6. Народна метеорологія дітям

Мальовнича природа України, її барвисті луки, степи, зачаровані ліси, високі гори, моря, ріки, озера — все це невичерпне джерело виховання любові до рідного краю, формування почуття Батьківщини.

Батьківщина для дитини починається з рідної вулиці, невеличкої річки, пагорбка, степу, озера чи водоймища. Кожна місцевість має свій краєвид, свої природні особливості, свій рослинний і тваринний світ. Тому і завдання вихователів — насамперед познайомити дітей з природою рідного краю, рідної місцевості, з тими деревами, які дитина бачить кожний день, з тими птахами, які мешкають у даному районі.

Наприклад, на Одещині кожна дитина з раннього віку повинна знати білу та жовту акацію, платан; для киян є традиційними каштани, липи; в Закарпатті —смереки, мини, сосна, кедр.

Полісся — це край лелек; у причорноморських та приазовських містах та селищах мешкають чайки, це рибні краї.

Важко скласти єдину програму ознайомлення дітей і рідною природою, це мають бути регіональні місцеві програми. Тому вихователі й повинні виходити в роботі і дітьми з місцевих умов. Діти повинні знати гори, моря, ріпи, заказники, ліси, парки, сквери свого міста та області чи регіону. Скажімо, на Запоріжжі до перспективного плану ознайомлення дітей з рідною природою повинні ввійти такі теми: «Дніпро», «Плавні», «Хортиця», «Дніп­ровські пороги», «Степ», «Каховське море», «Дубовий гай», «Зелений гай», «Азовське море». На Рівненщині — «Горинь», «Біле озеро», «Ліси», «Козацькі могили», «Случ» («Надслучанська Швейцарія»), «Вишнева гора» та ін. На Одещині — «Чорне море», «Лимани», «Степи», «Дунай», «Дністер», «Озера», «Катакомби», «Затоки».

Поступово в старшому дошкільному віці дітей знайомити з природою різних регіонів республіки. Це тематична серія занять «Подорожі по мальовничих куточках України». До цієї серії повинні ввійти такі теми занять: «Реве та стогне Дніпр широкий», «Синє-синє Чорне море», «Азовське море», «Кримські гори», «Карпати», «Смереки Карпат», «Черемош», «Гірські ріки», «Барвисті плавні Херсонщині», «Соснові бори Житомирського полісся», «Блакитні блюдечка озер Волині», «Озера України», «Заказники України», «Природа Донбасу», «В гостях у лісової пісні» та ін.

Наприклад, конспект заняття на тему «Чорне море». Завдання: познайомити дітей з Чорним морем, містами на морі (Одеса, Ялта, Євпаторія, Керч, Феодосія) з мешканцями Чорного моря, морським транспортом. Виховувати любов до рідної країни. Матеріал: пісні про Чорне море (платівки), вірші, слайди, фотографії.

Хід заняття: Вихователька починає заняття з розповіді:

— Кожна людина найбільше любить той край де вона народилася і живе. Він йому здається найкращим, наймилішим. Кожен пишається своєю рідною природою. Український народ гостинний і завжди запрошує до себе в гості друзів щоб разом з ними помилуватися красою рідного краю. Ми з вами вже багато подорожували по мальовничій Україні. Пригадайте, де ми з вами вже були? (Діти пригадують, де вже вони були.) —Хто ж сьогодні за­прошує нас до себе в гості? (Звучить пісня про Чорне море.)

— Куди ми поїдемо сьогодні? Так, до Чорного моря. Хто з вас був на Чорному морі? Де ви були, р. якому мі­сті чи селищі? Що ви робили на Чорному морі? (Показує слайди. Розповідає. Знайомить з містами, які розташовані на березі Чорного моря. Розповідає про Одесу — місто-герой.)

Діти пригадують, хто з батьками був в Одесі, що вони там бачили. Ялта — місто відпочинку, курорт Криму та ін. (Показує карту України, Чорне море. Запитує у дітей, чому море називають Чорним, чому в піснях про нього співають синє-синє, а чому воно буває й зеленим. Розповідає дітям. Показує слайди. Вода в морі солоно-гірка. Солоний смак дає поварена сіль, а гіркий — англійська.)

Діти пригадують й називають морський транспорт. Читають вірші про кораблики, човники, Чорне море.

Вихователька читає уривок з вірша Г. Вієру «Що ти подаруєш, море?»:

Море, море, чуєш?

Що ти подаруєш?

Риби й самоцвіти,—

Відказало море.

— Діти, що ж нам дарує море? (Показує ілюстрації, слайди.)

Дидактична гра «Дарунки моря».

Вихователька: «Багато є морів на земній кулі, але найкраще своє, рідне, близьке нам, що є в нашім рідному краї. Український поет П.Воронько написав вірш «Облітав журавель» послухайте його:

Облітав журавель

Сто морів, сто земель.

Облітав, обходив.

Ноги, крила натрудив.

Ми спитали журавля:

— Де найкращая земля?

Журавель відповідає:

— Краще рідної — не має!

_ То ж і ви, діти, пам'ятайте про це і завжди любіть рідну Вітчизну, пишайтесь мальовничою природою України бережіть її. Це наше багатство.

Дітям старшого дошкільного віку доступні знання й з народної метеорології.

Народна метеорологія є відображенням результатів багатовікових спостережень людей за явищами природи. Тону в народних передбаченнях погоди є багато раціонального, визнаного сучасною наукою.

Народні метеорологічні знання були активними поміч­ника у господарстві селян. Наводимо деякі народні прикмети та передбачення.

Р і к. Коли рік сухий, купуй бджілку, а колі мокрий — корівку

День. Добрій день видно зранку, добрій рік — і весни.

Ніч. Як уночі ясно, то вдень буде похмуро.

Ранок. Після туманного ранку часто буває ясний День. Сірий ранок — гарний день.

Вечір. Червоний вечір — ясний день. Рум'яний вечір і сірий ранок — на холодну погоду.

Весна. Добрий рік по весні видно. Рання весна — рання зима. Холодна зима — для вівса, тепла — для гречки. Рання весна — багато води.

Літо. Вологе літо і тепла осінь — на довгу зиму. Коли в літку дощ рідко буває, тоді в вулику мед прибуває. Літо бур’яне — зима з заметілями. Літо сухе, жарке — зима сніжна, морозяна. Сухе літо — дощова осінь. Дощове літо — гнила зима.

О с і н ь дощова — на врожай.

Зима. Зима зі снігами — літо з хлібами. Зима без снігу — не бути хлібу Зимою завірюха — влітку негода. Зимою сухо, холодно — влітку сухо й жарко. Зимове тепло — в літній холод.

Вересень. Який у вересня початок, такий буде і кінець.

Жовтень. Який жовтень, такий березень

Листопад. В падолисті багато води — для лук великі вигоди. У листопаді зима з осінню бореться. У листопаді іній на деревах — морози, а туман — на відлигу. Як листопад дерев не обтрусить, довга зима бути мусить.

Грудень. Грудень холодний та сніжний — хліб буде буйний та пишний. Як у грудні сніг заляже, то в серпні жито виляже. Якщо в першім тижні грудня погода стала, то буде зима довготривала. Якщо сухий грудень буває, то суха весна і сухе літо довго триває.

Січень. Січень — погодний — то й рік буде плідний. Як у січні тріщать морози, влітку від хліба тріщатимуть стоги. Якщо в січні сніг і морози, то готуй уже плуги і вози. Мряка в січні — мокра весна. Коли в січні росте трава влітку болить голова.

Лютий. Коли мороз в лютім гостро тримається, тоді вже недовга зима буде.

Березень. Березень без води — квітень без трави. Березень з водою, квітень з травою, а травень з квітами. Коли в березні орють, а квітень стулений, травень буде красивий, теплий і зелений. Рано березень веснянку починає — ненадійне тепло.

Квітень. Мокрий квітень, сухий май — для картоплі буде рай.

Травень. Як випадуть у травні три дощі, то дадуть хліба на три роки. Яку травні дощ надворі, то восени хліба вовні комори. Травень холодний — рік хлібородний.

Червень. Коли червень медовий, то рік не вельми хлібовий.

Липень. Яка погода в липні, така буде й в січні.

Серпень. У першій половині серпня погода стала: буде зима довготривала.

Якщо листя на деревах скоро жовтіє — будуть морози, якщо ні — буде довго тепло.

Якщо на модрині кілька гілочок пожовкнуть в низу — буде сніг у селі, якщо з верху — у горах.

Якщо в лісі багато грибів — буде сувора зима. Якщо опеньки ранні — рання зима.

Якщо дерево зацвіте і відцвіте протягом одного круга місяця по небу — буде добрий урожай.

Коли дерева цвітуть у холодну погоду, буде урожай на фрукти, оскільки цвіт не їсть мошка.

Якщо восени розвивається кульбаба — буде довга осінь.

Якщо спочатку розвивається береза — буде сухий рік, якщо вільха — мокрий.

Якщо бук розвивається перед вільхою — буде мокре літо. Якщо дерева розвиваються в такій послідовності: береза, вільха, а потім бук — буде тепле літо. Якщо перший поліг скошеного сіна змочить дощ, то вже все сіно змочить дощ.

Якщо восени з являться підсніжники, осінь буде довга.

Осінь ясна — зима холодна.

Якщо багато павутиння і шпаки не поспішають відлітати, осінь буде тривала. Чим тепліший і сухіший вересень, тим пізніше прийде зима.

Коли тихої погоди шумить ліс — на грозу.

За добу до дощу на каштановому листі виступають «сльози» — липкі покрапини соку.

Швидкий, дружний падолист — на сувору зиму.

Якщо до середини жовтня з беріз не осипалося листя — сніг ляже пізно.

Листя папороті скручується донизу — перед ясною по­годою, випростовується — на негоду.

Коли веселку видно після дощу, але вона швидко зни­кає,— буде гарна погода, а коли довго «п'є» воду — на негоду.

Народні прикмети описано й у літературній формі у ви­гляді коротеньких оповідань. Такі оповіданнячка вихова­телі можуть знайти на сторінках журналу «Дошкільне виховання» під рубриками «Малятам про природу», «Ук­раїнський календар» (тексти В. Скуратівського). Напри­клад, оповідання-прикмета «Чому перед дощем ластівки рають низько над землею?»¹.

Польова мишка вирішила пошукати собі харч. Але вона боялася, що піде дощ, бо на небі збиралися хмарки.

• Ти не знаєш — буде дощ чи ні? — запитала мишка їжачка, який пробігав повз її нірку.

• Я не розуміюся в цьому,— відповів той.—Спитай краще ластівок: вони завжди знають.

Миша побачила ластівку, яка пролітала низенько над землею, і гукнула їй:

— Люба ластівко! Скажи — буде дощ чи ні?

• Напевно, буде,— відказала ластівка.— Бачиш, як низько ми літаємо.

— А чому, якщо ви низько літаєте, має бути до поцікавилася мишка, бо була дуже допитлива.

Ластівка підлетіла до неї і чемно пояснила:

— Ми не просто літаємо, а полюємо за комашнею, коли повітря сухе, омахи піднімаються високо вгору, ми також піднімаємося за ними. А перед дощем повітря стає вологим, важчає і притискає комах ближче до землі. Тоді й нам доводиться літати низенько. Отже, придивившись, як саме ми літаємо, можна дізнатися, буде дощ чи ні.

— Дякую,— мовила мишка і повернулася до нірки взя­ти парасольку.

За народними прикметами проводять тематичні сезон­ні заняття українською мовою. Наприклад, тематичне за­няття з природи на тему «Осінні явища» (заняття записане в дитячому садку № 308 м. Одеси). Мета: закріпити знан­ня дітей про осінні явища, народні прикмети. Ознайо­мити з осінніми прикметами. Виховувати спостережливість за природними явищами. Словник: листопад, прикмети, восени, явища, городина, золотокоса, чарівниця. Мате­ріал: ширма та екран лялькового театру, прикрашені осін­нім листям, лялька Листочок, діапозитиви «Пори року», грамзапис твору П. Чайковського «Пори року».

Хід заняття: Групова кімната прикрашена жовтим осіннім листям. Осінні листочки спускаються повільно зі стелі (на нитках), кружляють у повітрі, звучить музика П. Чайковського...

Вихователька: Прийшла золота осінь. У своєму чарів­ному кошику вона принесла листя, кинула його людям. Кружляло листя в повітрі і тихо спускалося на землю. Спіймала листочок і я. Сьогодні Листочок прийшов до вас у гості. (Вихователька ловить великий лист, що спустився зверху.)

Вихователька сідає. Відкривається ширма лялькового театру. Далі розповідь з дітьми веде лялька Листочок

Листочок: Добрий день, діти. Відгадайте мою загадку:

Невидимка ходить гаєм.

Всі дерева роздягає.

Хто це?

(Осінь)

Листочок: Діти, я хочу вам розповісти про чудовий ос ній ліс. (У ході розповіді вихователька показує діапозитиви.) Дерева одягайся в жовто-червоне вбрання. Листя відривається від гілок дерев і опадає на землю. Це листопад. (Діти повторюють це слово.)

На калині і горобині дозріли плоди червоного кольору. На лісових галявинах літають у повітрі тоненькі павутинки. На них — молоді павучки. Літаюче павутиння — це ознака золотої осені, а в народі ці погожі дні називають бабиним літом. (Діти повторюють.)

Осінь називають золотокосою чарівницею. (Повто­рюють слова.)

Трава стала бурою, збираються хмаринки, дує холод­ний вітер, іде дощ. Комахи сховалися на зиму і заснули. Стало прохолодніше, і пташки полетіли зимувати у теплі краї. Першими відлітають журавлі, дрозди, шпаки, ластів­ки. Останніми покидають наші краї водоплавні (качки, дикі гуси та ін.). Горобці, синички залишаються тут на зимівлю.

— Діти, а чи знаєте ви вірші про осінь? (Діти читають вірші про осінь.)

Листочок: Діти, якою ви уявляєте собі осінь?

Відповіді дітей.

Листочок: У кожної пори року є свої народні прикмети, які визначають погоду. Я знаю таку: осінь ясна — зима холодна. А ви знаєте?

Відповіді дітей:

У листопаді іній на деревах — на морози, а туман — на відлигу.

Який жовтень — такий березень.

Який у вересня початок — такий буде кінець.

Як листопад дерев не обтрусить, довга зима мусить бути, та ін.

Листочок: Молодці, багато прикмет знаєте. А тепер послухайте ще нові.

Знайомство дітей з осінніми прикметами. (Читання Уривків з оповідань В. Скуратівського.)

— Діти, а чи знаєте ви загадки про осінні явища?

Діти загадують:

Жовте листячко летить,

Під ногами шелестить.

Сонце вже не припікає,

Коли, діти, це буває?

(Восени)

Без рук, без ніг, на гору побіг.

(Вітер)

Він скрізь, у полі і в саду, а в дім не попадає.

А я тоді лиш з дому йду, коли його немає.

(Дощ)

• Листочок: Добре, гарні загадки знаєте. А також осінь звуть щедрою і багатою. Чому?

Діти: Зараз ми покажемо.

Гра «Що буває восени?»

Діти стають в коло. Одна дитина — Осінь у вінку з осіннього листя. Діти йдуть по колу. Друга дитина — Дощ.

Лічилка: Тікав заєць через міст, довгі вуха, куций хвіст А ти далі не тікай, лічити починай: один, два, три — вийди ти.

Вихователь: Щедра Осінь і багата

З подарунками прийшла.

То ж дозволь нам запитати:

Діти: Що ти, Осінь, принесла?

Осінь: Принесла пшениці.

Діти: Будуть паляниці.

Осінь: Стиглі груші запашні.

Діти: Заготуємо сушні.

Осінь: Ось городина для вас!

Діти: Буде суп і борщ у нас!

Осінь: Стиглі яблука, мов жар,

Діти: На варення, на узвар!

Всі разом йдуть по колу, співають:

Різних овочів з городу,

Хліба з поля принесла.

Чи хорошу ти погоду

В подарунок принесла?

Осінь: Дощ! Дощ!

Вихователь: Хто на дощ потрапить, діти,

Зразу буде той водити!

Дощ вибігає і ловить дітей.

Можна інсценувати оповідання В. Скуратівського про народні прикмети кожної пори року. Для цього групу при­крашають відповідно до того місяця, про який йдеться в тексті, готуються інсценізована декорація, костюми. В інсценізації приймають участь і діти, і дорослі.

Народні прикмети вихователька повинна викори­стовувати в повсякденному житті, протягом дня, спосте­рігаючи за природними явищами, рослинним і тваринним світом кожного сезону. Тоді й діти їх запам'ятають.

Практичні завдання

1. Розробіть серію конспектів занять з ознайомлення дітей з рідним містом (селом), з рідною природою, місцевими героями.

2. Розробіть серію конспектів занять з ознайомлення дітей з українськими народними іграшками, національним (регіональним) одягом, посудом, речами домашнього вжитку, хатнім інтер'єром, національною їжею.

3. Складіть конспекти занять з ознайомлення дітей з державною та національною символікою (герб, прапор, гімн); з народною націо­нальною символікою (рушник, вінок, червона калина, липа, чорнобривці тощо).

4. Розробіть серію занять з ознайомлення дітей з українською народною творчістю (вишиванки, витинанки, кераміка, лозоплетіння тощо).

5. Складіть анотації до репродукцій картин українських художників.

6. Випишіть народні прикмети, складіть міні-сценарії та інсценівки з використанням їх у роботі з дітьми.

7. Виготовте альбоми зразків української народної творчості від­повідно до регіонів.