3. Випишіть із виступу мовно-етикетні формули і прокоментуйте доречність їх уживання:

Вельмишановна Олександро Антонівно! Колектив Української академії друкарства вітає Вас із славним ювілеєм і бажає Вам – авторитетному вченому, чудовому викладачеві, непересічній особистості – активного наукового життя, сповненого нових звершень і перемог. Ми пишаємось тим, що значний відтинок часу Ви не шкодували нам свого досвіду і зміцнювали своєю присутністю науковий авторитет нашої академії. Ваші блискучі лекції, Ваші творчі поради, Ваші оригінальні праці органічною складовою увійшли у науково-педагогічний здобуток кафедри видавничої справи і редагування і назавжди залишилися у пам’яті студентів, магістрів, аспірантів, що відчули розкіш спілкування з Вами.

Переконані, що заслужено обдаровані глибинним талантом і невичерпною працездатністю, Ви, Олександро Антонівно, зробите ще дуже і дуже багато: виховаєте нові покоління українських інтелігентів – працівників запотребованої нині сфери масової комунікації, напишите нові книги, наставите на шлях науки та освіти багатьох своїх здібних учнів.

Хай усі Ваші плани та бажання здійсняються, хай оточує Вас любов, повага та розуміння ближніх, хай роки Ваші тривають довго і будуть легкими! З роси та води Вам! Богдан Дурняк

4. Розробіть фрагмент виступу з проблем власного дослідження із залученням технічних засобів навчання.

5. Розробіть комп’ютерну презентацію з проблем власного дослідження.

6. О.Сербенська, М.Білоус пишуть, що серед мовних покручів, які мовець не завжди усвідомлює як помилку, є готові вислови: рахую можливим, у тексті зустрічаються помилки, доля істини, до останнього часу, через відсутність доказів, відпала необхідність, у строгому смислі слова, немає смислу, підростаюче покоління, оточуюче середовище та багато інших.

Натомість наша мова витворила структури, які більше відповідають її природі (беремо до уваги значення українського слова, граматичну форму, а навіть звукову оболонку). Отже: вважаю за можливе (можливим), трапляються помилки, часточка правди (істини), донедавна, якщо немає доказів, немає потреби, у точному значенні слова, немає сенсу, молоде покоління (юнь), довкілля (навколишнє середовище).

Акад. Л. Булаховсъкий звертав увагу на те, що часто при суцільному сприйманні того, що йде ззовні, гине й корисніше своє, з ужитку виходять слова, форми і звороти точніші за ті, що дістають перевагу над ними під чужими впливами. Кожний з нас має "картотеку готових висловів", у якій чимало неукраїнських: переважно це російські синтаксичні блоки, заповнені українськими словами. Механізм творення кальок-покручів доволі прозорий, що бачимо з поданих прикладів.

А які кліше ви частіше використовуєте? Чим це зумовлено?

Підготуйте слайди за цим текстом.

Модуль 6 Культура редагування наукового тексту

6.1. Редагування наукового тексту

Редагування (лат. - впорядкований) - вид фахової діяльності, пов’язаної з підготовкою до випуску у світ творів друку та аудіовізуальної продукції.

Важливим етапом роботи зі створення наукового тексту є редагування: правка – вичитування, скорочення, обробка чи переробка. Складність цього етапу полягає в тому, що довгі дні, тижні, місяці, роки роботи над відповідною темою призводять до запам'ятовування цілих шматків тексту і "блокують зір". Ідеться про те, що, "як тільки мозок ухоплює початкові букви слова чи початкове слово фрази, він відразу ж без допомоги зору, за допомогою асоціативної пам'яті добудовує слово чи фразу, відключаючи водночас на деякий термін зір. Ви начебто дивитися на речення, слова, букви, але не бачите їх" (А.Зосімов, В.Голік).

Редакторська підготовка матеріалів передбачає роботу над фактологічною сутністю; удосконалення змісту (вилучення повторів, малозрозумілих слів); уніфікацію тексту (принцип однакового підходу до скорочень, дат, написання великих і малих літер, абревіатур, бібліографічного опису тощо), правильність написання географічних назв, імен та прізвищ і точність цитат, цифр, дат, одиниць вимірювання.

Дослідники радять не починати правку наукового тексту із виправлення правописних та мовних помилок. Важливо розпочати цю роботу з оцінки актуальності теми, перевірити фактичний матеріал і залишити для розкриття теми тільки якісні факти.

Редакторський аналіз - це розчленування тексту на складові елементи, що виконується в процесі пізнання і практичної діяльності.

Звернути увагу на об'єктивність відбору фактів та їх репрезентативність, що слугує підставою для науково обгрунтованих висновків. Для оцінки повноти і глибини розробки теми доцільно проаналізувати склад смислових аспектів, що відображаються у тексті й після цього зробити мовну правку (виправити граматичні, пунктуаційні та синтаксичні помилки).

Помилка — це порушення норми літературної мови.

Виділяють помилки фактичні (перекручування фактів, прізвищ та імен, одиниць величин та їх числових значень, різних посилань); темпоральні (в тексті нечітко названо час події: наприклад: монографія надрукована нещодавно), технічні (помилки при наборі тексту). Існують також коректорські помилки (помилки уваги та помилки сприйняття тексту), що пов'язані з ослабленням уваги або пам'яті (забуванням мовних правил).

Для корегування наукового тексту використовують коректурні знаки (див. табл. 6.1).

Коректурні знаки (знаки виправлення) – знаки, які використовують для фіксації місця помилок у тексті.

Таблиця 6.1