Територіальні зміни в Центральній і Східній Європі та в Малій Азії внаслідок Першої світової війни

Свідчення 4

Ж. Клемансо: «Немає зовсім ніякої певності у питанні про те, чи Англія повинна допомогти Франції у випадку, коли наша країна змушена буде виступити проти німців, якщо вони в один прекрасний день нападуть на Чехословаччину чи Польщу».

(Табуи Женевьева. Двадцать лет дипломатической борьбы... — С. 69)

3. Пакт Бріана-Келлога. Локарно повернув європейцям сподівання на мир. У 1926 р. Німеччину було прийнято до Ліги Націй, а в 1928 р. 65 країн підписали договір, названий за іменами його ініціаторів «пактом Бріана-Келлога», узявши на себе зобов'язання ніколи не вдаватися до війни, окрім як для «самозахисту». Для підписів була виготовлена спеціальна золота ручка, але й вона не могла усунути вад договору. Зокрема, кожна країна могла на свій лад тлумачити поняття «самозахист» й це дало привід говорити, що договір лише посилив оптимізм щодо збереження миру. У 1929 р. розміри виплати Німеччиною репарацій знову були зменшені за «планом Юнга», а наступного року війська союзників на п'ять років раніше відведеного терміну були виведені з Райнської зони.

Ґ. Штреземанн і А. Бріан були, схоже, щирими у своїх надіях щодо майбутнього, але народи, які вони представляли, не завжди йшли за своїми лідерами. А. Бріан сподівався, що німці тепер задоволені й забудуть образи, а Ґ. Штреземанн сподівався, що французи й далі йтимуть на поступки.

У підсумку це рано чи пізно неминуче мало зробити Версальський договір непотрібним. Та надіям цих двох політиків не судилося збутися: усі поступки з боку Франції робилися нею з болем і тривогою. З кожною поступкою, зробленою французами, німці хотіли більше і більше.

Ні США, ні Росія не були присутні в Локарно. Американська допомога Європі зводилася до значних позичок Німеччині, а Росія була заклопотана своїм першим п'ятирічним планом.

Через відсутність у цей час на сцені європейського дипломатичного театру таких двох важливих персонажів, як Сполучені Штати й Росія, ще було зроблено прикру помилку: надто переоцінено вплив Італії на європейські справи, ніби вона й справді була сильною країною і від неї багато що залежало у збереженні миру

¹ КСХС відмовилося ратифікувати договір, оскільки його зобов'язували виплатити частину турецького боргу ² Проекти договорів, розроблених у Локарно, були підписані 1 грудня 1925 р. у Лондоні ³ Демаркаційна — розподільча

Запитання і завдання

1. Проаналізуйте рішення Вашинґтонської конференції. Чи можна, на Вашу думку, з трьох багатосторонніх договорів виділити один, який був найважливішим для стабільності в регіоні?

2. Порівняйте аргументи прихильників і аргументи критиків міжнародного порядку, встановленого у період від Версальського договору до Вашинґтонської конференції включно. Чиї аргументи є переконливішими?

3. Порівняйте рішення Генуезької, Гаазької та Лозаннської конференцій. Яка з них була, на Ваш погляд, найрезультативнішою?

4. Прочитайте Свідчення 1 і Свідчення 2 щодо Рапалльського договору. Яка й чому з протилежних оцінок, що містяться в них, викликає у Вас більшу довіру?

5. Схарактеризуйте основні постанови Локарнської конференції. Як Ви можете прокоментувати оцінки цієї конференції, наведені у Свідченні 3 та Свідченні 4?

6. У чому, на Вашу думку, полягали сильні сторони і недоліки пакту Бріана-Келлога?