Добавил:
Upload Опубликованный материал нарушает ваши авторские права? Сообщите нам.
Вуз: Предмет: Файл:
История Украины 10 кл. Полянский.docx
Скачиваний:
0
Добавлен:
01.07.2025
Размер:
5.44 Mб
Скачать

§ 1. Початок першої світової війни

1. Причини війни. Попри те, що по війні держави-переможниці найголовнішим її винуватцем визнають Німеччину, ця війна виникла через цілком певні історичні причини та безпосередні приводи.

Причини війни полягали в протистоянні між провідними європейськими країнами. Поява на політичній карті світу внаслідок франко-прусської війни об'єднаної Німецької імперії, порушення рівноваги сил на континенті поставили на чільне місце у Європі Німеччину. Через боротьбу за ринки збуту загострилися її відносини, насамперед економічні, з Англією, Росією та Францією. При цьому найглибша прірва у взаєминах пролягла саме між Британією та Німеччиною.

  Взаємні претензії 

Велика Британія

  • Не могла вибачити Німеччині підтримку бурів у англо-бурській війні 1899-1902 рр.

  • Не мала наміру відсторонено споглядати за проникненням Німеччини в райони, які вважала «своїми»: Східну та Південно-Західну Африку

  • Вела проти Німеччини неоголошену економічну та торговельну війну

  • Вела активні військово-морські приготування у разі агресивних дій з боку Німеччини

  • Через потенційну німецьку загрозу відмовилася від традиційної для країни політики «блискучої ізоляції» і перейшла до політики утворення антинімецького блоку держав

Франція

  • Прагла реваншу за поразку від Німеччини в 1870 р.

  • Мала намір повернути Ельзас і Лотарингію, відокремлені від неї Німеччиною після франко-прусської війни 1870 р.

  • Зазнавала збитків на своїх традиційних ринках збуту в конкуренції з німецькими товарами

  • Остерігалася нової німецької агресії

  • За будь-яку ціну прагла зберегти свої колонії, особливо Північну Африку

Росія

  • Претендувала на вільний прохід свого флоту в Середземне море, а відтак наполягала на послабленні чи перегляді на свою користь режиму контролю над протокою Дарданелли

  • Розцінювала будівництво залізниці Берлін — Баґдад (1898) як недружній з боку Німеччини крок, посилаючись на те, що це зазіхає на її права в Азії за російсько-британським договором 1907 р. про розподіл сфер впливу в цьому регіоні

  • Протидіяла австрійському й німецькому проникненню на Балкани

  • Наполягала на своєму винятковому праві протекторату над усіма слов'янськими народами; підтримувала на Балканах антиавстрійськи і антитурецьки налаштованих сербів і болгар

Сербія

  • Претендувала на вільний прохід свого флоту в Середземне море, а відтак наполягала на послабленні чи перегляді на свою користь режиму контролю над протокою Дарданелли

  • Розцінювала будівництво залізниці Берлін — Баґдад (1898) як недружній з боку Німеччини крок, посилаючись на те, що це зазіхає на її права в Азії за російсько-британським договором 1907 р. про розподіл сфер впливу в цьому регіоні

  • Протидіяла австрійському й німецькому проникненню на Балкани

  • Наполягала на своєму винятковому праві протекторату над усіма слов'янськими народами; підтримувала на Балканах антиавстрійськи і антитурецьки налаштованих сербів і болгар

Німеччина

  • Як нова динамічна імперія в Європі прагла стати військовим, економічним і політичним лідером на континенті

  • Включившись у боротьбу за колонії лише після 1871 р.. претендувала на рівні права у колоніальних володіннях Англії, Франції, Бельгії. Голландії, Португалії та виявляла особливу активність у здобутті ринків

  • Розцінювала російсько-французький союз як угоду, що мала на меті підірвати могутність Німеччини

Австро-Угорщина

  • Як багатонаціональна імперія, через міжнаціональне протистояння країна була постійним вогнищем нестабільності в Європі

  • Прагла утримати захоплені нею в 1908 р. Боснію та Герцеговину

  • Протидіяла Росії, що перебрала на себе роль захисника усіх слов'ян на Балканах, та Сербії, яка зі свого боку претендувала на роль об'єднавчого центру південних слов'ян імперії

Взаємні претензії європейських держав спонукали їх до утворення ворогуючих військово-політичних об'єднань держав: Троїстого союзу у складі Німеччини й Австро-Угорщини (1879), а також Італії (1882, розірвала договір у 1915). У серпні 1914 р. було підписано німецько-турецький договір, а у 1915 р. до угоди приєдналася Болгарія, після чого об'єднання стали називати Четверним союзом, або Центральними державами.

Натомість Англія, Франція та Росія 1907 р. завершили утворення союзуАнтанти[1]. Союз існував на підставі окремих англо-французької (1904) та англо-російської (1907) угод. Єдиного договору між трьома державами не існувало до початку Першої світової війни.