Відкритий міжнародний університет розвитку людини „Україна"

Інститут філології та масових комунікацій

Кафедра видавничої справи та редагування

В.В. Губарець

Редагування перекладної літератури

Навчально-методичний комплекс

Київ-2010

Зміст

1. Загальні положення

Вступ 3

Мета і завдання курсу 5

Основні вимоги до знань та набуття студентами

Практичних навичок 6

2. Теоретико - поняттєвий мінімум знань 7

Найважливіші терміни, теоретичні

Перелік професійних положень , принципів, фактів, технік,

технологій, якими мають оволодіти студенти

в процесі навчання 8

3. Зміст навчальної дисципліни 11

4. Комплексно - кваліфікаційні завдання 11

Тести

Теоретичні питання з курсу дисципліни 13

Практичні завдання

5. Контроль знань студентів

Теми контрольних робіт

Перелік тем студентських рефератів

та тем для самостійної роботи

Питання до заліку

6. Модульно - рейтингові принципи навчальної роботи

7. Список рекомендованої літератури для занять

1. Загальні положення

Вступ

В усі часи перекладна література була не лише важливим містком єднання народів, служила надійною опорою порозуміння між різними цивілізаційними культурами, а й давала людині змогу безпосереднього входження у світи нових ідей, художніх образів, високих моральних цінностей. Вже період давньоукраїнського літературного розвитку позначений потужністю перекладних тестів: відомо, що із збережених півтори тисячі рукописів ХІ-ХІУ століть понад дев'яносто відсотків становлять переклади або різного роду переробки. Йдеться як про тексти релігійного спрямування, за допомогою яких утверджувалося християнство , такі про твори світського характеру. Еволюцію української літературної мови можна найкраще побачити і зрозуміти через хронологічно послідовну публікацію безпосередньо пам'яток перекладної літератури. Переживаючи лихоліття азіатських навал, бездержавності в царській і радянській „тюрмі народів", існування та збереження нації вирішальною мірою забезпечував розвиток української мови й літератури, в тому числі її перекладний потенціал.

Відомі відомості, глибокі знання, оригінальний художньо-мистецький досвід, здобуті в результаті численних відтворень чужомовних текстів, завжди живодайно впливали на інтелектуальний рівень, того чи іншого народу. Для українців важливими, конче необхідними були і залишаються всі типи мовного спілкування за допомогою перекладу. Однак, сучасну видавничу справу і журналістику цікавить, насамперед, переклад писемний, кожен з видів яких відзначається жанрово-стильовими особливостями текстів. Найчастіше тут доводиться мати справу з матеріалами офіційно-ділового характеру, газетно-інформаційних, наукових та науково-популярних текстів. Та особливо складними й відповідальними є переклади художніх творів, зокрема, поетичних, прозових, драматичних, у тому числі літературі для дітей, сатири та гумору, публіцистики.

Випуск у світ перекладних текстів, художніх, наукових, навчальних, дитячих видань потребує не лише високоякісного відтворення кожного матеріалу, але й значних зусиль, спрямованих на їх редакторську підготовку. З усіх видів цієї роботи, саме редагування перекладної літератури займає великий обсяг і вважається чи не найголовнішим етапом загальної підготовки рукопису до друку. Саме редактор стає тією особою, яка бере на себе відповідальність за донесення до читача в повному обсязі відтвореного оригіналу, забезпечує всебічну допомогу перекладачеві та здійснює контроль за дотриманням багатьох важливих умов видавничої практики.

Поєднання понять редактор і перелад має багато складових, від реалізації яких значною мірою залежить успіх видавничого проекту, презентація читачеві конкретного твору зарубіжного автора. Далеко не кожному редакційному працівникові можна довірити рукопис з перекладним твором, який зумів би надати йому повноправно путівку в життя. Для цього потрібно мати одночасно багато фахових якостей і, насамперед, добре

володіти мовою оригіналу і мовою перекладу, глибоко знати й розуміти закони та принципи відтворення іншомовних текстів, а також пройти спеціальну підготовку, набути досвід редагування потрібних рукописів.

Тому навчальна дисципліна "Редагування перекладної літератури" ставить своїм завданням розкрити основні засади, форми і методи редакторської роботи, подати визначальні принципи і найважливіші видавничі вимоги до перекладних рукописів. Водночас вона аналізує історичний досвід редакторської підготовки до друку перекладних текстів, знайомить з найпомітнішими представниками української школи редакторсько-перекладацької майстерності, зосереджує увагу як на видах редагування перекладної літератури, так і на його особливостях, мовно­стилістичних засадах цього процесу, втратах при відтворенні іншомовного тексту й конкретних методах редакторської допомоги перекладачеві, а також на практиці редагування перекладної літератури в періодичних виданнях - у газетах та журналах.

Від старанної та відповідальної редакторської роботи над підготовкою перекладного тексту до друку залежить багато, але далеко не все. Основна ноша залишається за тим, хто береться за відтворення авторського оригіналу і спроможний продемонструвати при цьому творчу винахідливість, особливе відчуття слова, різноманітних аспектів як нормативних явищ, так і мовних стихій, письменницьких несподіванок, новацій. Тільки в поєднанні таланту перекладача і таланту редактора з'являється досконало відтворений текст, який із вдячністю сприймається читачем.

• Мета і завдання курсу

Курс „Редагування перекладної літератури" забезпечує розгляд і практичне засвоєння студентами найсуттєвіших принципів редакторської роботи з перекладними текстами різних видів літератури. Теоретична база і практичні заняття, збудовані на засадах української школи редакторсько-перекладацької справи, дають змогу опанувати системою видавничої підготовки до друку відтворених текстів іншомовних авторів, навчитися творчому застосуванню багатьох способів, видів та методів редагування, вдосконалення специфічних рукописів.

Будучи взаємопов'язаними з такими дисциплінами як „Редакторський аналіз і правка" , „Видавнича справа та редагування" , „Редагування наукової та науково-популярної літератури" , Редагування газетно-журнальних видань" , курс ставить своїм завданням подати студентам особливості, складнощі і труднощі редакторської роботи з перекладними текстами, розкрити перед майбутніми фахівцями лабораторію майстрів цієї справи, узагальнити редакційно-видавничий досвід.

Об'єктом навчальної дисципліни „ Редагування перекладної літератури" є діяльність фахового видавничого редактора в системі підготовки до друку текстів перекладних видань.

Предметом навчальної дисципліни „ Редагування перекладної літератури „ є комплекс практичних засобів, принципів, мовно­стилістичних засад, їх взаємодія з видавничими вимогам, що стосується редакційної підготовки перекладних текстів.

Мета і завдання курсу - навчити студентів професійно працювати з текстами перекладної літератури, які готуються до друку, розумінню їх специфіки, складнощів передачі багатьох текстових елементів, допомогти майбутнім фахівцям добре орієнтуватися в принципах застосування видавничих вимог, взаємостосунків з авторами перекладів, прищепити їм потребу в завжди і в усьому керуватися прагненням якісного текстового матеріалу.

Основні вимоги до знань та набуття студентами практичних навичок

Усі знання, здобуті і засвоєні студентом у результаті вивчення дисципліни „Редагування перекладної літератури", вкладається в низку основних вимог, які передбачають,

що він повинен знати:

• предмет дисципліни, її тематику, термінологію та науково - технічні поняття;

• найважливіші етапи становлення перекладацько - редакторської справи в Україні і у світі;

• основну суть, значення, перспективи розвитку перекладної літератури, як суспільної потреби;

• Зміст, засади редакторської роботи з текстами перекладної літератури;

• редакційно - видавничі вимоги до перекладача і відтворення ним іншомовних текстів;

• досвід української школи редакторсько - перекладацької роботи;

• мовно - стилістичні засади відтворення та редагування іншомовних текстів;

• принципи, пов'язані з втратами при перекладах та методи редакторської допомоги перекладачеві ;

• практику редагування перекладної літератури в періодичних виданнях

повинен уміти :

• здійснювати редакторський аналіз перекладного тексту ;

• готувати редакційний висновок щодо якості перекладу, організовувати рецензії експертів ;

• висловлювати письмові й усі поради рекомендації перекладачеві щодо удосконалення відтвореного тексту ;

• разом з перекладачем виправляти неточності, мовно - стилістичні невправності, інші похибки в тексті ;

• виконувати повний обсяг редакторської роботи над перекладним текстом в умовах підготовки його до друку в неперіодичних виданнях.

2.Теоретико - поняттєвий мінімум знань Найважливіші терміни, теоретичні поняття дисципліни

Абзац, абревіатура, абстракціонізм, абсурд, авангардизм, автентичний, автограф, автор, автобіографічність, антологія, авторизація, авторське право, авторське редагування, антропонім, академізм, акафіст, акт, акцент, алегорія, алітерація, алюзія, альманах, ампліфікація, аналогія, аннали, анонім, анотація, антипод, античність, антитеза, антоніми, антропонім, апогей, апокрифи, аргументація, архаїзми, архітектоніка, атрибуція, афоризм, байка, балади, бард, бароко, белетристика, бестселер, бібліографія, біографіям, буквалізм.

Верлібр, версифікаторство, взаємовпливи, взаємодія, видавництво, видання, віртуозність, вірш, водевіль, вокабула, вульгаризм, варіант, відповідник, відтворення, гедонізм, гекзаметр, герменевтика, гімн, гіпербола, голістичність, глава, глоса, гротеск, гуманізм, гумор, дадаїзм, дайджест, двовірш, декаданс, детектив, дисонанс, діалог, домінанта, діалектизм, довільність, дослівність, документалізм, драма, ефремізм, експресіонізм, елегія, епіграф, епізод, епілог, епос, есеїстка, евфонічність, етимологія, етнографізм.

Жанр, желехівка, збірка, зміст, ідіома, ілюстративність, ідіоматика, імпресіонізм, інверсія, інтерпретація, інтерконтекстуальність, історизм, інтуїція, казка, калькування, канва, канон, катрен, класик, класицизм, комедія, коментар, композиція, компонент, кон'юктура, конструктивізм, контамінація, концепція, коректор, критерій, кубізм, кульмінація, кулішівка, легенда, лейтмотив, лексика, лірика, література, літописи, мелодика, метафора, мова, міфологія, модернізм, монолог, мораліте, мотив.

Натуралізм, неокласики, неологізм, новела, образ, опис, ода, оригінал, орієнталістика, парафраза, пародія, пейзаж, перевтілення, передмова, перевидання, переказ, переклад, переміологія, перелицьовування, переробки, переспіви, першотвір, підрядник, післямова, підтекст, полонізми, поезія, поема, покажчики, постмодернізм, примітки, проза, прислів'я приказки, просторіччя, професіоналізми, публіцистика, пунктуація, редагування, редактор, рима, ритм, ритмомелодика, романтизм, росіянізми, рецензія, рукопис.

Своєрідність, серія, символізм, сленг, сонет, словники, стиль, стислість, строфа, сюрреалізм, сюжет, сюжетотворення, сугестія, тавтологія, текст, текстологія, терчети, топоніми, точність, травестування, трагедія, трактати, уніфікація, упорядкування, фабула, футуризм, фразеологізм, хоку, хроніка, художність, хрестоматія, цикл, цитата, щаїрі.

Перелік професійних положень, принципів, фактів, технік, технологій, якими мають оволодіти, студенти в процесі навчання

Аболіціоністська література, авантюрній роман, абстрактна лексика, авторське право, авторське редагування, авторський аркуш, авторський коментар, адаптація тексту, алонічний вірш, антихудожній текст, адекватне сприйняття, аналіз літературного твору, античне віршування, „Антологія літератури Сходу", „Антологія римської поезії", апарат книги,

апробований переклад, Аристофанів рядок, багатозначність слів, бульварна література, буквальне відтворення.

Варіанти тексту, Валуєвський циркуляр, видавничий проект, Відродження, вибрані твори, вичерпність лексичного матеріалу, взаємовідносини автора і перекладача, вільний переклад. Відступ від авторського матеріалу, власний почерк, внутрішні монологи, втрати перекладного тексту, вільний вірш, віршований розмір, „Всесвіт" втілення задуму автора, гейдельберзькі романтики, генеративна поетика, героїчний народний епос, гомерівський епітет, громадянська лірика, дидактична література, дебютна публікація, дієслівна конструкція, добір текстів, довідковий апарат, джерело тексту, драма абсурду, еволюційний метод, елліністична література, Емський указ, епітетні конструкції, епічний образ, естетична цінність, єдність змісту і форми, елементи стилю автора, жанрова структура, журнальні публікації.

Зарубіжний автор, запозичення чужомовних слів, звуковий повтор, знебарвлення оригіналу, ідея художнього твору, індивідуальний стиль, інтимна лірика, „Калевіпоеч", каламбурні словосполучення, канонічний текст, культурний ареал, критична стаття, лексичні заміни, лінгвістичні експерти, літературна пам'ятка, літературний редактор, літературно -художній образ, манера автора, мовна палітра, мовно - стилістичні норми, міжмовні омоніми, мистецтво перекладу, множинність перекладів.

Навіювальна лірика, нормативний фонд, образна система, оцінка літературного твору, пейзажна лірика, перекладознавчий аналіз тексту, переосмислення тексту, переклади з близькоспоріднених мов, повний текст, порівняльний текстовий аналіз, повнота лексичного матеріалу, пошук текстів, правописні норми, професійне редагування, прояснення змісту першотвору, редакторська підготовка, редакторський аналіз, редакційний висновок, ритмічний хід, реалії оригіналу.

Синонімічні ряди, синтаксичні конструкції, слова пасивного фонду, словниковий запас, спеціалізоване видання, спотворення змісту, створення аналогів, стильова трансформація, стильова функція, структура перекладного тексту, суть і дух, оригіналу, текстові компенсації, тематика твору, тлумачення текстів, фольклорні тексти, фольклорні формули, форма оригіналу, фрагменти тексту, фразеологічні конструкції, художній напрям, художній образ, художньо - мистецька інтуїція, чистота висловлювання, художній переклад, художня асоціація.

НАВЧАЛЬНО-ТЕМАТИЧНИЙ ПЛАН

Тема 1. Перекладна література як суспільна потреба: суть, значення, перспективи розвитку в Україні.

• З історичних глибин українського перекладацтва.

• Продиктоване духовними потребами нації.

• Європейські орієнтири для перекладацької справи в Україні.

• Переклади та переспіви: спільні і відмінні риси.

• Розвиток української перекладацької літератури та її перспективи. Питання для самостійної роботи та семінарських занять

У чому полягає суспільна потреба перекладної літератури?

1. Чим важливим позначені перші зразки української перекладацької справи?

2. Хто і коли підніс на виший рівень українські переклади з античної літератури?

3. Як діяли письменники-класики, утверджуючи національні пріоритети в перекладацькому мистецтві?

4. Які принципи і методи європейських шкіл стали підґрунтям української перекладацької справи?

5. Чим вирізнялася перекладацька робота представників естетики класицизму від тих, що жили і діяли в епоху Просвітництва?

6. Чи можна вважати переспіви перекладною літературою?

7. Як розрізнити непрофесійну, механічну роботу при перекладі?

9. Чим характеризувалася активізація української перекладацької справи в 20-30-х роках минулого століття?

10. Хто прийшов на зміну перекладачам у другій половині XX століття?

Рекомендована література до теми

1. Григорій Кочур і український переклад. Матеріали міжнародної науково-практичної конференції. - Київ-Ірпінь: Перун.2004. - С. 8-Ю.

2. Зорівчак Я.П. Григорій Кочур як історик українського художнього перекладу.// Григорій Кочур і український переклад. - Київ-Ірпінь: Перун.2004. - С. 17-28.

3. Енциклопедія українознавства. Словникова частина. -Львів: НТШ у Львові, 1996. -т.5. -С.1987.

4. Ковганюк С. Практика перекладу. З досвіду перекладача. - К.: Дніпро, 1968. - 274 с.

5. Коптілов В.В. Теорія і практика перекладу. - К.: Юніверс, 2002. - 279 с.

6. Пісня про Роланда. Давньогрецький епос. - К.: Либідь. 2003. - С. 174.

7.Тимошик М.С. Книга для автора, редактора, видавця. Практичний посібник. - К.: Наша культура і наука, 2005. - С. 335-348.

8. Фразеологія перекладів Миколи Лукаша. Словник-довідник. - К.: Довіра, 2003. - 734 с.

9. Франко І.Я. Зібрання творів у п'ятдесяти томах. - К.: Наукова думка, 1983. - т. 39. - С. 7-20.

10. Ю. Чижевський Д.І. Філософські твори у чотирьох томах – К.: Смолоскип, 2005 – т.2 – с.6.

Тема 2. Зміст та основні засади редакторської роботи з перекладною літературою.

• Визначення авторів творів та добір текстів для перекладу й публікації.

• У центрі уваги - ідея та головна думка авторського твору.

• Естетичні якості, стилістика перекладного тексту.

• Інтерпретація авторських текстів перекладачем і редакційно-видавничий процес.

- Індивідуальна манера перекладача і стиль автора оригіналу.

Питання для самостійної роботи та семінарських занять

1. Який існує порядок добору перекладних творів до тематичного плану видавництва?

2. Що входить до складу юридичної відповідальності за випуск літератури іншомовних авторів?

3. Як визначається ідея та головна думка першотвору перекладачем?

4. Чим пояснюються основні труднощі та складнощі відтворення текстів, що належать до різних цивілізаційних культур?

5. За якими принципами перекладач повинен зберігати естетичні якості авторського оригіналу?

6. Що таке стилістика перекладного тексту і яке місце вона займає в творчій роботі перекладача?

7. У чому полягає суть інтерпретації іншомовних авторських текстів?

8. Які ви знаєте конкретні видавничі приклади, пов'язані з інтерпретаційними підходами до випуску творів іншомовних авторів?

9. Що таке індивідуальна манера перекладача і як вона впливає на рівень відтворення іншомовного оригіналу?

10.Яким чином перекладачі дотримуються стилю автора першотвору?

Рекомендована література до теми:

11. Антологія японської поезії. Хайку (XVII- ХХст). Переклад з японської <Текст>. - К: Дніпро, 2002.- 355 с.

1. Зеров М. Українське письменство. <Текст>. -К: Основи, 2003- 1302 с.

2. Каташник Н. , Гетьман Н. Теорія та практика перекладу. <Текст>.- Запоріжжя: ВАТ «Мотор- Січ», 2004.- 314с.

3. Кундзіч О. Творчі проблеми перекладу. <Текст>. К: Дніпро. 1973.- 264 с.

4. Літературознавчий словник-довідник.<Текст>. К: ВЦ «Академія», 1997.- 656 с.

5. Наш сучасник Микола Зеров. <Текст>.-Луцьк: ВМА «Терен». 2006.-175 с.

6. Омар Хаям. Рубаят. <Текст>.- К:, Ірпінь: ВТФ «Перун»; 2002.- 368 с.

7. Рильський М. Т. Вечірні розмови. Нариси, статті. <Текст>.- К: Державне видавництво художньої літератури, 1964.- 270 с.

8. Рильський М. Т. Мистецтво перекладу. <Текст>.- К: «Радянський письменник», 1975. -343 с.

9. Тимошик М. С. Книга для автора, редактора, видавця. Практичний посібник. <Текст>.-К: Наша культура і наука, 2005. - 559 с.