Питання до самоконтролю:

1. Визначення економічної безпеки.

2. Основні загрози економічній безпеці.

3. Основні умови стабільності та потенційного розвитку економічної

безпеки.

4. Категорії економічної безпеки.

5. Класифікація факторів підприємницького ризику.

Література:

1. Конституція України.

2. Петрович Й.М., Кіт А.Ф., Семенів О.М. Підручник. Економіка

підприємства. Львів 2004. С. 577-585.

3. Юдін О.К., Богуш В.М. Навчальний посібник. Інформаційна безпека

держави. Харків 2005. С. 12-31.

4. Паламарчук В.І. Лекція №1. Сутнісна характеристика економічної

безпеки підприємства. ОРІДУ.2007.

Тема 2. Основні функціональні складові економічної безпеки

та їх показники

ПЛАН

1. Класифікація складових економічної безпеки.

2. Методологічний підхід до оцінки складових економічної безпеки.

3. Фінансова складова економічної безпеки.

4. Ринкова складова економічної безпеки.

5. Інтерфейсна складова економічної безпеки.

6. Інтелектуальна складова економічної безпеки.

7. Кадрова складова економічної безпеки.

8. Технологічна складова економічної безпеки.

9. Правова складова економічної безпеки.

10. Екологічна складова економічної безпеки.

11. Інформаційна складова економічної безпеки.

12. Силова складова економічної безпеки.

Питання 1. Класифікація складових економічної безпеки.

Широке коло проблем, з якими пов'язана економічна безпека підприємства вимагає їх узагальнення і системної класифікації. Це дасть змогу в конкретних умовах окремо взятого підприємства проаналізувати вплив на його діяльність її окремих складових. Для зручності аналізу класифікацію функціональних складових економічної безпеки підприємства здійснено за видовою ознакою (рис. 2.1).

Інтелектуальна

Фінансова

Кадрова

Інформаційна

Силова

Правова

Енергетична

Технологічна

Система економічної безпеки підприємства

Соціальна

Екологічна

Інтерфейсна

Техногенна

Ринкова

Ресурсна

Рис. 2.1. Складові системи економічної безпеки підприємства.

Питання 2. Методологічний підхід до оцінки складових економічної

Безпеки.

Інтерпретація складових економічної безпеки подається за такою схемою:

• назва складової і її сутність;

• основні загрози, що послабляють даний напрямок економічної безпеки;

• функціональні підрозділи підприємства, що відповідають за цей напрямок;

• короткий виклад методики оцінки рівня безпеки, включаючи параметри і показники її оцінки.

Економічною наукою розроблено загальну методологію оцінки рівня економічної безпеки підприємства. Його пропонується оцінювати на підставі визначення сукупного показника через зважування й підсумовування окремих функціональних показників, які обчислюються із допомогою порівняння можливої величини шкоди підприємству та ефективності заходів щодо запобігання цій шкоді.

Оцінка економічної безпеки підприємства здійснюється за декількома напрямами.

Суть оцінки рівня економічної безпеки підприємства полягає в проведенні порівнювання розрахункових значень із реальними величинами цього показника по підприємству (організації), що аналізується, а також (коли це можливо) по аналогічних суб'єктах господарювання відповідних галузей економіки.

Питання 3. Фінансова складова економічної безпеки.

Серед функціональних складових належного рівня економічної безпеки фінансова складова вважається провідною й вирішальною, оскільки за ринкових умов господарювання фінанси є «двигуном» будь-якої економічної системи.

Фінансова безпека підприємства вважають такий фінансовий стан, який характеризується:

• збалансованістю і якістю сукупності фінансових інструментів, технологій і послуг, що використовуються підприємством;

• стійкістю до внутрішніх і зовнішніх загроз;

• здатністю фінансової системи підприємства забезпечувати реалізацію його фінансових інтересів, місії та завдань достатніми обсягами фінансових ресурсів;

• забезпечувати розвиток цієї фінансової системи.

Слід відзначити, що цей вид економічної безпеки характеризує фінан­сову забезпеченість підприємства. Про ослаблення фінансової безпеки свідчать показники, серед яких основними є такі: зниження ліквідності; підвищення кредиторської і дебіторської заборгованості; зниження фінан­сової стійкості тощо.

За дану складову економічної безпеки відповідають фінансові й еко­номічні служби підприємства.

На фінансову складову економічної безпеки підприємства впливають такі чинники:

• внутрішні негативні дії (неефективне фінансове планування та управління активами; малоефективна ринкова стратегія; помилкова ціно­ва й кадрова політика);

• зовнішні негативні дії (спекулятивні операції на ринку цінних па­ перів; цінова та інші форми конкуренції; лобіювання конкурентами недо­статньо продуманих рішень органів влади);

• форс-мажорні обставини (стихійне лихо, страйки, військові кон­флікти) та обставини, наближені до форс-мажорних (несприятливі законодавчі акти, ембарго, блокада, зміна курсу валют тощо).

Важливою передумовою охорони фінансової складової економічної безпеки є планування (включаючи й бюджетне) комплексу необхідних заходів та оперативна реалізація запланованих дій у процесі здійснення підприємством фінансово-економічної діяльності.

Так, оцінку фінансової безпеки підприємства можна виконати на основі аналізу його фінансової стійкості, ступінь якої визначається виходячи з достатності оборотних коштів (власних чи позикових) для здійснення виробничо-збутової діяльності.

В цьому випадку оціночними показниками є:

± Е_С - надлишок (+) чи нестача (-) власних оборотних коштів, необхідних для формування запасів і покриття витрат, пов'язаних з господарською діяльністю підприємства;

± Е_m - надлишок (+) чи нестача (-) власних оборотних коштів, а також середньострокових, довгострокових кредитів і позик;

± Е_H - надлишок (+) чи нестача (-) загальної величини оборотних коштів.

Ці показники відповідають показникам забезпеченості запасів і витрат джерелами їхнього формування. Вони розраховуються за такими формулами:

± Е_с = Е_с - Z, (3.1)

± Еm = (Е_с + Кm) - Z, (3.2)

± ЕH = (Е_с + Кm + Кi) - Z, (3.3)

де Z - сума запасів і витрат, грн.;

Е_с - сума власних оборотних коштів підприємства, грн.;

Кm - середньострокові і довгострокові кредити і позики, грн.;

Кi - короткострокові кредити і позики, грн.

У залежності від значень оціночних показників виділяють п'ять меж фінансової стійкості (меж ризику). Їм можна поставити у відповідність п'ять рівнів фінансової безпеки, характеристика яких подається у такій послідовності:

Абсолютна фінансова стійкість і абсолютна безпека, коли для функціонування підприємству досить власних оборотних коштів, що можна представити у вигляді такої залежності:

± Е_с ≥ 0, ± Еm ≥ 0, ± Е_H ≥ 0. (3.4)

Межа нормальної фінансової стійкості і нормальний рівень безпеки, коли підприємство практично обходиться власними джерелами формування запасів і покриття витрат, що характеризується такими показниками:

± Е_с ≈ 0, ± Еm ≈ 0, ± Е_H ≈ 0. (3.5)

Межа хиткого фінансового стану і нестабільного рівня безпеки, тобто підприємство має недостатньо власних оборотних коштів, і воно використовує середньострокові та довгострокові позики і кредити, що можна описати за допомогою таких показників:

± Е_с < 0, ± Еm ≥ 0, ± Е_H ≥ 0. (3.6)

Межа критичного фінансового стану і критичного рівня безпе­ки проявляється тоді, коли підприємство для фінансування своєї діяль­ності використовує короткострокові кредити (крім середньострокових і довгострокових), характеризується таким показниками:

± Е_с < 0, ± Еm < 0, ± Е_H ≥ 0. (3.7)

Межа кризового фінансового стану і кризового рівня безпеки виразно проявляється тоді, коли підприємство не в змозі забезпечити фінансування своєї діяльності ні власними, ні позиковими засобами, тобто знаходиться на межі банкрутства, і цей стан можна визначити за допомогою таких показників:

± Е_с < 0, ± Еm < 0, ± Е_H < 0. (3.8)

Для оцінювання фінансової безпеки використовують і інші показ­ники, зокрема -індекс обсягів виробництва; динаміки прибутку; розмір заборгованості; частки на ринку; частки державних інвестицій у ВВП; рентабельність; динаміку виробничих інвестицій тощо.

Питання 4. Ринкова складова економічної безпеки.

Ринкова складова, відображає ступінь відповідності внутрішніх мож­ливостей розвитку підприємства зовнішнім, які складаються в ринково­му середовищі. Про ослаблення ринкової безпеки, зокрема, свідчать скорочення частки ринку, що займає підприємство; ослаблення конку­рентних позицій підприємства і його здатності протидіяти конкурентно­му тиску; зниження адаптаційних можливостей підприємства до змін на ринку, відставання від вимог ринку тощо.

Дана складова економічної безпеки підприємства повинна постійно знаходитись в полі зору його служби маркетингу, яка покликана розроб­ляти і впроваджувати комплекс відповідних запобіжних заходів.

підприємства та джерел їхнього виникнення.

Оцінити рівень ринкової безпеки підприємства стовідсотково неможливо взагалі. Адже, факторів ринкового середовища для будь-якого підприємства є безліч, і незважаючи на те, що їх поділяють на фактори прямого і непрямого впливу, динаміка їх поведінки та спричинені ними потенційні загрози важко прогнозувати. Водночас, цей процес є занадто витратним для окремого підприємства. Загалом, оцінюванням рівня ринкової безпеки як окремих підприємств, так і галузей в цілому, покликана займатись організаційно-дослідна інфраструктура ринку (наукові інститути, що вивчають ринкові проблеми, інформаційно-консультативні центри, аудиторські організації, спеціальні навчальні заклади). Інститути та організації, що входять у цю інфраструктуру, вивчають динаміку ринкової ситуації, розробляють стратегію і тактику поведінки підприємств на ринку, розробляють прогнози для уряду і підприємців, моделюють наслідки тих чи інших рішень, консультують, залагоджують конфлікти між партнерами тощо.

Питання 5. Інтерфейсна складова економічної безпеки.

Інтерфейсна складова, характеризує надійність взаємодії підприє­мства з економічними контрагентами. Загрозу даної складової економ­ічної безпеки підприємства представляють можливі непередбачені зміни умов взаємодії (аж до розриву відносин) з економічними контрагентами постачальниками, торговими і збутовими посередниками, інвесторами, споживачами і т.д. Відповідальність за надійність даної складової еко­номічної безпеки несе служба маркетингу.

Належний рівень цього виду економічної безпеки підприємства у ве­ликій мірі залежить від наявного складу кадрів, їхнього інтелекту та професіоналізму.

Рівень інтерфейсної складової економічної безпеки може бути розрахований за дещо іншою методикою. Тут оцінка надійності економічних контрагентів здійснюється за допомогою комплексу критеріїв наведених у табл. 5.1.

У залежності від специфіки економічного контрагента перелік критеріїв може бути змінений. Проте, оцінка надійності кожного із контрагентів виконується шляхом побудови таблиці аналогічній табл. 5.1.

Вона характеризує ступінь відповідності аналізованого контрагента кожному із критеріїв, вибраних для оцінки. Результати оцінки проставляються за допомогою оцінок (наприклад, «1») у рядках з назвами критеріїв проти стовпців з оцінками.

Таблиця 5.1.