Питання до самоконтролю

1. Що вивчає соціологія праці?

2. Що таке соціально-трудові відносини, чим вони відрізняються від функціонально-трудових?

3. Охарактеризуйте ознаки, за якими класифікують соціально-трудові відносини.

4. Що таке трудова мотивація?

5. Які причини призводять до незадоволення працею?

6. Назвіть рівні мотивації трудової діяльності згідно концепції О. Здравомислова?

7. Що стимулювання праці?

8. Як класифікують стимули?

Соціологія сім'ї

Соціологія сім'ї — галузь соціології, яка вивчає формування, розвиток і функціонування сім'ї, шлюбно-сімейних відносин у конкретних культурних та соціально-економічних умовах.

Сім'я — один із найдавніших соціальних інститутів. Функціонування сім’ї є результатом специфічних соціальних процесів, що відбуваються в суспільстві. Отже, сім’я — це ніби проміжний стан між суспільством та індивідом. Дослідження сім'ї як малої соціальної групи орієнтується на вивчення умов формування, структури та етапів розвитку сучасної сім'ї; на розподіл обов'язків у сім'ї; умови життя сім'ї; причини та мотиви розлучень. Соціологічний аналіз уможливлює виявлення суперечностей, що виникають у цій взаємодії, визначення способів їх розв’я­зання і пропонування наукових рекомендацій щодо сімейно-де­мографічної політики та культурно-освітньої діяльності державних і громадських організацій.

Сім'я — це система відносин, заснована на кровній спорідненості, шлюбі чи інших відносинах, передбачених законом (усиновлення, опіка, піклування).

Термін «сім’я» характеризує складнішу від подружніх форму відносин — міжособистісних між подружжям, дітьми та батьками, між іншими членами сім’ї. Сім’я має історично стійку організацію, соціальна необхідність якої зумовлена потребою суспільства у фізичному та духовному відтворенні населення.

Соціологія вивчає сім’ю на макро- і мікрорівні. Специфіка цього вивчення полягає в тім, що сім’я на макрорівні розглядається як найдавніший соціальний інститут, що характеризується певними соціальним нормами, санкціями, організаційними формами, системою ролей, прав і обов’язків, за допомогою яких регулює відносини між подружжям, батьками і дітьми, родичами; на мікрорівні — як суттєвий елемент соціальної структури суспільства, автономну ціліс­ність, малу контактну соціальну групу, найдавнішу природну спільноту людей, засновану на шлюбних відносинах і родинних зв’язках, спільному господарстві й побуті, взаємній моральній відповідальності і допомозі, члени якої перебувають у постійному спілкуванні.

На мікрорівні здебільшого вивчаються цілі та завдання сім’ї, її групова динаміка, згуртованість, солідарність, стабільність, включення індивідів у сім’ю, задоволення перебуванням у ній, функціональними вимогами, взаємодія членів сім’ї, груповий контроль, санкції, сімейні цінності та норми поведінки. Особлива увага приділяється взаємодіям, що розвиваються між членами сім’ї за різних обставин, чинникам, що формують стабільність сім’ї, ціннісним орієнтаціям, мотивам. Стабільність сім’ї залежить як від характеру внутрішніх взаємодій, так і від зовнішнього впливу соціокультурного середовища.

Що ж таке сім'я? Соціологи й антропологи дають різноманітні визначення. Наприклад, Джордж Мердок у 1949 р. опублікував монографію "Соціальна структура", у якій, на підставі аналізу сімей у 250 культурах, запропонував таке визначення: сім'я — це соціальна група, для якої властиве спільне проживання, економічна кооперація і відтворення. Сім'я включає дорослих осіб обох статей, із яких як мінімум двоє підтримують соціально санкціоновані сексуальні зв'язки і мають дітей, власних або взятих на виховання. У сучасному суспільстві сім'єю також вважаються одружені або неодружені пари без дітей; групи, які складаються з одного із батьків (незалежно від того, перебував він у шлюбі чи ні) і дітей, якщо другий із батьків є невідомим, помер, утік або якимось чином зник; чоловік із кількома законними дружинами; група родичів і їхніх дітей, які мають спільне господарство. Отже, визначення Мердока не можна вважати вичерпним і універсальним, таким, що підходить для усіх культур. Наприклад,у деяких суспільствах Південної Індії немає сімей, які складаються з дорослих, що разом живуть і працюють. Так, у народу найяр, що проживає на Півдні Індії, дівчина, яка досягає статевої зрілості бере участь у ритуальній церемонії «вступу у шлюб» із мужчиною, якого їй вибирають старійшини громади. Через три доби вона піддається іншій ритуальній церемонії — «розлучення», внаслідок чого стає вільною і може вибирати собі сексуальних партнерів самостійно. Жоден із її мужчин не має ніяких економічних, соціальних, юридичних чи ритуальних прав як щодо неї, так і щодо її дітей. Відповідальність за дітей несуть їх матері. А найближчими родичами дітей по чоловічій лінії вважаються брати матері. Сьогодні більшість соціологів пропонують такі дефініції сім'ї, які дозволяють трактувати цей соціальний феномен досить широко.

У своєму життєвому циклі сім’я проходить такі фази:

—зашлюбини — утворення сім’ї;

—поява першої дитини — початок періоду дітонародження;

—народження останньої дитини — завершення періоду дітонародження;

—відокремлення від сім’ї останньої дорослої дитини («порожнє гніздо»);

• смерть одного з подружжя — припинення існування сім’ї.