3. Вибір матеріалу каркасу промислової будівлі

Промислова будівля може бути вирішена в сталевому, залізобетонному або змішаному (з залізобетонними колонами і сталевими фермами) каркасі. Застосування різних матеріалів для основних несучих конструкцій каркасу раніше жорстко регламентувався технічними правилами ТП 101-81. В них рекомендувалося в основному використання збірних залізобетонних конструкцій (в цілях економії металу).

В останні роки в більшості випадків проектування і будівництва нових промислових будівель ведеться в сталевому каркасі, незалежно від параметрів прольотів і навантажень на будівлю. Це пояснюється більшою індустріальністю, легкістю і швидкими термінами зведення сталевих будівель. Тому наведені нижче відомості носять рекомендаційний характер.

3.1 Область застосування збірних залізобетонних конструкцій

1. Колони:

- при висоті (Н) від полу до низу крокв'яних конструкцій менше або рівним 14,4 м і вантажопідйомності (Q) мостових кранів до 30 т включно;

- при Н від 14,4 до 18 м включно і Q >30 т (не потребують влаштування прорізів в тілі колон для проходу на рівні кранових колій);

- при відсутності мостових кранів.

2 . Крокв'яні і підкрокв'яні конструкції (балки, ферми):

- в опалюваних безкранових будівлях з прольотами (L) до 24 м і кроком колон (Ш) 6 чи 12 м;

- в опалюваних будівлях з підвісними кран-балками Q до 5 т включно, прольотами (L) до 24 м і кроком колон (Ш) 6 чи 12 м;

- у неопалюваних будівлях з L до 18 м і підвісними кран-балками Q до 3,2 т.

3. Великорозмірні конструкції плит покриття на L≤18 м.

4. Фундаментні і обв'язувальні балки, стійки поздовжнього фахверка, якщо ко-лони основного каркасу залізобетонні.

5. Підкранові балки довжиною 6 і 12 м для кранів легкого і середнього режиму роботи Q до 32 т включно.

3.2 Область застосування сталевих несучих конструкцій в одноповерхових промислових будівлях.

1. Колони:

- при висоті Н>14,4 м;

- при Ш>12 м;

- при наявності мостових кранів загального призначення Q>50 т включно;

- при наявності мостових кранів досить важкого режиму роботи Q<50 т;

- при двохярусному розташуванні мостових кранів.

2. Крокв'яні і підкрокв'яні конструкції:

- в опалюваних будівлях з L≥30 м;

- у неопалюваних будівлях без кран-балок з L≥24 м;

- у неопалюваних будівлях з L=18 при Q кран-балки 3,2 т;

- в будівлях з підвісними кран-балками Q>5 т, що перевищує показники, передбачені для типових залізобетонних конструкцій;

- в будівлях з великими динамічними навантаженнями (копрові цехи, вибухові відділення тощо);

- над гарячими ділянками цехів з інтенсивним тепловипромінюванням при тем-пературі нагріву поверхонь конструкцій більше 100°С (холодильники прокатних цехів, відділення нагрівальних колодязів, пічні і розливочні прогони тощо).

3. Підкранові балки, ліхтарі, зв'язки, ригелі фахверка, стійки торцевого фахверка, стійки поздовжнього фахверка при сталевих колонах основного каркасу.

4. Сітка розбивочних осей будівлі.

4.1 Розбивка будівлі на температурно-деформаційні блоки

Основні розміри будівлі в плані вимірюють між розбивочними (коорди-наційними) осями, які утворюють геометричну основу плану будівлі. Крок колон і величина прольотів приймаються кратними укрупнених будівельному модулю 6М=6000 мм.

Промислові будівлі розбиваються на температурно-деформаційні блоки - відсіки, конструктивно не пов'язані один з одним. При температурних впливах, нерівномірних навантаженнях і опадах такі відсіки деформуються незалежно один від іншого. Розбивка на температурно-деформаційні блоки виконується за допомогою деформаційних швів.Граничні відстані між деформаційними швами наведені в таблиці 2.

Таблиця 2 Граничні відстані між деформаційними швами

Вид будівлі	Матеріал каркасу
	сталевий		збірний залізобетон ний та змішаний	моноліт ний залізобе тонний
	уздовж прольоту	у поперечному напрямку
Опалювальні будівлі	230 м	150 м	60 м	50 м
Неопалювальні будівлі та гарячі цехи	200 м	120 м	40 м	30 м

Якщо в будівлі із залізобетонним або змішаним каркасом сусідні прольоти мають різну висоту, то по лінії перепаду висот встановлюють два ряди колон (оскільки конструкції типових залізобетонних покриттів не допускають спирання крокв'яної конструкції на одну колону в різних рівнях). У цьому випадку деформаційний шов утворюється автоматично.

Крок колон по лінії перепаду висот рекомендується приймати рівним кроку крайніх колон, прийнятому в будівлі. Це забезпечує можливість однакового вирішення зовнішніх стін по лінії перепаду висот і по зовнішньому контуру будівлі. При двох рядах колон по лінії перепаду висот необхідні дві розбивочні осі, розташовані на строго певній відстані одна від іншої, які називаються вставкою (див. вузол 3 мал. 1, 2).

У поздовжньому температурному шві при однаковій висоті сусідніх прольотів також встановлюють два ряди колон на двох розбивочних осях зі вставкою між ними. При цьому крок колон в температурному шві повинен дорівнювати кроку, прийнятим для середніх колон, оскільки зовнішня стіна в площині температурного шва відсутня.

При сталевому каркасі поздовжній шов в місцях перепаду висот виконується на одній колоні з обпиранням на неї крокв'яних ферм в двох рівнях. У цьому випадку колона прив'язується відразу до двох поздовжніх осей зі вставкою між ними 250 мм.

Примикання поперечних прольотів до поздовжніх, незалежно від матеріалу каркасу, також вирішується шляхом постановки парних колон, що належать до різних прольотів, за двома розбивочними осями зі вставкою між ними (див. вузли 4, 5, 6 мал. 1,2,3). При наявності поперечних прольотів для всього будинку зберігається єдина сітка розбивочних осей.

У поперечного температурного шва в поздовжніх прольотах кожна частина будинку повинна мати свої колони. Тут, за типовими рішеннями, температурний шов виконується без вставки. Незважаючи на постановку парних колон, зберігається одна разбивочная ось (див. вузол 2 мал .1, 2).