Запитання. Завдання

1. Випишіть мовні кліше, наявні у відгуках і рецензіях. Поміркуйте, чи правомірно вжиті ті чи ті мовні формули. При потребі, замініть іншими мовними одницями.

1.1. У дисертаційному дослідженні І.Каменська здійснила досить вдалу спробу подати внутрішній семантичний зріз прозової спадщини Ольги Кобилянської. Розгляд змісту рецензованого автореферату засвідчує, що здобувач глибоко осмислила суть проблеми. Дисеpтантка чiтко визначила об'єкт, пpедмет, мету і методологію дослiдження.

Слід відзначити струнку і логічну структуру роботи, спрямовану на виконання поставлених дослідницею завдань. Відчутна ґрунтовна обізнаність І.В.Каменської з працями з аналітичної психології, психоаналізу К.-Г.Юнга, Е.Фромма, етнології й етнопсихології В.Січинського, Є.Онацького, О.Кульчицького, М.Костомарова тощо.

Подаючи міфемний аспект повісті Ольги Кобилянської “Ніоба”, Ірина Василівна проводить паралелі з однойменною поезією Лесі Українки, звертається до концепцій міфу К.Леві-Стросса, К.Хюбнера, О.Лосєва, характеризує семантику підтексту твору, пропонує оригінальні спостереження стосовно символів, знаків, архетипів тощо. Авторка доводить (і підтверджує це відповідним аналізом), що невід′ємною складовою художнього набутку Ольги Кобилянської є містика.

Аналіз зразків малої прози ідеї Ольги Кобилянської дослідниця спрямовує на розкриття письменницею національної психології, світовідчуття жінки. При розгляді феміністичної проблематики звертається до літературного досвіду змалювання жінки у творчості Тараса Шевченка.

Науковий доробок дисертантки достатньою мірою апробований. Запропонований підхід до аналізу художньої прози Ольги Кобилянської розширює уяву про особистість митця, доповнить вивчення творчості письменниці у курсі історії української літератури кінця ХІХ-початку ХХ століть.

1.2. У магістерському дослідженні здійснено вдалу спробу на основі фольклорних творів, а також творів художньої літератури охарактеризувати образ жінки-бранки і запропонувати методичні рекомендації щодо опрацювання цих творів у шкільній практиці. Дослідниця глибоко осмислила суть проблеми, достатньо переконливо демонструє свою науково-дослідницьку спроможність.

На основi всестоpоннього pозгляду лiтеpатуpних джеpел з даної проблеми Ганна Валеріївна чітко визначає об'єкт, пpедмет i завдання дослiдження, використовувані методи. У сформульованих нею меті, гіпотезі, визначених завданнях простежується чіткий взаємозв΄язок. Висвітлення питань магістерської роботи відзначається належною логікою та повнотою.

Разом з тим вважаємо за потрібне звернути увагу на мовні недоліки, що рясніють на сторінках роботи, логічну побудову висновків до кожного з розділів, а також загальних.

Магістерське дослідження Г.Романченко є самостійним. Розроблені магістранткою теоретичні положення та отримані експериментальні дані можуть бути використані вчителями української мови і літератури загальноосвітніх закладів.

1.3. Аналіз змісту рецензованого автореферату показує, що здобувач глибоко осмислила суть проблеми підготовки майбутнього вчителя-філолога до проведення народознавчої експедиційної роботи з учнями загальноосвітньої школи.

Дослiдження характеризується неординарнiстю у вирiшеннi питань пiдготовки студентiв-фiлологiв до проведення народознавчої експедиційної як у методологiчному, так i в теоретичному та методичному планах. Зокрема, визначивши готовнiсть до такої роботи як iнтегративну якiсть, що мiстить у собi обсяг знань iз дисциплiн народознавчого циклу, потреби, мотиви, інтереси, практичні уміння та навички, психологiчну установку на досягнення мети в органiзацiї народознавчих експедицій (с.3, 8) (на нашу думку, така структура не викликає заперечень), В.Денисенко здійснила достатньо грунтовний ретроспективний аналіз підготовки вчителів до експедиційної роботи.

Автоpкою запpопоновано цiлий комплекс педагогiчно ефективних фоpм i методiв застосування народознавства у навчальнiй, виховнiй, науково-пошуковiй пiдготовцi майбутнiх учителiв. Сеpед них - збагаченi наpодознавчим матеpiалом навчальні дисципліни фахового, суспільного, психолого-педагогiчних блоків, введення нових курсів, зокрема історії народознавства в іменах, української міфології, етнології, українського дитинознавства, низки спецкурсів. На особливу увагу заслуговує спецкурс "Мовленнєвий етикет та ритуальне мовлення українцiв".

1.4. Дипломниця сумлінно опрацювала значну кількість літературних джерел: довідники, монографії, статті, методичні посібники, а також матеріали краєзнавчого музею м.Кролевця, звіти фольклорної та літературно-краєзнавчої та етнографічної практик студентів Глухівського державного педагогічного університету. З метою апробації результатів дослідження працювала в одній із шкіл м.Кролевця, виступала на всеукраїнській та вузівській конференціях, які проводилися в Києві та Глухові, перед студентами першого курсу філологічного факультету ГДПУ. Робота Титаренко Інни отримала схвальну оцінку як серед учнівського, так і студентського і вчительського колективів.