=2,
=1,
які
,
але лінійна комбінація
,
звідки випливає, що вектори
лінійно
залежні.
б)
Розв'язання.
(*)
.
Для системи (*)
=
=
=0
вектори
лінійно
незалежні.