Lectio 12.
Iudex non potest iniuram sibi datam punire. Суддя не може карати правопорушення, здійснене проти нього самого.
Cessante ratione legis cessat et ipsa lex. Із зникненням підстав для існування закону має перестати існувати й сам закон.
Arbi tramentum aegnum tribuit cuique suum. Справедливий суд присуджує кожній стороні те, що їй належить.
Consortio malorum me quoque malum facit. Спілкування з поганими людьми робить поганим і мене.
Dormiunt aliquando legis, nunquam moriuntur. Хоча закони іноді сплять, вони ніколи не вмирають.
Fatetur facimis is, qui iudicium fugit. Той, хто тікає від суду, виказує цим свою провину.
Ille dolet vere, qui sine teste dolet. Той страждає по-справжньому, кому для цього не потрібні свідки.
Lex iubet ea, quae facienda sunt, prohibetque contraria. Закон схвалює те, що належить робити, і забороняє протилежне.
Neminem captivabimus nisi iure victim. Не заарештуємо нікого, чия провина не доведена судом.
Per risum multum poteris cognoscere stultum. Дурня визнаєш по безперервному сміхові.
Quidquid id est, timeo Danaos et dona ferentes. Що б там не було, але бійся данайців, навіть коли вони несуть дарунки.
Qui nimium probat nihil probat. Хто доводить надто багато, той нічого не доводить.
Plus peccat auctor, quam actor. Підбурювач винен більше, ніж виконавець.
Dulcia non novit, qui non gustavit amara. Не знає солодкого, хто не спробував гіркого.
Quod tibi fieri non vis, alteri ne feceris. Чого не хочеш, щоб тобі зробили, не роби іншому.
Damnant quae non intellegunt. Засуджують те, чого не розуміють.
Homo scit nihil sine doctrina. Людина нічого не вміє без навчання.
Dives est, qui sapiens est. Багатий той, хто мудрий.
Eventus est magister stultorum. Випадок - учитель дурнів.
Mendacem memorem esse oportet. У брехуна має бути добра пам'ять.
Lectio 13.
Non enim tam praeclarum est scire Latinae, quam turpae nescire. Не настільки прекрасно знати латинську мову, як ганебно ії не знати.
Malum alienum ne feceris tuum gaudiem. Нехай чуже горе не буде тобі в радість.
Ignorantia iuris nocet (non excusat), ignoratia facti non nocet (excusat). Незнання закону не є виправданням, незнання факту є виправданням (формула)
Quis? Quid? Ubi? Quibus auxiliis? Cur? Quomodo? Quando? Хто? Що? Де? Завдяки кому? Чому? Як? Коли? – риторична схема запитань для з’ясування обставин дії
Fama nihil est celerius. Немає нічого швидшого за поголос.
Iuris praecepta sunt haec: honeste vivere, alterum non laedere, suum cuique tribuere . Настанови закону такі: чесно жити, не ображати інших, кожному відплачувати по заслугах
Ignorare legis est lata culpa. Не знати закону - це груба необачність.
Homo homini amicus, sodalis et frater est. Людина людині – друг, товарищ і брат.
Legitima potestas. Законна влада.
Male parta male dilabuntur. Погано розпочате, погано й скінчиться.
Non omne, quod licet, honestum est. Не все, що законно, благородно.
Qui non improbat, approbat. Той, хто не засуджує, схвалює.
Malo mori, quam foedari. Краще вмерти, ніж втратити честь.
Vanitas vanitatum et omnia vanitas. Суета суєт, все-суєта.
Avis ex avibus. Птах над птахами (важний птах).
Inter caecos luscus rex. Серед сліпих одноокий – цар.
In idem flumen bis non descendimus. Ми не входимо двічі в одну й ту ж річку.
Cognosce te ipsum. – Пізнай самого себе.
Totius corporis pro indiviso pro parte dominium habet. Кожний із співвласників має часткове право власності на річ в цілому.
Negantis probatio nulla est. Заперечення не треба доводити.