- •Поняття соціології, її предмет, об’єкт і методи
- •Структура та функції соціології
- •Співвідношення і взаємодія соціології та інших суспільних дисциплін
- •Питання до самоконтролю
- •Становлення та розвиток соціологчної думки
- •Еволюціоністська соціологія г. Спенсера
- •Матеріалістична соціологія к. Маркса
- •Соціологічна концепція е. Дюркгейма
- •Соціальні доктрини м.Вебера
- •Провідні напрями західноєвропейської соціології хіх—хх ст.
- •Питання до самоконтролю
- •Соціологія особистості
- •Соціалізація особистості
- •Види соціалізації:
- •Контексти соціалізації:
- •Соціальні статуси та ролі
- •Суспільство як соціальна система
- •Концепції розвитку суспільства
- •Типологізація суспільств
- •Питання для самоконтролю
- •Соціальна структура суспільства та її основні компоненти
- •Питання для самоконтролю
- •Соціальна стратифікація та соціальна мобільність
- •Соціальна мобільність
- •Питання до самоконтролю
- •Соціологія управління
- •Соціальний контроль
- •Громадська думка як елемент соціального контролю
- •Питання до самоконтролю
- •Соціологія праці
- •Типологізація соціально-трудових відносин
- •Питання до самоконтролю
- •Соціологія сім'ї
- •Функції сім'ї
- •Типи сім'ї
- •Типи шлюбних відносин
- •Питання до самоконтролю
- •Соціологія культури
- •Види та форми культури
- •Рівні культури
- •Різновиди культури
- •Питання до самоконтролю
- •Соціологія політики
- •Функції політики:
- •Існує і зворотний зв’язок: тільки досконалість, ефективність функціонування правової держави здатні забезпечити ефективне функціонування і розвиток громадянського суспільства.
- •Питання до самоконтролю
- •Соціологія релігії
- •Питання до самоконтролю
- •Етносоціологія
- •Теоретичні підходи до вивчення етнічних спільнот:
- •Класифікація етнічних процесів
- •Питання до самоконтролю
- •Основні методи сбору соціальної інформації
- •Аналіз документів
- •Спостереження
- •Опитування
- •Соціальний експеримент
- •Соціометричний метод
- •Питання до самоконтролю
- •Перелік рекомендованої літератури
Питання до самоконтролю
1. У чому полягає сутність предмета та об’єкта соціології?
2. Якою є структура соціології?
3. Які специфічні соціальні закономірності використовує соціологія?
5. Якими методами користується соціологія?
6. У чому сутність основних функцій соціології?
7. Яку роль виконує соціологія в системі суспільних наук?
8. Роль соціології у вирішенні проблем суспільного розвитку.
Становлення та розвиток соціологчної думки
Соціологія як специфічна самостійна галузь знань, як наука про суспільство, про соціальну взаємодію сформувалася у середині ХІХ ст., коли в Європі склалися капіталістичні відносини, коли людина отримала певний рівень свободи і мала право розпоряджатися своєю здатністю працювати, обирати вид і форму діяльності, вступати в певні соціальні, економічні та політичні відносини з іншими людьми та соціальними групами.
Стародавні політичні та соціальні вчення в Єгипті, Дворіччі, Індії, Палестині, Китаї, Греції та інших регіонах Землі відображали лише основні характеристики ранніх типів суспільств, що прийшли на зміну первісному суспільству. Політична та соціальна думка розвивалась на основі релігійно-міфологічного світогляду. Соціальні погляди тісно перепліталися з філософськими, моральними та іншими уявленнями.
Становлення соціологічних знань від часів античності до наших днів було процесом безперервним та послідовним. Досягнення всіх наук — філософії, історії, теорії політики, права, природознавства — містили в собі елементи соціологічних знань. Докорінні зміни умов та змісту життєдіяльності людей, а водночас і соціальної свідомості початку ХІХ ст., підготували оформлення соціології як окремої, специфічної, самостійної науки. Можна виокремити науступні основні стадії історії соціологічної думки.
Стадії
пізнання суспільства
Раціональна
Філософська
Релігійно-міфологічна
Платон Аристотель Сократ Мор Макіавеллі Монтеск'є
Конт Вебер Спенсер Маркс Дюркгейм Сорокин Парсонс Парето Мид Дарендорф
Веди Біблія Коран
Поглиблення знань про суспільство поступово звільняє думку від релігійно-міфологічних уявлень та забезпечує формування соціології як окремої науки. Цьому сприяли не тільки розвиток гуманітарних наук, а й докорінні видозміни періоду буржуазних революцій кінця ХVІІІ—початку ХІХ століття.
Перша половина ХІХ ст. — період бурхливого промислового розвитку передових країн, що пов’язано з використанням досягнень науки й техніки, фундаментальними відкриттями практично в усіх галузях природознавства. В той же час відбуваються складні масштабні та гострі соціально-політичні конфлікти та зміни, особливо у Франції.
На цьому фоні рельєфно виявилось серйозне відставання знань людей про самих себе та про суспільство, де вони живуть і працюють. І аналогічно тому, як вищий, на той час, рівень розвитку капіталістичних економічних відносин в Англії став сприятливою умовою для виникнення класичної політичної економії Адама Сміта та Девіда Рікардо, так і найвищий рівень соціально-політичних відносин у Франції викликав необхідність формування соціології як самостійної науки, засновником якої став Огюст Конт (1798—1857).
Огюст Конт увійшов в історію суспільної думки як засновник позитивістської філософії та позитивної соціології, спрямованих на вивільнення науки від абстрактної філософії (метафізики) та теології. Його основні твори — «Курс позитивної філософії» та «Система позитивної політики», в яких він доводить, що кризове становище, в якому тривалий час перебували найцивілізованіші народи, допоможуть подолати лише позитивні знання, що ґрунтуються на спостереженні об’єктивних реалій та протистоять химерним, нереальним, абстрактним, релігійно-міфологічним знанням.
Новаторською стала вимога О. Конта до соціології: вивчати закони явищ, що спостерігаються, а не шукати апріорних, тобто існуючих до будь-якого досвіду, первісних, неземних причин; обґрунтовувати достовірність, істинність своїх висновків на фактах та на зв’язках, а не на філософській інтерпретації розуміння історії.
Соціологію О. Конт ділить на дві частини — соціальну статику та соціальну динаміку.
Соціальна статика — це, по суті, анатомія суспільства, теорія суспільного порядку, раціональна, ефективна організація суспільства, досягнення соціальної гармонії (консенсусу). Вона покликана вивчати умови панування та закони функціонування соціальних систем.
Соціальна динаміка вивчає закони розвитку соціальних систем та їх зміни. Тобто соціальна динаміка, за О. Контом, — це позитивна теорія соціального розвитку реальних явищ і процесів соціального життя суспільства, реальних соціальних систем.
Таким чином, О. Конт уперше обґрунтував необхідність наукового підходу до вивчення суспільства та можливість пізнання законів його розвитку; визначив та обґрунтував соціологію як особливу, самостійну науку про суспільство, поставив питання про організацію та проведення емпіричних досліджень у науці, окреслив загальні контури соціальної структури та основних соціальних інститутів суспільства.
