2. Форми методичної допомоги з української мови у дошкільному закладі

Методичне керівництво роботою з навчання дітей другої української, мови здійснюють завідуючий дошкільним закладом і старший вихователь.

Завідуючий дошкільним закладом повинен забезпечити групи кваліфікованими вихователями, які бездоганно подіють українською літературною мовою. Або закріпити за одним вихователем, який володіє як російською так і українською мовами, проведення занять і робот у повсякденному житті з розвитку українського мовлення в усіх вікових групах. Це дасть можливість дітям чути зразки літературної української мови. Керівник дошкільного закладу виносить на обговорення й затвердження педагогічною радою один з варіантів програми розвитку українського мовлення. Зробити це доцільніше в червні щоб улітку вихователі мали змогу підготувати наочний та дидактичний матеріал для роботи з дітьми.

Завдання завідуючого — організувати педагогічну освіту, зробити батьків помічниками в активізації мовлен­нєвої практики українською розмовною мовою своїх дітей. З цією метою доцільно винести питання «Закон про мови в Україні та вивчення дітьми української мови в до­шкільному закладі» на загальні батьківські збори у верес­ні місяці.

Отже, керівник дошкільного закладу здійснює в основ­ному організаційну роботу щодо навчання дітей україн­ської мови.

Методичну роботу та допомогу вихователям здійснює вихователь-методист дошкільного закладу. Його першо­чергове завдання — забезпечити вихователів необхідною методичною літературою, програмами з навчання дітей української мови, дидактичним та наочним матеріалом, ТЗН.

У методичному кабінеті слід організувати відділ «Укра­їнська мова в дошкільному закладі». Обладнують його за певними розділами. Наприклад, до розділу «Самоосвіта вихователя» добирається довідкова література для вдосконалення мовлення вихователів. Це правила української літературної вимови, словники, довідники та інша інфор­маційно-довідкова література.

У розділі «Методична література» методист вмішує методичні розробки, програми, навчальні посібники та під­ручники з методики розвитку українського мовлення, ката­лог журнальних статей. Тут же доцільно дати зразки кон­спектів занять, сценаріїв розваг, дозвілля дітей.

Старший вихователь складає каталог предметних та сюжетних картин до кожної теми з анотуванням, як і використовувати, каталог діафільмів та кінофільмів, пла­тівок; добирає ілюстрації, альбоми.

У розділі «Художня література» повинно бути два під розділи: література для вихователів і література для дітей. Дошкільний заклад повинен придбати вибрані твори Н.Забіли, П. Воронька, М. Коцюбинського, П. Тичини, збірки сучасних українських дитячих поетів та письменників. хрестоматії, дитячі ілюстровані книжки, збірки українського народного фольклору.

Старший вихователь надає допомогу при плануванні роботи з розвитку українського мовлення, складанні кон­спектів. Він перевіряє і складає тематичні плани, відвідує заняття та режимні моменти, запрошує кваліфікованих спеціалістів з української мови на зустрічі з вихователями, складає графіки відкритих занять та взаємовідвідувань. Старший вихователь може організувати для педагогіч­ного колективу російськомовного дитячого садка постійно діючий семінар з вивчення української мови.

Методичне керівництво роботою з розвитку україн­ського мовлення здійснюється тими самими формами, як і з рідної мови. Це обговорення питань на педагогічній раді, індивідуальні та групові консультації, підвищення кваліфікації вихователів, творчі групи, контрольні обсте­ження рівней розвитку українського мовлення дітей, від­криті заняття, відвідування занять і режимних моментів з наступним їх аналізом, вивчення, узагальнення та роз­повсюдження передового педагогічного досвіду, тематичні та контрольні перевірки.

На допомогу старшому вихователю і завідуючому на­водимо довідково-схематичний матеріал для здійснення контролю та надання методичної допомоги з розвитку українського мовлення та ознайомлення дітей з україн­ською національною культурою в російськомовному дошкільному закладі.

Схема щотижневої перевірки записів у календарному плані

1. Відображення роботи по ознайомленню дітей з українською національною культурою, традиціями, обрядами протягом тижня.

2. На яких заняттях планується ця робота. Характер запису таких занять.

3. Запис заняття з розвитку українського мовлення, його тип, визначеність та повнота мовленнєвих завдань, доцільність виховних завдань.

4. Матеріал до заняття, як відбито хід заняття.

5. Планування роботи протягом дня: а) по ознайомленню дітей з Українською національною культурою, побутом, традиціями; б) з розвитку українського мовлення.

6. Відповідність заходів темі заняття, сезону, календарним датам, «тога проведення.

7. Повнота запису (мета, матеріал), індивідуальна робота, повторюваність.

8. Мова запису.

Тематична перевірка календарних планів роботи з розвитку українського мовлення проводиться один-два раз на рік.

Схема тематичної перевірки планування робота з розвитку українського мовлення:

1. Види та кількість занять з розділу «Дитина і навколишній світ» ва яких здійснюються завдання щодо прилучення дітей до української національної культури, побуту, традицій тощо. (На місяць, квартал півріччя, рік.) Характер їх запису. Відбиття словникової робота.

2. Планування занять з розділу «Художня література». Кількість та види занять, на яких знайомлять дітей з творами українського народ­ного фольклору, письменниками - класиками (Т. Шевченко, Леся Україн­ка, П.Грабовський, М. Коцюбинський тощо), творами сучасних україн­ських письменників і поетів. Характер запису, словникова робота.

3. Запис занять з розвитку українського мовлення, їх кількість, повнота запису, відповідність програмі.

4. Планування роботи у повсякденному житті: форми, методи, прийоми. Характер запису.

5. Відбиття у плані національних свят, народних хороводних україн­ських ігор, їх кількість, відповідність віку.

6. Мова запису.

7. Загальна оцінка плану роботи.

Найефективнішою формою ознайомлення з роботою вихователів з розвитку українського мовлення є особисте спостереження і запис різних видів роботи як на заняттях, так і протягом дня.

Схема (робоча) перегляду занять з розвитку українського мовлення:

1. Мовні завдання (виписати в зошит), їх повнота, широта охоп­лення всіх мовних розділів (лексика, фонетика, граматика, зв'язне мовлення), виховні завдання, їх доцільність.

2. Підготовка до заняття: кількість дітей на занятті, як розстав­лено стільці, де і як розміщено дидактичний та ілюстративний мате­ріали.

3. Організаційний момент: його тривалість, місце рідної мови в організації дітей на занятті, прийоми активізації дітей, тон інтонаційна виразність мовлення вихователя; вітання вихователя та дітей.

4. Хід заняття. Послідовність його етапів, їх тривалість та ефек­тивність, структурна характеристика заняття. Роль і місце повторень на кожному етапі заняття. Дозування матеріалу (кількість нових звуків, слів, граматичних форм, діалогів). Співвідношення прийомів навчання; місце ігри та ігрових прийомів на кожному етапі заняття. Наочність, дидактичний матеріал, ТЗН, їх доцільність. Місце рідної мови в ході заняття.

5. Мовлення дітей. Мовленнєва активність. Характеристика українського мовлення дітей (стенографічний запис відповідей українською): розуміння дітьми українського мовлення, побудова речень, діалогів, розповідей. Ставлення вихователя до мовленнєвих помилок дітей.

6. Мовлення вихователя: відповідність літературним нормам української мови, інтонаційна виразність українського мовлення (стенографічний запис).

7. Закінчення заняття. Прийоми, спрямовані на узагальнення та систематизація матеріалу. Питома вага емоційного фактора. Тривалість заняття. Оцінка його ефективності.

Схема перегляду роботи у в повсякденному житті

1. Види робота по закріпленню знань дітей з української національ­ної культури протягом дня, їх місце у конкретному режимному моменті. Характер запису. Відповідність темі заняття. Мова спілкування. Кількість дітей, охоплених цією роботою.

2. Прийоми індивідуально: роботи з дітьми. Кількість дітей, охоплених індивідуальною роботою.

3. Групові в колективні форми роботи з української мови (рухливі ігри, хороводні, читаний творів, показ діафільмі, театрів тощо), їх доцільність, ефективність, відповідність темі заняття.

4. Прийоми контролю та виправлення мовленнєвих помилок у мовленні дітей.

Схема аналізу відкритого заняття з української мови

1. Програмні завдання: відповідність програмі, віку, темі, сезону, регіону. Комплексне розв'язання мовленнєвих завдань, зв'язок з ма­теріалом, засвоєнім дітьми на заняттях з рідної мови. Виховна й естетична спрямованість заняття.

2. Організаційна структурі заняття: послідовність етапів, їх трива­лість та чіткість переходу він одного етапу до іншого. Тривалість заняття. Розстановка стільців, розміщення дидактичного та наочного матеріалів. Поведінка дітей на занятті. Кількість дітей на занятті.

3. Методи та прийоми навчання дітей української мови, їх ефектив­ність, доцільність. Місце ігор та ігрових прийомів на занятті, їх доціль­ність та ефективність. Місце художніх текстів на занятті, їх види, прийо­ми, використання. Місце усної народної творчості а ході заняття.

4. Наочний, дидактичний матеріали, ТЗН на занятті, їх види, кіль­кість, доцільність та ефективність використання на кожному етапі заняття.

5. Місце рідної мови на занятті. Використання зіставлення, порів­няння, перекладів як прийомів навчання. Звернення вихователя до рідної мови. Звернення дітей до рідної мови.

6. Мовлення дітей. Мовленнєва активність дітей на занятті. Питома вага українського мовлення. Характеристика українського мовлення дітей. Ставлення вихователя до мовленнєвих помилок дітей.

7. Мовлення вихователя: відповідність його нормам української літературної вимови, інтонаційна виразність мовлення.

8. Загальна оцінка заняття. Виконання програмних завдань. Прийоми узагальнення матеріалу. Питома вага емоційного фактора. Прийоми по закінченню заняття. Поведінка дітей. Загальна оцінка і заняття. Педагогічні висновки та пропозиції.