- •Тема1. Поняття, предмет і метод трудового права………………………….. …..8
- •Тема2.Джерела трудового права…………………………………………………… 13
- •Тема3.Трудові правовідносини та їх суб’єкти ………………………………………24
- •Тема4.Соціальне партнерство та колективний договір,угоди……………………… 40
- •Тема 5.Забезпечення зайнятості та працевлаштуванн громадян…………………… 57
- •Тема 6.Трудовий договір…………………………………………………………… . 86
- •Тема 7.Робочий час і час відпочинку………………………………………………….115
- •Тема 8.Правове регулювання оплати праці………………………………………….. 144
- •Тема 9.Трудова дисципліна…………………………………………………………….171
- •Тема10.Матеріальна відповідальність сторін трудових правовідносин……………185
- •Тема 11.Правове забезпечення охорони праці………………………………….. 192
- •Тема 12.Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю……………253
- •Тема 13. Поєднання роботи з навчанням……………………………………………261
- •Тема 14. Трудові спори………………………………………………………………..268
- •Тема 15.Міжнародно – правове регулювання праці…………………………………274
- •Тема 16. Правові основи державного соціального захисту населення……………. 276
- •Тема 1. Поняття,предмет і метод трудового права.
- •1.1 .Поняття трудового права
- •1.2. Метод трудового права
- •1.3. Принципи трудового права
- •1.4. Функції трудового права
- •Тема 2. Джерела трудового права.
- •2.1. Поняття джерел трудового права України, форми їх вираження.
- •2.2. Конституція України як основне джерело трудового права
- •2.3. Кодекс законів про працю України
- •2.4. Законодавчі акти України, що регулюють трудові відносини
- •2.5. Підзаконні акти, що регулюють трудові відносини
- •2.6. Колективні угоди та колективні договори як джерела трудового права
- •2.7. Локальні правові норми
- •2.8. Нормативно-правові акти судової влади як джерело трудового права
- •Тема 3. Трудові правовідносини та їх суб'єкти.
- •3.1.Поняття трудових правовідносин та умови їх виникнення.
- •3.2.Правосубєктність учасників трудових правовідносин
- •3.3. Працівник як суб'єкт трудових правовідносин
- •1. Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управлінціі)
- •2. Професіонали.
- •4. Технічні службовці.
- •5. Працівники сфери торгівлі та послуг.
- •6. Кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства.
- •7. Кваліфіковані робітники з інструментом.
- •8. Робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин.
- •9. Найпростіші професії.
- •3.4.. Роботодавці як суб'єкти трудових правовідносин
- •3.5. Трудовий колектив як суб'єкт трудових правовідносин
- •3.6. Професійні спілки як суб'єкти трудових правовідносин
- •Тема 4. Соціальне партнерство та колективний договір
- •4.1.Зміст соціального партнерства
- •4.2. Колективний договір та його сторони
- •4.3. Поняття та сфера укладання колективних угод
- •4.4. Порядок укладання колективного договору, угоди
- •4.5. Колективний трудовий спір та його сторони
- •4.6. Порядок вирішення колективного трудового спору
- •4.7.Національна служба посередництва і примирення, її функції
- •4.8. Страйк як крайній засіб вирішення колективного трудового спору
- •4.9. Відповідальність за порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти)
- •Тема 5. Забезпечення зайнятості та працевлаштування громадян
- •5.1. Поняття зайнятості, державні гарантії у сфері зайнятості
- •5.2. Методологічні засади визначення рівня економічно активного населення та рівня безробіття
- •5.3. Працевлаштування громадян
- •5.4. Поняття безробітного та порядок реєстрації
- •Реєстрація та ведення обліку громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні
- •Реєстрація громадян, які шукають роботу, як безробітних
- •Зняття з обліку громадян, зареєстрованих як такі, що шукають роботу, і безробітні
- •5.5. Управління страхуванням на випадок безробіття
- •5.6. Соціальний захист безробітного
- •5.7. Страховий стаж як основа соціальних виплат
- •Тема 6. Трудовий договір
- •6.1. Поняття трудового договору
- •6.2. Загальний порядок прийняття на роботу
- •6.3. Види трудових договорів
- •6.4. Порядок ведення трудових книжок працівників
- •6.5. Особливості укладання трудового договору з молодими фахівцями
- •6.6. Особливості укладення трудового договору з роботодавцями — фізичними особами
- •6.7. Переведення на іншу роботу
- •6.8. Підстави припинення трудового договору та відсторонення від роботи
- •6.9. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •6.10. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
- •Тема 7. Робочий час і час відпочинку.
- •7.1. Поняття робочого часу і його види
- •7.2. Режим робочого часу та його види
- •7.3. Порядок залучення до надурочних робіт та чергування
- •7.4. Поняття та види часу відпочинку
- •7.5. Види відпусток та порядок їх надання
- •Тема 8. Правове регулювання оплати праці
- •8.1. Поняття заробітної плати та її структура
- •8.2. Сфера регулювання оплати праці
- •8.3. Нормування праці.
- •8.4. Тарифна система оплати праці
- •8.5. Види систем оплати праці
- •8.6. Система матеріального стимулювання праці
- •8.7. Гарантійні виплати та доплати
- •8.8. Оплата праці при відхиленні від умов, передбачених тарифами
- •8.9. Права працівника на оплату праці та їх захист
- •Тема 9 . Трудова дисципліна
- •9.1. Поняття дисципліни праці та її забезпечення
- •9.2. Внутрішній трудовий розпорядок і його основні елементи
- •9.3. Заохочення за успіхи в роботі
- •9.4. Дисциплінарна відповідальність
- •Тема 10. Матеріальна відповідальність сторін трудових правовідносин
- •10.1. Поняття матеріальної відповідальності.
- •10.2. Підстави та умови матеріальної відповідальності працівників
- •10.3. Види матеріальної відповідальності працівників Матеріальну відповідальність поділяють на: обмежену; повну та підвищену.
- •10.4. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність
- •10.5. Визначення розміру шкоди та порядок покриття шкоди, заподіяної працівником
- •Тема 11. Правове забезпечення охорони праці
- •11.1. Поняття охорони праці
- •11.2. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •11.3. Інструкція з охорони праці
- •11.4. Організація охорони праці на підприємстві
- •11.5. Порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці працівників
- •11.6. Порядок проведення медичних оглядів
- •11.7. Спеціальні правила охорони праці на важких, небезпечних та шкідливих роботах
- •11.8.Правове регулювання загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
- •11.9. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, пов'язаних з виробництвом
- •11.10. Охорона праці жінок
- •11.11. Охорона праці неповнолітніх
- •11.12. Праця осіб зі зниженою працездатністю
- •11.13. Охорона праці користувачів персональних комп’ютерів
- •12.2. Державне управління в сфері охорони праці
- •12.3. Роль органів виконавчої влади по забезпеченню державної політики у сфері зайнятості
- •12.5. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері охорони праці
- •Тема 13. Поєднання роботи з навчанням
- •13.1. Виробниче навчання
- •13.2. Навчання в середніх і професійно-технічних навчальних закладах
- •13.3. Пільги для працівників, які навчаються у вищих навчальних
- •13.4. Порядок надання академічних відпусток
- •13.5. Порядок надання студентам права на повторне навчання
- •13.6. Умови роботи студента денної форми навчання
- •Тема 14. Трудові спори та порядок їх вирішення
- •14.1. Поняття трудових спорів
- •14.2. Розгляд індивідуальних трудових спорів в Комісіях по трудових спорах ( ктс)
- •14.3. Розгляд трудових спорів у судах
- •Тема 15. Міжнародно-правове регулювання праці
- •15.1. Міжнародні стандарти праці
- •15.2. Міжнародна організація праці (моп) як одна із спеціалізованих установ 00н
- •15.3. Конвенції моп
- •16.2. Види соціальної допомоги працівників
- •16.3. Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування
16.2. Види соціальної допомоги працівників
Особи, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, мають право на такі види допомоги:
-допомога у зв’язку з вагітністю та пологами;
-одноразова допомога при народженні дитини;
-допомога на догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку;
-допомога на дітей, які перебувають під опікою та піклуванням;
-допомога на дітей одиноким матерям.
Допомога у зв’язку з вагітністю і пологами
Право на допомогу мають всі жінки, які не застраховані в системі загальнообов’язкового державного страхування, а саме:
жінки з числа військовослужбовців Збройних сил, Прикордонних військ, СБУ, військ цивільної оборони, інших військових формувань, з числа осіб начальницького і рядового складу органів внутрішніх справ;
жінки, звільнені з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства, установи, організації незалежно від форм власності за умови, що вагітна жінка була звільнена з роботи не раніше, ніж за шість місяців до набуття права на одержання допомоги;
жінки, зареєстровані в державній службі зайнятості як безробітні; аспірантки, докторантки, клінічні ординатори, студентки вищих навчених закладів 1-4 рівнів акредитації та професійно – технічних навчальних закладів; напрацюючі жінки.
Підставою для призначення допомоги є виданий лікувально – профілактичним закладом листок тимчасової непрацездатності, заява матері та довідка:
-з основного місця служби, навчання про те, що жінка служить , навчається;
-ліквідаційної комісії про те, що жінка звільнена з роботи у зв’язку з ліквідацією підприємства;
-державної служби зайнятості про те, що жінка зареєстрована як безробітна;
-видана житлово – експлуатаційною конторою (сільською, селищною радою) за місцем проживання про те, що жінка не працює (не навчається, не служить).
Особи, які усиновили чи взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження, подають рішення про усиновлення чи встановлення опіки.
Допомога призначається, якщо звернення за нею надійшло не пізніше шести місяців з дня закінчення відпустки, і виплачується за весь період, незалежно від кількості днів відпустки, фактично використаних до пологів. Тривалість відпустки становить: 70 календарних днів до пологів і 56 – після пологів; для постраждалих внаслідок аварії на ЧАЕС – 180 днів (90+90);
Для усиновителів, опікунів, які усиновили або взяли під опіку дитину протягом двох місяців з дня її народження – період з дня усиновлення чи встановлення опіки до закінчення післяпологової відпустки.
Допомога у зв’язку з вагітністю і пологами надається у розмірі 100% середньомісячного доходу (стипендії, грошового забезпечення, допомоги у зв’язку з безробіттям), але не менше 25% від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць. Непрацюючим жінкам – 25% від розміру встановленого законом прожиткового мінімуму для працездатної особи із розрахунку на місяць.
Одноразова допомога при народженні дитини призначається для покриття разових потреб сім’ї в додаткових витратах. Допомога надається одному з батьків дитини, не застрахованому в системі загальнообов’язкового державного страхування.
У разі народження двох і більше дітей допомога надається на кожну дитину.
Допомога призначається при народженні живої дитини, якщо звернення за нею надійшло не пізніше шести місяців з дня народження. Одноразова допомога в цьому випадку виплачується у розмірі прожиткового мінімуму для дітей до 6-и років. Для призначення допомоги необхідно представити у відповідні органи такі документи: заяву одного із батьків (усиновителя, опікуна); свідоцтво про народження дитини; копі трудових книжок обох батьків; довідки з місця служби, навчання заявника; довідки про склад сімї батьків. Усиновителі та опікуни подають, крім вказаних документів, копію рішення про усиновлення або про встановлення опіки.
У разі, якщо один з батьків застрахований у системі загальнообов’язкового державного соціального страхування, допомога виплачується за місцем роботи застрахованої особи.
Допомога на догляд за дитиною до досягнення нею трирічного віку надається одному з батьків дитини, або усиновителю, опікуну, бабусі, дідусю або іншому родичу, який не застрахований в системі загальнообов’язкового державного страхування особи.
Для одержання допомоги подаються такі документи:
-заява матері;
-виписка з наказу за місцем служби про надання відпустки;
-копія свідоцтва про народження дитини;
-довідка з місця проживання заявника про те, що з ним проживає дитина;
-копія трудової книжки особи, що здійснює догляд за дитиною;
-довідка з місця навчання;
-непрацюючі особи подають довідку органів податкової адміністрації про те,що вони не займаються підприємницькою діяльністю, довідку з державної інспекції з питань праці про те, що не виплачується допомога у зв’язку з безробіттям та довідку з ЖЕК про те, що особа не працює;
-довідка ліквідаційної комісії;
-заява особи, яка здійснює фактичний догляд за дитиною, а також довідка з місця роботи матері про те, що вона вийшла на роботу до закінчення строку відпустки на догляд за дитиною і виплату зазначеної допомоги їй припинено;
-усиновителі та опікуни – копію рішення про усиновлення.
Матерям, які мають дітей віком до трьох років і одночасно продовжують навчання з відривом від виробництва, допомога призначається у повному розмірі.
Розмір допомоги на догляд за дитиною до досягнення нею трьох років становить прожитковий мінімум.
Допомога на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, призначається опікунам чи піклувальникам дітей, які залишилися без батьківського піклування у зв’язку зі смертю батьків, позбавлення їх батьківських прав, хвороби батьків та з інших причин.
Допомога призначається за умови, що середньомісячний розмір одержуваних на дитину аліментів, пенсії за попередні шість місяців не перевищує прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку. Така допомога виплачується у розмірі, що дорівнює різниці між встановленим прожитковим мінімумом і середньомісячним розміром одержуваних на дитину виплат, але не менше 25% розміру прожиткового мінімуму, встановленого законом для працездатної особи, з розрахунку на місяць.
Допомога не призначається у разі перебування дитини на повному державному утриманні. Якщо дитина, яка перебуває на повному державному утриманні, під час літніх канікул перебуває вдома з опікуном чи піклувальником, зазначена допомога призначається за повні місяці перебування дитини вдома на підставі довідки навчального закладу.
Для одержання допомоги на дітей, які перебувають під опікою чи піклуванням, відповідному державному органу подаються такі документи:
-заява опікуна чи піклувальника про призначення допомоги;
-копія рішення про встановлення опіки чи піклування;
-копія свідоцтва про народження дитини;
-довідка про склад сім’ї ;
-довідка про місячні розміри аліментів і пенсії, що одержує на дитину опікун чи піклувальник.
Допомога призначається на шість місяців. Питання про продовження виплати допомоги вирішується на підставі заяви та довідки про місячні розміри аліментів і пенсії,що одержує опікун чи піклувальник на дитину.
Допомога призначається з місяця, в якому була подана заява з усіма необхідними документами, та виплачується щомісяця до досягнення дитиною 18 років.
