- •Тема1. Поняття, предмет і метод трудового права………………………….. …..8
- •Тема2.Джерела трудового права…………………………………………………… 13
- •Тема3.Трудові правовідносини та їх суб’єкти ………………………………………24
- •Тема4.Соціальне партнерство та колективний договір,угоди……………………… 40
- •Тема 5.Забезпечення зайнятості та працевлаштуванн громадян…………………… 57
- •Тема 6.Трудовий договір…………………………………………………………… . 86
- •Тема 7.Робочий час і час відпочинку………………………………………………….115
- •Тема 8.Правове регулювання оплати праці………………………………………….. 144
- •Тема 9.Трудова дисципліна…………………………………………………………….171
- •Тема10.Матеріальна відповідальність сторін трудових правовідносин……………185
- •Тема 11.Правове забезпечення охорони праці………………………………….. 192
- •Тема 12.Нагляд і контроль за додержанням законодавства про працю……………253
- •Тема 13. Поєднання роботи з навчанням……………………………………………261
- •Тема 14. Трудові спори………………………………………………………………..268
- •Тема 15.Міжнародно – правове регулювання праці…………………………………274
- •Тема 16. Правові основи державного соціального захисту населення……………. 276
- •Тема 1. Поняття,предмет і метод трудового права.
- •1.1 .Поняття трудового права
- •1.2. Метод трудового права
- •1.3. Принципи трудового права
- •1.4. Функції трудового права
- •Тема 2. Джерела трудового права.
- •2.1. Поняття джерел трудового права України, форми їх вираження.
- •2.2. Конституція України як основне джерело трудового права
- •2.3. Кодекс законів про працю України
- •2.4. Законодавчі акти України, що регулюють трудові відносини
- •2.5. Підзаконні акти, що регулюють трудові відносини
- •2.6. Колективні угоди та колективні договори як джерела трудового права
- •2.7. Локальні правові норми
- •2.8. Нормативно-правові акти судової влади як джерело трудового права
- •Тема 3. Трудові правовідносини та їх суб'єкти.
- •3.1.Поняття трудових правовідносин та умови їх виникнення.
- •3.2.Правосубєктність учасників трудових правовідносин
- •3.3. Працівник як суб'єкт трудових правовідносин
- •1. Законодавці, вищі державні службовці, керівники, менеджери (управлінціі)
- •2. Професіонали.
- •4. Технічні службовці.
- •5. Працівники сфери торгівлі та послуг.
- •6. Кваліфіковані робітники сільського та лісового господарств, риборозведення та рибальства.
- •7. Кваліфіковані робітники з інструментом.
- •8. Робітники з обслуговування, експлуатації та контролювання за роботою технологічного устаткування, складання устаткування та машин.
- •9. Найпростіші професії.
- •3.4.. Роботодавці як суб'єкти трудових правовідносин
- •3.5. Трудовий колектив як суб'єкт трудових правовідносин
- •3.6. Професійні спілки як суб'єкти трудових правовідносин
- •Тема 4. Соціальне партнерство та колективний договір
- •4.1.Зміст соціального партнерства
- •4.2. Колективний договір та його сторони
- •4.3. Поняття та сфера укладання колективних угод
- •4.4. Порядок укладання колективного договору, угоди
- •4.5. Колективний трудовий спір та його сторони
- •4.6. Порядок вирішення колективного трудового спору
- •4.7.Національна служба посередництва і примирення, її функції
- •4.8. Страйк як крайній засіб вирішення колективного трудового спору
- •4.9. Відповідальність за порушення законодавства про колективні трудові спори (конфлікти)
- •Тема 5. Забезпечення зайнятості та працевлаштування громадян
- •5.1. Поняття зайнятості, державні гарантії у сфері зайнятості
- •5.2. Методологічні засади визначення рівня економічно активного населення та рівня безробіття
- •5.3. Працевлаштування громадян
- •5.4. Поняття безробітного та порядок реєстрації
- •Реєстрація та ведення обліку громадян, які звертаються за сприянням у працевлаштуванні
- •Реєстрація громадян, які шукають роботу, як безробітних
- •Зняття з обліку громадян, зареєстрованих як такі, що шукають роботу, і безробітні
- •5.5. Управління страхуванням на випадок безробіття
- •5.6. Соціальний захист безробітного
- •5.7. Страховий стаж як основа соціальних виплат
- •Тема 6. Трудовий договір
- •6.1. Поняття трудового договору
- •6.2. Загальний порядок прийняття на роботу
- •6.3. Види трудових договорів
- •6.4. Порядок ведення трудових книжок працівників
- •6.5. Особливості укладання трудового договору з молодими фахівцями
- •6.6. Особливості укладення трудового договору з роботодавцями — фізичними особами
- •6.7. Переведення на іншу роботу
- •6.8. Підстави припинення трудового договору та відсторонення від роботи
- •6.9. Розірвання трудового договору з ініціативи працівника
- •6.10. Розірвання трудового договору з ініціативи власника або уповноваженого ним органу
- •Тема 7. Робочий час і час відпочинку.
- •7.1. Поняття робочого часу і його види
- •7.2. Режим робочого часу та його види
- •7.3. Порядок залучення до надурочних робіт та чергування
- •7.4. Поняття та види часу відпочинку
- •7.5. Види відпусток та порядок їх надання
- •Тема 8. Правове регулювання оплати праці
- •8.1. Поняття заробітної плати та її структура
- •8.2. Сфера регулювання оплати праці
- •8.3. Нормування праці.
- •8.4. Тарифна система оплати праці
- •8.5. Види систем оплати праці
- •8.6. Система матеріального стимулювання праці
- •8.7. Гарантійні виплати та доплати
- •8.8. Оплата праці при відхиленні від умов, передбачених тарифами
- •8.9. Права працівника на оплату праці та їх захист
- •Тема 9 . Трудова дисципліна
- •9.1. Поняття дисципліни праці та її забезпечення
- •9.2. Внутрішній трудовий розпорядок і його основні елементи
- •9.3. Заохочення за успіхи в роботі
- •9.4. Дисциплінарна відповідальність
- •Тема 10. Матеріальна відповідальність сторін трудових правовідносин
- •10.1. Поняття матеріальної відповідальності.
- •10.2. Підстави та умови матеріальної відповідальності працівників
- •10.3. Види матеріальної відповідальності працівників Матеріальну відповідальність поділяють на: обмежену; повну та підвищену.
- •10.4. Колективна (бригадна) матеріальна відповідальність
- •10.5. Визначення розміру шкоди та порядок покриття шкоди, заподіяної працівником
- •Тема 11. Правове забезпечення охорони праці
- •11.1. Поняття охорони праці
- •11.2. Нормативно-правові акти з охорони праці
- •11.3. Інструкція з охорони праці
- •11.4. Організація охорони праці на підприємстві
- •11.5. Порядок проведення навчання і перевірки знань з питань охорони праці працівників
- •11.6. Порядок проведення медичних оглядів
- •11.7. Спеціальні правила охорони праці на важких, небезпечних та шкідливих роботах
- •11.8.Правове регулювання загальнообов’язкового державного соціального страхування від нещасного випадку на виробництві та професійного захворювання.
- •11.9. Розслідування та облік нещасних випадків, професійних захворювань та аварій, пов'язаних з виробництвом
- •11.10. Охорона праці жінок
- •11.11. Охорона праці неповнолітніх
- •11.12. Праця осіб зі зниженою працездатністю
- •11.13. Охорона праці користувачів персональних комп’ютерів
- •12.2. Державне управління в сфері охорони праці
- •12.3. Роль органів виконавчої влади по забезпеченню державної політики у сфері зайнятості
- •12.5. Повноваження органів місцевого самоврядування у сфері охорони праці
- •Тема 13. Поєднання роботи з навчанням
- •13.1. Виробниче навчання
- •13.2. Навчання в середніх і професійно-технічних навчальних закладах
- •13.3. Пільги для працівників, які навчаються у вищих навчальних
- •13.4. Порядок надання академічних відпусток
- •13.5. Порядок надання студентам права на повторне навчання
- •13.6. Умови роботи студента денної форми навчання
- •Тема 14. Трудові спори та порядок їх вирішення
- •14.1. Поняття трудових спорів
- •14.2. Розгляд індивідуальних трудових спорів в Комісіях по трудових спорах ( ктс)
- •14.3. Розгляд трудових спорів у судах
- •Тема 15. Міжнародно-правове регулювання праці
- •15.1. Міжнародні стандарти праці
- •15.2. Міжнародна організація праці (моп) як одна із спеціалізованих установ 00н
- •15.3. Конвенції моп
- •16.2. Види соціальної допомоги працівників
- •16.3. Загальнообов’язкове державне пенсійне страхування
5.5. Управління страхуванням на випадок безробіття
Для управління страхуванням на випадок безробіття, акумуляції страхових внесків, контролю за використанням коштів, виплати забезпечення та надання соціальних послуг, здійснення інших функцій забезпечує Фонд загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок безробіття (далі — Фонд).
Фонд є цільовим централізованим страховим фондом, некомерційною самоврядною організацією. Держава є гарантом забезпечення застрахованих осіб та надання їм відповідних соціальних послуг Фондом. Кошти Фонду не включаються до складу Державного бюджету України. Усі застраховані особи є членами Фонду.
Діяльність Фонду регулюється Основами законодавства України про загальнообов’язкове державне соціальне страхування, Законом України «Про зайнятість населення», Законом України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття», іншими законами у сфері загальнообов’язкового державного соціального страхування та статутом Фонду, який затверджується правлінням Фонду.
Управління Фондом здійснюється на паритетній основі державою, представниками застрахованих осіб і роботодавців. Управління Фондом здійснюють правління Фонду та виконавча дирекція Фонду. До складу правління Фонду входять по 15 представників від держави, застрахованих осіб та роботодавців, які виконують свої обов’язки на громадських засадах.
Представниками держави є представники від центральних органів виконавчої влади, які призначаються Кабінетом Міністрів України. Представники застрахованих осіб та роботодавців делегуються профспілками, їх об’єднаннями та об’єднаннями роботодавців. Порядок делегування цих представників визначається сторонами самостійно.
Строк повноважень членів правління Фонду становить шість років і закінчується в день першого засідання нового складу правління Фонду. Правління Фонду очолює голова, який обирається з членів правління Фонду строком на два роки почергово від представників кожної сторони. Голова правління Фонду має двох заступників, які разом з головою представляють сторони.
Правління Фонду проводить свої засідання відповідно до затвердженого плану, але не рідше ніж один раз на квартал. Засідання правління Фонду є правомочним, якщо на ньому присутні від кожної сторони не менше ніж дві третини її представників. Рішення правління Фонду вважається прийнятим, якщо за нього проголосувала більшість від загальної чисельності членів правління.
Повноваження правління Фонду:
спрямовує та контролює діяльність виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів, визначає перспективні та поточні завдання Фонду;
затверджує документи, що регламентують внутрішню діяльність Фонду, у тому числі виконавчої дирекції Фонду;
обирає голову правління Фонду та його заступників;
розглядає кандидатури на посади керівника виконавчої дирекції Фонду та його заступників та дає згоду на їх призначення в установленому порядку;
дає згоду на звільнення в установленому порядку керівника виконавчої дирекції Фонду та його заступників, а в разі порушення ними законодавства чи статуту — вносить обов’язкове для врахування обгрунтоване подання про звільнення;
затверджує бюджет Фонду на поточний рік після встановлення Верховною Радою України розміру страхових внесків та звіт про його виконання;
затверджує структуру органів Фонду, граничну чисельність працівників, видатки на адміністративно-господарські витрати Фонду (за погодженням із спеціально уповноваженими центральними органами виконавчої влади у сфері фінансів, праці та соціальної політики);
затверджує порядок використання коштів з окремих видатків бюджету Фонду;
вирішує поточні питання щодо формування та використання резерву коштів Фонду;
вносить центральному органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики пропозиції щодо розміру частини єдиного внеску на загальнообов’язкове державне соціальне страхування, що спрямовується на страхування на випадок безробіття;
вирішує інші питання діяльності Фонду відповідно до його статуту.
Виконавчим органом правління Фонду, який забезпечує виконання рішень правління виступає виконавча дирекція Фонду. Функції виконавчої дирекції Фонду покладаються на органи державної служби зайнятості. Директор Державного центру зайнятості центрального органу виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики та його заступники є відповідно керівником та заступниками виконавчої дирекції Фонду.
Виконавча дирекція Фонду організовує виконання рішень правління Фонду та забезпечує дотримання законодавства України про страхування на випадок безробіття, діє від імені Фонду та підзвітна йому в межах та порядку, передбачених статутом Фонду.
Функції робочих органів виконавчої дирекції Фонду покладаються на центр зайнятості Автономної Республіки Крим, обласні, Київський і Севастопольський міські, районні, міськрайонні, міські та районні у містах центри зайнятості.
Виконавча дирекція Фонду та її робочі органи:
здійснюють оперативне розпорядження фінансовими ресурсами Фонду в межах затвердженого бюджету;
виплачують забезпечення та надають соціальні послуги, передбачені цим Законом, забезпечують здійснення профілактичних заходів, спрямованих на запобігання настанню страхових випадків;
контролюють правильність витрат за страхуванням на випадок безробіття, проводять розслідування страхових випадків та обґрунтованості виплати матеріального забезпечення в порядку, встановленому центральними органами виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики, державної податкової політики, Пенсійним фондом України за погодженням з правлінням Фонду,
представляють інтереси Фонду в судових та інших органах;
представляють Фонд у взаємовідносинах з органами державної влади та органами місцевого самоврядування, підприємствами, установами, організаціями, об’єднаннями громадян з питань соціального захисту, а також органами соціального страхування на випадок безробіття зарубіжних країн, міжнародними організаціями, діяльність яких пов’язана із захистом соціальних прав людини;
готує та подає на розгляд правління Фонду:
пропозиції щодо вдосконалення законодавства про обов’язкове соціальне страхування на випадок безробіття;
пропозиції щодо розміру страхових внесків на наступний рік;
проект бюджету та звіт про виконання бюджету Фонду;
пропозиції щодо розміру резерву коштів Фонду;
звіт про діяльність.
Нагляд за діяльністю Фонду здійснює наглядова рада. Наглядова рада контролює виконання Фондом статутних завдань та цільове використання ним коштів. Наглядова рада складається з 15 осіб; до неї входять у рівній кількості представники держави, застрахованих осіб і роботодавців. Представниками держави є представники від центральних органів виконавчої влади, які призначаються Кабінетом Міністрів України.
Представники застрахованих осіб та роботодавців делегуються профспілками, їх об’єднаннями та об’єднаннями роботодавців. Порядок делегування цих представників визначається сторонами самостійно.
Наглядова рада діє на громадських засадах, до її складу не можуть входити члени правління Фонду та працівники виконавчої дирекції Фонду. Строк повноважень членів наглядової ради становить шість років.
Наглядову раду очолює голова, який обирається строком на два роки із складу членів наглядової ради почергово від представників кожної сторони і не може представляти ту сторону, від якої обрано голову правління Фонду.
Наглядова рада:
обирає голову наглядової ради та затверджує двох його заступників, які разом з головою представляють сторони;
затверджує регламент роботи наглядової ради;
заслуховує звіти правління Фонду та виконавчої дирекції Фонду з питань виконання статутних завдань Фонду та цільового використання коштів Фонду;
у разі потреби вимагає від правління Фонду проведення аудиторської перевірки діяльності Фонду;
ставить питання про відповідальність посадових осіб виконавчої дирекції Фонду та її робочих органів за виявлені порушення;
одержує необхідну інформацію про роботу органів управління Фонду.
Положення про наглядову раду затверджує спеціально уповноважений центральний орган виконавчої влади у сфері праці та соціальної політики за погодженням з Українським координаційним комітетом сприяння зайнятості населення.
Наглядова рада проводить свої засідання відповідно до плану, але не рідше ніж один раз на квартал. Позачергові засідання скликаються головою наглядової ради, а також на вимогу однієї третини її членів. Засідання наглядової ради є правомочним, якщо на ньому присутні не менше ніж дві третини її складу та не менше половини від кожної сторони. Рішення приймаються більшістю голосів присутніх членів. У разі рівності голосів голос голови наглядової ради є вирішальним.
