2. Ознайомтеся з уривками рецензій на дисертаційну працю. З'ясуйте, які мовні кліше використовують автори і з якою метою? Відредагуйте текст.

2.1. "...Я ознайомився з рукописом, який викликав дуже багато зауважень і дійшов висновку, що автор не володіє математичним апаратом, яким оперує, не володіє фактичним матеріалом, безпідставно маніпулює даними, а результати не обґрунтовані ні теоретично, ні експериментально…

У багатьох випадках не можна зрозуміти, до яких результатів автор має безпосереднє відношення, а які запозичені з літературних джерел.

Здобувач не володіє фактичним матеріалом, яким оперує…

У тексті наявні численні мовні помилки, наприклад: приймав участь (правильно — брав участь), наступне (таке), з ціллю (з метою), "вносить… внесок" ("є внеском")".

2.2.…Не викликає жодних сумнівів наукова новизна рецензованої дисертації, яка полягає насамперед у з'ясуванні антропоцентричних параметрів функціонування перифразів у художньому тексті. Антропоцентричний принцип у мовознавстві примушує шукати принципово нові методи і підходи до наукового вивчення традиційних категорій стилістики.

Актуальність та наукову новизну дисертації забезпечує лінгвософський підхід до вивчення прозової художньої мови, що підпорядковує антропоцентричний принцип, і водночас має вихід на глобальні філософські аспекти сучасної науки про мову.

…Структурно доцільним у роботі є перший розділ дисертації, в якому стисло аналізується історія вивчення перифраз від античних риторик до сучасності. Ретельне опрацювання дисертанткою науково–теоретичного матеріалу засвідчує типологічний аналіз існуючої термінологічної парадигми перифрази у російському, українському та білоруському мовознавстві, хоча чомусь не враховане одне з останніх авторитетних видань [Лингвистический энциклопедический словарь – М., 1990 – С. 371], що подає відповідну статтю, зміст якої відповідає концепції дисертації і, до речі, не дублюється енциклопедією "Українська мова" (К., 2000).

…Неабияке теоретичне значення у роботі мають положення про зовнішню та внутрішню реалізацію антропоцентризму художнього світу, віддзеркалену відповідно у мовних особистостях автора, реципієнта та мовних особистостей літературних героїв.

У "Висновках", що повністю випливають із змісту роботи, дисертантка стисло формулює основні результати дослідження, а саме: розкриває лінгвософську сутність перифраза як стилістичного прийому та формулює структурно–граматичну, семантичну, словотвірну, стилістичну та соціофункціональну специфіку авторських перифразів.

Підсумовуючи сказане, слід відзначити, що кандидатська дисертація є самостійним і структурно завершеним дослідженням, що, безперечно, має постульовану самою авторкою науково–теоретичну та практичну цінність. … Неабияку наукову цінність має додаток до роботи у вигляді покажчика перифраз до кожного роману О. Гончара, що дає матеріал для майбутніх студій та наукових узагальнень.

Як і кожне новаторське самостійне дослідження, дисертація не позбавлена певних недоліків, а окремі положення викликають заперечення…

(Л.Ставицька)

2.3. Тема, обрана для наукового пошуку, актуальна. Сучасний український філософ Сергій Кримський доводить, що, йдучи за Григорієм Сковородою, людина - істота вертикальна, і її життя визначається не так вдовж – кількістю прожитих років, як у височінь ціннісного сходження. Ця височінь досягається нашим вихованням, культурою, мовою, ментальна матриця закодована в естетично довершених текстах фольклору і художньої літератури. І від кожного з нас залежить, а від учителя-словесника як носія гуманітарної культури, ^{морально-етичних і культурно-естетичних цінностей передусім залежить,} чим наповнимо внутрішній простір душі наших вихованців і чи відкриємо підлітка як неповторну особистість.

Показовим є закордонний досвід, де школярам і студентам пропонують широкий спектр курсів і практик з фольклоро-, літературотерапії. Натомість, доводить Юлія Юхимівна, художньо-естетична діяльність не набула достатнього відображення у змісті і формах підготовки на філологічних факультетах в українських ВНЗ, про що свідчить виявлений нею в основному репродуктивний і початковий рівні готовності майбутніх учителів української мови та літератури до організації художньо-естетичної діяльності учнів основної школи.

Рецензована дисертація відповідає державним документам про вищу і середню освіту, виконана відповідно до тематичного плану науково-дослідної роботи кафедри педагогіки та управління навчальними закладами „Підготовка майбутніх педагогів до інноваційно-професійної діяльності в умовах полікультурного освітнього простору” (ДР № 0110U002122) Республіканського вищого навчального закладу „Кримський гуманітарний університет” (м. Ялта).

Цінність роботи - в наявності "наскрізної" ідеї. Авторка доводить, що підготовка майбутніх учителів-словесників до організації художньо-естетичної діяльності учнів основної школи - це багатовимірний процес, який відбувається за визначених педагогічних умов і характеризується певною метою, якісно новими змінами у психологічній сфері. Результатом є сформований внутрішньоособистісний компонент готовності учасників дослідно-експериментальної роботи й набутий ними досвід конструювання освітньо-естетичних продуктів.