Передмова

Рідна мова є невичерпним джерелом морального і патріотичного виховання дітей, вона виховує почуття любові до землі, на якій народився і виріс, до культурної спадщини свого народу, Разом з тим, не менш важливо для кожного громадянина України, незалежно від національності, володіти мовою країни, в якій живеш, знати і шанувати звичаї, традиції і культуру її народу.

Українська мова є національною мовою українського народу. В Законі про мови (ст. 26) відзначається, що на території України виховання в дитячих дошкільних установах, у тому числі в дитячих будинках, провадиться державною мовою. У місцях компактного проживання громадян інших національностей можуть створюватися дитячі дошкільні установи, де виховання дітей " провадиться їхньою мовою. У дитячих садках, в яких виховання здійснюється українською мовою, за потреби можуть створюватися окремі групи, в яких виховання провадиться іншою мовою, ніж в установі в цілому.

У південно-західному, південно-східному, південному регіонах України (Республіка Крим, Донецька, Луганська, Одеська, Запорізька, Миколаївська, Херсонська області) у значній частині дошкільних закладів навчання й виховання провадиться російською мовою. Крім того, в країні чимало дошкільних груп, в яких виховання дітей здійснюється іншими національними мовами (угорською, єврейською, польською, молдавською, болгарською, гагаузькою тощо). Виникає настійна потреба прилучення дітей цих національностей до державної мови України вже з раннього віку.

Починаючи з 1989 р. в російськомовних (та тих, де навчання ведеться іншими національними мовами) дошкільних закладах введено навчання малюків другої, української мови. В цьому зв'язку робота з дошкільниками провадиться в двох напрямах — прилучення дітей до української національної культури, традицій, звичаїв українського народу та розвитку українського мовлення.

Курс методики навчання дітей некорінної національності української мови в дошкільних закладах розраховано на те, щоб озброїти майбутніх вихователів теоретичними знаннями й практичними вміннями, за допомогою яких вони зможуть досягти високого рівня навчання дітей другої, української мови, прищепити їм любов до української національної культури.

У посібнику розкрито теоретичні, лінгводидактичні, психолого-педагогічні основи методики мови як науки, її закономірності, ті методичні категорії й поняття, на базі яких формується професійне обличчя майбутнього педагога.

Висвітлення різних методичних аспектів розвитку й навчання української мови грунтується на попередніх досягненнях лінгводидактики (Л. В. Щерба, О. О. Потебня, Л. А. Булаховський, О. В. Текучов, Л. П. Федоренко, Т. О. Ладиженська, О. М. Беляєв, В. І. Масальський, В. Я- Мельнйчайко, Н. А. Пашковська, Г. А. Іваницька та ін.), педагогіки (К. Д. Ушинський, В. О. Сухомлинський, С. Русова, Є. І. Тихєєва, М. Г. Стельмахович та ін.), психології (Л. С. Виготський, О. О. Леонтьев, Г. С. Костюк, І. О. Синиця та ін.).

З позицій сучасної лінгводидактики розкриваються різні методичні прийоми оволодіння дітьми другою мовою в умовах близькоспорідненого двомовного оточення (словник, фонетика, граматика, зв'язне мовлення порівняно з російською мовою).

Окремими розділами представлено методики ознайомлення дітей з українським фольклором, творами українських письменників, національною культурою та традиціями українського народу.

Посібник являє собою курс лекцій, складений відповідно до програм педучилищ (Методика навчання дітей української мови в дошкільних закладах з російським мовним режимом роботи.— К., 1989) та педінститутів (Методика навчання української мови в дошкільних закладах.— К., 1991) з урахуванням знань з раніше вивчених курсів «Сучасна українська мова», «Современный русский язык», «Методика навчання дітей рідної мови та ознайомлення з явищами навколишнього життя в дошкільному закладі», «Дитяча література», «Логопедія», «Дитяча психологія», «Дошкільна педагогіка».

До кожної теми у посібнику додаються запитання і завдання для самоконтролю і самостійної роботи студентів, учнів, а також список рекомендованої літератури за

темою для того, щоб основні положення цього розділу студент міг доповнити, поглибити шляхом самостійного вивчення відповідних праць.

Завдання для практичних занять та самостійної роботи студентів подано як орієнтовні. Вони можуть варіюватися викладачем залежно від рівня розвитку українського мовлення майбутніх педагогів.

Навчальний посібник розраховано на студентів факультетів дошкільного виховання педінститутів України та учнів педучилищ, ним можуть користуватися також вихователі дошкільних закладів з російською (та іншими) мовою навчання та виховання, слухачі курсів підвищення педагогічної кваліфікації з методики навчання української мови.