9.4. Дисциплінарна відповідальність

Недотримання вимог дисципліни праці, невиконання трудових обов'язків тягне застосування до нього видів дисциплінарної відповідальності. Дисциплінарна відповідальність - це застосування до працівника видів дисциплінарного стягнення в результаті осуду його трудової поведінки. Застосування дисциплінарної відповідальності передбачає наявність правових підстав вчинення працівником дисциплінарного проступку. Під порушенням трудової дисципліни слід розуміти винне (умисне чи з необережності) протиправне невиконання або неналежне виконання працівником покладених на нього трудових обов'язків.

Протиправність дій або бездіяльності працівника означає, що вони не відповідають законам, іншим нормативним актам, у тому числі правилам внутрішнього трудового розпорядку, положенням і статутам про дисципліну, посадовим інструкціям та ін., а також умовам трудового договору. До дисциплінарних проступків трудове законодавство зокрема відносить запізнення, прогули, невиконання норм виробітку, виготовлення бракованої продукції і т. ін.

Умисна вина припускає певне вольове рішення (дія або бездіяльність), спрямоване на порушення встановлених правил поведінки. Необережність як форма вини має місце тоді, коли працівник не передбачає наслідків своєї протиправної дії, хоча повинен був передбачати, або коли він передбачає такі наслідки, але легковажно сподівається їх запобігти.

Дисциплінарна відповідальність можлива при будь-якій формі вини. В той же час не може вважатися винним невиконання або неналежне виконання обов'язків з причин, не залежних від працівника (наприклад, через відсутність необхідних матеріалів, із-за недостатньої кваліфікації працівника, у зв'язку з його хворобою і тому подібне).

У трудовому законодавстві встановлено два види дисциплінарної відповідальності:

• загальна дисциплінарна відповідальність передбачається Кодексом законів про працю, правилами внутрішнього трудового розпорядку для всіх працівників, окрім тих, на кого розповсюджується спеціальна дисциплінарна відповідальність;

• спеціальна дисциплінарна відповідальність встановлюється для окремих категорій працівників у законодавстві або відомчими актами (статутами і положеннями про дисципліну).

За порушення трудової дисципліни до працівника може бути застосовано тільки один з таких заходів стягнення:

1) догана;

2) звільнення.

Тільки ті заходи, що зазначені в КЗпП, є дисциплінарними стягненнями. Інші заходи, такі, як позбавляння премії, передбаченої системою оплати праці, позбавлення винагороди за наслідками роботи підприємства за рік, перенесення відпустки тощо, є заходами впливу, а не стягненням.

Догана є дисциплінарним заходом особистого немайнового характеру. Це стягнення полягає у негативній оцінці і засудженні поведінки працівника в трудовому колективі. Такий моральний осуд покликаний спонукати працівника, примусити його належним чином виконувати свої трудові обов'язки.

Звільнення з роботи як дисциплінарне стягнення можливе в разі:

• систематичного невиконання працівником без поважних причин обов’язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, якщо до працівника раніше застосовувалися заходи дисциплінарного чи громадського стягнення;

• прогулу (в тому числі відсутності на роботі більше трьох годин протягом робочого дня) без поважних причин;

• появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного або токсичного сп’яніння;

• вчинення за місцем роботи розкрадання (в тому числі дрібного) майна власника, встановленого вироком суду, що набрав законної сили, чи постановою органу, до компетенції якого входить накладення адміністративного стягнення або застосування заходів громадського впливу.

• систематичного невиконання працівником без поважних причин обов'язків, покладених на нього трудовим договором або правилами внутрішнього трудового розпорядку, прогулу без поважних причин, появи на роботі в нетверезому стані, у стані наркотичного і токсичного сп'яніння, вчинення за місцем роботи розкрадання майна, одноразового грубого порушення трудових обов'язків керівним працівником.

Звільнення окремих категорій працівників можливе за умов:

• одноразового грубого порушення трудових обов’язків керівником підприємства, установи, організації всіх форм власності (філіалу, представництва, відділення та іншого відокремленого підрозділу), його заступниками, головним бухгалтером підприємства, установи, організації, його заступниками, а також службовими особами митних органів, державних податкових інспекцій, яким присвоєно персональні звання, і службовими особами державної контрольно-ревізійної служби та органів державного контролю за цінами;

• винних дій керівника підприємства, установи, організації, внаслідок чого заробітна плата виплачувалася несвоєчасно або в розмірах, нижчих від установленого законом розміру мінімальної заробітної плати;

• винних дій працівника, який безпосередньо обслуговує грошові, товарні або культурні цінності, якщо ці дії дають підстави для втрати довір’я до нього з боку власника або уповноваженого ним органу;

• вчинення працівником, який виконує виховні функції, аморального проступку, не сумісного з продовженням даної роботи.

Законодавством, статутами і положеннями про дисципліну можуть бути передбачені для окремих категорій працівників й інші дисциплінарні стягнення. Дисциплінарні стягнення можуть застосовуватись тільки органом, якому надане право прийняття на роботу (обрання, затвердження і призначення на посаду) даного працівника.

До державних службовців згідно статті 53 Закону України від 17 листопада 2011р. “Про державну службу” застосовуються такі види дисциплінарних стягнень:

1) зауваження;

2)догана;

3)сувора догана;

4)попередження про неповну службову відповідність;

5)звільнення з посади державної служби.

Під час визначення виду дисциплінарного стягнення враховується характер проступку, обставин, за яких він вчинений, настання тяжких наслідків, попередня поведінка державного службовця та його ставлення до виконання службових обов’язків.

Дисциплінарне стягнення до державного службовця застосовується не пізніше шести місяців з дня вчинення ним дисциплінарного проступку без урахування часу тимчасової непрацездатності або перебування у відпустці.

Статею 9 Дисциплінарного статуту прокуратури України передбачені такі види стягнення: 1) догана; 2) пониження в класному чині; 3) пониження в посаді; 4) позбавлення нагрудного знаку “Почесний працівник прокуратури України"; 5) звільнення; 6) звільнення з позбавленням класного чину.

На осіб рядового і начальницького складу органів внутрішніх справ відповідно до ст. 12 Дисциплінарного статуту органів внутрішніх справ України за порушення службової дисципліни можуть накладатися такі види дисциплінарних стягнень: 1) усне зауваження; 2) зауваження; 3) догана; 4) сувора догана; 5) попередження про неповну посадову відповідність; 6) звільнення з посади; 7) пониження в спеціальному званні на один ступінь; 8) звільнення з органів внутрішніх справ.

На працівників залізничного транспорту, згідно Положення про дисципліну працівників залізничного транспорту, можуть накладатися такі стягнення: догана; позбавлення машиністів права керування локомотивом з наданням роботи помічником машиніста, а також позбавлення свідоцтва водія моторно-рейкового транспорту незнімного типу та свідоцтва помічника машиніста локомотива з наданням роботи, не пов'язаної з керуванням локомотивом і моторно-рейковим транспортом, на строк до одного року; звільнення. Позбавлення права керування локомотивом, свідоцтва водія моторно-рейкового транспорту незнімного типу та свідоцтва помічника машиніста локомотива провадиться у разі встановлення вини працівника у виникненні катастрофи або аварії, за проїзд заборонних сигналів (незалежно від наслідків), а також появу (знаходження) на роботі в стані алкогольного, наркотичного або токсичного сп'яніння, підтвердженому в установленому порядку. Дисциплінарне стягнення у вигляді звільнення застосовується за порушення дисципліни, наслідки яких загрожують безпеці руху поїздів, життю і здоров'ю громадян, та до категорій працівників, перелічених у додатку Положення.

Дисциплінарне стягнення застосовується власником або уповноваженим ним органом безпосередньо після виявлення проступку, але не пізніше одного місяця з дня його виявлення, не рахуючи часу звільнення працівника від роботи у зв'яжу з тимчасовою непрацездатністю або перебуванням його у відпустці. Дисциплінарне стягнення не може бути накладене пізніше шести місяців з дня вчинення проступку.

До застосування дисциплінарного стягнення власник або уповноважений ним орган повинен зажадати від порушника трудової дисципліни письмові пояснення. За кожне порушення трудової дисципліни може бути застосовано лише одне дисциплінарне стягнення. При обранні виду стягнення власник або уповноважений ним орган повинен враховувати ступінь тяжкості вчиненого проступку і заподіяну ним шкоду, обставини, за яких вчинено проступок, і попередню роботу працівника.

Стягнення оголошується в наказі (розпорядженні) і повідомляється працівникові під розписку.

Якщо протягом року з дня накладення дисциплінарного стягнення працівника не буде піддано новому дисциплінарному стягненню, то він вважається таким, що не мав дисциплінарного стягнення. Якщо працівник не допустив нового порушення трудової дисципліни і до того ж проявив себе як сумлінний працівник, то стягнення може бути зняте до закінчення одного року. Протягом строку дії дисциплінарного стягнення заходи заохочення до працівника не застосовуються.