2.Ультразвук.

Ультразвук – це механічні коливання пружного середовища з частотою вище 20 кГц, що не сприймаються органами слуху людини.

Джерела.

Устаткування працююче на високих швидкостях, пневматика, п'єзоелектричні випромінювачі, ультразвукове зварювання, ультразвукове різання…

Вплив.

Під впливом низькочастотних ультразвукових коливань виникають виражені зрушення в стані нервової (повний або частковий параліч), серцево-судинних, дихальних, ендокринних системах організму, обміні речовин і терморегуляції;

Ультразвукова енергія при контактному або повітряному її застосуванні здатна проникати через покриви людини і створювати біологічну дію:

• Поверхневе підвищення температури тканин організму на 5-6^оС;

• Розпад рідин організму на компоненти;

• Прискорює обмін речовин;

• Кавітація – виникнення в середині тканин організму порожнин і мікророзривів.

Нормування і захист виконуються також, як для шуму.

3.Інфразвук.

Інфразвук – це механічні коливання пружного середовища з частотами менше 20 Гц. Інфразвук поглинається в повітрі в набагато меншому ступені, ніж шум і тому поширюється на набагато більші відстані.

Джерела.

Великі і важкі вібруючі об'єкти (залізничний транспорт, потужні компресорні, потужні верстати), сильне горіння (плавильні печі, нафтові і газові фонтани), океан або море в штормову погоду…

Вплив.

При підвищеному рівні інфразвуку в людини виникає підвищена стомлюваність, запаморочення, розлад вестибулярного апарату, порушення серцевосудинної і нервової системи. Максимально стерпним рівнем інфразвуку є рівень 150 дБ. При цьому в людини з'являється дзвін у вухах, різке зниження слуху, утруднене ковтання, з'являється панічний настрій і почуття страху. Найбільш небезпечною частотою для організму людини є частота 7 Гц, тому що вона збігається з частотою альфа-ритмів біострумів мозку і викликає безпричинний страх. При частотах 1-3 Гц можливі порушення ритму і глибини подиху.

Нормування. Інфразвук нормується по тим же параметрам, що і шум, але по наступним среднегеометричним частотам:

1 Гц, 2 Гц, 4 Гц, 8 Гц, 16 Гц.

Захист.

Методи застосовувані для захисту від шуму тут украй малоефективні, дають гарні результати тільки усунення вібрації джерела, збільшення швидкості роботи вібруючих вузлів, а також захист часом і відстанню.

4. Електромагнітне випромінювання.

Джерелами електромагнітного випромінювання є:

• прилади, що живляться від мережі змінного струму;

• устаткування в якому проскакує електрична іскра;

• засоби зв'язку випромінюючі електромагнітний сигнал.

З електромагнітним полем ми стикаємося щодня і часом не знаємо, що різним недугам багато в чому зобов'язані побутовим електроприладам, лініям електропередач, антенам, контурам зв'язку, трансформаторам, радіотелефонам, мобільним телефонам, моніторам і т.д.

Вплив електромагнітного поля на організм людини.

Розрізняють термічний і морфологічний вплив, а також зміни в організмі людини.

Термічним проявом впливу електромагнітної енергії на організм людини є нагрівання тканин і органів, що може привести до змін у них і далі до їх ушкодження. Нагрівання тканин і органів залежить від інтенсивності і частоти електромагнітного поля і тривалості опромінення. Тепловий вплив характеризується загальним підвищенням температури тіла, подібно пропасному станові або локальному нагріванню тканин. При загальному електромагнітному опроміненні нагрів тіла людини навіть на 1^оС не припустимо. Найбільше впливає електромагнітне поле на органи зі слабкою терморегуляцією, що мають недостатню кількість кровоносних судин або слабкий кровообіг. До таких органів відносяться: головний мозок, око (хрусталик), шлунок, сечовий міхур і т.п.

Електромагнітна енергія з довжиною хвилі від 1 до 20 см викликає катаракту ока. Під впливом електромагнітного поля 50 Гц виникає явище «магнітний фосфен» (відчуття мерехтіння).

Встановлено, що електромагнітна енергія негативно впливає на людину також вище і нижче теплових порогів впливу. Ця дія може бути морфологічного виду, тобто стосується будови і зовнішнього вигляду тканин органів тіла людини (від опіків, омертвління тканин, зміни структури кліток у найбільш важких випадках до помірних зворотних судинних змін, розладу живлення тканин і органів).

Функціональні зміни виявляються в передчасній стомленості, сонливості, головному болі. При систематичному опроміненні спостерігається зміна кров'яного тиску (гіпертонія, гіпотонія), уповільнення пульсу, трофічні явища (випадіння волосся, ламкість нігтів, шелушіння шкірного покриву).

Під час медичних обстежень були виявлені порушення діяльності шлунка, печінки, селезінки, підшлункової й інших залоз. Пригнічуються травні і полові рефлекси. Фіксуються зміни білкового і вуглеводного обміну, збільшується концентрація азоту і лейкоцитів у крові.

Вплив ЭМВ на тварин у період вагітності приводить до збільшення кількості мертвонароджених, викидів, випадків каліцтва.

При інтенсивності опромінювання 6 мВт/см² – підвищення кров'яного тиску, розриви капілярів, крововилив у легені і печінку.

При інтенсивності опромінювання до 100 мВт/см² – двостороння катаракта, подальше збільшення викликає болючі відчуття і при 1 Вт/см² – швидка втрата зору.