3. Міжпредметні зв'язки у викладанні методики навчання дітей української мови

Міжпредметні зв'язки виступають необхідною передумовою організації навчального процесу вузу. Вони є засобом комплексного підходу до навчання майбутніх фахівців. У той самий час реалізація міжпредметних зв’язків служить дидактичною умовою активізації навчального процесу, систематизації знань, інтеграції науки та практики.

Міжпредметні зв'язки — це відображення в змісті навчальних дисциплін тих діалектичних взаємозв'язків, які об'єктивно діють у природі й пізнаються сучасними науками. Міжпредметні зв'язки — це еквівалент міжнаукових зв'язків ¹.

Міжпредметні зв'язки сприяють розв'язанню існуючих у предметній системі викладання та навчання у вузі суперечностей між розрізненими знаннями студентів з окремих предметів та необхідністю їх синтезу, комплексного використання здобутих знань у педагогічній практиці.

Учені (В. М. Максимова, А. І. Єрьомкін та ін.) по-різному класифікують міжпредметні зв'язки. Вони можуть бути міжпредметними, міжкурсовими, комплексними, фактичними, понятійними, теоретичними, філософськими, історичними та ін.

Методика навчання дітей української мови як наука щільно пов'язана з іншими науками. Це вимагає від викладача знання методики здійснення різноманітних міжпредметних зв'язків (див. схеми 1, 2).

Методика навчання дітей української мови пов'язана з теорією пізнання, філософією, історією України, фізіологією, психологією та психолінгвістикою, мовознавством, педагогікою, фаховими дисциплінами.

Методика навчання дітей української мови як наука керується найзагальнішими діалектичними принципами розуміння суб'єктно-об'єктних відношень у пізнанні навколишнього світу: навколишній світ є матеріальним, об'єктивним, він існує в постійному русі, зміні та розвитку і доступний для пізнання.

Пізнання включає дві взаємопов'язані сторони — чуттєву і логічну, раціональну. Процес оволодіння другою мовою також підпорядковується основним законам та принципам теорії пізнання. Шляхом безпосереднього чуттєвого досвіду, наочності дитина засвоює нові слова, які поступово узагальнюються, перетворюються у поняття, які дитина використовує під час спілкування з іншими людьми, в своєму практичному досвіді. Викладач методики навчання дітей української мови повинен спиратися на відповідні теми з курсу філософії (див. таблицю на с. 17).

Розкриття таких розділів методики, як «Методика використання народних джерел у розвитку українського мовлення», «Методика ознайомлення дітей з національною культурою, традиціями та побутом українського народу», потребує знань з «Історії України», зокрема з розвитку культури українського народу в різні історичні періоди. Анатомія та фізіологія людини допоможе студентам розібратися в будові центральної та периферичної частин мовного аналізатора, врахувати під час навчання другої мови особливості нервової діяльності дітей дошкільного віку, використати вчення І. М. Сєченова й І. П. Павлова про умовно-рефлекторну діяльність, про першу та другу сигнальні системи.

У навчанні дітей другої мови не можна обійтися й без психологічних знань. Загальна психологія озброює майбутніх фахівців знаннями про структуру мовної діяльності та мовленнєвих навичок. Дитяча психологія розкриває специфіку засвоєння мови на кожному віковому етапі, сензитивні періоди навчання дітей другої мови.

Педагогічна психологія орієнтує методику на побудову навчання з урахуванням «зони найближчого розвитку» дітей та «соціальної ситуації розвитку» (Л. С. Ви-готський).

Психологічна наука дає відповіді на такі питання методики, коли ж саме потрібно починати вчити дітей другої мови, як впливає друга мова на розумовий розвиток дітей, з'ясовує причини та шляхи запобігання явищам інтерференції в умовах близькоспорідненої двомовності.

Оскільки методика орієнтована на навчання дітей української мови, стає зрозумілим її тісний зв'язок з мовознавством. Розкрити методичні прийоми навчання дітей правильної звуковимови допоможуть відомості з таких мовознавчих наук, як фонетика та орфоепія. Методика лексичної роботи з української мови в дитячому садку враховує дані лексикології. Формування граматичної правильності мови та розвиток зв'язного мовлення потребує ґрунтовних знань з граматики та синтаксису.

Таблиця

Міжпредметні зв’язки у викладанні методики навчання дітей української мови

Види між предметних зв’язків

Приклади тем з інших предметів

Філософії Історичні Теоретичні Понятійні Ідеологічні Практичні

«Культура і суспільство», «Світ та людина», «Світ як сукупна реальність», «Природа та культура», «Категорії та принципи діалектики», «Практика. Свідомість. Пізнання», «Раціональне та чуттєве пізнання», «Теорія істини», «Єдність біологічного та соціального».— Курс філософії «Розвиток культури українського народу наприкінці XIX — на поч. XX ст.», «Суспільно-політичне життя і здійснення культурної революції в Україні», «Соціально-економічний та культурний розвиток України в 60— 90-ті роки XX ст.».— Курс історії України. «Я. А. Коменський, К. Д- Ушинський».— Курс історії педагогіки. «Закон про освіту».— Курс історії педагогіки «Поняття про мову», «Походження мови», «Загальні відомості про українську мову та її розвиток».— Курс української мови «Мовна діяльність», «Мислення», «Природа І сутність психіки», «Навички».—- Курс психології «Вища нервова діяльність».— Курс фізіології «Методи навчання», «Форми навчання».— Курс педагогіки «Відчуття», «Сприймання», «Мислення», «Мовлення», «Мовна діяльність», «Спілкування».— Курс психології «Мова», «Мовний знак», «Функції мови», «Граматика», «Синтаксис», «Лексика», «Фонетика», «Орфоепія»,— Курс української мови «Конституція України», «Закон про мови в Україні», «Декларація про суверенітет України».— Курс історії України «Розвиток мовлення у дітей».— Курс дитячої психології, методики розвитку рідної мови. «Методи та прийоми навчання дітей української мови», «Шляхи та форми навчання».— Педагогічна практика

Враховуючи те, що українську мову вивчають діти не-корінної національності (російськомовні дитячі садки), методика використовує також знання з курсу російської мови, застосовуючи порівняння й зіставлення мовних явищ обох цих мов.

Педагогіка озброює вихователів загальнодидактич-ними принципами, методами, прийомами, засобами й формами навчання дітей дошкільного віку, розкриває суть навчання та шляхи ефективного розвитку дітей у ході навчання. Все це дає змогу методичній теорії визначити специфічні принципи, методи і прийоми навчання дітей української мови, спрямовані на ефективність розвитку мовленнєвих навичок.

Методика навчання дітей української мови також пов'язана з логопедією (правильна артикуляція та постановка звуків української мови), дитячою літературою, методикою розвитку рідної мови, ознайомлення дітей з навколишнім та рідною природою, методиками математичних знань, образотворчого мистецтва, музики та фізичного виховання. Викладач методики сам планує І передбачає використання різних міжпредметних зв'язків у процесі викладання свого предмета.

Проте, враховуючи специфіку російськомовних груп студентів та учнів, обов'язковими повинні стати курсові супровідні міжпредметні зв'язки, спрямовані на формування культури українського мовлення майбутніх педагогів. Цього можна досягти читанням спецкурсу та спецпрак-тикуму: «Культура українського слова вихователеві», «Особливості вивчення української мови в дошкільних закладах з російською мовою навчання».

Отже, "використання міжпредметних зв'язків у викладанні методики навчання дітей української мови допоможе сформувати у майбутніх фахівців системні знання, озброїти їх методичними прийомами розвитку українського мовлення, п-рищегтити їм самим навички літературного українського мовлення, досягти культури мовного спілкування у двомовному оточенні.