Дієслівні конструкції у наукових текстах

Російська мова	Українська мова
Делать акцент	наголошувати
Сделать наглядным	унаочнити
должен быть	має бути
к таким понятиям относятся	до таких понять належать
следует отметить	слiд зауважити
представляет собой	являє собою, є
совпадать	збігатися
требуются специальные приемы	необхідні спеціальні заходи
Превзойти все ожидания	Перевершити всі сподівання

Російським пасивним прикметникам теперішнього часу в українській науковій мові відповідають дієприкметники минулого часу (желаемый – бажаний, употребляемый - уживаний, анализируемая - аналізована). Проте під час перекладу дієприкметників із російської мови з'являється багато неточностей. Зокрема, російському дієприкметникові данный відповідає український даний, а прикметникові данный контекст – цей.

Наприклад: Цією мовою витворено великий масив багатої, стильово різноманітної словесної культури, здатної задовольнити смаки найвибагливішого читача (О.Сербенська).

 В українській мові в суфіксах пасивних дієприкметників не подвоюють літеру н (рос. данный – укр. даний; рос. сделанный – укр. зроблений).  Дієприкметники з часткою -ся в українській мові не утворюють!  Пасивних дієприкметників на -мий в українській мові немає:

рос. значимый, незабываемый, незаменимый, называемый; укр. значущий, незабутній, незамінний, якого називають.

У табл. 6.4, подано дієприслівники, які варто використовувати в наукових текстах замість калькованих із російської мови іменниково-прийменникових сполук.

Таблиця 6.4

Дієприслівники як відповідники до російських іменниково-прийменникових сполук

Російська мова	Калька	Український відповідник
При рассмотрении По вступлении в должность По зрелом размышлении По обстоятельствам После исполнения задания По окончании работы	При розгляді При вступі на посаду При зрілому міркуванні За обставинами По виконанні завдання По закінченню роботи	Розглядаючи Зайнявши посаду Добре поміркувавши Зважаючи на обставини Виконавши завдання Закінчивши роботу

Мовні недоліки трапляються при калькуванні дієприслівників з російської мови (табл. 6.5).

Таблиця 6.5

Уживання дієприслівників у наукових текстах

Так уживають	Так правильно
Включивши в себе Йдучи назустріч численним проханням Наголосивши важливість проблеми Наслідуючи приклад Опираючись на досвід Підводячи підсумки Представивши програму	Увібравши в себе Задовольняючи численні прохання Наголосивши на важливості проблеми Беручи за приклад Спираючись на досвід Підсумовуючи Подавши програму

Перекладаючи російські вислови длиной, в длину, шириной, в ширину, высотой, глубиной, величиной, толщиной, варто вживати в писемній та усній мові такі українські відповідники: завдовжки, завширшки, заввишки, завглибшки, завбільшки, завтовшки. Вважаючи слово виключно скалькованим, Б.Антоненко-Давидович наполягав на впровадженні в науковий обіг прислівників тільки і винятково.

У науковому тексті слід обережно поводитися із прислівниками вірно, вірніше. Прислівник вірно стосується моральних категорій: вірно любити, вірно служити. Російському вернее відповідає український прислівник вірніше у значенні „щиріше”, у науковому стилі доцільно використовувати точніше.

Мовні недоліки в наукових текстах трапляються частіше при калькуванні підрядних сполучників з російської мови. Російському сполучникові так как відповідають українські тому що, через те що; поскольку – оскільки, вместе с тем – водночас.

Дедалі активніше в науковому стилі вживають органічніший для української мови сполучник проте й обмежено – сполучник однак. Це можна пояснити намаганням дистанціюватися від спільнозвучного сполучника російської мови однако. Ця тенденція характерна як для наукового, так й для інших стилів, пор.

Наприклад: Паралельне вживання цих термінів є виправданим, адже питомі еквіваленти точно відтворюють семантику термінів з міжнародними компонентами, проте варто уникати напівкальок (З автореферату).

Позитивною є тенденція до використання складеного сполучника тоді як для оформлення часово-зіставних та умовно-зіставних конструкцій на противагу сполучникові у той час як, що є калькою російського в то время как.

Наприклад:

Будучи лексично й граматично членованою одиницею, апозитивне словосполучення становить два члени речення..., тоді як іменник-юкстапозит не допускає синтаксичного членування, виступає одним членом речення (З монографії).