5.4 Паспортні дані машин д осліджуваний двигун м Навантажувальний генератор g

Тип НО-30-4 № 14119 Тип П-31 № 23281

∆ / Y Р = 1,5 кВт U = 220 В

U = 220/380 B Р = 0,8 кВт І = 8,6 А n = 1500 об/хв

І = 4,2/2,4 А n = 1410 об/хв  = 0,79 R_Я = 2,93 Ом

 = 0,76 cos = 0,79

Клас ізоляції А

5.5 Зміст звіту

1. Мета та програма роботи.

2. Схема лабораторної установки.

3. Паспортні дані електричних машин та апаратів.

4. Таблиці з дослідними та розрахунковими даними.

5. Основні розрахункові формули та приклад розрахунків однієї точки для кожної характеристики.

6. Графічне та аналітичне визначення сталих часу нагріву Т_Н та охолодження Т₀ .

7. Криві нагріву та охолодження для тривалого режиму з вказанням , t_У, І_гран.

8. Порівняння отриманих результатів.

9. Висновки.

5.6 Контрольні питання

1. Режими роботи двигунів.

2. Особливості тривалого режиму роботи двигунів.

3. Класи ізоляції двигунів.

4. Що таке усталена температура?

5. Як визначається температура перегріву?

6. Обґрунтуйте метод трьох температур.

7. Основне рівняння нагріву.

8. Що таке перевантажувальна здатність двигуна?

9. Поясніть в чому сутність методу дотичних при визначенні Т_н?

10. Чому відрізняються умови нагріву та охолодження двигуна?

Лабораторна робота № 6

Дослідження роботи асинхронного електродвигуна з короткозамкненим ротором в повторно-короткочасному режимі (S3)

Мета: дослідне визначення номінальної потужності та ККД асинхронного двигуна з короткозамкненим ротором у повторно-короткочасному режимі роботи. Дослідження впливу вентиляції на роботу АД.

6.1 Основні теоретичні відомості

Робота двигунів за характером зміни навантаження на їх валу, а отже і за видом їх нагрівання та охолодження поділяється на вісім режимів з умовними позначеннями від S1 до S8.

Основні з них: тривалий (S1), короткочасний (S2) та повторно-короткочасний (S3) можуть бути досліджені в лабораторії “Теорії електропривода”. В даній роботі розглядається повторно-короткочасний режим S3.

Повторно-короткочасний режим відрізняється від інших режимів тим, що в період роботи температура двигуна не встигає досягнути усталеного значення, а в період паузи не встигає знизитись до температури навколишнього середовища. Характеристикою повторно-короткочасного режиму є відносна тривалість ввімкнення :

, (6.1)

де t_Р – час роботи, t₀ – час паузи, t_ц – час циклу.

На практиці  часто виражають у відсотках і називають тривалістю ввімкнення:

. (6.2)

Стандартизовані наступні значення ТВ% - 15, 25, 40 та 60, для яких тривалість циклу не повинна перевищувати 10 хвилин. Для дослідного визначення номінальної потужності двигуна в повторно-короткочасному режимі потрібно зняти криві нагріву та охолодження двигуна або частини цих кривих.

Основне рівняння нагріву:

,С, (6.3)

де  – перегрів (перевищення температури двигуна над температурою навколишнього середовища) С; _У – усталена температура перегріву, С; t – час, с; - стала часу нагріву, с; С – теплоємність двигуна, Дж/С; А – тепловіддача двигуна, Дж/Ссек.

Якщо початковий перегрів відсутній, тобто ₀ = 0 (нагрів починається з температури навколишнього середовища), рівняння (6.3) набуде вигляду:

, С. (6.4)

Рівняння охолодження двигуна:

, С, (6.5)

де - стала часу охолодження, с;

А₀ – тепловіддача двигуна при охолодженні, тобто при нерухомому роторі.

У зв’язку з погіршенням умов тепловіддачі при паузі, порівняно з робочим періодом, стала часу охолодження завжди буде більшою сталої часу нагріву (Т₀  Т_Н ), оскільки А₀ А.

Відношення Т_Н рухомого двигуна до Т₀ нерухомого називають коефіцієнтом погіршення тепловіддачі:

. (6.6)

Для сучасних двигунів з самовентиляцією коефіцієнт ₀ лежить в діапазоні 0,25…0,35.