Запитання. Завдання

1. Вас запросили до участі в обговоренні проблеми «Мовлене слово – кодекс поведінки». Ознайомтеся з уривками виступів попередніх учасників «круглого столу». Визначте основні ідеї авторів. Прочитайте уголос подані тексти. Як розділові знаки впливають на темп читання? Що споріднює і чим відрізняються тексти за звуковою організацією?

Підготуйте свій виступ до участі у «круглому столі».

Слово – свідок історії, свідок Часу. У Слові починається і завершується життя твого народу, твого безконечного родоводу, в ньому ж починається і завершується духовне життя Людини. Ось чому нас заворожує давня пісня, давній текст. У них перехрещується пам’ять всіх сущих до тебе. Слова випромінюють енергію, як світло. Людина протистоїть Часові саме в Слові. Власне Слово і є Пам’ять (П.Мовчан).

Слово вчить і кличе, коле і пестить, підносить і очищає… Ми виСЛОВлюємо спонуку і згоду, радість і горе, захоплення красою, надію в молитві. Ми всі діти слова від колискової пісні, від зародку цивілізації. У слові ми виявляємо себе, своє особисте “я”. Енергія атома, мирного чи злого, кориться йому, бо перед ним – слабка. Слово лихе чи привітне, криве чи ласкаве, гостре чи улесливе, чорне чи красне, чесне чи нещире – є кодексом поведінки.

Слово – візитна картка: віку, професії, соціального стану, країни і громадянства. Слово гуртує людей у народ і будує державу. Нарешті слово охороняє культурну цілісність та інформаційний суверенітет нації. Слово – одне з наймогутніших комунікативних знарядь людини. Безсиле само по собі, воно стає могутнім і важливим, якщо сказане вміло, щиро і вчасно (В.Радчук).

2. На засіданні круглого столу мовознавці провідних вищих навчальних закладів обговорюють проблему «Літературна мова у просторі національної культури». Вас теж запросили взяти участь. Продовжіть дискусію. Які питання української літературної мови в культурному житті народу є, на ваш погляд, найболючіші?

Лариса Іванівна Шевченко, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри історії української мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

- Йдеться про літературну мову як критерій, що ідентифікує українців як націю, еволюційно та цивілізаційно сформовану етнічну і духовну цілісність серед народів світу. Сьогодні ми маємо започаткувати цикл проблемних зустрічей, присвячених статусу, нормі, функціям мови, вербалізації нашої культурної свідомості та присутності в духовному просторі України літературної мови…

Світлана Яківна Єрмоленко, доктор філологічних наук, професор, завідувач завідувач відділу стилістики і культури мови Інституту української мови НАН України.

- Сьогодні відбувається не тільки демократизація суспільства, а й демократизація літературної мови. Мабуть, коли ми говоримо про культивовані норми, про культуру мови, маємо говорити й про поняття моди. Окрема проблема – це культивування норми літературної і вироблення термінологічних стандартів у певній галузі…

Лариса Максимівна Паламар, доктор педагогічних наук, професор Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

-Якби ми того не хотіли, у зв'язку з глобалізацією є тенденція до поширення одиниць розмовної мови…

Флорій Сергійович Бацевич, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри загального мовознавства Львівського національного університету імені І.Я.Франка.

- Говорячи про літературну мову, про зміни, які відбуваються в ній, мабуть, треба говорити і про зрушення і в граматиці української мови, яка дуже активно переймає аналітизм…

О.Тараненко, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри загального та українського мовознавства Київського національного лінгвістичного університету.

- Якщо українці не будуть культивувати національну мову, то українська мова й далі буде розчинятится в могутньому океані російської мови…

Л.Мацько, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри стилістики української мови Національного педагогічного університету імені М.П.Драгоманова.

- У суспільстві інтерес до української мови зростає…Поширюймо нашу мову територіально в усіх регіонах України, в усі прошарки суспільства, види ЗМІ, в усі життєві ситуації…

Л.Шевченко, доктор філологічних наук, професор, завідувач кафедри історії української мови Київського національного університету імені Тараса Шевченка.

- Поки нам болить українське слово, поки ми дискутуємо, шукаючи найбільш раціонального і фахово виваженого розв'язання питань буття літературної мови в сучасному світі – живе наша мова, живе в нашому слові український народ, і має перспективу національна філологія.