
- •Загальні вказівки ………………………..……
- •3 Точність обчислень …………………………….
- •1 Загальні вказівки
- •2 Завдання на курсову роботу
- •3 Точність обчислень
- •4 Методичні вказівки до виконання курсової роботи
- •4.1 Аналіз профілю колії і визначення розрахункового та
- •4.2 Визначення маси складу поїзда та перевірки її на обмеження за умовами експлуатації
- •4.2.1 Визначення маси складу
- •4.2.2 Перевірка розрахованої маси складу на можливість надійного подолання інерційного підйому
- •4.2.3 Перевірка розрахованої маси складу на можливість рушання з місця на роздільних пунктах
- •4.2.4 Перевірка розрахованої маси складу за довжиною приймально-відправних колій Довжина поїзда, м, визначається за формулою
- •4.3 Спрямлення профілю колії
- •4.4 Побудова діаграм питомих рівнодійних сил
- •4.5 Гальмова задача
- •4.7 Визначення часу руху поїзда на перегонах та технічної швидкості на ділянці
- •4.8 Визначення часу руху поїзда способом рівномірних швидкостей
- •4.9 Побудова струмових діаграм
- •4.10 Визначення витрат електроенергії електровозами
- •4.10.1 Електровози постійного струму
- •4.10.2 Електровози змінного струму
- •4.11 Визначення витрат палива тепловозами
- •4.12 Перевірка тягових електричних машин на нагрівання
- •5 Виконання тягових розрахунків за допомогою пакета програм Mathcad
- •Список літератури
4.2.2 Перевірка розрахованої маси складу на можливість надійного подолання інерційного підйому
При наявності на ділянці підйому, крутішого за розрахунковий, але меншої довжини, якому передують легкі елементи профілю (інерційний підйом крутістю іін), необхідно виконати перевірку отриманої маси складу на можливість надійного подолання цього підйому за рахунок накопиченої раніше кінетичної енергії. Перевірка виконується за співвідношенням
м
(7)
де Sін – довжина інерційного підйому, м;
vп – швидкість на початку інерційного підйому, км/год;
vк – швидкість у кінці інерційного підйому, км/год;
S – шлях, який проходить поїзд за час зміни швидкості від vп до vк, м;
(fкср –wкср) – середня питома рівнодійна сила в межах інтервалу зміни швидкості від vп до vк, Н/кН.
Швидкість на початку підйому, що перевіряється, можна прийняти в межах 70...90 км/год. Кінцева швидкість не може бути меншою за розрахункову.
Питома сила тяги fкср і питомий опір wкср в межах обраного інтервалу зміни швидкості приймаються рівними їх значенням при середній швидкості інтервалу:
,
(8)
(9)
Значення сили тяги локомотива Fкср для середньої швидкості визначаються за тяговою характеристикою локомотива. Для цієї ж середньої швидкості визначається основний питомий опір w′0ср локомотива за формулою (2), та основний питомий опір w″0ср складу – за формулою (3) з використанням формул (4)-(6).
Якщо розрахована за формулою (7) відстань більша або дорівнює довжині підйому, що перевіряється, тоді робиться висновок про те, що поїзд із розрахованою масою складу надійно подолає інерційний підйом. Якщо ж умова (7) не вдовольняється, тоді необхідно зменшити масу складу.
4.2.3 Перевірка розрахованої маси складу на можливість рушання з місця на роздільних пунктах
Максимальна маса складу, т, що її здатен зрушити з місця локомотив заданої серії
(10)
де Fк руш – сила тяги локомотива при рушанні поїзда з місця, Н;
іруш – крутість найскладнішого для рушання станційного елемента профілю, ‰;
wруш – питомий опір поїзда при зрушенні з місця (на площині), Н/кН
,
(11)
де wк руш4 , wкруш8 – питомий опір при рушанні з місця відповідно 4- та 8-вісних вагонів на підшипниках кочення, Н/кН
(12)
q04, q08 – маса, що припадає на вісь 4- та 8-вісного завантаженого вагона, т/вісь, визначається за формулою (6).
Маса складу Qруш, отримана за умовами рушання з місця, повинна бути не меншою за масу складу Q, визначену раніше, тобто повинна виконуватися умова Qруш≥Q. Оскільки для перевірки маси складу на рушання з місця була обрана станція, яка розташована на найбільш важкому елементі, то в цьому випадку робиться висновок про те, що рушання складу з місця і розгін потяга забезпечені на всіх роздільних пунктах ділянки.