Розділ IV завдання і зміст навчання дітей українського мовлення

1. Зміст навчання дітей українського мовлення

Відповідно до Закону про мови в Україні у місцях компактного проживання населення російської національ­ності (південь, південно-західний, південно-східний, схід­ний регіони країни) дошкільні заклади (чи окремі групи) працюють російською мовою. У дошкільних закладах з дітьми некорінної національності виникає потреба вже з раннього віку прилучати їх до державної мови та куль­тури українського народу.

У групах раннього та молодшого дошкільного віку Дітей лише прилучають до української мови шляхом репродуктивного її сприймання та в спеціально створених ігрових ситуаціях.

Починаючи з середньої групи (п'ятий рік життя), вводяться спеціальні заняття з навчання дітей україн­ського мовлення¹. Кінцевою метою такого навчання повинно бути практичне оволодіння дітьми некорінної атональності розмовним українським мовленням. Наводимо зміст навчання в кожній віковій групі.

Середня група

(П'ятий рік життя)

Словникова робота. Збагачувати словник дітей словами української мови відповідно до тем «Знайомство», «Ввічливі слова», «Іграшки та ігри», «Дитячий садок «Сім'я». Вчити розуміти значення слів української мов»' Збагачувати словник дітей образними виразами, приказками, прислів'ями. Активізувати вживання засвоєних слів у спеціально створених життєвих та ігрових ситуації («Ясочка та Панасик в гостях у дітей»).

Звукова культура мовлення. Шляхом ігрових вправ навчати дітей вимови звуків української мови, особливо тих, яких немає в рідній (російській) мові (чітка вимова ненаголошеного звука [о], фрикативного звука [г], тверда вимова шиплячих, губних звуків та звука [р] у кінці слів; роздільна вимова звукосполучень типу п'я, м'я, в'я та ін.). Розвивати фонематичний слух, вчити роз­різняти на слух звуки і слова двох близькоспоріднених мов.

Прищеплювати навички літературної мови, вчити користуватися засобами інтонаційної виразності в ході заучування потішок, рифмовок, віршів, в ігрових ситу­аціях.

Граматична правильність мовлення. Виховувати у дітей чутливість до граматичної правильності української мови в іграх та ігрових вправах шляхом вправляння дітей у вживанні роду, числа, відмінкових форм іменників та інших частин мови.

Залучати дітей до створення нових слів з допомогою суфіксів та префіксів української мови: йшов— при­йшов — вийшов; біг — прибіг — забіг — вибіг; ведмідь — ведмедик — ведмежа.

Виховувати вміння будувати прості та поширені речення у відповідь на запитання вихователя.

Зв'язне мовлення. Вчити розуміти зв'язний текст (казку, оповідання, розповідь) українською мовою; будувати діалог на запропоновану тему («Зустріч на вулиці», «Теле­фон», «Привітай»), який складається з 3 - 4 речень; від­повідати на запитання за змістом картинки, вірша, будувати речення з 3 - 4 слів (про іграшку, про свої дії та дії товаришів).

Старша група

(Шостий рік життя)

Словникова робота. Збагачувати словник дітей словами відповідно до теч: «Знайомство.», «Дитячий садок», «Іграшки та ігри», «Сім'я», «Зовнішній вигляд людини». «Одяг та взуття», «Свійські тварини і птахи», «Кольори».

„Лічба від 1 до 5», «Продукти харчування», «Пори року», «Наша країна»; українськими прислів'ями та приказками.

Звукова культура мовлення. Продовжувати вчити дітей розрізняти на слух і правильно вимовляти голосні і при­голосні звуки української мови. Шляхом вправ, ігор, імітації вправляти дітей:

- у чіткій вимові звуків [е] та [и] під наголосом: вести, лебідь, мило;

- у дзвінкій вимові глухих приголосних перед дзвін­кими;

- у дзвінкій вимові дзвінких приголосних (крім слів легко, розклад, зсипати);

-у м'якій вимові звука [ц'] в кінці слів: палець, хлопець;

- у вимові звукосполучень [дж], [дз]: джерело, дзеркало, дзига.

Граматична правильність мовлення. Виховувати гра­матичну правильність української мови шляхом дидак­тичних ігор та вправ¹. Вправляти дітей в узгодженні іменників з прикметниками та числівниками у різних відмінкових формах (род. відм. слів типу край — краю — рос. края; дав. відм. слів типу рука — руці — рос. руке; орудн. відм. слів типу голова — головою — рос. головой та ін.); іменників у множині (дороги — по до­рогах — рос. по дорогам; ноги — по ногах — рос. по ногам; кімнати — по кімнатах — рос. по комнатам); у кличній формі слів типу: бабуню, брате, Ірино, Миколо,Києве.

Звернути увагу: на слова з суфіксами, типовими для української мови, при називанні старших за віком людей по батькові типу: Ивановна - рос, укр.— Іванівна; Николаевич - рос, укр. - Миколайович; Федосеевна - рос, Укр.— Федосіївна; на дієслівні форми, відмінні в ро­сійській та українській мовах. Стежити за правильним уживанням прийменників, часток.

Зв’язне мовлення. Вчити дітей будувати діалог відповідно до ситуації або на запропоновану тему. Інтонаційно передавати запитання та відповіді.

Відповідати на запитання педагога за змістом картин, у бесіді про художній твір, в ігрових ситуаціях.

Вчити описувати предмет, іграшку, картину за зразком вихователя, об'єднуючи 3 - 4 речення в описову розповідь.

Переказувати невеличкі знайомі оповідання та казки за запитаннями вихователя.

Підготовча до школи група

(Сьомий рік життя)

Словникова робота. Закріплювати словник дітей, засвоєний у старшій групі. Збагачувати словник новою лексикою (різні частини мови) відповідно до запропонова­них тем: «Дитячий садок», «Ігри та іграшки», «Школа», «Навчальні речі», «Моя сім'я», «Наш дім», «Місто (село) та транспорт», «Зовнішній вигляд людини», «Явища при­роди», «Одяг та взуття», «Тварини, птахи, комахи», «Кольори та їх відтінки», «Лічба до 10», «Продукти харчування», «Свята та розваги», «Наша Батьківщина». Розуміти образні вирази в загадках, збагачувати слов­ник прислів'ями. Помічати і виправляти лексичні помилки у своєму та чужому мовленні. Дотримуватися правил літературної вимови слів.

Збагачувати словник дітей числівниками (семеро, двоє, восьмеро), прислівниками (значно, багато, трохи, найкраще, найважче, треба, потрібно, соромно), прийменниками (через, навколо, коло, разом), частками (так, мабуть, наче), вигуковими словами та виразами (вибачте, годі, от тобі й на, де там, хіба що).

Ввести у словник ввічливі форми слів української мови: добрий день, здрастуй, здрастуйте, бувайте здорові, вітаю, добридень, вибачте, дякую, пробачте, даруйте, перепрошую, до побачення, будь ласка, будьте ласкаві, прошу, на добраніч, добрий ранок, доброго дня; образні вирази: вовчику-братику.

Звукова культура мовлення. Вчити правильно вимовляти всі звуки та звукосполучення відповідно до літературної вимови, чути та виправляти помилки звуковимови у своєму та чужому мовленні.

Граматична правильність мовлення. Закріплювати граматичні навички, засвоєні в середній та старшій групах. Практично шляхом дидактичних та ігрових вправ ознайомити з іменниками, число й рід яких відрізняється від подібних слів у російській мові: двері (дверь), пахощі (запах), жнива (жатва); собака (чол. рід — укр. мова, жін. рід — рос. мова) та ін.

Вчити практично вживати іменники в різних відмінкових формах відповідно до норм української граматики. Звернути увагу: на слово пальто, яке, на відміну від російської в українській мові відмінюється; на чергування приголосних в основі дієслів (ходити — ходжу); іменни­ків (картинка — на картинці, рука — в руці).

Спонукати дітей до вживання різних за структурою речень (простих, поширених, складних, з сполучниками та без них).

Зв'язне мовлення. Продовжувати вчити відповідати на запитання за змістом художніх творів, картин; будувати діалог на запропоновану тему. Вчити переказувати з до­помогою вихователя невеличкі казки та оповідання; складати розповіді за картинами, описові розповіді про іграшки, розповіді з власного досвіду за зразком вихователя.

Навички спілкування: навчати дітей не лише окремих мовних дій та слів, а й комплексного їх використання в ході спілкування українською мовою; орієнтуватись в ситуації спілкування, самостійно знаходити і використовувати мовні засоби (слова, звороти, речення) в новій Ситуації спілкування; творчо використовувати вивчений на заняттях матеріал у побутових та ігрових ситуаціях спілкування.