Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
Конспект лекцій ЕБ.doc
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
1.13 Mб
Скачать

Питання до самоконтролю:

  1. Захист інформації.

  2. Правовий захист інформації.

  3. Організаційний захист інформації.

  4. Інженерно-технічний захист інформації.

  5. Принципи забезпечення інформаційної безпеки.

  6. Форми і способи інформаційної безпеки.

Література.

  1. Конституція України.

  2. Юдін О.К., Богуш В.М. Навчальний посібник. Інформаційна безпека держави.

Харків 2005. С. 234-244.

  1. В.И.Ярочкин. Учебник. Информационная безопасность. Москва 2003. С. 6-22.

  2. Паламарчук В.І. Лекція № 10. Захист інформації. ОРІДУ.2007.

Тема 7. Боротьба з шахрайством у кредитно-фінансовій сфері.

ПЛАН

Вступ.

  1. Поняття легалізації (відмивання) доходів.

  2. Основні шляхи відмивання грошей.

  3. Класифікація доходів, одержаних злочинним шляхом.

Вступ. Боротьба з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом, набула сьогодні особливої актуальності як в Україні, так і у міжнародному просторі (масштабі).

Глобалізація світових господарських зв'язків та впровадження у фінансову сферу новітніх технологій підвищують уразливість міжнародної фінансової системи, що дає змогу злочинцям у різних державах легалізувати незаконні доходи і фінансувати тероризм. Це загрожує національній безпеці країн, становить серйозну небез­пеку для розвитку їх національних економік, ставить під загрозу відносини з іншими державами, а також негативно впливає на їх міжнародний імідж.

За класифікацією ООН, відмивання доходів, здобутих злочин­ним шляхом, як складова економічної злочинності, винесене на перше місце.

Згідно з оцінками Міжнародного валютного фонду, об'єм неза­конних фінансових коштів, який знаходиться в обороті різних фі­нансових систем, складає від 590 млрд доларів до 1,5 трлн доларів США. В Україні ці показники, за різними оцінками, становлять від 40 до 60% валового внутрішнього продукту.

Сучасний стан економіки України характеризується нестабіль­ністю у виробництві, розбалансуванням державних фінансів, на­пруженою ситуацією на ринку кредитних ресурсів та платежів, недосконалістю податкового та економічного законодавства, що регулює фінансово-господарські відносини. Порушена система дер­жавного контролю за діяльністю як державних, так і комерційних підприємств.

Всі ці чинники сприяють зростанню кількості посадових зловжи­вань, розкрадань державного, колективного та приватного майна, спрямуванню значної частини фінансів не у сферу виробництва, а на обслуговування шахрайських угод, відпливу валютних коштів за кордон, що в цілому загострює криміногенну обстановку в Україні.

Легалізація доходів, одержаних злочинним шляхом, вУкраїні відбувається переважно у банківській сфері, системі страхування, на ринку капіталів, а також в індустрії розваг, зокрема з викорис­танням казино. Варто виділити такі способи відмивання грошей, як використання процедур приватизації державних підприємств, визнання банкрутом і ліквідації юридичних осіб - суб'єктів гос­подарювання .

У 2005 році правоохоронними органами України за статтею 209 КК України «Легалізація (відмивання) доходів, одержаних злочинним шляхом» Кримінального кодексу України порушено 153 кримінальні справи, з них співробітниками МВС — 79 та про­куратури — 51, ДПА — 16, СБУ - 7 (з них направлено до суду від­повідно 21, 12, 4, 7) (табл. 1).

Таблиця 1.

Назва

ор­гану

Знаходилось у провадженні кримі­нальних справ за ст. 209 КК України

Направле­но до суду

Всього

Перейшло прова­дженням з минулих періодів

Порушено у 2004 році

МВС

91

12

79

21

ДПА

27

11

16

4

СБУ

26

19

7

10

ГПУ

Облік вівся лише за зареєстрованими злочи­нами

51

12

Всього

144

42

153

47

Але враховуючи високий ступінь латентності цього виду злочинів, ці дані не свідчать в повному обсязі про реальний стан злочинності, пов'язаної з легалізацією доходів, одержаних злочинним шляхом.

Аналізуючи викладене, слід зазначити, що перед правоохо­ронними органами постає багато питань, пов'язаних з протидією легалізації (відмиванню) доходів, одержаних злочинним шля­хом, організацією взаємодії з контролюючими органами шляхом встановлення контролю над фінансовими потоками, виявлення та документування злочинів, пов'язаних з легалізацією доходів злочинного походження.

У зв'язку з цим написання курсу лекцій «Злочини, пов'язані з відмиванням доходів, одержаних злочинним шляхом: кримінально-правова характеристика, виявлення і розслідування» для подальшого вдосконалення діяльності оперативних працівників правоохоронних органів — це практична реалізація запобігання та протидії злочинам, пов'язаним з відмиванням доходів злочинного походження.

Випуск першої лекції «Національна система України по боротьбі з легалізацією (відмиванням) доходів, одержаних злочинним шляхом» ставить завдання дати глибокі знання працівникам оперативних під­розділів правоохоронних органів, інших суб'єктів фінансового моні­торингу щодо основних положень національної системи фінансового моніторингу, організації діяльності її суб'єктів, нормативно-правової бази для запобігання та протидії цьому виду злочинів.

Для вітчизняної правової науки розробка організаційних та практичних заходів протидії легалізації доходів, одержаних зло­чинним шляхом, в умовах сьогодення є значною мірою новим на­прямом наукового пошуку.

Свого часу цю проблему досліджували такі вітчизняні вчені: Р.А.Калюжний, Л.М.Доля, В.Т.Білоус, О.Ф.Долженков, В.М.По­пович, М.І.Камлик, А.Беніцький, Г.А.Усатий, О.О.Дудоров, П.П.Андрушко, Т.Качка.

Незважаючи на наявність наукових досліджень, правоохоронні органи в Україні на сьогодні не мають достатньо ефективної орга­нізаційної та практичної концепції, яка б вирішувала всі проблеми протидії легалізації доходів, одержаних злочинним шляхом, з позиції теорії управління, організації оперативно-розшукової діяльності.

Вивчення теми «Боротьба з шахрайством у кредитно-фінансовій сфері» взаємопов'язане з іншими галузями права:

І. Кримінально-правовий блок:

1. Кримінальне право - криміналізація суспільно небезпечних діянь (ст. 209, 209-1 КК України):

  • визначення переліку предикатних злочинів;

  • встановлення кримінальної відповідальності (визначення виду та міри покарання);

  • кваліфікація злочинів та відмежування від суміжних складів.