1.2 Опис дослідної установки

Схема дослідної установки наведена на рис. 1.5. Досліджуваний двигун М2, живиться від генератора постійного струму незалежного збудження G1, який обертається асинхронним двигуном М1. Як навантаження використовується генератор G2 постійного струму змішаного збудження, який має послідовну та паралельну обмотки збудження. Струм навантаження змінюється шляхом зміни струму збудження в шунтовій (паралельній) обмотці.

Обмотки збудження двигуна М2, генератора G1 і навантажувального генератора G2 живляться від незалежного джерела постійної напруги 220 В. Як джерело постійної напруги для всіх споживачів постійної напруги в лабораторії використовується однофазний автотрансформатор з мостовим перетворювачем змінного струму в постійний.

Живлення обмоток збудження всіх машин постійного струму дослідної установки здійснюється через автоматичний вимикач QF2 і тумблери 1Р, 2Р, 3Р. Струми в обмотках збудження генератора G1, двигуна М2, навантажувального генератора G2 регулюються резисторами R1, R2, R3, які ввімкнені за схемою потенціометра і контролюються амперметрами.Двигун М2 під`єднується до генератора G1 автоматичним вимикачем 4Р та контактами контактора КМ2. Для захисту від перевантажень в силове коло генератора G1 перед двигуном М2 ввімкнена обмотка реле максимального струму КА. Розмикаючий контакт КА реле максимального струму ввімкнений в коло котушки контактора КМ2, силові контакти якого КМ2-2, КМ2-3 ввімкнені між генератором G1 і досліджуваним двигуном М2. При спрацьовуванні КА, тобто втягуванні осердя цього реле, розривається коло живлення котушки КМ2 розмикаючим контактом КА, що викликає розмикання контактів КМ2-1, КМ2-2, КМ2-3.

Рисунок 1.5.– Схема дослідної установки

Ц е спричиняє вимкнення досліджуваного двигуна М2 від генератора G1.

Порядок пуску установки та отримання номінального режиму досліджуваного двигуна М2.

Перш за все вмикають автоматичні вимикачі QF1, QF2, в результаті чого засвічуються лампи, які сигналізують подачу змінної 380 В та постійної 220 В напруги.

Вмикають тумблери 1Р, 2Р, 3Р. Потенціометрами R1, R2, R3 перевіряють величину та напрям струму в генераторі G1, досліджуваному двигуні М2 і навантажувальному генераторі G2.

У генераторі G1 i навантажувальному генераторі G2 встановлюють струм збудження рівним 0, а в досліджуваному двигуні – струм збудження, котрий дорівнює номінальному для даного двигуна (визначається за характеристикою холостого ходу двигуна). Далі вмикають автоматичний вимикач 4Р, кнопку SB3 і повільно збільшують напругу на генераторі G1 до величини 220 В, перевіривши спочатку напрям обертання генератора G1 і двигуна М2. На цьому етапі пуск завершується.

1.3 Порядок виконання роботи: а) природна характеристика

Природна характеристика знімається тільки для двигунового режиму досліджуваного двигуна. Опір R_П вимикається. Далі виконується запуск установки згідно з методикою, викладеною в п. 1.2. даної роботи. Досліджуваний двигун М2 працює в режимі холостого ходу (хх), потенціометром R3 збільшують навантаження досліджуваного двигуна М2 до номінального значення, підтримуючи напругу на генераторі G1 сталою і рівною 220 В. Впродовж досліду знімається 5-6 точок, навантажуючи досліджуваний двигун до номінального струму.