6.2 Опис дослідної установки

Схема лабораторної установки зображена на рис.6.1. Випробовується трифазний асинхронний двигун М з короткозамкненим ротором. Навантаження створюється навантажувальним генератором G, який з’єднаний валом з досліджуваним двигуном М та працює на навантажувальний опір R_H.

У колі статора двигуна, окрім амперметра, вольтметра та однофазного ватметра, ввімкнене реле струму КА. За допомогою цього реле та електросекундоміра визначається час пуску двигуна до усталеної швидкості.

Температуру лобових частин обмоток статора вимірюють

Рисунок 6.1 – Схема дослідної установки

термопарами. Навантаження створюється шляхом збільшення струму збудження в шунтовій обмотці генератора G, який змінюється потенціометром R та виставляється за показаннями амперметра .

6.3 Порядок виконання роботи

Робота по дослідженню двигуна з вентилятором у повторно-короткочасному режимі роботи виконується в такому порядку.

За методикою, що викладена в п.5.3 виконується розрахунок І_доп, К, Р₀, Р_кз, V_ном.

Знайдений таким чином І_доп враховується у наступних формулах повторно-короткочасних режимів ТВ%(25,40,60).

Для дослідження двигуна з вентилятором у повторно – короткочасному режимі роботи для кожного стандартного значення ТВ% (25, 40 та 60) проводять послідовно два досліди. Час циклу t_ц = t_р + t₀ приймається 10хв. (600сек.)

1. Струм навантаження в повторно–короткочасному режимі І_П.К для заданих значень ТВ% розраховується за формулою:

, (6.7)

де І_доп – допустимий струм двигуна, що визначається за формулою (5.7);

t₀, t_р – тривалість паузи та тривалість роботи; визначається за ТВ% і t_Ц;

– коефіцієнт постійних втрат при І_доп;

К – постійні втрати, які визначаються за формулою (5.8);

– змінні втрати;

t_пуск – час пуску, що визначається експериментально;

, (6.8)

де І_пуск = 5І_доп – пусковий струм;

₀ = 0,25…0,35 коефіцієнт погіршення тепловіддачі для двигунів із самовентиляцією.

Таким чином розраховуються струми для повторно-короткочасного режиму з тривалістю ввімкнення ТВ%(25,40,60).

Дані зводяться в таблицю 6.1.

Робота в повторно–короткочасному режимі починається з періоду паузи t₀, яка починає відраховуватися при усталеній температурі навколишнього середовища (температура в лабораторії визначається за термометром). Потім йде період роботи t_р. Для цього необхідно ввімкнути вимикачі QF1 та QF2 і натиснути кнопку SB1 та SB3.

Під час роботи необхідно встановити та підтримувати струм навантаження шляхом збільшення струму збудження в шунтовій обмотці генератора G згідно з розрахунками і через кожні 30сек вимірювати температуру та потужність досліджуваного двигуна (попередньо підготувавши секундомір). Дані досліду занести в табл. 6.1.

Орієнтовний вигляд графіка наведений на рис.6.2.

Рисунок 6.2 – Наближений графік залежності зміни температури двигуна для повторно-короткочасного режиму роботи

2.Розрахунок потужності на валу та коефіцієнта корисної дії  двигуна здійснюється за результатами дослідів

Р_В = Р₁ – Р, кВт, (6.9)

де Р₁ – потужність, що споживається двигуном з мережі, яка відповідає розрахованому допустимому струму навантаження І_доп та визначається з графіка Р₁ = f(І);

Р = К + V_доп – сумарні втрати, які знайдені за даними, що наведені в п.1.

Аналогічно для відповідних струмів І визначаються Р_В в повторно – короткочасному режимі.

3. ККД розраховується за формулою

. (6.10)

Результати всіх розрахунків заносять в табл. 6.1.

Таблиця 6.1 – Дані дослідів та розрахунків

ТВ25%

ТВ40%

ТВ60%

t, хв

, С

Р, кВт

Р, кВт

Рв, кВт



t, хв

, С

Р, кВт

Р, кВт

Рв, кВт



T, хв

, С

Р, кВт

Р, кВт

Рв, кВт



0 1 2,5

11 12 13 14

21 22 23 24 25 26

Нагрівання

3 4 5 6 7 8 9 10

15 16 17 18 19 20

27 28 29 30

Охолодження