3. Основні вікові етапи онтогенезу деревних рослин

Під життєвим циклом розвитку рослин розуміють їх онтогенез – індивідуальний розвиток рослини від її появи із заплідненої яйцеклітини або вегетативної бруньки до природної смерті.

Життєвий цикл складається з кількох послідовних етапів:

1. Ембріональний – починається ще на материнській рослині з утворенням зиготи. В результаті процесів поділу, росту і диференціації клітин із зиготи утворюється зародок насінини. Характерний гетеротрофний тип живлення.

2. Ювенільний етап – починається із проростання насінини, що передбачає закріплення рослини в субстраті та перехід до автотрофного живлення. Активні процеси поділу і росту клітин конуса наростання зародкової брунечки приводить до появи осьового пагоназ листками, які відрізняються (анатомічно чи морфологічно) від листків дорослих особин.

3. Віргінільний етап – перехід рослини до утворення фотосинтезуючих органів, типових для дорослої рослини. У зв’язку з тим, що етап характеризується посиленим ростом, його називають фазою росту.

4. Генеративний етап – характеризується здатністю рослин до утворення, крім вегетативних, ще й генеративних органів (мікро- і макростробілів у голонасінних, квіток – у покритонасінних). З наступним утворенням шишок – у голонасінних та плодів – у покритонасінних та насіння. Генеративний етап в онтогенезі рослин одночасно є ембріональним для його насіннєвого потомства. Серед дерев переважають рослини, здатні утворювати насіння багаторазово , до глибокої старості. Їх називають полікарпічними. Однак є рослини, що здатні цвісти і утворювати насіння лише 1 раз за життя. Їх називають монокарпічними.

5. Етап старіння (сенільний етап) – послаблення вегетативного росту, затухання генеративних процесів, зниження репродуктивної функції, часто – поява вторинних ювенільних ознак. Етап закінчується загибеллю рослини. У полікарпіків цей процес може бути дуже тривалим і умовним (наприклад, за рахунок утворення молодої порослі на пеньку).

4. Поняття про фенологію у деревних рослин

Фенологія – наука, яка вивчає закономірності періодичних змін у житті рослин у зв’язку із сезонною зміною погодних умов. Фенологія базується на фенологічних спостереженнях, які полягають у встановленні термінів настання різноманітних сезонних (фенологічних) явищ природи в їх природній послідовності. Під час спостережень за рослинами, встановлюють терміни настання фенологічних фаз (фенофаз), під якими розуміють кожний морфологічно відмінний етап в сезонному розвитку рослини або її окремих органів. Календарний час настання окремої фенофази називається фенодатою, а часовий інтервал між певними фенодатами називається міжфазним періодом, або фенологічним циклом.

Фенологічним розвитком рослин називають закономірне чергування і щорічне повторювання одних і тих же фенологічних циклів (вегетації та спокою, росту пагонів і його зупинки, цвітіння, дозрівання плодів і насіння та ін.)

Програма фенологічних спостережень у скороченому варіанті передбачає такі етапи:

Фаза вегетації:

1. Початок сокоруху

2. Набубнявіння бруньок

3. Позеленіння бруньок

4. Розгортання молодих листків

5. Закінчення росту листків (повне облиствення)

6. Початок зміни забарвлення листків

7. Повна зміна забарвлення листків

8. Початок листопаду

9. Масове опадання листя

10. Закінчення листопаду

11. Закладання бруньок

12. Початок і кінець росту пагонів

Фаза цвітіння:

1. Розгортання квіткових бруньок

2. Поява перших квіток

3. Повне цвітіння

4. Початок в’янення квіток

5. Опадання квіток

6. Кінець квітування

7. Поява нових суцвіть (повторне цвітіння)

Фаза плодоношення:

1. Початок утворення плодів

2. Початок зміни забарвлення плодів

3. Повна зміна забарвлення плодів (повне дозрівання)

4. Обпадання плодів

5. Вилітання насіння

6. Кінець обпадання плодів (вилітання насіння)

При фенологічних спостереженнях звертають також увагу на обмерзання листя, пагонів, плодів – під час заморозків, зимове обмерзання, всихання, морозобійні тріщини, напад шкідників і хвороб тощо.