- •Тема1. Поняття, предмет і метод трудового права………………………….. …..8
- •Тема2.Джерела трудового права…………………………………………………… 13
- •Тема3.Трудові правовідносини та їх суб’єкти ………………………………………24
- •Тема4.Соціальне партнерство та колективний договір,угоди……………………… 40
- •Тема 5.Забезпечення зайнятості та працевлаштуванн громадян…………………… 57
- •Тема 6.Трудовий договір…………………………………………………………… . 86
- •Тема 7.Робочий час і час відпочинку………………………………………………….115
- •Тема 8.Правове регулювання оплати праці………………………………………….. 144
- •Тема 9.Трудова дисципліна…………………………………………………………….171
- •Тема10.Матеріальна відповідальність сторін трудових правовідносин……………185
- •Тема 11.Правове забезпечення охорони праці………………………………….. 192
- •Тема 12.Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю……………253
- •Тема 13. Поєднання роботи з навчанням……………………………………………261
- •Тема 14. Трудові спори………………………………………………………………..268
- •Тема 15.Міжнародно – правове регулювання праці…………………………………274
- •Тема 16. Правові основи державного соціального захисту населення……………. 276
- •Тема 1. Поняття,предмет і метод трудового права.
- •1.1 .Поняття трудового права
- •1.2. Метод трудового права
- •1.3. Принципи трудового права
- •1.4. Функції трудового права
- •Тема 2. Джерела трудового права.
- •2.1. Поняття джерел трудового права України, форми їх вираження.
- •2.2. Конституція України як основне джерело трудового права
- •2.3. Кодекс законів про працю України
- •2.4. Законодавчі акти України, що регулюють трудові відносини
- •2.5. Підзаконні акти, що регулюють трудові відносини
- •2.6. Колективні угоди та колективні договори як джерела трудового права
- •2.7. Локальні правові норми
- •2.8. Нормативно-правові акти судової влади як джерело трудового права
- •Тема 3. Трудові правовідносини та їх суб'єкти.
- •3.1.Поняття трудових правовідносин та умови їх виникнення.
- •3.2.Правосубєктність учасників трудових правовідносин
- •3.3. Працівник як суб'єкт трудових правовідносин
- •1. Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управлінціі)
- •2. Професіонали.
- •4. Технічні службовці.
- •5. Працівники сфери торгівлі та послуг.
- •6. Кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства.
- •7. Кваліфіковані робітники з інструментом.
- •8. Робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин.
- •9. Найпростіші професії.
- •3.4.. Роботодавці як суб'єкти трудових правовідносин
- •3.5. Трудовий колектив як суб'єкт трудових правовідносин
- •3.6. Професійні спілки як суб'єкти трудових правовідносин
- •Тема 4. Соціальне партнерство та колективний договір
- •4.1.Зміст соціального партнерства
- •4.2. Колективний договір та його сторони
- •4.3. Поняття та сфера укладання колективних угод
- •4.4. Порядок укладання колективного договору, угоди
- •4.5. Колективний трудовий спір та його сторони
- •4.6. Порядок вирішення колективного трудового спору
- •4.7.Національна служба посередництва і примирення, її функції
- •4.8. Страйк як крайній засіб вирішення колективного трудового спору
- •4.9. Відповідальність за порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти)
- •Тема 5. Забезпечення зайнятості та працевлаштування громадян
- •5.1. Поняття зайнятості, державні гарантії у сфері зайнятості
- •5.2. Методологічні засади визначення рівня економічно активного населення та рівня безробіття
- •5.3. Працевлаштування громадян
- •5.4. Поняття безробітного та порядок реєстрації
- •Реєстрація та ведення обліку громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні
- •Реєстрація громадян, які шукають роботу, як безробітних
- •Зняття з обліку громадян, зареєстрованих як такі, що шукають роботу, і безробітні
- •5.5. Управління страхуванням на випадок безробіття
- •5.6. Соціальний захист безробітного
- •5.7. Страховий стаж як основа соціальних виплат
- •Тема 6. Трудовий договір
- •6.1. Поняття трудового договору
- •6.2. Загальний порядок прийняття на роботу
- •6.3. Види трудових договорів
- •6.4. Порядок ведення трудових книжок працівників
- •6.5. Особливості укладання трудового договору з молодими фахівцями
- •6.6. Особливості укладення трудового договору з роботодавцями — фізичними особами
- •6.7. Переведення на іншу роботу
- •6.8. Підстави припинення трудового договору та відсторонення від роботи
- •6.9. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •6.10. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
- •Тема 7. Робочий час і час відпочинку.
- •7.1. Поняття робочого часу і його види
- •7.2. Режим робочого часу та його види
- •7.3. Порядок залучення до надурочних робіт та чергування
- •7.4. Поняття та види часу відпочинку
- •7.5. Види відпусток та порядок їх надання
- •Тема 8. Правове регулювання оплати праці
- •8.1. Поняття заробітної плати та її структура
- •8.2. Сфера регулювання оплати праці
- •8.3. Нормування праці.
- •8.4. Тарифна система оплати праці
- •8.5. Види систем оплати праці
- •8.6. Система матеріального стимулювання праці
- •8.7. Гарантійні виплати та доплати
- •8.8. Оплата праці при відхиленні від умов, передбачених тарифами
- •8.9. Права працівника на оплату праці та їх захист
- •Тема 9 . Трудова дисципліна
- •9.1. Поняття дисципліни праці та її забезпечення
- •9.2. Внутрішній трудовий розпорядок і його основні елементи
- •9.3. Заохочення за успіхи в роботі
- •9.4. Дисциплінарна відповідальність
- •Тема 10. Матеріальна відповідальність сторін трудових правовідносин
- •10.1. Поняття матеріальної відповідальності.
- •10.2. Підстави та умови матеріальної відповідальності працівників
- •10.3. Види матеріальної відповідальності працівників Матеріальну відповідальність поділяють на: обмежену; повну та підвищену.
- •10.4. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність
- •10.5. Визначення розміру шкоди та порядок покриття шкоди, заподіяної працівником
- •Тема 11. Правове забезпечення охорони праці
- •11.1. Поняття охорони праці
- •11.2. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •11.3. Інструкція з охорони праці
- •11.4. Організація охорони праці на підприємстві
- •11.5. Порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці працівників
- •11.6. Порядок проведення медичних оглядів
- •11.7. Спеціальні правила охорони праці на важких, небезпечних та шкідливих роботах
- •11.8.Правове регулювання загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
- •11.9. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, пов'язаних з виробництвом
- •11.10. Охорона праці жінок
- •11.11. Охорона праці неповнолітніх
- •11.12. Праця осіб зі зниженою працездатністю
- •11.13. Охорона праці користувачів персональних комп’ютерів
- •12.2. Державне управління в сфері охорони праці
- •12.3. Роль органів виконавчої влади по забезпеченню державної політики у сфері зайнятості
- •12.5. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері охорони праці
- •Тема 13. Поєднання роботи з навчанням
- •13.1. Виробниче навчання
- •13.2. Навчання в середніх і професійно-технічних навчальних закладах
- •13.3. Пільги для працівників, які навчаються у вищих навчальних
- •13.4. Порядок надання академічних відпусток
- •13.5. Порядок надання студентам права на повторне навчання
- •13.6. Умови роботи студента денної форми навчання
- •Тема 14. Трудові спори та порядок їх вирішення
- •14.1. Поняття трудових спорів
- •14.2. Розгляд індивідуальних трудових спорів в Комісіях по трудових спорах ( ктс)
- •14.3. Розгляд трудових спорів у судах
- •Тема 15. Міжнародно-правове регулювання праці
- •15.1. Міжнародні стандарти праці
- •15.2. Міжнародна організація праці (моп) як одна із спеціалізованих установ 00н
- •15.3. Конвенції моп
- •16.2. Види соціальної допомоги працівників
- •16.3. Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування
8.6. Система матеріального стимулювання праці
Система матеріального стимулювання праці - це сукупність основних та додаткових показників оцінки колективних та індивідуальних результатів праці, за якими здійснюються додаткові заохочувальні виплати працюючим понад основну заробітну плату з метою використання їх матеріальної зацікавленості в підвищенні продуктивності, ефективності та конкурентоспроможності виробничої, підприємницької, торговельної або комерційної діяльності.
До матеріального стимулювання відносяться:
Премія - основний, найбільш ефективний стимулюючий виробничу, підприємницьку, торговельну або комерційну діяльність вид додаткової, понад основну, заробітної плати, яка виплачується за поліпшення основних показників колективної та індивідуальної праці працівників, а також кінцевих загальних результатів виробничої, підприємницької, торговельної або комерційної діяльності.
Преміювання та інші види заохочення державних службовців здійснюється у відповідності із Законом України “Про державну службу ” від 17 листопада 2011 р.
Винагорода - будь-яка періодична (щомісячна, щоквартальна) або одноразова (річна тощо) матеріальна (грошова чи натуральна) виплата працюючим за показниками та умовами оцінки їх виробничої, підприємницької, торговельної або комерційної діяльності, визначеними на підприємстві, фірмі, в організації.
Надбавки та доплати - законодавчо гарантовані або нормативно обумовлені (або постанови Кабінету Міністрів України, угоди, договори тощо) додаткові виплати працівникам, які пов'язані з особливостями та умовами праці, а також особистими якостями працівників.
Преміювання використовуються для додаткового матеріального заохочення працівників. Вони передбачаються спеціальними положеннями про преміювання, що затверджуються роботодавцем за погодженням з профспілковим органом. На практиці положення про преміювання є додатками до колективного договору.
Преміювання здійснюється в двох формах:
преміювання, передбачене системою оплати праці;
преміювання поза системою оплати праці.
За цільовим призначенням премії в рамках системи оплати праці поділяються на два види:
премії за основні результати господарської діяльності
премії за поліпшення окремих сторін виробничої діяльності (за економію енергоресурсів, за зниження простою транспорту та ін.).
При встановленні преміальної системи оплати праці працівник має право вимагати виплати премії при досягненні показників, за якими здійснюється преміювання, а власник зобов'язаний виплатити цю суму премії.
До премій, які доповнюють систему оплати праці, відноситься також виплата винагороди за підсумками роботи підприємства (установи, організації) за рік, встановлена в зв'язку з переходом підприємств і організацій на нову систему матеріального стимулювання.
Доплати та надбавки за своїм характером поділяються на:
доплати та надбавки заохочувального (стимулюючого) характеру (наприклад, розширення зон обслуговування, збільшення обсягів робіт та послуг тощо).
доплати та надбавки компенсаційного характеру (за суміщення професій та посад, особливі умови, характер та режим праці тощо).
За своїм призначенням доплати та надбавки поділяються на:
доплати та надбавки робітникам,
доплати та надбавки фахівцям та технічним службовцям,
доплати та надбавки всім категоріям працівників.
Доплати та надбавки встановлюються керівником підприємства або уповноваженою на це керівником підприємства особою і оформлюються наказом або розпорядженням по підприємству. Рекомендується в наказі або розпорядженні визначати термін, на який встановлюється доплата або надбавка, та умови, за якими ця доплата або надбавка може бути скасована. Обов'язково також визначається посадова особа, що контролює дотримання умов, за якими встановлено доплату або надбавку, та вимоги, за недотримання або порушення яких вони можуть бути скасованими повністю або розмір їх може бути знижено.
Постановою Кабінету Міністрів України «Про оплату праці працівників на основі Єдиної тарифної сітки розрядів і коефіцієнтів з оплати праці працівників установ, закладів та організацій окремих галузей бюджетної сфери», передбачена виплата надбавок працівникам:16
а) у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати, тарифної ставки):
за високі досягнення у праці;
за виконання особливо важливої роботи (на строк її виконання);
за складність, напруженість у роботі.
Граничний розмір зазначених надбавок для одного працівника не повинен перевищувати 50 відсотків посадового окладу. Таке обмеження не поширюється на працівників національних закладів (установ).
У разі несвоєчасного виконання завдань, погіршення якості роботи і порушення трудової дисципліни зазначені надбавки скасовуються або зменшуються;
б) за почесні звання України, СРСР, союзних республік СРСР "народний" - у розмірі 40 відсотків, "заслужений" - 20 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати);
в) за спортивні звання "заслужений тренер", "заслужений майстер спорту" - у розмірі 20 відсотків, "майстер спорту міжнародного класу" - 15 відсотків, "майстер спорту" - 10 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).
Надбавки за почесні та спортивні звання встановлюються працівникам, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним почесним або спортивним званням. За наявності двох або більше звань надбавки встановлюються за одним (вищим) званням. Відповідність почесного або спортивного звання профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником установи, закладу або організації;
г) за знання та використання в роботі іноземної мови: однієї європейської - 10, однієї східної, угро-фінської або африканської - 15, двох і більше мов - 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).
Надбавка не встановлюється працівникам, для яких вимогами для зайняття посади передбачено знання іноземної мови, що підтверджено відповідним документом;
Цією ж Постановою Кабінету Міністрів України передбачені доплати працівникам:
а) у розмірі до 50 відсотків посадового окладу (тарифної ставки):
за виконання обов'язків тимчасово відсутніх працівників;
за суміщення професій (посад);
за розширення зони обслуговування або збільшення обсягу виконуваних робіт.
Зазначені види доплат не встановлюються керівникам бюджетних установ, закладів та організацій, їх заступникам, керівникам структурних підрозділів цих установ, закладів та організацій, їх заступникам;
б) у розмірі до 40 відсотків годинної тарифної ставки (посадового окладу) за роботу в нічний час, якщо вищий розмір не визначено законодавством, за кожну годину роботи з 10 години вечора до 6 години ранку;
в) за вчене звання:
професора - у граничному розмірі 33 відсотки посадового окладу (ставки заробітної плати);
доцента, старшого наукового співробітника - у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати);
Зазначена доплата встановлюється працівникам, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним вченим званням. За наявності у зазначених працівників двох або більше вчених звань доплата встановлюється за одним (вищим) званням;
г) за науковий ступінь:
доктора наук - у граничному розмірі 25 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати);
кандидата наук - у граничному розмірі 15 відсотків посадового окладу (ставки заробітної плати).
Зазначені доплати встановлюються працівникам, якщо їх діяльність за профілем збігається з наявним науковим ступенем. За наявності у працівників двох наукових ступенів доплата встановлюється за одним (вищим) науковим ступенем.
Відповідність вченого звання та наукового ступеня профілю діяльності працівника на займаній посаді визначається керівником установи, закладу або організації.
Документи, що засвідчують наявність наукового ступеня та вченого звання, повинні відповідати нормам та вимогам, передбаченим законодавством;
ґ) за використання в роботі дезінфікувальних засобів, а також працівникам, які зайняті прибиранням туалетів, - у розмірі 10 відсотків посадового (місячного) окладу;
4) водіям автотранспортних засобів:
надбавки за класність водіям II класу - 10 відсотків, водіям I класу - 25 відсотків установленої тарифної ставки за відпрацьований час;
доплати за ненормований робочий день - у розмірі 25 відсотків тарифної ставки за відпрацьований час.
